Федір Самуїлович (Самойлович) Колчук (15 вересня 1894 року, село Підлісся, нині Жабинківський район, Брестська область — 3 січня 1972 року, Вінниця) — радянський військовий діяч, генерал-майор (17 листопада 1942 року).
Колчук Федір Самуїлович | |
---|---|
Народження | 15 вересня 1894 Підлісся, Брестський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія |
Смерть | 3 січня 1972 (77 років) Вінниця, Українська РСР, СРСР |
Приналежність | Російська імперія → СРСР |
Рід військ | піхота залізничні війська |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе і Постріл |
Роки служби | 1915—1918 1919—1938 1941—1953 |
Звання | Генерал-майор |
Командування | d |
Війни / битви | Перша світова війна, Громадянська війна в Росії, Польсько-радянська війна 1920 і німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Федір Самуїлович Колчук народився 15 вересня 1894 року в селі Підлісся, нині Жабинківського району Брестської області Руспубліки Білорусь.
Перша світова та громадянська війни
У січні 1915 року Федір Колчук був призваний до лав Російської імператорської армії і направлений до Волинського запасного полку, а в травні 1917 року в чині унтер-офіцера переведений до запасного електротехнічного батальйону. Брав участь у бойових діях на та Південно-Західному фронтах.
Під час Жовтневого перевороту вступив до складу червоногвардійського загону, після чого брав участь у бою проти юнкерів під час захоплення Петроградської телефонної станції, а потім працював телефоністом у Центральному військовому комісаріаті.
У травні 1918 року переїхав на Урал, де вступив до червоногвардійського загону під командуванням Івана Малишева, у складі якого служив телефоністом і брав участь у бойових діях у районі Золотоуста та заводу міста Міас. 27 червня того ж року потрапив у полон і в березні 1919 року був мобілізований в армію Олександра Колчака і направлений до полку імені Тараса Шевченка, який формувався з українців у Челябінську. У бойових діях проти Червоної армії (РСЧА) не брав участі. На початку травня полк був направлений на фронт у складі 11-ї дивізії Армії Колчака в район станції Сарай-Гар Самаро-Уфимської залізниці, де підняв повстання і перейшов на бік РСЧА. Незабаром Федір Колчук направлений до складу 216-го стрілецького полку (24-а Симбірська Залізнична стрілецька дивізія), був призначений на посаду командира батальйону, після чого брав участь у бойових діях під час Уфимської наступальної операції. З серпня — перебував у складі 1-ї армії Туркестанського фронту у боротьбі проти Південної армії об'єднаного військ білого руху. На початку 1920 року дивізія була направлена на Західний фронт, де у складі Мозирської групи військ та 12-ї армії брала участь у бойових діях під час радянсько-польської війни. У червні 1920 року Колчук був поранений і після лікування в серпні повернувся до полку, де служив на посадах командира батальйону, помічника командира і командира полку.
Міжвоєнне двадцятиліття
З червня 1921 року Федір Колчук продовжив військову службу в складі 24-ї стрілецької дивізії на посадах командира 214-го, 208-го та 210-го стрілецьких полків, а з липня 1922 року — на посаді помічника командира 70-го та 71-го стрілецьких полків. У грудні 1922 року направлений на навчання до Вищої тактико-стрілецької школи командирського складу, після закінчення якої в 1924 році повернувся в дивізію та обійняв посаду помічника командира по господарській частині 71-го стрілецького полку, а в квітні 1927 року був переведений на посаду командира 4-го Туркестанського стрілецького полку 2-ї стрілецької дивізія Середньоазійського військового округу.
У жовтні 1928 року був направлений на навчання до Військової академії імені М. В. Фрунзе, після закінчення якої у березні 1931 року служив на посадах начальника навчального відділу та начальника штабу Школи військових повідомлень імені М. В. Фрунзе. У грудні 1934 року Федір Колчук був призначений на посаду командира 6-ї окремої експлуатаційної залізничної бригади у складі ОКДВА, а з 1936 року — у складі Далекосхідного фронту. У квітні того ж року Федір Колчук нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
28 липня 1938 року Федір Колчук був звільнений із лав РСЧА за ст. 43, п. «а» та 9 серпня того ж року заарештований, після чого перебував під слідством. 24 березня 1939 року Військовим трибуналом Амурської залізниці офіцера було засуджено за ст. 193, п. 17 «а» умовно з дворічним випробувальним терміном.
Німецько-радянська війна
З початком війни Федір Колчук був відновлений у лавах РСЧА і в липні 1941 року призначений на посаду командира 182-го армійського запасного стрілецького полку Південного фронту, після чого брав участь у бойових діях у районі Мелітополя. У травні 1942 року призначений на посаду командира 353-ї стрілецької дивізії, яка брала участь у бойових діях у передгір'ях Кавказу, в Краснодарському краї та на туапсинському напрямку, а потім — у Нікопольсько-Криворізькій, Березнегувато-Снігурівській та Одеській наступальній операціях. При звільненні Дніпродзержинська дивізії було присвоєно почесне найменування «Дніпродзержинська», а Федір Колчук - нагороджений орденом Суворова II ступеня.
У травні 1944 року призначений на посаду командира 37-го стрілецького корпусу, який незабаром брав участь у бойових діях у ході Ясько-Кишиневської, Дебреценської, Будапештської та Віденської наступальних операцій.
Повоєнна кар'єра
Після закінчення війни перебував на посаді командира 37-го стрілецького корпусу в складі новоствореного Прикарпатського військового округу. У липні 1946 року призначений на посаду заступника командира 35-го гвардійського стрілецького корпусу, а в листопаді 1950 року — на посаду начальника 1-го військового автомобільного училища.
Генерал-майор Федір Самуїлович Колчук у грудні 1953 року вийшов у відставку. Помер 3 січня 1972 року на 78-му році життя у Вінниці.
Військові звання
Нагороди
- Орден Леніна ;
- Три ордени Червоного Прапора ;
- Два ордени Суворова 2-го ступеня;
- Орден Кутузова 2-го ступеня;
- Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня;
- Орден Трудового Червоного Прапора ;
- Медалі, у тому числі «За оборону Кавказу», «За взяття Будапешта», «За перемогу над Німеччиною».
Примітки
- Федор Самуилович Колчук. оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
- Колчук Федор Самуилович
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 грудня 2015.
Література
- Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комкоры. Военный биографический словарь / Под общей редакцией М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2006. — Т. 1. — С. 276—278. — ISBN 5-901679-08-3.
- Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь. Командиры стрелковых, горнострелковых дивизий, крымских, полярных, петрозаводских дивизий, дивизий ребольского направления, истребительных дивизий. (Ибянский — Печененко). — М.: Кучково поле, 2015. — Т. 4. — С. 322—324. — 330 экз. — ISBN 978-5-9950-0602-2.
Посилання
- Колчук Федір Самойлович
- Вони звільняли Миколаївську область у березні 1944 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fedir Samuyilovich Samojlovich Kolchuk 15 veresnya 1894 roku selo Pidlissya nini Zhabinkivskij rajon Brestska oblast 3 sichnya 1972 roku Vinnicya radyanskij vijskovij diyach general major 17 listopada 1942 roku Kolchuk Fedir SamuyilovichNarodzhennya15 veresnya 1894 1894 09 15 Pidlissya Brestskij povit Grodnenska guberniya Litovske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaSmert3 sichnya 1972 1972 01 03 77 rokiv Vinnicya Ukrayinska RSR SRSRPrinalezhnistRosijska imperiya SRSRRid vijskpihota zaliznichni vijskaOsvitaVijskova akademiya imeni M V Frunze i PostrilRoki sluzhbi1915 1918 1919 1938 1941 1953ZvannyaGeneral majorKomanduvannyadVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Polsko radyanska vijna 1920 i nimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisFedir Samuyilovich Kolchuk narodivsya 15 veresnya 1894 roku v seli Pidlissya nini Zhabinkivskogo rajonu Brestskoyi oblasti Ruspubliki Bilorus Persha svitova ta gromadyanska vijni U sichni 1915 roku Fedir Kolchuk buv prizvanij do lav Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi i napravlenij do Volinskogo zapasnogo polku a v travni 1917 roku v chini unter oficera perevedenij do zapasnogo elektrotehnichnogo bataljonu Brav uchast u bojovih diyah na ta Pivdenno Zahidnomu frontah Pid chas Zhovtnevogo perevorotu vstupiv do skladu chervonogvardijskogo zagonu pislya chogo brav uchast u boyu proti yunkeriv pid chas zahoplennya Petrogradskoyi telefonnoyi stanciyi a potim pracyuvav telefonistom u Centralnomu vijskovomu komisariati U travni 1918 roku pereyihav na Ural de vstupiv do chervonogvardijskogo zagonu pid komanduvannyam Ivana Malisheva u skladi yakogo sluzhiv telefonistom i brav uchast u bojovih diyah u rajoni Zolotousta ta zavodu mista Mias 27 chervnya togo zh roku potrapiv u polon i v berezni 1919 roku buv mobilizovanij v armiyu Oleksandra Kolchaka i napravlenij do polku imeni Tarasa Shevchenka yakij formuvavsya z ukrayinciv u Chelyabinsku U bojovih diyah proti Chervonoyi armiyi RSChA ne brav uchasti Na pochatku travnya polk buv napravlenij na front u skladi 11 yi diviziyi Armiyi Kolchaka v rajon stanciyi Saraj Gar Samaro Ufimskoyi zaliznici de pidnyav povstannya i perejshov na bik RSChA Nezabarom Fedir Kolchuk napravlenij do skladu 216 go strileckogo polku 24 a Simbirska Zaliznichna strilecka diviziya buv priznachenij na posadu komandira bataljonu pislya chogo brav uchast u bojovih diyah pid chas Ufimskoyi nastupalnoyi operaciyi Z serpnya perebuvav u skladi 1 yi armiyi Turkestanskogo frontu u borotbi proti Pivdennoyi armiyi ob yednanogo vijsk bilogo ruhu Na pochatku 1920 roku diviziya bula napravlena na Zahidnij front de u skladi Mozirskoyi grupi vijsk ta 12 yi armiyi brala uchast u bojovih diyah pid chas radyansko polskoyi vijni U chervni 1920 roku Kolchuk buv poranenij i pislya likuvannya v serpni povernuvsya do polku de sluzhiv na posadah komandira bataljonu pomichnika komandira i komandira polku Mizhvoyenne dvadcyatilittya Z chervnya 1921 roku Fedir Kolchuk prodovzhiv vijskovu sluzhbu v skladi 24 yi strileckoyi diviziyi na posadah komandira 214 go 208 go ta 210 go strileckih polkiv a z lipnya 1922 roku na posadi pomichnika komandira 70 go ta 71 go strileckih polkiv U grudni 1922 roku napravlenij na navchannya do Vishoyi taktiko strileckoyi shkoli komandirskogo skladu pislya zakinchennya yakoyi v 1924 roci povernuvsya v diviziyu ta obijnyav posadu pomichnika komandira po gospodarskij chastini 71 go strileckogo polku a v kvitni 1927 roku buv perevedenij na posadu komandira 4 go Turkestanskogo strileckogo polku 2 yi strileckoyi diviziya Serednoazijskogo vijskovogo okrugu U zhovtni 1928 roku buv napravlenij na navchannya do Vijskovoyi akademiyi imeni M V Frunze pislya zakinchennya yakoyi u berezni 1931 roku sluzhiv na posadah nachalnika navchalnogo viddilu ta nachalnika shtabu Shkoli vijskovih povidomlen imeni M V Frunze U grudni 1934 roku Fedir Kolchuk buv priznachenij na posadu komandira 6 yi okremoyi ekspluatacijnoyi zaliznichnoyi brigadi u skladi OKDVA a z 1936 roku u skladi Dalekoshidnogo frontu U kvitni togo zh roku Fedir Kolchuk nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 28 lipnya 1938 roku Fedir Kolchuk buv zvilnenij iz lav RSChA za st 43 p a ta 9 serpnya togo zh roku zaareshtovanij pislya chogo perebuvav pid slidstvom 24 bereznya 1939 roku Vijskovim tribunalom Amurskoyi zaliznici oficera bulo zasudzheno za st 193 p 17 a umovno z dvorichnim viprobuvalnim terminom Nimecko radyanska vijna Z pochatkom vijni Fedir Kolchuk buv vidnovlenij u lavah RSChA i v lipni 1941 roku priznachenij na posadu komandira 182 go armijskogo zapasnogo strileckogo polku Pivdennogo frontu pislya chogo brav uchast u bojovih diyah u rajoni Melitopolya U travni 1942 roku priznachenij na posadu komandira 353 yi strileckoyi diviziyi yaka brala uchast u bojovih diyah u peredgir yah Kavkazu v Krasnodarskomu krayi ta na tuapsinskomu napryamku a potim u Nikopolsko Krivorizkij Berezneguvato Snigurivskij ta Odeskij nastupalnij operaciyah Pri zvilnenni Dniprodzerzhinska diviziyi bulo prisvoyeno pochesne najmenuvannya Dniprodzerzhinska a Fedir Kolchuk nagorodzhenij ordenom Suvorova II stupenya U travni 1944 roku priznachenij na posadu komandira 37 go strileckogo korpusu yakij nezabarom brav uchast u bojovih diyah u hodi Yasko Kishinevskoyi Debrecenskoyi Budapeshtskoyi ta Videnskoyi nastupalnih operacij Povoyenna kar yera Pislya zakinchennya vijni perebuvav na posadi komandira 37 go strileckogo korpusu v skladi novostvorenogo Prikarpatskogo vijskovogo okrugu U lipni 1946 roku priznachenij na posadu zastupnika komandira 35 go gvardijskogo strileckogo korpusu a v listopadi 1950 roku na posadu nachalnika 1 go vijskovogo avtomobilnogo uchilisha General major Fedir Samuyilovich Kolchuk u grudni 1953 roku vijshov u vidstavku Pomer 3 sichnya 1972 roku na 78 mu roci zhittya u Vinnici Vijskovi zvannyaKombrig 2 grudnya 1935 roku General major 17 listopada 1942 NagorodiOrden Lenina Tri ordeni Chervonogo Prapora Dva ordeni Suvorova 2 go stupenya Orden Kutuzova 2 go stupenya Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Orden Trudovogo Chervonogo Prapora Medali u tomu chisli Za oboronu Kavkazu Za vzyattya Budapeshta Za peremogu nad Nimechchinoyu PrimitkiFedor Samuilovich Kolchuk originalu za 24 grudnya 2015 Procitovano 24 grudnya 2015 Kolchuk Fedor Samuilovich Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 24 grudnya 2015 LiteraturaKollektiv avtorov Velikaya Otechestvennaya Komkory Voennyj biograficheskij slovar Pod obshej redakciej M G Vozhakina M Zhukovskij Kuchkovo pole 2006 T 1 S 276 278 ISBN 5 901679 08 3 Kollektiv avtorov Velikaya Otechestvennaya Komdivy Voennyj biograficheskij slovar Komandiry strelkovyh gornostrelkovyh divizij krymskih polyarnyh petrozavodskih divizij divizij rebolskogo napravleniya istrebitelnyh divizij Ibyanskij Pechenenko M Kuchkovo pole 2015 T 4 S 322 324 330 ekz ISBN 978 5 9950 0602 2 PosilannyaKolchuk Fedir Samojlovich Voni zvilnyali Mikolayivsku oblast u berezni 1944 roku