У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колтунов Григорій Якович Колтунов 6 вересня 1907 Одеса Російська імпер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колтунов.

Григорій Якович Колтунов (6 вересня 1907, Одеса, Російська імперія — 24 червня 1999, Одеса, Україна) — радянський і український кінодраматург, сценарист, кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв Таджицької РСР (1980). Заслужений діяч мистецтв України (1995).

Григорій Колтунов

Ім'я при народженні	Григорій Якович Колтунов
Дата народження	24 серпня (6 вересня) 1907
Місце народження	Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Дата смерті	24 червня 1999(1999-06-24) (91 рік)
Місце смерті	Одеса, Україна
Поховання	Другий християнський цвинтар
Громадянство	Російська імперія СРСР Україна
Професія	кінодраматург, сценарист, кінорежисер
Alma mater	Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової
Діти	Q39387249? і Колтунова Вікторія Григорівна
IMDb	ID 0464440
Нагороди та премії
^d

Життєпис

Народився в родині робітника. Закінчив радіофакультет Одеської консерваторії (1930). Працював редактором і начальником сценарного відділу Одеської кіностудії художніх фільмів (1933—1937), режисером Київської кіностудії (1937—1941).

У 1945—1947 роках — художній керівник Одеського театру мініатюр.

Нагороджений медалями «За доблестный труд в Великой отечественной войне» (1945) за низку оборонновоєнних фильмів, знятих на киностудії «Грузія-фільм» в період 1941—1945 роки, значком «Отличник кинематографии СССР» (рос.).

Був одним з засновників (разом з І. О. Пир'євим) та членом Спілки кінематографістів України.

На Одеській кіностудії йому встановлено меморіальну дошку (2004, скульптор Олександр Князик), на Другому Християнському цвинтарі встановлено пам'ятник «От города Одессы» (рос.).

Фільмографія

Автор сценаріїв художніх фільмів:

«Українські пісні на екрані» (1936, «Пісня про пана Лебеденка», у співавт.)
«В далекому плаванні» (1945)
«Блакитні дороги» (1947)
«Максимко» (1952)
«Командир корабля» (1954)
«Андрієш» (1954, у співавт.)
«НП. Надзвичайна подія» (1958, 2 с, у співавт.)
«Зелений фургон» (1959)
«Гадюка» (1965)
«Останнє пасмо» (1968)
«Спокуса Дон-Жуана» (1985, авт. сценарію та співрежисер з В. Левіним);

Автор сценаріїв науково-популярних та мультиплікаційних кінокартин:

(1951)
«Помилка Наташі Никітіної» (1953)
(1955)
«Радянське шампанське» (1958)
«Хто найсильніший?» (1961)
«Тяв і Гав» (1967) та ын.

На інших студіях за його сценаріями знято стрічки:

«Діти партизана» (1954, «Білорусьфільм»)
«Сорок перший» (1956, «Мосфільм»); Спеціальна премія Міжнародного кінофестивалю, Канни, 1957)
«Помста» (за оповіданням А. Чехова; премія «Золоті ворота» на фестивалі у Сан-Франциско)
«Ненадісланий лист» (1959, «Мосфільм», у співавт. з В. Розовим і В. Осиповим)
«Квітка на снігу» (1959, у співавт.)
«Сказання про Рустама» (1970)
«Рустам і Сухраб» (1971)
«Сказання про Сіявуша» (1976, «Таджикфільм») та ін.

Поставив за власними сценаріями фільми:

«Українські пісні на екрані» (1935, «Ой пряду, пряду»; Диплом за найкращий док. фільм в Парижі)
«Над річкою-бережком» (у співавт.)
«Чорна чайка» (1962, автор сценарію та режисер, «Ленфільм»).

Література

Кинословарь: В 2-х т. Т.2. М., 1970. — С.803;
Сценаристьі советского художественного кино. М., 1972. — СІ79—180;
Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С75—76;
Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.206—207;
Митці України. К., 1992. — С.311;
Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.312.

Посилання

Фільмографія (kino-teatr.ru) [ 5 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)