Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олена Олександрівна Колтоновська, уроджена Сасько (рос. Елена Александровна Колтоновская (Сасько); *22 грудня 1870 — † грудень1952, село Великі Будки, Сумська область) — російська письменниця, журналістка, літературний критик.
| Колтоновська Олена Олександрівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася | 22 грудня 1870 (3 січня 1871)[1] Київ, Російська імперія | |||
| Померла | 1952[2] або 20 грудня 1950[1] (79 років) Сумська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | письменниця, журналістка, літературний критик | |||
| Сфера роботи | журналістика[2] і літературна критика[2] | |||
| Alma mater | Бестужевські курси | |||
| Мова творів | російська | |||
| У шлюбі з | Колтоновський Андрій Павлович | |||
| | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
В 1896 році закінчила Вищі жіночі курси в Санкт-Петербурзі. З 1899 року публікувала критичні та театральні статті в «Новинах», «Північному Кур'єрі», «Освіті», «Нашому Житті», «Віснику і Бібліоцеці Самоосвіти» (де опублікувала ряд інших літературних портретів жінок-письменниць) та в інших періодичних виданнях.
Була членкинею релігійно-філософської общини.
Сім'я
Чоловік — Андрій Павлович Колтоновський (20.07.1862— 06.01.1939), поет, перекладач.
Творчість
Ім'я Олени Колтановської пов'язане з розробкою теорії «неореалізму» в Росії, творцем, розробницею та невтомною пропагандисткою вона була протягом 1907—1917 років.
Вона зробила значний вклад в розробку принципів та відмінних особливостей жіночої літературної творчості. Була одною з найосвіченіших жінок Росії того часу. Писала ґрунтовні статті, в яких аналізувала творчість російських письменників Максима Горького, Олександра Купріна, Івана Буніна, Олександра Серафимовича, Олексія Толстого, Антона Чехова, Леоніда Андреєва, польської письменниці Елізи Ожешко. У журналі «Киевская старина» була надрукована стаття «Сучасний малоросійський театр» (Лист із Петербурга з приводу гастролей Марії Заньковецької та Марка Кропивницького), яка свідчить про її інтерес до долі української культури. Олена Олександрівна не скільки аналізує гру малоросійської трупи за участю двох корифеїв сцени, скільки визначає особливості «виключно народного» театру. Вона знала і високо цінувала драматургію Панаса Мирного, Івана Карпенка-Карого, Михайла Старицького, Марка Кропивницького. Останнього вважала «батьком малоросійського театру». Про Марію Заньковецьку письменниця відгукується, як про «артистку натхненну, глибоко внутрішню артистку», називає її «світлою зорею», «гордістю», порівнює з італійкою Елеонорою Дузе. Водночас Колтоновська відзначає упереджене ставлення солідних театралів до малоросійського театру. Олена Олександрівна вважала, що для розвитку театру необхідне відкриття «вищих правильно організованих драматичних курсів», «визначення постійного місцеперебування малоросійського театру.» Відома також її стаття «Спадкоємці Саніна» (аналіз творів В.Винниченка), рецензії на книги М.Коцюбинського. У 1911 році до 50-річчя з дня смерті українського поета О. О. Колтоновська написала статтю «Т. Г. Шевченко», в якій писала: «У потомстві Шевченко спорудив собі непохитний пам'ятник, і до нього не обірветься духовне пілігримство його співвітчизників і всіх, кому дорогі краса, благородство і сила людського генія». Олена Олександрівна звертала увагу на неповторні барви, простоту і ясність, народність творів Тараса Шевченка. Вона стверджувала, що «Кобзар» зрозумілий і доступний навіть тим читачам, які не володіють в достатній мірі українською мовою.
В радянські часи працювала в держвидаві, читала лекції в Ленінградському Будинку вчених імені Максима Горького, була членкинею літературної секції Ленінградської спілки письменників. Писала літературні спогади (не закінчені).
Вибрані твори
- Жінка в драмах Ібсена — (1901, стаття)
- Шляхи та настрої молодої літератури — стаття
- Нове Життя (1910)
- Брюсов про жінку — (1911, стаття)
- Жіночі силуети (1912)
- Критичні етюди (1912)
- Анна Мар. Жінка на хресті // Речь. (1916)
- Загальна характеристи епохи (від Чехова до революції) (середина 1920-х років, рукопис)
- Повість «Заворожений хутір»
Адреса
- 1914—1917 — Петербург / Петроград, Тучкова наб., д. 14, кв. 2[1].
Література
- Mikhailova M. V. (Михайлова М. В.) Koltonovskaia Elena Aleksandrovna (Колтоновская Елена Александровна) // Dictionary of Russian Women Writers. — Westport etc. : Greenwood Press, 1994. — P. 310—313.
- Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Sasko Olena Oleksandrivna Koltonovska urodzhena Sasko ros Elena Aleksandrovna Koltonovskaya Sasko 22 grudnya 1870 18701222 gruden1952 selo Veliki Budki Sumska oblast rosijska pismennicya zhurnalistka literaturnij kritik Koltonovska Olena OleksandrivnaNarodilasya22 grudnya 1870 3 sichnya 1871 1 Kiyiv Rosijska imperiyaPomerla1952 2 abo 20 grudnya 1950 1950 12 20 1 79 rokiv Sumska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistpismennicya zhurnalistka literaturnij kritikSfera robotizhurnalistika 2 i literaturna kritika 2 Alma materBestuzhevski kursiMova tvorivrosijskaU shlyubi zKoltonovskij Andrij Pavlovich Roboti u Vikidzherelah V 1896 roci zakinchila Vishi zhinochi kursi v Sankt Peterburzi Z 1899 roku publikuvala kritichni ta teatralni statti v Novinah Pivnichnomu Kur yeri Osviti Nashomu Zhitti Visniku i Biblioceci Samoosviti de opublikuvala ryad inshih literaturnih portretiv zhinok pismennic ta v inshih periodichnih vidannyah Bula chlenkineyu religijno filosofskoyi obshini Sim ya Cholovik Andrij Pavlovich Koltonovskij 20 07 1862 06 01 1939 poet perekladach TvorchistIm ya Oleni Koltanovskoyi pov yazane z rozrobkoyu teoriyi neorealizmu v Rosiyi tvorcem rozrobniceyu ta nevtomnoyu propagandistkoyu vona bula protyagom 1907 1917 rokiv Vona zrobila znachnij vklad v rozrobku principiv ta vidminnih osoblivostej zhinochoyi literaturnoyi tvorchosti Bula odnoyu z najosvichenishih zhinok Rosiyi togo chasu Pisala gruntovni statti v yakih analizuvala tvorchist rosijskih pismennikiv Maksima Gorkogo Oleksandra Kuprina Ivana Bunina Oleksandra Serafimovicha Oleksiya Tolstogo Antona Chehova Leonida Andreyeva polskoyi pismennici Elizi Ozheshko U zhurnali Kievskaya starina bula nadrukovana stattya Suchasnij malorosijskij teatr List iz Peterburga z privodu gastrolej Mariyi Zankoveckoyi ta Marka Kropivnickogo yaka svidchit pro yiyi interes do doli ukrayinskoyi kulturi Olena Oleksandrivna ne skilki analizuye gru malorosijskoyi trupi za uchastyu dvoh korifeyiv sceni skilki viznachaye osoblivosti viklyuchno narodnogo teatru Vona znala i visoko cinuvala dramaturgiyu Panasa Mirnogo Ivana Karpenka Karogo Mihajla Starickogo Marka Kropivnickogo Ostannogo vvazhala batkom malorosijskogo teatru Pro Mariyu Zankovecku pismennicya vidgukuyetsya yak pro artistku nathnennu gliboko vnutrishnyu artistku nazivaye yiyi svitloyu zoreyu gordistyu porivnyuye z italijkoyu Eleonoroyu Duze Vodnochas Koltonovska vidznachaye uperedzhene stavlennya solidnih teatraliv do malorosijskogo teatru Olena Oleksandrivna vvazhala sho dlya rozvitku teatru neobhidne vidkrittya vishih pravilno organizovanih dramatichnih kursiv viznachennya postijnogo misceperebuvannya malorosijskogo teatru Vidoma takozh yiyi stattya Spadkoyemci Sanina analiz tvoriv V Vinnichenka recenziyi na knigi M Kocyubinskogo U 1911 roci do 50 richchya z dnya smerti ukrayinskogo poeta O O Koltonovska napisala stattyu T G Shevchenko v yakij pisala U potomstvi Shevchenko sporudiv sobi nepohitnij pam yatnik i do nogo ne obirvetsya duhovne piligrimstvo jogo spivvitchiznikiv i vsih komu dorogi krasa blagorodstvo i sila lyudskogo geniya Olena Oleksandrivna zvertala uvagu na nepovtorni barvi prostotu i yasnist narodnist tvoriv Tarasa Shevchenka Vona stverdzhuvala sho Kobzar zrozumilij i dostupnij navit tim chitacham yaki ne volodiyut v dostatnij miri ukrayinskoyu movoyu V radyanski chasi pracyuvala v derzhvidavi chitala lekciyi v Leningradskomu Budinku vchenih imeni Maksima Gorkogo bula chlenkineyu literaturnoyi sekciyi Leningradskoyi spilki pismennikiv Pisala literaturni spogadi ne zakincheni Vibrani tvori Zhinka v dramah Ibsena 1901 stattya Shlyahi ta nastroyi molodoyi literaturi stattya Nove Zhittya 1910 Bryusov pro zhinku 1911 stattya Zhinochi silueti 1912 Kritichni etyudi 1912 Anna Mar Zhinka na hresti Rech 1916 Zagalna harakteristi epohi vid Chehova do revolyuciyi seredina 1920 h rokiv rukopis Povist Zavorozhenij hutir Adresa1914 1917 Peterburg Petrograd Tuchkova nab d 14 kv 2 1 LiteraturaMikhailova M V Mihajlova M V Koltonovskaia Elena Aleksandrovna Koltonovskaya Elena Aleksandrovna Dictionary of Russian Women Writers Westport etc Greenwood Press 1994 P 310 313 Literatory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 Czech National Authority Database d Track Q13550863