Колосов Микола Андрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колосов.

Микола Андрійович Колосов (нар. 13 березня 1909(19090313), місто Курган, тепер Курганської області, Російська Федерація — 1993?) — радянський військовий політичний діяч, генерал-майор, начальник Політуправління Прикарпатського військового округу. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1954—1956 р.

Біографія

Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1929 — 1931 р. — 1-й секретар Петропавловського міськрайонного комітету ВЛКСМ Казахської АРСР.

З 1931 року — в Червоній армії. Закінчив дворічне бронетанкове училище. Служити розпочав командиром взводу, був начальником штабу танкового батальйону.

У 1937 — 1939 р. — слухач Академії бронетанкових військ Червоної армії. З 1939 року — аспірант кафедри історії військового мистецтва і військовий комісар Академії бронетанкових військ Червоної армії.

Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. Служив комісаром танкової дивізії, комісаром Управління формування і укомплектування автобронетанкових військ РСЧА, у вересні 1944 — серпні 1945 р. — начальником Політвідділу 8-го гвардійського танкового Червонопрапорного ордена Суворова корпусу.

Після війни — на політичній роботі в Радянській армії. У листопаді 1953 — грудні 1954 р. — начальник Політуправління Прикарпатського військового округу.

У 1961 році демобілізувався із Радянської армії. Працював першим директором Музею-панорами «Бородінська битва» у місті Москві.

Звання

• полковий комісар
• полковник
• генерал-майор

Нагороди

• два ордени Леніна
• орден Жовтневої Революції
• орден Знак Пошани
• орден Вітчизняної війни 1-го ст.
• орден Вітчизняної війни 2-го ст.
• три ордени Червоного Прапора
• два ордени Червоної Зірки
• польський орден Хрест Грюнвальду
• ордени
• медалі

Посилання

• [1] [ 19 січня 2017 у Wayback Machine.]