Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Городище «Коломак», також Коломакське городище — пам'ятка археології національного значення, охоронний № 200025-Н, взятий під охорону держави Постановою КМУ № 928 від 03.09.2009.
| Коломак | |
|---|---|
 Городище «Коломак» | |
| Статус | пам'ятка археології національного значення |
| Країна |  Україна |
| Регіон | Харківська область, Коломацький район |
| Населений пункт | смт. Коломак |
| Тип | городище |
| Історія | |
| Датування | кінець VI — початок III ст. до н.е. |
Датування
Кінець VI — початок III ст. до н. е.
Площа
≈13,4 га.
Розташування
0,6 км на північ від західного краю смт. Коломак Коломацького району Харківської області. Городище розташоване в урочищі Лозовий яр, на покатому мисі лівого (східного) берега широкого розлогого яру, з якого бере свій початок безіменна притока р. Коломак (ліва притока р. Ворскла).
Історія дослідження
Вперше городище згадується у 1571 році. Розшукали його та обстежили першими у 1924 р. археологи Харківського університету Олександр Федоровський та О. О. Потапов, короткі відомості у 1930 р. подав про нього М. К. Фукс. У 1945 р. городище обстежував Іван Ляпушкін, в 1950-ті — Борис Шрамко. У 1974—1975 рр. місцевий вчитель історії та краєзнавець А. А. Шинкаренко зібрав на поверхні значний та цікавий матеріал. Це призвело до того, що з 1976 по 1988 рр. тут проводилися планові археологічні розкопки. У 1976 р. дослідженнями керували В.Є. Раздзієвська та Борис Шрамко, а з 1977 — лише В. Є. Раздієвська. Всього було закладено 4 розкопи загальною площею більш ніж 3,5 тис. м2: по два на основному дворі та предградді, здійснені дослідження решток оборонних споруд, які на той час були практично знівельовані постійною оранкою і бульдозером.
Опис
Городище складається з головного, західного, двору (≈ 5,4 га), захисні лінії якого видовжені на 900 м, та значного передграддя зі сходу (≈ 8 га, дугоподібна захисна лінія якого тягнеться на 850 м). Загальна довжина пам'ятки зі сходу на захід ≈600 м, максимальна ширина з півночі на південь ≈300 м. Пам'ятка має додатковий захисний вал довжиною 300 м з напільного східного боку.
Внаслідок проведених досліджень з'ясовано, що городище створено лісостеповим скіфоїдним населенням ранньої залізної доби. Ґрунтові вали та рови були створені по периметру, додаткова внутрішня лінія «рів — вал» відділяла головний (західний) двір від східного передграддя. За археологічними дослідженнями прослідковано наслідки двох розгромів городища, які супроводжувалися пожежами, руйнуваннями та загибеллю мешканців. Перший напад відноситься до межі VI—V ст. до н. е., коли городище постраждало від набігів скіфів-степовиків. Але після цього воно було відновлене і посилене додатковим валом та ровом зі східного боку. На межі VI—III ст. до н. е. пам'ятка знов зазнала розгрому, скоріш за все — від сармат, що поклало кінець його існуванню.
Культурний шар має потужність 40–60 см, він значною мірою насичений знахідками скіфського часу ранньої залізної доби, що представляють всі категорії речей: знаряддя праці, зброя, прикраси, культові, побутові речі та місцева ліпна кераміка. Значною мірою представлена імпортна амфорна тара.
Виявлені 14 жител двох типів (переважають наземні житла із заглибленою підлогою, але є і землянки), господарчі ями, колодязь, відкриті вогнища.
Лінія укріплень являє собою систему ґрунтових валів і ровів як по периметру, так і додатково: розділяючи основний двір та передграддя та додатково захищаючи городище з напільного боку (зі сходу). В східній частині укріплених ліній були створені воротні проїзди. Вали практично розорані. Досліджена частина рову, що відділяв основний двір від предграддя, мав ширину 11 м, глибину у 2,5 м та плоске дно.
Сучасне використання
Використовується для сільськогосподарських угідь, знаходиться під практично щорічною оранкою.
Примітки
- Фукс. М. Про городища скитської доби на Харківщині / М. Фукс // Записки ВУАК. — К., 1930. — Т. I. — С. 93.
- Ляпушкин И. И. Итоги полевых изысканий 1945 г. в бассейне Ворсклы. / И. И. Ляпушкин // Советская археология. — Т. XV. — 1951. — С. 17–43.
- Ляпушкин И. И. Археологические памятники в бассейне р. Ворсклы / И. И. Ляпушки // Краткие сообщения Института истории материальной культуры. — Вып. XIX. — 1949. — С. 27–37.
- Шрамко Б. А., Михеев В. К., Грубник-Буйнова Л. П. Справочник по археологии Украины. Харьковская область. — К.: Наукова думка, 1977. — С. 60.
- Радзиевская В. Е. Раскопки городища у с. Коломак / В. Е. Радзиевская // Археологические открытия 1977 года. — Москва: Наука, 1978. — С. 377.
- Радзиевская В. Е., Шрамко Б. А. Раскопки в бассейнах Северского Донца и Ворсклы / В. Е. Радзиевская, Б. А. Шрамко // Археологические открытия 1976 года. — Москва: Наука, 1977. — С. 360—361.
- Колода В. В. Паспорт об'єкта культурної спадщини. Городище «Коломак» / ОКЗ «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини». — 2016.
Джерела та література
- Гопак В. Д., Радзиевская В. Е. Кузнечное ремесло Коломакского городища в VI—III вв. до н. э. / В. Д. Гопак, В. Е. Радзиевская // Советская археология. — 1990. — № 1. — С. 199—212.
- Радзиевская В. Е. Раскопки городища у с. Коломак / В. Е. Радзиевская // Археологические открытия 1977 года. — Москва: Наука, 1978. — С. 377.
- Радзевская В. Е. Продолжение исследований Коломакского городища / В. Е. Радзиевская // Археологические отрытия 1978 года. — Москва: Наука, 1979. — С. 393.
- Радзиеввская В. Е. Исследование Коломакского городища / В. Е. Радзиевская // Археологические открытия 1979 года. — Москва: Наука, 1980. — С. 327.
- Радзиевская В. Е. Некоторые итоги раскопок Коломакского городища / В. Е. Радзиевская // Археологические исследования на Украине в 1978—1979 гг. Тезисы докладов конференции. — Днепропетровск, 1980. — С. 82.
- Радзиевская В. Е. Раскопки Коломакского городища / В. Е. Радзиевская // Археологические открытия 1980 года. — Москва: Наука, 1981. — С. 305—306.
- Радзиевская В. Е. Работы на Коломакском городище / В. Е. Радзиевская // Археологические открытия 1982 года. — Москва: Наука, 1984. — С. 321—322.
- Радзиевская В. Е., Гопак В. Д. Меч римского типа из поселка Коломак в Харьковской области / В. Е. Радзиевская, В. Д. Гопак // Советская археология. — 1984. — № 3. — С. 209—211.
- Радзиевская В. Е. Работы в Харьковской области / В. Е. Радзиевская // Археологические открытия 1983 года. — Москва: Наука, 1985. — С. 348.
- Радзиевская В. Е. Исследования на Харьковщине / В. Е. Радзиевская // Археологические открытия 1984 года. — Москва: Наука, 1986. — С. 296—297.
- Радзиевская В. Е. Исследования в Харьковской области / В. Е. Радзиевская // Археологические открытия 1986 года. — Москва: Наука, 1988. — С. 330.
- Радзиевская В. Е. Основные итоги раскопок Коломакского городища / В. Е. Радзиевская // История и археология Слободской Украины. Тезисы докладов и сообщений Всеукраинской конференции, посвященной 90-летию XII Археологического съезда. — Харьков, 1992. — С. 177—179.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorodishe Kolomak takozh Kolomakske gorodishe pam yatka arheologiyi nacionalnogo znachennya ohoronnij 200025 N vzyatij pid ohoronu derzhavi Postanovoyu KMU 928 vid 03 09 2009 KolomakGorodishe Kolomak Statuspam yatka arheologiyi nacionalnogo znachennyaKrayina UkrayinaRegionHarkivska oblast Kolomackij rajonNaselenij punktsmt KolomakTipgorodisheIstoriyaDatuvannyakinec VI pochatok III st do n e DatuvannyaKinec VI pochatok III st do n e Plosha 13 4 ga Roztashuvannya0 6 km na pivnich vid zahidnogo krayu smt Kolomak Kolomackogo rajonu Harkivskoyi oblasti Gorodishe roztashovane v urochishi Lozovij yar na pokatomu misi livogo shidnogo berega shirokogo rozlogogo yaru z yakogo bere svij pochatok bezimenna pritoka r Kolomak liva pritoka r Vorskla Istoriya doslidzhennyaVpershe gorodishe zgaduyetsya u 1571 roci Rozshukali jogo ta obstezhili pershimi u 1924 r arheologi Harkivskogo universitetu Oleksandr Fedorovskij ta O O Potapov korotki vidomosti u 1930 r podav pro nogo M K Fuks U 1945 r gorodishe obstezhuvav Ivan Lyapushkin v 1950 ti Boris Shramko U 1974 1975 rr miscevij vchitel istoriyi ta krayeznavec A A Shinkarenko zibrav na poverhni znachnij ta cikavij material Ce prizvelo do togo sho z 1976 po 1988 rr tut provodilisya planovi arheologichni rozkopki U 1976 r doslidzhennyami keruvali V Ye Razdziyevska ta Boris Shramko a z 1977 lishe V Ye Razdiyevska Vsogo bulo zakladeno 4 rozkopi zagalnoyu plosheyu bilsh nizh 3 5 tis m2 po dva na osnovnomu dvori ta predgraddi zdijsneni doslidzhennya reshtok oboronnih sporud yaki na toj chas buli praktichno znivelovani postijnoyu orankoyu i buldozerom OpisGorodishe skladayetsya z golovnogo zahidnogo dvoru 5 4 ga zahisni liniyi yakogo vidovzheni na 900 m ta znachnogo peredgraddya zi shodu 8 ga dugopodibna zahisna liniya yakogo tyagnetsya na 850 m Zagalna dovzhina pam yatki zi shodu na zahid 600 m maksimalna shirina z pivnochi na pivden 300 m Pam yatka maye dodatkovij zahisnij val dovzhinoyu 300 m z napilnogo shidnogo boku Vnaslidok provedenih doslidzhen z yasovano sho gorodishe stvoreno lisostepovim skifoyidnim naselennyam rannoyi zaliznoyi dobi Gruntovi vali ta rovi buli stvoreni po perimetru dodatkova vnutrishnya liniya riv val viddilyala golovnij zahidnij dvir vid shidnogo peredgraddya Za arheologichnimi doslidzhennyami proslidkovano naslidki dvoh rozgromiv gorodisha yaki suprovodzhuvalisya pozhezhami rujnuvannyami ta zagibellyu meshkanciv Pershij napad vidnositsya do mezhi VI V st do n e koli gorodishe postrazhdalo vid nabigiv skifiv stepovikiv Ale pislya cogo vono bulo vidnovlene i posilene dodatkovim valom ta rovom zi shidnogo boku Na mezhi VI III st do n e pam yatka znov zaznala rozgromu skorish za vse vid sarmat sho poklalo kinec jogo isnuvannyu Kulturnij shar maye potuzhnist 40 60 sm vin znachnoyu miroyu nasichenij znahidkami skifskogo chasu rannoyi zaliznoyi dobi sho predstavlyayut vsi kategoriyi rechej znaryaddya praci zbroya prikrasi kultovi pobutovi rechi ta misceva lipna keramika Znachnoyu miroyu predstavlena importna amforna tara Viyavleni 14 zhitel dvoh tipiv perevazhayut nazemni zhitla iz zagliblenoyu pidlogoyu ale ye i zemlyanki gospodarchi yami kolodyaz vidkriti vognisha Liniya ukriplen yavlyaye soboyu sistemu gruntovih valiv i roviv yak po perimetru tak i dodatkovo rozdilyayuchi osnovnij dvir ta peredgraddya ta dodatkovo zahishayuchi gorodishe z napilnogo boku zi shodu V shidnij chastini ukriplenih linij buli stvoreni vorotni proyizdi Vali praktichno rozorani Doslidzhena chastina rovu sho viddilyav osnovnij dvir vid predgraddya mav shirinu 11 m glibinu u 2 5 m ta ploske dno Suchasne vikoristannyaVikoristovuyetsya dlya silskogospodarskih ugid znahoditsya pid praktichno shorichnoyu orankoyu PrimitkiFuks M Pro gorodisha skitskoyi dobi na Harkivshini M Fuks Zapiski VUAK K 1930 T I S 93 Lyapushkin I I Itogi polevyh izyskanij 1945 g v bassejne Vorskly I I Lyapushkin Sovetskaya arheologiya T XV 1951 S 17 43 Lyapushkin I I Arheologicheskie pamyatniki v bassejne r Vorskly I I Lyapushki Kratkie soobsheniya Instituta istorii materialnoj kultury Vyp XIX 1949 S 27 37 Shramko B A Miheev V K Grubnik Bujnova L P Spravochnik po arheologii Ukrainy Harkovskaya oblast K Naukova dumka 1977 S 60 Radzievskaya V E Raskopki gorodisha u s Kolomak V E Radzievskaya Arheologicheskie otkrytiya 1977 goda Moskva Nauka 1978 S 377 Radzievskaya V E Shramko B A Raskopki v bassejnah Severskogo Donca i Vorskly V E Radzievskaya B A Shramko Arheologicheskie otkrytiya 1976 goda Moskva Nauka 1977 S 360 361 Koloda V V Pasport ob yekta kulturnoyi spadshini Gorodishe Kolomak OKZ Harkivskij naukovo metodichnij centr ohoroni kulturnoyi spadshini 2016 Dzherela ta literaturaGopak V D Radzievskaya V E Kuznechnoe remeslo Kolomakskogo gorodisha v VI III vv do n e V D Gopak V E Radzievskaya Sovetskaya arheologiya 1990 1 S 199 212 Radzievskaya V E Raskopki gorodisha u s Kolomak V E Radzievskaya Arheologicheskie otkrytiya 1977 goda Moskva Nauka 1978 S 377 Radzevskaya V E Prodolzhenie issledovanij Kolomakskogo gorodisha V E Radzievskaya Arheologicheskie otrytiya 1978 goda Moskva Nauka 1979 S 393 Radzievvskaya V E Issledovanie Kolomakskogo gorodisha V E Radzievskaya Arheologicheskie otkrytiya 1979 goda Moskva Nauka 1980 S 327 Radzievskaya V E Nekotorye itogi raskopok Kolomakskogo gorodisha V E Radzievskaya Arheologicheskie issledovaniya na Ukraine v 1978 1979 gg Tezisy dokladov konferencii Dnepropetrovsk 1980 S 82 Radzievskaya V E Raskopki Kolomakskogo gorodisha V E Radzievskaya Arheologicheskie otkrytiya 1980 goda Moskva Nauka 1981 S 305 306 Radzievskaya V E Raboty na Kolomakskom gorodishe V E Radzievskaya Arheologicheskie otkrytiya 1982 goda Moskva Nauka 1984 S 321 322 Radzievskaya V E Gopak V D Mech rimskogo tipa iz poselka Kolomak v Harkovskoj oblasti V E Radzievskaya V D Gopak Sovetskaya arheologiya 1984 3 S 209 211 Radzievskaya V E Raboty v Harkovskoj oblasti V E Radzievskaya Arheologicheskie otkrytiya 1983 goda Moskva Nauka 1985 S 348 Radzievskaya V E Issledovaniya na Harkovshine V E Radzievskaya Arheologicheskie otkrytiya 1984 goda Moskva Nauka 1986 S 296 297 Radzievskaya V E Issledovaniya v Harkovskoj oblasti V E Radzievskaya Arheologicheskie otkrytiya 1986 goda Moskva Nauka 1988 S 330 Radzievskaya V E Osnovnye itogi raskopok Kolomakskogo gorodisha V E Radzievskaya Istoriya i arheologiya Slobodskoj Ukrainy Tezisy dokladov i soobshenij Vseukrainskoj konferencii posvyashennoj 90 letiyu XII Arheologicheskogo sezda Harkov 1992 S 177 179