Колодязний видобуток був першим промисловим способом освоєння нафтових родовищ.
За обсягами видобутку неглибокі колодязі (див. рис.) не могли конкурувати з майбутніми свердловинами, проте їх велика кількість створювала достатньо потужні (на свій час) виробництва. Так у 1865 р. у Галичині в Бориславі й на Волянці, на обох берегах Тисмениці, на площі близько десяти гектарів було понад 5 тис. колодязів, з яких добували ропу (нафту), і їх кількість постійно зростала. Глибина цих гірничих виробок доходила до 35 — 40 м і більше. На початку експлуатації вони давали в середньому по 100—150 кг, а в окремих колодязях — до 1600 кг ропи на добу. Коли притік нафти припинявся, гірничі виробки поглиблювали. Нафту з колодязів піднімали бурдюками зшитими зі шкур тварин і металевими або дерев'яними циліндричними посудинами (відрами, цебрами), у деяких посудинах дно відкидалося на шарнірі. Піднімання відер здійснювали коловоротами (мускульною силою робітників).
Вельми цікаві описи Геродота (між 490 і 480 р. до н. е. — близько 425 р. до н. е.) колодязних способів видобутку нафти, занотовані ним на Євфраті:
«Із цього колодязя вичерпують асфальт, сіль (тобто пісок) і олій наступним чином. Асфальт вичерпують за допомогою колодязного журавля, а замість відра причіпляють до нього винний бурдюк. Зануривши бурдюк, зачерпують ним рідину і виливають у посудину. Потім рідину переливають в іншу посудину, де вона розкладається на три складові частини. Асфальт та сіль негайно ж осідають» («Історія», Кн. VI)
З другої половини 1860-х років у Галичині та на Апшероні починається широке застосування видобувних свердловин, яке майже повністю витіснило колодязне видобування наприкінці 1880-х років.
Література
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М.;Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolodyaznij vidobutok buv pershim promislovim sposobom osvoyennya naftovih rodovish Naftovidobuvnij kolodyaz HIH st Naftovidobuvnij kolodyaz HIH st Rekonstrukciya Skansen u m Shidnicya Za obsyagami vidobutku negliboki kolodyazi div ris ne mogli konkuruvati z majbutnimi sverdlovinami prote yih velika kilkist stvoryuvala dostatno potuzhni na svij chas virobnictva Tak u 1865 r u Galichini v Borislavi j na Volyanci na oboh beregah Tismenici na ploshi blizko desyati gektariv bulo ponad 5 tis kolodyaziv z yakih dobuvali ropu naftu i yih kilkist postijno zrostala Glibina cih girnichih virobok dohodila do 35 40 m i bilshe Na pochatku ekspluataciyi voni davali v serednomu po 100 150 kg a v okremih kolodyazyah do 1600 kg ropi na dobu Koli pritik nafti pripinyavsya girnichi virobki pogliblyuvali Naftu z kolodyaziv pidnimali burdyukami zshitimi zi shkur tvarin i metalevimi abo derev yanimi cilindrichnimi posudinami vidrami cebrami u deyakih posudinah dno vidkidalosya na sharniri Pidnimannya vider zdijsnyuvali kolovorotami muskulnoyu siloyu robitnikiv Velmi cikavi opisi Gerodota mizh 490 i 480 r do n e blizko 425 r do n e kolodyaznih sposobiv vidobutku nafti zanotovani nim na Yevfrati Iz cogo kolodyazya vicherpuyut asfalt sil tobto pisok i olij nastupnim chinom Asfalt vicherpuyut za dopomogoyu kolodyaznogo zhuravlya a zamist vidra prichiplyayut do nogo vinnij burdyuk Zanurivshi burdyuk zacherpuyut nim ridinu i vilivayut u posudinu Potim ridinu perelivayut v inshu posudinu de vona rozkladayetsya na tri skladovi chastini Asfalt ta sil negajno zh osidayut Istoriya Kn VI Z drugoyi polovini 1860 h rokiv u Galichini ta na Apsheroni pochinayetsya shiroke zastosuvannya vidobuvnih sverdlovin yake majzhe povnistyu vitisnilo kolodyazne vidobuvannya naprikinci 1880 h rokiv LiteraturaGajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019