Козій Григорій Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Козій.

Григо́рій Васи́льович Козі́й (10 січня 1898, Олешичі, Любачівський повіт, Польща — 13 вересня 1988, Львів) — український науковець, Доктор біологічних наук, професор, Заслужений діяч науки України, завідувач кафедри ботаніки Львівського державного медичного інституту (1946—1951).

Григорій Васильович Козій
Народився	10 жовтня 1898(1898-10-10) Олешичі
Помер	13 вересня 1988(1988-09-13) (89 років) Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Діяльність	біолог, ґрунтознавець
Галузь	біологія
Заклад	ЛНУ ім. І. Франка
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	Доктор біологічних наук
Нагороди

Життєпис

Народився 10 січня 1898 року в селі Олешичі, нині Підкарпатського воєводства, Польща.

1927 року закінчив біологічний факультет Львівського університету. Асистент Львівської рольнічної академії у 1928—1939 роках; доцент кафедри фізіології рослин Львівського університету 1939—1941 роках. За німецької окупації 1941—1944 років працював у Львівській контрольно-насіннєвій лабораторії. У 1944—1945 роках проходив строкову службу у лавах радянської армії на фронті.

• 1945—1946 — доцент кафедри нижчих рослин;
• 1946—1947 — завідувач відділу ботанічного саду Львівського університету, за сумісництвом старший науковий співпрацівник відділу географії спорових рослин Інституту агробіології АН УРСР (в 1945—1947);
• 1946—1951 — завідувач кафедри ботаніки;
• 1951—1955 — професор курсу ботаніки кафедри біології Львівського медичного інституту, за сумісництвом науковий співпрацівник — у 1946—1952;
• 1952—1959 — директор Львівського державного природознавчого музею АН УРСР; завідувач у 1959—1973, професор у 1973—1978 кафедри морфології і систематики рослин Львівського університету.

З 1941 — кандидат біологічних наук; 1946 — доцент 1946, 1951 — доктор біологічних наук, 1953 — професор; 4 жовтня 1961 — заслужений діяч науки УРСР.

Помер 13 вересня 1988 року у Львові. Похований на Личаківського цвинтаря (поле № 32).

Наукові напрями

• Вивчення історії і походження флори та рослинності Українських Карпат, Розточчя і Полісся.
• Проблема вивчення і збереження природних фітоценозів високогірного поясу Українських Карпат, зокрема у Чорногорі.
• Вивчення складу ґрунтів та рослинності лугів і боліт Прикарпаття та Розточчя.

Створив наукову школу луківництва.

Автор близько 140 наукових праць. Підготував 14 кандидатів наук.

Джерела

• Загайська Р. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 168. — .
• Лупій Г. Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник. — Львів : Каменяр, 1996. — 365 с.
• Учені вузів Української РСР / В. М. Попов. — Київ : КДУ, 1968. — 341 с.

Посилання

• Цей день в історії [ 16 Жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• ЛНМУ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• УРЕ [ 31 Серпня 2016 у Wayback Machine.]