Коджа Юсуф-паша (тур. Koca Yusuf Paşa, 1730, Грузія, Османська імперія — 1800, Джидда, Османська імперія) — османський державний діяч. Двічі був великим візиром Османської імперії.
Коджа Юсуф-паша | |
---|---|
Koca Yusuf Paşa | |
Коджа Юсуф-паша | |
Великий візир Османської імперії | |
25 січня 1786 — 28 травня 1789 | |
Попередник | |
Наступник | |
Великий візир Османської імперії | |
12 лютого 1791 — 4 травня 1792 | |
Попередник | |
Наступник | |
Народився | 1730 Грузія |
Помер | 1800 Джидда, Мекка, Саудівська Аравія |
Відомий як | політик |
Країна | Османська імперія |
Національність | турок |
Релігія | іслам |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився в 1730 у Грузії. Був захоплений в рабство та привезений до Стамбула. Прийняв іслам і був звільнений капітаном Хасан-ефенді. Плавав на торговельному флоті. Потім служив у Хасана-паші в Алжирі, який, ставши капудан-пашею, призначив його скарбником.
У 1785 губернатор Мора звів його в ранг візира.
25 січня 1786 султан Абдул-Гамід I призначив його Великим візиром. Цю посаду він обіймав до 7 травня 1789. Під час Російсько-турецької війни (1787-1792) був головнокомандувачем армією Османської імперії. У битві при Карансебеш здобув перемогу над армією Австрійської імперії на чолі з Йосипом II Австрійським при дивних обставинах: до місця бою він підійшов тільки через два дні, а австрійці в результаті масової п'яної бійки самі себе перебили.
19 грудня 1789 призначений на посаду капудан-паші; у 1790 отримав місце генерал-губернатора Коньї, після був генерал-губернатором Боснії.
15 лютого 1791 султан Селім III знову призначив його на посаду Великого візира. 4 травня 1792 подав у відставку.
У 1793 призначений генерал-губернатором Джидди й охоронцем Медіни.
Помер в 1800 у Джидді.
У Стамбулі в окрузі Кабаташ досі діє фонтан, побудований на кошти Коджа Юсуф-паші.
Див. Також
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 29 листопада 2016.
- view / 446/32 / Koca Yusuf Paşa ve Sebeş Zaferi, Vehbi Tülek[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела
- Ayhan Buz (2009). Osmanlı Sadrazamları. İstanbul: Neden Kitap,
- İsmail Hâmi Danişmend (1971). Osmanlı Devlet Erkânı. İstanbul: Türkiye Yayınevi
- Mehmed Süreyya (haz. Nuri Akbayar) (1996). Sicill-i Osmani. İstanbul: Tarih Vakfı Yurt Yayınları C.5
- Nazim Tektaş (2002). Sadrâzamlar Osmanlı'da İkinci Adam Saltanatı. [ 7 Грудня 2017 у Wayback Machine.] İstanbul: Çatı Yayınevi
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kodzha Yusuf pasha tur Koca Yusuf Pasa 1730 Gruziya Osmanska imperiya 1800 Dzhidda Osmanska imperiya osmanskij derzhavnij diyach Dvichi buv velikim vizirom Osmanskoyi imperiyi Kodzha Yusuf pashaKoca Yusuf PasaKodzha Yusuf pashaKodzha Yusuf pashaVelikij vizir Osmanskoyi imperiyi25 sichnya 1786 28 travnya 1789PoperednikNastupnikVelikij vizir Osmanskoyi imperiyi12 lyutogo 1791 4 travnya 1792PoperednikNastupnikNarodivsya1730 GruziyaPomer1800 Dzhidda Mekka Saudivska AraviyaVidomij yakpolitikKrayinaOsmanska imperiyaNacionalnistturokReligiyaislam Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v 1730 u Gruziyi Buv zahoplenij v rabstvo ta privezenij do Stambula Prijnyav islam i buv zvilnenij kapitanom Hasan efendi Plavav na torgovelnomu floti Potim sluzhiv u Hasana pashi v Alzhiri yakij stavshi kapudan pasheyu priznachiv jogo skarbnikom U 1785 gubernator Mora zviv jogo v rang vizira 25 sichnya 1786 sultan Abdul Gamid I priznachiv jogo Velikim vizirom Cyu posadu vin obijmav do 7 travnya 1789 Pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1787 1792 buv golovnokomanduvachem armiyeyu Osmanskoyi imperiyi U bitvi pri Karansebesh zdobuv peremogu nad armiyeyu Avstrijskoyi imperiyi na choli z Josipom II Avstrijskim pri divnih obstavinah do miscya boyu vin pidijshov tilki cherez dva dni a avstrijci v rezultati masovoyi p yanoyi bijki sami sebe perebili 19 grudnya 1789 priznachenij na posadu kapudan pashi u 1790 otrimav misce general gubernatora Konyi pislya buv general gubernatorom Bosniyi 15 lyutogo 1791 sultan Selim III znovu priznachiv jogo na posadu Velikogo vizira 4 travnya 1792 podav u vidstavku U 1793 priznachenij general gubernatorom Dzhiddi j ohoroncem Medini Pomer v 1800 u Dzhiddi U Stambuli v okruzi Kabatash dosi diye fontan pobudovanij na koshti Kodzha Yusuf pashi Div TakozhSpisok velikih viziriv Osmanskoyi imperiyiPrimitki Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 29 listopada 2016 view 446 32 Koca Yusuf Pasa ve Sebes Zaferi Vehbi Tulek nedostupne posilannya z lipnya 2019 DzherelaAyhan Buz 2009 Osmanli Sadrazamlari Istanbul Neden Kitap ISBN 978 975 254 278 5 Ismail Hami Danismend 1971 Osmanli Devlet Erkani Istanbul Turkiye Yayinevi Mehmed Sureyya haz Nuri Akbayar 1996 Sicill i Osmani Istanbul Tarih Vakfi Yurt Yayinlari ISBN 975 333 0383 C 5 Nazim Tektas 2002 Sadrazamlar Osmanli da Ikinci Adam Saltanati 7 Grudnya 2017 u Wayback Machine Istanbul Cati Yayinevi