Коваль Юрій Миколайович (військовик)

Ю́рій Микола́йович Коваль (нар. 17 січня 1980(19800117) с. Ярославка, Чернігівська область — пом. 26 липня 2014, с. Красне, Луганська область) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Коваль Юрій Миколайович
Солдат
Загальна інформація
Народження	17 січня 1980(1980-01-17) Ярославка
Смерть	26 липня 2014(2014-07-26) (34 роки) Красне
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Танкові війська
Формування	1 ОТБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Луганський аеропорт
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коваль.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Коваль Юрій Миколайович.

Життєпис

Народився 1980 року в селі Ярославка Бобровицького району. Закінчив Ярославську ЗОШ, Київське ПТУ № 26, здобув спеціальність електрогазозварника. Строкову службу служив у Дніпродзержинську Луганської області, внутрішні війська. Демобілізувавшись, працював у своєму селі.

У часі війни мобілізований 19 березня 2014-го, солдат-навідник кулемета 2-го механізованого відділення, 2-й механізований взвод 2-ї механізованої роти 1-ї окремої гвардійської танкової бригади. Стояв на блокпосту біля річки Снов, потім охороняв Київське водосховище. Згодом перебував у зоні бойових дій.

Загинув уночі 26 липня у бою біля села Красне (Краснодонський район) неподалік від аеропорту Луганська. Від Макарового рушили до Щастя, а звідти до Луганського аеропорту з метою розблокування шляху до українських підрозділів, що обороняли аеропорт. Бійці отримали наказ закріпитися на висоті біля села Красне.

Група через 15 хвилин після прибуття на місце потрапила під обстріл мінометів та «Градів». Постріл з ПТУРа вивів з ладу танк, який більше не міг вести бій. Після отриманого наказу відступати група рушила в бік Луганського аеропорту, але потрапила у засідку. Військові зіскочили з БМП і почали вести бій. На трьох БТРах бійці прорвали два блокпости і потрапили в засідку. Загинув у бою, прикриваючи побратимів, тоді ж поліг Микола Бруй.

Тіло загиблого бойовики вивезли до Краснодона, лише через кілька днів його вдалося переправити до Чернігова через територію РФ.

Похований 2 серпня 2014-го в селі Ярославка з військовими почестями.

Без Юрія лишилися мама, син Максим 2004 р. н., сестра Наталія.

Чернігівська обласна рада ухвалила рішення про клопотання про присвоєння Юрію звання «Герой України» (посмертно).

Нагороди та вшанування

Меморіальна дошка на стіні школи у с. Ярославка

• 17 липня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
• Нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
• В Ярославці при церкві встановлено пам'ятник Юрію Ковалю та Юрію Хуторному.
• На будівлі сільської школи в Ярославці відкрито меморіальну дошку Юрія Коваля Хуторного та Юрія Хуторного.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 16 Березня 2017. Процитовано 1 Листопада 2016.
2. Указ Президента України від 17 липня року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
3. . Архів оригіналу за 5 Вересня 2017. Процитовано 25 Січня 2020.
4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 Січня 2020. Процитовано 25 Січня 2020.

Джерела

• Коваль Юрій Миколайович [ 9 Жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Коваль Юрій [ 2 Січня 2017 у Wayback Machine.]
• Танкісти України [ 18 Вересня 2016 у Wayback Machine.]