Орест Романович Коваль (* 29 жовтня 1949 Львів) — український піаніст, органіст, педагог, продюсер, музично-громадський діяч у Сумах.
Коваль Орест Романович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 29 жовтня 1949 (74 роки) |
Місце народження | Львів |
Громадянство | Україна |
Професія | музикант |
Інструменти | фортепіано, орган |
Нагороди | |
organum.sumy.ua |
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (березень 2024) |
Член президії Асоціації органістів та органних майстрів Національної всеукраїнської музичної спілки.
Життєпис
Освіта
Навчався у музичній школі у Львові. Закінчив Київську державну консерваторію ім. П. Чайковського (1974, клас фортепіано — проф. Т. Кравченко, 1983 клас органу — проф. Г. Булибенко).
Кар'єра
1974 — 1989 — викладач по класу фортепіано Сумського музичного училища.
1989 — 1991 — соліст-органіст Рівненської обласної філармонії.
1991 — 1993 — соліст-органіст Сумської обласної філармонії.
1995 — голова об'єднання громадян Сумської міської організації розвитку органної та камерної музичної спілки.
Заслужений працівник культури України.
Сумський період
Приїхавши до Сум, спочатку викладав у Музичному училищі ім. Бортнянського. Одного разу запропонували опанувати орган. У Сумах тоді задумали встановити цей інструмент. Справа для Ореста цікава й перспективна. Втім, поки вчився, посаду штатного органіста віддали іншому музиканту. Колеги тоді, у подібній іронії долі, вбачали одну причину — Орест для Сум «за західний» ще й якось «виклично український», бо вперто не бажав переходити на «правильну», — російську мову, навіть у приватному спілкуванні. Запропонували посаду органного майстра. Однак, незважаючи на перипетії, оптимістична вдача не дозволила Оресту дорікати на долю, на «обставини, що склалися», чи на тих, хто ці обставини створив.
Якби відразу став органістом, то навряд чи я домігся б того, чого досягнув сьогодні. А так я був поставлений перед потребою виживання, мусив багато чому вчитися. ...Загалом всі проблеми, вважаю, лише на користь людині, вони змушують її шукати якісь нові шляхи, рухатись вперед...
Так Орест ступає на досить тривалу дорогу творчих пошуків, тут і робота в інших містах, і гастролі…
Оскільки я не був утруднений стабільною ставкою, то мусив організовувати концерти самому собі, — пригадує Орест. — І я навчився те робити. Ще відчув, що хочу не лише грати, а спілкуватися з людьми. Мені здавалося, що це допоможе мені позбутися сценічного хвилювання. У Рівному, коли працював там органістом, почав сам вести свої концерти. Але хвилювання, навпаки, зросло в два-три рази. Спочатку. А потім справді прийшло розуміння, що спілкування очі в очі поруч з грою дає незмірно ближчий контакт з людьми... Тож навчившись організовувати концерти для себе, я подумав: чого не зробити того ж для друзів? І назвати це фестивалем...
1993 — 2016 — організував і провів в Україні 52 фестивалі класичної музики: 23 міжнародні фестивалі органної та камерної музики ORGANUM (Суми), 3 всеукраїнські та міжнародні фестивалі джазової музики Jazz-fest (Суми), 21 міжнародний фестиваль музики Й. С. Баха Bach-fest (Суми), Міжнародний фестиваль камерної музики (Шостка, 1994). Всеукраїнський фестиваль «30 років органного мистецтва України» (108 концертів у 10 містах України, 2000 — 2001), 3 міжнародні фестивалі органної музики LIVALIA-FEST (Ялта, 2005, 2006, 2007).
Співпрацює з міжнародними інституціями, посольствами іноземних держав в Україні, шість разів отримував гранти Міжнародного фонду «Відродження». У 2002 за підтримки Посольства Австрії в Україні видав українською мовою книжку відомого австрійського музиканта Н. Харнонкурта «Музика як мова звуків».
1998 заснував ансамбль камерної музики «Органум» (скрипка, флейта, віолончель, клавесин), з яким гастролював містами України.
Керівник музичної секції Мистецького центру «Собор» (Суми), де здійснював проекти «Музичний дарунок», «Срібно дзвенить клавесин», та серії концертів силами місцевих музикантів та українських артистів.
У Сумах побувало чимало музикантів з України та зарубіжжя: Австрії, Бельгії, Білорусі, Ізраїлю, Італії, Іспанії, Канади, Латвії, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії, Словаччини, США, Угорщини, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії, Швеції, Японії. Виступали славетні органісти: з Латвії, Ерік Лебрен з Франції, Юліан Гембальські з Польщі; українська співачка Ольга Пасічник, кларнетистка Вероніка Кузьміна, Київський квартет саксофоністів, камерні хори, оркестри, ансамблі. І кожен фестиваль для інтелігенції міста, для студентства ставав ковтком світової культури, спадщини, просто прекрасної музики. У 1994 році заснований Jazz-fest, а у 1995 — «Bach-fest».
Один із напрямків діяльності — підтримка молодих талантів. Неодноразово організовував майстер-класи провідних музикантів світу для молодих українських виконавців (клавесин, орган, скрипка, віолончель) та творчі зустрічі з музичною громадськістю, викладачами, студентами і учнями навчальних закладів міста Суми та Сумської області.
Нарис про діяльність увійшов до альманаху «Земляки» (2003, вид. за підтримки Сумського земляцтва у Києві) та книги про визначних людей Сумської області «Хто є хто на Сумщині» (2005).
За рейтингового голосування експертів обласної газети «Панорама» увійшов до «Золотої десятки» за внесок у розвиток культури та духовності регіону (2005) та до рейтингу «Топ-50» найбільш авторитетних та впливових людей регіону (2006, 10 місце; 2007, 5 місце; 2008, 1 місце); у 2012 році обраний «Людиною року». Нагороджений медаллю Сумської міськради «За заслуги перед містом» (2006) та «За заслуги перед містом» ІІІ ступеню (2009). Пропагує класичне музичне мистецтво у серії програм на обласному телебаченні.
Діяльність широко висвітлюється у фестивальних телепрограмах, в обласній та всеукраїнській пресі, на сторінках Інтернету.
Твори
Цикли абонементних концертів «Вечори органної музики» та сольні концерти-лекції із використанням візуальних засобів: фільми, слайди, які висвітлюють теми концертів (фото композиторів, органів, творів живопису, скульптури, архітектури, що характеризують конкретну історико-культурну епоху), програмні слайд-фільми із використанням картин сумських художників та фотографів під час виконання музичних творів.
1. Світ звуків органу.
2. Й. С. Бах.
3. Класики та сучасність.
4. Історія органної музики.
5. Органна музика епохи бароко.
6. Органна музика романтизму.
7. Органна музика XX століття.
8. Українська органна музика.
9. Російська органна музика.
10. Німецька органна музика.
11. Французька органна музика.
12. Органна музика Польщі, Чехії, Словаччини.
13. Органна музика Литви, Латвії, Естонії.
14. Створення циклів концертів камерної музики «Музичний дарунок».
15. Створення циклу концертів клавесинної музики «Срібно дзвенить клавесин».
16. Розробка концепції фестивалю музики Й. С. Баха та епохи бароко.
17. Розробка концепції та авторських прав фестивалю «Livadia-fest».
18. Авторське ведення концертів.
19. Редагування книги австрійського музиканта Н.Харнонкурта «Музика як мова звуків» та підготування до друку українською мовою.
20. Серії музичних телевізійних програм об'єднаних назвою «На концертах фестивалів «Органум», «Бах-фест», «Лівадія-фест» та «Джаз-фест» на каналі Сумської обласної державної телерадіокомпанії.
Література
Муратова В. Музика в провінції: кожному місту — свій фестиваль // Дзеркало тижня. — 1994. — 5-11 листоп.;
Садова В. «Ювілейний Bach-Fest 2000 у Сумах» // Поступ. — 2000. — 9-15 листоп. http://postup.brama.com/001109/184_9_1.html [ 16 Березня 2017 у Wayback Machine.]
Федорина А. Історія двох людей і одного фестивалю, або Як у Сумах прописався Бах Україна молода. — 2003. — 11 листоп.
Див. також www.organum.sumy.ua/allfests.html та літ. до статті «Organum».
Джерела
- Орест Коваль. Інтерв'ю [ 2 Листопада 2010 у Wayback Machine.]
Посилання
- Коваль Орест Романович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 451-452.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orest Romanovich Koval 29 zhovtnya 1949 Lviv ukrayinskij pianist organist pedagog prodyuser muzichno gromadskij diyach u Sumah Koval Orest RomanovichOsnovna informaciyaData narodzhennya29 zhovtnya 1949 1949 10 29 74 roki Misce narodzhennyaLvivGromadyanstvo UkrayinaProfesiyamuzikantInstrumentifortepiano organNagorodiorganum sumy uaCya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti berezen 2024 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Koval Chlen prezidiyi Asociaciyi organistiv ta organnih majstriv Nacionalnoyi vseukrayinskoyi muzichnoyi spilki ZhittyepisOsvita Navchavsya u muzichnij shkoli u Lvovi Zakinchiv Kiyivsku derzhavnu konservatoriyu im P Chajkovskogo 1974 klas fortepiano prof T Kravchenko 1983 klas organu prof G Bulibenko Kar yera 1974 1989 vikladach po klasu fortepiano Sumskogo muzichnogo uchilisha 1989 1991 solist organist Rivnenskoyi oblasnoyi filarmoniyi 1991 1993 solist organist Sumskoyi oblasnoyi filarmoniyi 1995 golova ob yednannya gromadyan Sumskoyi miskoyi organizaciyi rozvitku organnoyi ta kamernoyi muzichnoyi spilki Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Sumskij period Priyihavshi do Sum spochatku vikladav u Muzichnomu uchilishi im Bortnyanskogo Odnogo razu zaproponuvali opanuvati organ U Sumah todi zadumali vstanoviti cej instrument Sprava dlya Oresta cikava j perspektivna Vtim poki vchivsya posadu shtatnogo organista viddali inshomu muzikantu Kolegi todi u podibnij ironiyi doli vbachali odnu prichinu Orest dlya Sum za zahidnij she j yakos viklichno ukrayinskij bo vperto ne bazhav perehoditi na pravilnu rosijsku movu navit u privatnomu spilkuvanni Zaproponuvali posadu organnogo majstra Odnak nezvazhayuchi na peripetiyi optimistichna vdacha ne dozvolila Orestu dorikati na dolyu na obstavini sho sklalisya chi na tih hto ci obstavini stvoriv Yakbi vidrazu stav organistom to navryad chi ya domigsya b togo chogo dosyagnuv sogodni A tak ya buv postavlenij pered potreboyu vizhivannya musiv bagato chomu vchitisya Zagalom vsi problemi vvazhayu lishe na korist lyudini voni zmushuyut yiyi shukati yakis novi shlyahi ruhatis vpered Tak Orest stupaye na dosit trivalu dorogu tvorchih poshukiv tut i robota v inshih mistah i gastroli Oskilki ya ne buv utrudnenij stabilnoyu stavkoyu to musiv organizovuvati koncerti samomu sobi prigaduye Orest I ya navchivsya te robiti She vidchuv sho hochu ne lishe grati a spilkuvatisya z lyudmi Meni zdavalosya sho ce dopomozhe meni pozbutisya scenichnogo hvilyuvannya U Rivnomu koli pracyuvav tam organistom pochav sam vesti svoyi koncerti Ale hvilyuvannya navpaki zroslo v dva tri razi Spochatku A potim spravdi prijshlo rozuminnya sho spilkuvannya ochi v ochi poruch z groyu daye nezmirno blizhchij kontakt z lyudmi Tozh navchivshis organizovuvati koncerti dlya sebe ya podumav chogo ne zrobiti togo zh dlya druziv I nazvati ce festivalem 1993 2016 organizuvav i proviv v Ukrayini 52 festivali klasichnoyi muziki 23 mizhnarodni festivali organnoyi ta kamernoyi muziki ORGANUM Sumi 3 vseukrayinski ta mizhnarodni festivali dzhazovoyi muziki Jazz fest Sumi 21 mizhnarodnij festival muziki J S Baha Bach fest Sumi Mizhnarodnij festival kamernoyi muziki Shostka 1994 Vseukrayinskij festival 30 rokiv organnogo mistectva Ukrayini 108 koncertiv u 10 mistah Ukrayini 2000 2001 3 mizhnarodni festivali organnoyi muziki LIVALIA FEST Yalta 2005 2006 2007 Spivpracyuye z mizhnarodnimi instituciyami posolstvami inozemnih derzhav v Ukrayini shist raziv otrimuvav granti Mizhnarodnogo fondu Vidrodzhennya U 2002 za pidtrimki Posolstva Avstriyi v Ukrayini vidav ukrayinskoyu movoyu knizhku vidomogo avstrijskogo muzikanta N Harnonkurta Muzika yak mova zvukiv 1998 zasnuvav ansambl kamernoyi muziki Organum skripka flejta violonchel klavesin z yakim gastrolyuvav mistami Ukrayini Kerivnik muzichnoyi sekciyi Misteckogo centru Sobor Sumi de zdijsnyuvav proekti Muzichnij darunok Sribno dzvenit klavesin ta seriyi koncertiv silami miscevih muzikantiv ta ukrayinskih artistiv U Sumah pobuvalo chimalo muzikantiv z Ukrayini ta zarubizhzhya Avstriyi Belgiyi Bilorusi Izrayilyu Italiyi Ispaniyi Kanadi Latviyi Moldovi Niderlandiv Nimechchini Polshi Rosiyi Slovachchini SShA Ugorshini Finlyandiyi Franciyi Chehiyi Shvejcariyi Shveciyi Yaponiyi Vistupali slavetni organisti z Latviyi Erik Lebren z Franciyi Yulian Gembalski z Polshi ukrayinska spivachka Olga Pasichnik klarnetistka Veronika Kuzmina Kiyivskij kvartet saksofonistiv kamerni hori orkestri ansambli I kozhen festival dlya inteligenciyi mista dlya studentstva stavav kovtkom svitovoyi kulturi spadshini prosto prekrasnoyi muziki U 1994 roci zasnovanij Jazz fest a u 1995 Bach fest Odin iz napryamkiv diyalnosti pidtrimka molodih talantiv Neodnorazovo organizovuvav majster klasi providnih muzikantiv svitu dlya molodih ukrayinskih vikonavciv klavesin organ skripka violonchel ta tvorchi zustrichi z muzichnoyu gromadskistyu vikladachami studentami i uchnyami navchalnih zakladiv mista Sumi ta Sumskoyi oblasti Naris pro diyalnist uvijshov do almanahu Zemlyaki 2003 vid za pidtrimki Sumskogo zemlyactva u Kiyevi ta knigi pro viznachnih lyudej Sumskoyi oblasti Hto ye hto na Sumshini 2005 Za rejtingovogo golosuvannya ekspertiv oblasnoyi gazeti Panorama uvijshov do Zolotoyi desyatki za vnesok u rozvitok kulturi ta duhovnosti regionu 2005 ta do rejtingu Top 50 najbilsh avtoritetnih ta vplivovih lyudej regionu 2006 10 misce 2007 5 misce 2008 1 misce u 2012 roci obranij Lyudinoyu roku Nagorodzhenij medallyu Sumskoyi miskradi Za zaslugi pered mistom 2006 ta Za zaslugi pered mistom III stupenyu 2009 Propaguye klasichne muzichne mistectvo u seriyi program na oblasnomu telebachenni Diyalnist shiroko visvitlyuyetsya u festivalnih teleprogramah v oblasnij ta vseukrayinskij presi na storinkah Internetu Tvori Cikli abonementnih koncertiv Vechori organnoyi muziki ta solni koncerti lekciyi iz vikoristannyam vizualnih zasobiv filmi slajdi yaki visvitlyuyut temi koncertiv foto kompozitoriv organiv tvoriv zhivopisu skulpturi arhitekturi sho harakterizuyut konkretnu istoriko kulturnu epohu programni slajd filmi iz vikoristannyam kartin sumskih hudozhnikiv ta fotografiv pid chas vikonannya muzichnih tvoriv 1 Svit zvukiv organu 2 J S Bah 3 Klasiki ta suchasnist 4 Istoriya organnoyi muziki 5 Organna muzika epohi baroko 6 Organna muzika romantizmu 7 Organna muzika XX stolittya 8 Ukrayinska organna muzika 9 Rosijska organna muzika 10 Nimecka organna muzika 11 Francuzka organna muzika 12 Organna muzika Polshi Chehiyi Slovachchini 13 Organna muzika Litvi Latviyi Estoniyi 14 Stvorennya cikliv koncertiv kamernoyi muziki Muzichnij darunok 15 Stvorennya ciklu koncertiv klavesinnoyi muziki Sribno dzvenit klavesin 16 Rozrobka koncepciyi festivalyu muziki J S Baha ta epohi baroko 17 Rozrobka koncepciyi ta avtorskih prav festivalyu Livadia fest 18 Avtorske vedennya koncertiv 19 Redaguvannya knigi avstrijskogo muzikanta N Harnonkurta Muzika yak mova zvukiv ta pidgotuvannya do druku ukrayinskoyu movoyu 20 Seriyi muzichnih televizijnih program ob yednanih nazvoyu Na koncertah festivaliv Organum Bah fest Livadiya fest ta Dzhaz fest na kanali Sumskoyi oblasnoyi derzhavnoyi teleradiokompaniyi Literatura Muratova V Muzika v provinciyi kozhnomu mistu svij festival Dzerkalo tizhnya 1994 5 11 listop Sadova V Yuvilejnij Bach Fest 2000 u Sumah Postup 2000 9 15 listop http postup brama com 001109 184 9 1 html 16 Bereznya 2017 u Wayback Machine Fedorina A Istoriya dvoh lyudej i odnogo festivalyu abo Yak u Sumah propisavsya Bah Ukrayina moloda 2003 11 listop Div takozh www organum sumy ua allfests html ta lit do statti Organum DzherelaOrest Koval Interv yu 2 Listopada 2010 u Wayback Machine PosilannyaKoval Orest Romanovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 451 452