Мико́ла Кузьми́ч Ковальчу́к (нар. 26 липня 1902, село Долобичів Грубешівського повіту Люблінської губернії, тепер Польща — 1972, місто Київ, Українська РСР) — радянський діяч органів держбепеки, генерал-лейтенант, заступник Міністра державної безпеки СРСР, міністр державної безпеки Української РСР, міністр державної безпеки Латвійської РСР, міністр внутрішніх справ Латвійської РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го скликання.
Ковальчук Микола Кузьмич | |||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-лейтенант | |||||||||||||||||
Загальна інформація | |||||||||||||||||
Народження | 26 липня 1902 або 27 липня 1902[1] Грубешівський повіт, Люблінська губернія, Російська імперія | ||||||||||||||||
Смерть | 1972[1] Київ, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||||
Alma Mater | Комуністичний університет при ЦК КП(б) Грузії | ||||||||||||||||
Військова служба | |||||||||||||||||
Роки служби | 1926—1954 | ||||||||||||||||
Приналежність | СРСР | ||||||||||||||||
Вид ЗС | НКВД | ||||||||||||||||
Війни / битви | німецько-радянська війна | ||||||||||||||||
Командування | |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||||||||||
Біографія
Народився в родині митника. Трудову діяльність почав з тринадцятирічного віку: в 1916 і 1917 роках наймитував у поміщика Устинова в селі Беково Саратовської губернії. У 1917 році закінчив двокласне училище в селі Беково, в 1919 році — два класи школи 2-го ступеня в Беково. З червня 1918 до січня 1919 року працював різноробом у підрядника шкіряника Печонкіна в Беково.
З січня 1919 року служив у робітничо-селянській міліції: з січня 1919 по червень 1923 року — помічник начальника Бековської районної міліції, з червня по грудень 1923 року — помічник начальника міської міліції в Сердобську, в грудні 1923 — жовтні 1924 року — начальник Бековського районного відділу міліції, з жовтня 1924 по жовтень 1925 року — помічник начальника Сердобської повітової міліції Саратовської губернії.
З жовтня 1925 по листопад 1926 року був інструктором виконавчого комітету Сердобської повітової Ради (Саратовська губернія).
У 1926 році перейшов на службу в Державне політичне управління СРСР: з листопада 1926 року — червоноармієць навчального полку військ ДПУ при РНК Закавказької СФРР в місті Ахалцих Грузинської РСР, з березня 1927 по квітень 1932 року — помічник уповноваженого, старший уповноважений 37-го прикордонного загону ОДПУ (місто Батумі).
Член ВКП(б) з листопада 1927 року.
У 1932 екстерном склав іспити за курс військової школи.
З квітня 1932 по листопад 1938 року — у Повноважному представництві ОДПУ — Управлінні НКВС по ЗСФРР (НКВС Грузинської РСР): обіймав посади уповноваженого 3-го відділення I відділу, інспектора оперативного відділу, секретаря, помічника (з травня 1937 по січень 1938 року — старшого помічника) начальника 2-го відділення оперативного відділу Управління прикордонної та внутрішньої охорони; з січня по листопад 1938 року — начальник 5-го відділення IV відділу УДБ НКВС Грузинської РСР.
У 1934 закінчив Комуністичний університет при комітеті КП(б) Грузії Управління НКВС по Грузинській РСР.
З листопада 1938 року — заступник начальника IV відділу УДБ НКВС по Ленінградській області; з лютого 1939 по липень 1941 року — заступник начальника, начальник Слідчої частини Управління НКВС по Ленінградській області.
З початком німецько-радянської війни — в органах військової контррозвідки. З липня по жовтень 1941 року — начальник Особливого відділу НКВС Лузької оперативної групи військ Північного фронту. З жовтня 1941 року — заступник начальника, начальник слідчої частини Особливого відділу НКВС Ленінградського фронту.
2 червня 1942 — 29 квітня 1943 року — начальник Особливого відділу НКВС Сибірського військового округу.
З 29 квітня 1943 року — начальник Управління контррозвідки (Смерш) Південного фронту. З 20 жовтня 1943 року — начальник Управління контррозвідки 4-го Українського фронту (одночасно з січня по червень 1945 — помічник уповноваженого НКВС СРСР по 4-му Українському фронту).
У повоєнний час продовжував служити в органах контррозвідки. 22 липня 1945 — 7 травня 1946 року — начальник Управління контррозвідки Прикарпатського військового округу).
З 7 травня 1946 по 17 серпня 1949 року — заступник міністра державної безпеки СРСР, одночасно з серпня 1946 по 24 серпня 1949 року — головний резидент і уповноважений МДБ СРСР в Німеччині.
З 24 серпня (офіційно 4 листопада) 1949 по 6 вересня 1952 року — міністр державної безпеки Української РСР. Потім до лютого 1953 року перебував у резерві МДБ СРСР.
З 14 лютого по 16 березня 1953 року — міністр державної безпеки Латвійської РСР, з 16 березня по 23 травня 1953 — міністр внутрішніх справ Латвійської РСР.
З 10 червня по 20 липня 1953 року — старший радник МВС СРСР при Міністерстві громадської безпеки Польщі, потім до вересня 1953 року перебував у розпорядженні Управління кадрів МВС СРСР.
З 8 вересня 1953 по 4 травня 1954 року — начальник Управління МВС СРСР по Ярославській області
26 червня 1954 звільнений з органів МВС СРСР. Постановою Ради Міністрів СРСР № 2349—1118сс від 23 листопада 1954 року позбавлений звання генерал-лейтенант «як такий, що дискредитував себе за час роботи в органах держбезпеки і недостойний у зв'язку з цим високого звання генерала».
Звання
- капітан (10.09.1936)
- капітан держбезпеки (27.04.1939)
- майор держбезпеки (23.08.1941)
- полковник (14.02.1943)
- генерал-майор (26.05.1943)
- генерал-лейтенант (25.09.1944—23.11.1954)
Нагороди
- три ордени Леніна (16.05.1944; 30.04.1945; 24.06.1948 — «за успішне виконання завдань Уряду»)
- три ордени Червоного Прапора (17.09.1943; 3.11.1944; 24.11.1950)
- два ордени Червоної Зірки (26.04.1940 — «за успішне виконання завдань Уряду по охороні державної безпеки»; 21.04.1943)
- Орден Кутузова II ступеня (21.04.1945 — «за очищення тилу фронтів Червоної Армії»)
- Орден Суворова II ступеня (29.06.1945)
- Орден Вітчизняної війни I ступеня
- Орден «Знак Пошани»
- Орден «Хрест Грюнвальда» 2-го класу (Польща)
- Орден Білого лева I-го ступеня (Чехословаччина)
- два ордени (Чехословаччина)
- медалі СРСР і Польщі
- бойова зброя
- знак «Заслужений працівник НКВС».
Посилання
- Биография на сайте УФСБ по Ярославской области [ 4 Вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991 [ 7 Січня 2019 у Wayback Machine.]
- Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности: 1941—1954 — Мемориал, 2010. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Kuzmi ch Kovalchu k nar 26 lipnya 1902 19020726 selo Dolobichiv Grubeshivskogo povitu Lyublinskoyi guberniyi teper Polsha 1972 misto Kiyiv Ukrayinska RSR radyanskij diyach organiv derzhbepeki general lejtenant zastupnik Ministra derzhavnoyi bezpeki SRSR ministr derzhavnoyi bezpeki Ukrayinskoyi RSR ministr derzhavnoyi bezpeki Latvijskoyi RSR ministr vnutrishnih sprav Latvijskoyi RSR Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 3 go sklikannya Kovalchuk Mikola Kuzmich General lejtenant Pozbavlenij vijskovogo zvannya za postanovoyu Radi Ministriv SRSR Zagalna informaciyaNarodzhennya 26 lipnya 1902 1902 07 26 abo 27 lipnya 1902 1902 07 27 1 Grubeshivskij povit Lyublinska guberniya Rosijska imperiyaSmert 1972 1 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRAlma Mater Komunistichnij universitet pri CK KP b GruziyiVijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1926 1954Prinalezhnist SRSRVid ZS NKVDVijni bitvi nimecko radyanska vijnaKomanduvannyaMinistr derzhavnoyi bezpeki Ukrayinskoyi RSR24 serpnya 1949 6 veresnya 1952PoperednikSergij SavchenkoNastupnikPetro Ivashutin Ministr derzhavnoyi bezpeki Latvijskoyi RSR14 lyutogo 16 bereznya 1953 Ministr vnutrishnih sprav Latvijskoyi RSR16 bereznya 23 travnya 1953Nagorodi ta vidznakiMedal Za oboronu Leningrada Orden Hrest Gryunvalda 2 stupenyaOrden Bilogo Leva I stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kovalchuk BiografiyaNarodivsya v rodini mitnika Trudovu diyalnist pochav z trinadcyatirichnogo viku v 1916 i 1917 rokah najmituvav u pomishika Ustinova v seli Bekovo Saratovskoyi guberniyi U 1917 roci zakinchiv dvoklasne uchilishe v seli Bekovo v 1919 roci dva klasi shkoli 2 go stupenya v Bekovo Z chervnya 1918 do sichnya 1919 roku pracyuvav riznorobom u pidryadnika shkiryanika Pechonkina v Bekovo Z sichnya 1919 roku sluzhiv u robitnicho selyanskij miliciyi z sichnya 1919 po cherven 1923 roku pomichnik nachalnika Bekovskoyi rajonnoyi miliciyi z chervnya po gruden 1923 roku pomichnik nachalnika miskoyi miliciyi v Serdobsku v grudni 1923 zhovtni 1924 roku nachalnik Bekovskogo rajonnogo viddilu miliciyi z zhovtnya 1924 po zhovten 1925 roku pomichnik nachalnika Serdobskoyi povitovoyi miliciyi Saratovskoyi guberniyi Z zhovtnya 1925 po listopad 1926 roku buv instruktorom vikonavchogo komitetu Serdobskoyi povitovoyi Radi Saratovska guberniya U 1926 roci perejshov na sluzhbu v Derzhavne politichne upravlinnya SRSR z listopada 1926 roku chervonoarmiyec navchalnogo polku vijsk DPU pri RNK Zakavkazkoyi SFRR v misti Ahalcih Gruzinskoyi RSR z bereznya 1927 po kviten 1932 roku pomichnik upovnovazhenogo starshij upovnovazhenij 37 go prikordonnogo zagonu ODPU misto Batumi Chlen VKP b z listopada 1927 roku U 1932 eksternom sklav ispiti za kurs vijskovoyi shkoli Z kvitnya 1932 po listopad 1938 roku u Povnovazhnomu predstavnictvi ODPU Upravlinni NKVS po ZSFRR NKVS Gruzinskoyi RSR obijmav posadi upovnovazhenogo 3 go viddilennya I viddilu inspektora operativnogo viddilu sekretarya pomichnika z travnya 1937 po sichen 1938 roku starshogo pomichnika nachalnika 2 go viddilennya operativnogo viddilu Upravlinnya prikordonnoyi ta vnutrishnoyi ohoroni z sichnya po listopad 1938 roku nachalnik 5 go viddilennya IV viddilu UDB NKVS Gruzinskoyi RSR U 1934 zakinchiv Komunistichnij universitet pri komiteti KP b Gruziyi Upravlinnya NKVS po Gruzinskij RSR Z listopada 1938 roku zastupnik nachalnika IV viddilu UDB NKVS po Leningradskij oblasti z lyutogo 1939 po lipen 1941 roku zastupnik nachalnika nachalnik Slidchoyi chastini Upravlinnya NKVS po Leningradskij oblasti Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni v organah vijskovoyi kontrrozvidki Z lipnya po zhovten 1941 roku nachalnik Osoblivogo viddilu NKVS Luzkoyi operativnoyi grupi vijsk Pivnichnogo frontu Z zhovtnya 1941 roku zastupnik nachalnika nachalnik slidchoyi chastini Osoblivogo viddilu NKVS Leningradskogo frontu 2 chervnya 1942 29 kvitnya 1943 roku nachalnik Osoblivogo viddilu NKVS Sibirskogo vijskovogo okrugu Z 29 kvitnya 1943 roku nachalnik Upravlinnya kontrrozvidki Smersh Pivdennogo frontu Z 20 zhovtnya 1943 roku nachalnik Upravlinnya kontrrozvidki 4 go Ukrayinskogo frontu odnochasno z sichnya po cherven 1945 pomichnik upovnovazhenogo NKVS SRSR po 4 mu Ukrayinskomu frontu U povoyennij chas prodovzhuvav sluzhiti v organah kontrrozvidki 22 lipnya 1945 7 travnya 1946 roku nachalnik Upravlinnya kontrrozvidki Prikarpatskogo vijskovogo okrugu Z 7 travnya 1946 po 17 serpnya 1949 roku zastupnik ministra derzhavnoyi bezpeki SRSR odnochasno z serpnya 1946 po 24 serpnya 1949 roku golovnij rezident i upovnovazhenij MDB SRSR v Nimechchini Z 24 serpnya oficijno 4 listopada 1949 po 6 veresnya 1952 roku ministr derzhavnoyi bezpeki Ukrayinskoyi RSR Potim do lyutogo 1953 roku perebuvav u rezervi MDB SRSR Z 14 lyutogo po 16 bereznya 1953 roku ministr derzhavnoyi bezpeki Latvijskoyi RSR z 16 bereznya po 23 travnya 1953 ministr vnutrishnih sprav Latvijskoyi RSR Z 10 chervnya po 20 lipnya 1953 roku starshij radnik MVS SRSR pri Ministerstvi gromadskoyi bezpeki Polshi potim do veresnya 1953 roku perebuvav u rozporyadzhenni Upravlinnya kadriv MVS SRSR Z 8 veresnya 1953 po 4 travnya 1954 roku nachalnik Upravlinnya MVS SRSR po Yaroslavskij oblasti 26 chervnya 1954 zvilnenij z organiv MVS SRSR Postanovoyu Radi Ministriv SRSR 2349 1118ss vid 23 listopada 1954 roku pozbavlenij zvannya general lejtenant yak takij sho diskredituvav sebe za chas roboti v organah derzhbezpeki i nedostojnij u zv yazku z cim visokogo zvannya generala Zvannyakapitan 10 09 1936 kapitan derzhbezpeki 27 04 1939 major derzhbezpeki 23 08 1941 polkovnik 14 02 1943 general major 26 05 1943 general lejtenant 25 09 1944 23 11 1954 Nagoroditri ordeni Lenina 16 05 1944 30 04 1945 24 06 1948 za uspishne vikonannya zavdan Uryadu tri ordeni Chervonogo Prapora 17 09 1943 3 11 1944 24 11 1950 dva ordeni Chervonoyi Zirki 26 04 1940 za uspishne vikonannya zavdan Uryadu po ohoroni derzhavnoyi bezpeki 21 04 1943 Orden Kutuzova II stupenya 21 04 1945 za ochishennya tilu frontiv Chervonoyi Armiyi Orden Suvorova II stupenya 29 06 1945 Orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya Orden Znak Poshani Orden Hrest Gryunvalda 2 go klasu Polsha Orden Bilogo leva I go stupenya Chehoslovachchina dva ordeni Chehoslovachchina medali SRSR i Polshi bojova zbroya znak Zasluzhenij pracivnik NKVS PosilannyaBiografiya na sajte UFSB po Yaroslavskoj oblasti 4 Veresnya 2018 u Wayback Machine Spravochnik po istorii Kommunisticheskoj partii i Sovetskogo Soyuza 1898 1991 7 Sichnya 2019 u Wayback Machine Petrov N V Kto rukovodil organami gosbezopasnosti 1941 1954 Memorial 2010 ISBN 966 95519 0 0 d Track Q2061139d Track Q851563d Track Q28027554