Князівство Капуанське (лат. Principatus Capuae; італ. Principato di Capua) — лангобардська держава на півдні Італії, de facto незалежна, проте формально перебувала під різного роду сюзеренітетом Священної Римської імперії або Візантійської імперії.
Капуанське князівство | |
Дата створення / заснування | 900 |
---|---|
Офіційна мова | латина |
Керівник виконавчої влади | (Атенульф I) |
На заміну | d |
Мова комунікації | d |
Час/дата припинення існування | 1156 |
Капуанське князівство у Вікісховищі |
Координати: 41°10′00″ пн. ш. 14°16′59″ сх. д. / 41.1667000000277738536° пн. ш. 14.28330000002777922° сх. д.
Походження
Стара антична Капуя була найбільшим римським містом на півдні. У період лангобардського панування в Південній Італії, Капуя була центром адміністративної одиниці Беневентського герцогства, яким управляли гастальди. Історичні джерела свідчать, що перша згадка про державність Капуї відноситься до часів правління гастальда Ландульфа I, який після убивства в 841 князя Беневентського Сікарда узурпатором Радельхізом I вирішив підтримата брата покійного — Сіконульфа. У 841 Капуя була повністю знищена сарацинами, яких найняв Радельхіз I. Ландульф I та його старший син (Ландо I) побудували неподалік нове укріплене місто, де і сьогодні розташована сучасна Капуя.
У 862 (Пандо Жадібний) офіційно проголосив незалежність Капуанського князівства.
Союз з Беневенто
У 899 (Атенульф I) переміг (Радельхіза II) та завоював Беневенто. Він проголосив неподільність об'єднаного князівства Капуї та Беневенто, впровадив інститут співправителів. Він почав планувати відвоювання італійських територій, завойованих раніше сарацинами, проте помер раніше ніж відбулась переможна (битва біля Гарільяно) в 915 році. Його син Ландульф III продовжив політику батька та витратив багато зусиль для ослаблення візантійського впливу в Апулії та Кампанії. Його син Ландульф IV напав на Салернське князівство, проте був подоланий (Гізульфом I).
XI століття
Цей розділ потребує доповнення. (червень 2017) |
Норманське правління
Цей розділ потребує доповнення. (червень 2017) |
Правителі
Гастальди і графи
або графи були васалами князів Беневентських до 840 років, коли гастальд Ландульф почав боротися за незалежність, що викликало громадянську війну яка закінчилась здобуттям у кінці IX століття Капуєю незалежного статусу.
- 840–843 Ландульф I
- 843–861 (Ландо I)
- 861 (Ландо II)
- 861–862 (Пандо)
- 862-863 (Панденульф), перший раз
- 863–879 (Ландульф II)
- 879-882 (Панденульф), другий раз
- 882–885 (Ландо III)
- 885–887 (Ланденульф I)
- 887–910 (Атенульф I)
- 901–910 Ландульф III, співправитель
Князі
У 910 князівства Беневентське та Капуанське були об'єднані внаслідок завоювання Атенульфа та проголошені неподільними.
- 910–943 Ландульф III, співправитель з 901
- 911–940 (Атенульф II), співправитель
- 940–943 Ландульф IV, співправитель
- 933–943 Атенульф III, співправитель
- 943–961 Ландульф IV Червоний
- 943–961 (Пандульф I Залізна Голова), співправитель
- 959–961 Ландульф V, співправитель
- 961–968 Ландульф V
- 961–981 (Пандульф I Залізна Голова)
- 968–981 Ландульф VI, співправитель
- 981–982 Ландульф VI
- 982–993 Ланденульф II
- 993–999 (Лайдульф)
- 999 (Адемар)
- 999–1007 Ландульф VII
- 1007-1022 (Пандульф II)
- 1016-1022 Пандульф IV, Вовк Абруцці, перший раз
- 1022-1026 (Пандульф V)
- 1026-1038 Пандульф IV, другий раз
- 1038-1047 Гваймар
- 1047-1050 Пандульф IV, третій раз
- 1050-1057 (Пандульф VI)
- 1057-1058 (Ландульф VIII)
Норманські князі Капуї
- 1058-1078 Річард I
- 1078-1091 (Йордан I)
- 1091-1106 (Річард II)
- 1106-1120 (Роберт I)
- 1120 (Річард III)
- 1120-1127 (Йордан II)
- 1127-1156 Роберт II
Князівство відійшло до королівства Сицилії та стало апанажем молодших синів короля:
Джерела
- Chalandon, Ferdinand. Histoire de la domination normande en Italie et en Sicilie. Paris, 1907.
- Dizionario Biografico degli Italiani. Rome, 1960—Present (time)|Present.
- Oman, Charles. The Dark Ages 476—918. Rivingtons: London, 1914.
- Gwatkin, H.M., Whitney, J.P. (ed) et al. The Cambridge Medieval History: Volume III. Cambridge University Press, 1926.
- Norwich, John Julius. The Normans in the South 1016—1130. Longmans: London, 1967.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет