Клод Геан (фр. Claude Guéant) — французький політичний і державний діяч, міністр внутрішніх справ, заморських територій, місцевого самоврядування та імміграції (2011—2012 роки).
Клод Геан Claude Guéant | |||
| |||
---|---|---|---|
16 травня 2007 — 27 лютого 2011 | |||
Президент: | Ніколя Саркозі | ||
Наступник: | |||
Народження: | 17 січня 1945[1][2] (79 років) Вімі | ||
Країна: | Франція | ||
Освіта: | Інститут політичних досліджень і Національна школа адміністрації (1971) | ||
Партія: | Союз за Народний Рух і Республіканці | ||
Діти: | d | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
У 1971 році закінчив Національну школу адміністрації.
У 1971 став генеральним секретарем префектури департаменту Фіністер.
З 1974 по 1977 працював на адміністративній посаді в Гваделупі, наступні три роки був радником міністра внутрішніх справ Франції [ru]. 1981 року на посаді генерального секретаря з регіональних питань працював у регіоні Центр — Долина Луари, 1985 року став генеральним секретарем префектури департаменту Еро, з 1986 року — на тій же посаді в О-де-Сен, а з 1991 — у Верхніх Альпах.
1993 року призначений заступником директора апарату міністра внутрішніх справ [ru].
1994 року — генеральний директор національної поліції.
2000 року призначений префектом регіону Бретань.
2002 року стає директором адміністрації Ніколя Саркозі в міністерствах внутрішніх справ та економіки.
16 травня 2007 року призначений генеральним секретарем адміністрації президента Ніколя Саркозі (раніше він очолював його успішну президентську кампанію).
27 лютого 2011 року отримав портфель міністра внутрішніх справ, місцевого самоврядування та імміграції у третьому уряді Франсуа Фійона.
У 2012 році пішов на парламентські вибори в 9-му окрузі департаменту О-де-Сен як кандидат Союзу за народний рух і програв у другому турі з результатом 38,41 % безпартійного правого Тьєрі Солеру, якого підтримали 39,35 % виборців (22,24 % отримала тоді соціалістка Мартін Евен).
Юридичне переслідування
У листопаді 2015 року був засуджений до двох років ув'язнення умовно, до п'ятирічної заборони на зайняття державних посад та 75 тис. євро штрафу у справі про незаконні преміальні, які щомісяця отримували співробітники апарату міністра внутрішніх справ Ніколя Саркозі. 23 січня 2017 року апеляційний суд засудив Геана до ув'язнення на два роки (з них рік — умовно) та підтвердив вирок суду першої інстанції в решті його частини.
16 січня 2019 року касаційний суд виніс остаточне рішення у справі про виплату преміальних готівкою у Міністерстві внутрішніх справ Франції: Геана визнано винним і засуджено до двох років тюремного ув'язнення, з них один рік — умовно.
Нагороди
- Орден князя Ярослава Мудрого II ступеня (Україна, 2010)
- Командор ордена «За заслуги» (2000; офіцер — 17 липня 1995, кавалер — 15 листопада 1986)
- Кавалер ордена Почесного легіону (позбавлений у зв'язку з судовим вироком)
- Орден «Мадарский всадник» (Болгарія, 2007)
Примітки
- Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- Munzinger Personen
- . Le Telegramme (фр.). 28 лютого 2011. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
- . La Croix (fr-FR) . 27 лютого 2011. ISSN 0242-6056. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
- . web.archive.org. 4 квітня 2010. Архів оригіналу за 4 квітня 2010. Процитовано 2 листопада 2021.
- . web.archive.org. 1 грудня 2017. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 2 листопада 2021.
- Match, Paris. . parismatch.com (фр.). Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
- . LExpress.fr (фр.). 23 січня 2017. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
- . Le Monde.fr (фр.). 16 січня 2019. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 2 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
- Décret du 14 novembre 2000 portant promotion et nomination. www.legifrance.gouv.fr. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 2 листопада 2021.
- . www.legifrance.gouv.fr. Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 2 листопада 2021.
- . Le Monde.fr (фр.). 28 травня 2019. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 2 листопада 2021.
- . dv.parliament.bg. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klod Gean fr Claude Gueant francuzkij politichnij i derzhavnij diyach ministr vnutrishnih sprav zamorskih teritorij miscevogo samovryaduvannya ta immigraciyi 2011 2012 roki Klod Gean Claude Gueant Prapor Generalnij sekretar administaciyi prezidenta Franciyi 16 travnya 2007 27 lyutogo 2011 Prezident Nikolya Sarkozi Nastupnik Narodzhennya 17 sichnya 1945 1945 01 17 1 2 79 rokiv VimiKrayina FranciyaOsvita Institut politichnih doslidzhen i Nacionalna shkola administraciyi 1971 Partiya Soyuz za Narodnij Ruh i RespublikanciDiti d Nagorodi Konkur zheneral Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaU 1971 roci zakinchiv Nacionalnu shkolu administraciyi U 1971 stav generalnim sekretarem prefekturi departamentu Finister Z 1974 po 1977 pracyuvav na administrativnij posadi v Gvadelupi nastupni tri roki buv radnikom ministra vnutrishnih sprav Franciyi ru 1981 roku na posadi generalnogo sekretarya z regionalnih pitan pracyuvav u regioni Centr Dolina Luari 1985 roku stav generalnim sekretarem prefekturi departamentu Ero z 1986 roku na tij zhe posadi v O de Sen a z 1991 u Verhnih Alpah 1993 roku priznachenij zastupnikom direktora aparatu ministra vnutrishnih sprav ru 1994 roku generalnij direktor nacionalnoyi policiyi 2000 roku priznachenij prefektom regionu Bretan 2002 roku staye direktorom administraciyi Nikolya Sarkozi v ministerstvah vnutrishnih sprav ta ekonomiki 16 travnya 2007 roku priznachenij generalnim sekretarem administraciyi prezidenta Nikolya Sarkozi ranishe vin ocholyuvav jogo uspishnu prezidentsku kampaniyu 27 lyutogo 2011 roku otrimav portfel ministra vnutrishnih sprav miscevogo samovryaduvannya ta immigraciyi u tretomu uryadi Fransua Fijona U 2012 roci pishov na parlamentski vibori v 9 mu okruzi departamentu O de Sen yak kandidat Soyuzu za narodnij ruh i prograv u drugomu turi z rezultatom 38 41 bezpartijnogo pravogo Tyeri Soleru yakogo pidtrimali 39 35 viborciv 22 24 otrimala todi socialistka Martin Even Yuridichne peresliduvannya U listopadi 2015 roku buv zasudzhenij do dvoh rokiv uv yaznennya umovno do p yatirichnoyi zaboroni na zajnyattya derzhavnih posad ta 75 tis yevro shtrafu u spravi pro nezakonni premialni yaki shomisyacya otrimuvali spivrobitniki aparatu ministra vnutrishnih sprav Nikolya Sarkozi 23 sichnya 2017 roku apelyacijnij sud zasudiv Geana do uv yaznennya na dva roki z nih rik umovno ta pidtverdiv virok sudu pershoyi instanciyi v reshti jogo chastini 16 sichnya 2019 roku kasacijnij sud vinis ostatochne rishennya u spravi pro viplatu premialnih gotivkoyu u Ministerstvi vnutrishnih sprav Franciyi Geana viznano vinnim i zasudzheno do dvoh rokiv tyuremnogo uv yaznennya z nih odin rik umovno NagorodiOrden knyazya Yaroslava Mudrogo II stupenya Ukrayina 2010 Komandor ordena Za zaslugi 2000 oficer 17 lipnya 1995 kavaler 15 listopada 1986 Kavaler ordena Pochesnogo legionu pozbavlenij u zv yazku z sudovim virokom Orden Madarskij vsadnik Bolgariya 2007 PrimitkiRoglo 1997 10000000 ekz d Track Q83365652 Munzinger Personen d Track Q107343683 Le Telegramme fr 28 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 2 listopada 2021 La Croix fr FR 27 lyutogo 2011 ISSN 0242 6056 Arhiv originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 2 listopada 2021 web archive org 4 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2010 Procitovano 2 listopada 2021 web archive org 1 grudnya 2017 Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 2 listopada 2021 Match Paris parismatch com fr Arhiv originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 2 listopada 2021 LExpress fr fr 23 sichnya 2017 Arhiv originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 2 listopada 2021 Le Monde fr fr 16 sichnya 2019 Arhiv originalu za 16 sichnya 2019 Procitovano 2 listopada 2021 Arhiv originalu za 21 bereznya 2018 Procitovano 20 bereznya 2018 Decret du 14 novembre 2000 portant promotion et nomination www legifrance gouv fr Arhiv originalu za 11 lipnya 2017 Procitovano 2 listopada 2021 www legifrance gouv fr Arhiv originalu za 10 travnya 2018 Procitovano 2 listopada 2021 Le Monde fr fr 28 travnya 2019 Arhiv originalu za 2 lipnya 2020 Procitovano 2 listopada 2021 dv parliament bg Arhiv originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 2 listopada 2021