Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кле мент Ґо твальд чеськ Klement Gottwald політичний діяч Чехословаччини лідер Комуністичної партії Чехословаччини прем

Клемент Ґотвальд

Клемент Ґотвальд

Кле́мент Ґо́твальд (чеськ. Klement Gottwald) — політичний діяч Чехословаччини, лідер Комуністичної партії Чехословаччини, прем'єр-міністр Чехословаччини і президент Чехословаччини.

Клемент Ґотвальд
чеськ. Klement Gottwald
image
Народився23 листопада 1896(1896-11-23)[4][2][…]
d, Вишков, Чехія[5][6]
Помер14 березня 1953(1953-03-14)[1][2][…] (56 років)
Прага, Чехословаччина[1][7][8]
·інфаркт міокарда
ПохованняОльшанський цвинтар[9]
Країнаimage Чехословаччина
Місце проживанняQ31956173?
Діяльністьполітик
Знання мовчеська
УчасникПерша світова війна
Посадапрезидент Чехословаччини[d], d і d
ПартіяКомуністична партія Чехословаччини
РодичіАлексей Чепічка
У шлюбі зd
Дітиd
Автографimage
Нагороди
image image image

Почесний громадянин Тршебича[d] (19 грудня 1945 — 19 вересня 2019)

d

d

d (1946)

d

d

d (1946 — 2017)

d

d

IMDbID 0332084
image
Святкування Міжнародного дня захисту дітей 1949 року в Будапешті, Угорщина. На знімку Чехословацька делегація несе портрет Ґотвальда, зправа Сталіна

Життєпис

Спочатку працював столяром-червонодеревником.

Під час Першої світової війни був солдатом ц. і. к. австро-угорської армії і, зокрема, взяв участь у Зборівській битві між австро-угорською та російською арміями 2 липня 1917 року.

У 1921 році став одним із засновників Комуністичної партії Чехословаччини, в 1921—1926 — редактор партійної газети і партійний функціонер у Словаччині, з 1925 — член ЦК партії, в 1926—1929 очолював Центральний політичний і пропагандистський комітет ЦК КПЧ, в 1929—1948 депутат парламенту, в 1929—1945 генеральний секретар КПЧ, в 1935—1943 секретар Комінтерну, в 1939—1945 один із лідерів чеського комуністичного опору (в Москві), в 1945—1953 голова КПЧ, в 1945—1946 віце-прем'єр, 1946—1948 прем'єр-міністр уряду Чехословаччини (уряди Національного фронту), 1948—1953 Президент Чехословаччини.

У лютому 1948 відбувся державний заколот, у результаті якого до влади прийшли комуністи. Відтак КПЧ розпочала зміцнення тоталітарного режиму, реорганізацію всього життя країни на радянський взірець. У 1948 р. ухвалено закон про націоналізацію промислових підприємств, згідно з яким практично вся промисловість, за винятком дрібних майстерень, стала власністю держави. Парламент ухвалив через три місяці після перевороту нову конституцію (так звану «Конституцію 9 травня»), що проголосила найближчою метою «побудову соціалізму». Президент Бенеш відмовився підписати конституцію і пішов у відставку 7 червня 1948 (він помер через три місяці). Проведено «вибори» до Національних зборів, на яких висунуто винятково кандидатів від комуністів або їхніх прихильників, і вони «одержали» близько 90 % голосів. Такі «вибори», як і в інших соціалістичних країнах, регулярно проводили протягом усіх років існування комуністичного режиму. 14 червня Національна асамблея обрала Ґотвальда на Президента Чехословаччини. Демократичні партії зазнали поразки й були розгромлені. Соціал-демократичну партію приєднали до КПЧ. Проголошений курс на «будівництво соціалізму» знайшов утілення в п'ятирічних планах, перший з яких розраховано на 1949—1953 рр. і спрямовано на розбудову важкої індустрії. Розпочалася колективізація села. «Будівництво соціалізму» відбулося в умовах суворого терору проти всякого інакодумства. Затим, що серед членів уряду спочатку багато хто протидіяв радянському втручанню в політику Чехословаччини, Ґотвальд провів серію чищень — спочатку він усунув з влади некомуністів, пізніше — низку найвищих членів партії, серед яких, — генеральний секретар ЦК КПЧ Рудольф Сланський, міністр закордонних справ Володимир Клементіс і лідер Словаччини Густав Гусак (останній пережив репресії і навіть пізніше сам очолив КПЧ).

На похоронах Сталіна Ґотвальд застудився й через декілька днів помер. Його наступником на посаді президента країни став Антонін Запотоцький, що в 1948—1953 посідав посаду прем'єр-міністра.

«Відлига» в СРСР, що настала в 1953—1956 рр., мало позначилась на внутрішньому житті Чехословаччини. У другій половині 50-х років КПЧ провела кампанію із завершення колективізації. Комуністична пропаганда оголосила, що, коли вже «соціалістичні відносини» стали панівними як у місті, так і на селі, то це означає «перемогу соціалізму» в Чехословаччині. Відповідно до цього у 1960 р. ухвалено нову конституцію, за якою держава дістала нову назву — Чехословацька Соціалістична Республіка (ЧССР). Проголошувалося, що комуністична партія здійснює «керівну роль» у державі. Конституція зміцнювала унітарний характер державного устрою ЧССР: і без того куцу автономію Словаччини зведено нанівець.

«Перемога соціалізму» виявилася звичайним ідеологічним міфом. Уже на початку 60-х років у країні загострилися економічні труднощі. Водночас визрівало широке суспільне невдоволення тоталітарним режимом, партійним диктатом, браком громадянських прав і свобод. У країні виникла гостра політична криза. На початку 1968 р. партійне керівництво очолив Олександр Дубчек, що зарекомендував себе прихильником реформ, а президентом ЧССР став герой Другої світової війни генерал Людвік Свобода, оновилося партійно-державне керівництво в цілому.

Примітки

  1. Готвальд Клемент // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118696742 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. Prokopová M. Gottwald se narodil před 120 lety svobodné děvečce, místo nejasné — 2016.
    d:Track:Q12021344
  7. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  8. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  9. BillionGraves — 2011.
    d:Track:Q37774202
  10. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570

Почесті

У 1949—1990 рр. місто Злін в Чехії носило ім'я Ґотвальдов.

У 1976—1990 рр. місто Зміїв в Україні називалося Готвальд.

Література

  • Р. Кривонос. Ґотвальд Клемент // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.177

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kle ment Go tvald chesk Klement Gottwald politichnij diyach Chehoslovachchini lider Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini prem yer ministr Chehoslovachchini i prezident Chehoslovachchini Klement Gotvaldchesk Klement GottwaldNarodivsya23 listopada 1896 1896 11 23 4 2 d Vishkov Chehiya 5 6 Pomer14 bereznya 1953 1953 03 14 1 2 56 rokiv Praga Chehoslovachchina 1 7 8 infarkt miokardaPohovannyaOlshanskij cvintar 9 Krayina ChehoslovachchinaMisce prozhivannyaQ31956173 DiyalnistpolitikZnannya movcheskaUchasnikPersha svitova vijnaPosadaprezident Chehoslovachchini d d i dPartiyaKomunistichna partiya ChehoslovachchiniRodichiAleksej ChepichkaU shlyubi zdDitidAvtografNagorodiPochesnij gromadyanin Trshebicha d 19 grudnya 1945 19 veresnya 2019 d d d 1946 d d d 1946 2017 d dIMDbID 0332084 Mediafajli u Vikishovishi Svyatkuvannya Mizhnarodnogo dnya zahistu ditej 1949 roku v Budapeshti Ugorshina Na znimku Chehoslovacka delegaciya nese portret Gotvalda zprava StalinaZhittyepisSpochatku pracyuvav stolyarom chervonoderevnikom Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv soldatom c i k avstro ugorskoyi armiyi i zokrema vzyav uchast u Zborivskij bitvi mizh avstro ugorskoyu ta rosijskoyu armiyami 2 lipnya 1917 roku U 1921 roci stav odnim iz zasnovnikiv Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini v 1921 1926 redaktor partijnoyi gazeti i partijnij funkcioner u Slovachchini z 1925 chlen CK partiyi v 1926 1929 ocholyuvav Centralnij politichnij i propagandistskij komitet CK KPCh v 1929 1948 deputat parlamentu v 1929 1945 generalnij sekretar KPCh v 1935 1943 sekretar Kominternu v 1939 1945 odin iz lideriv cheskogo komunistichnogo oporu v Moskvi v 1945 1953 golova KPCh v 1945 1946 vice prem yer 1946 1948 prem yer ministr uryadu Chehoslovachchini uryadi Nacionalnogo frontu 1948 1953 Prezident Chehoslovachchini U lyutomu 1948 vidbuvsya derzhavnij zakolot u rezultati yakogo do vladi prijshli komunisti Vidtak KPCh rozpochala zmicnennya totalitarnogo rezhimu reorganizaciyu vsogo zhittya krayini na radyanskij vzirec U 1948 r uhvaleno zakon pro nacionalizaciyu promislovih pidpriyemstv zgidno z yakim praktichno vsya promislovist za vinyatkom dribnih majsteren stala vlasnistyu derzhavi Parlament uhvaliv cherez tri misyaci pislya perevorotu novu konstituciyu tak zvanu Konstituciyu 9 travnya sho progolosila najblizhchoyu metoyu pobudovu socializmu Prezident Benesh vidmovivsya pidpisati konstituciyu i pishov u vidstavku 7 chervnya 1948 vin pomer cherez tri misyaci Provedeno vibori do Nacionalnih zboriv na yakih visunuto vinyatkovo kandidativ vid komunistiv abo yihnih prihilnikiv i voni oderzhali blizko 90 golosiv Taki vibori yak i v inshih socialistichnih krayinah regulyarno provodili protyagom usih rokiv isnuvannya komunistichnogo rezhimu 14 chervnya Nacionalna asambleya obrala Gotvalda na Prezidenta Chehoslovachchini Demokratichni partiyi zaznali porazki j buli rozgromleni Social demokratichnu partiyu priyednali do KPCh Progoloshenij kurs na budivnictvo socializmu znajshov utilennya v p yatirichnih planah pershij z yakih rozrahovano na 1949 1953 rr i spryamovano na rozbudovu vazhkoyi industriyi Rozpochalasya kolektivizaciya sela Budivnictvo socializmu vidbulosya v umovah suvorogo teroru proti vsyakogo inakodumstva Zatim sho sered chleniv uryadu spochatku bagato hto protidiyav radyanskomu vtruchannyu v politiku Chehoslovachchini Gotvald proviv seriyu chishen spochatku vin usunuv z vladi nekomunistiv piznishe nizku najvishih chleniv partiyi sered yakih generalnij sekretar CK KPCh Rudolf Slanskij ministr zakordonnih sprav Volodimir Klementis i lider Slovachchini Gustav Gusak ostannij perezhiv represiyi i navit piznishe sam ocholiv KPCh Na pohoronah Stalina Gotvald zastudivsya j cherez dekilka dniv pomer Jogo nastupnikom na posadi prezidenta krayini stav Antonin Zapotockij sho v 1948 1953 posidav posadu prem yer ministra Vidliga v SRSR sho nastala v 1953 1956 rr malo poznachilas na vnutrishnomu zhitti Chehoslovachchini U drugij polovini 50 h rokiv KPCh provela kampaniyu iz zavershennya kolektivizaciyi Komunistichna propaganda ogolosila sho koli vzhe socialistichni vidnosini stali panivnimi yak u misti tak i na seli to ce oznachaye peremogu socializmu v Chehoslovachchini Vidpovidno do cogo u 1960 r uhvaleno novu konstituciyu za yakoyu derzhava distala novu nazvu Chehoslovacka Socialistichna Respublika ChSSR Progoloshuvalosya sho komunistichna partiya zdijsnyuye kerivnu rol u derzhavi Konstituciya zmicnyuvala unitarnij harakter derzhavnogo ustroyu ChSSR i bez togo kucu avtonomiyu Slovachchini zvedeno nanivec Peremoga socializmu viyavilasya zvichajnim ideologichnim mifom Uzhe na pochatku 60 h rokiv u krayini zagostrilisya ekonomichni trudnoshi Vodnochas vizrivalo shiroke suspilne nevdovolennya totalitarnim rezhimom partijnim diktatom brakom gromadyanskih prav i svobod U krayini vinikla gostra politichna kriza Na pochatku 1968 r partijne kerivnictvo ocholiv Oleksandr Dubchek sho zarekomenduvav sebe prihilnikom reform a prezidentom ChSSR stav geroj Drugoyi svitovoyi vijni general Lyudvik Svoboda onovilosya partijno derzhavne kerivnictvo v cilomu PrimitkiGotvald Klement Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118696742 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Prokopova M Gottwald se narodil pred 120 lety svobodne devecce misto nejasne 2016 d Track Q12021344 Czech National Authority Database d Track Q13550863 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 BillionGraves 2011 d Track Q37774202 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570PochestiU 1949 1990 rr misto Zlin v Chehiyi nosilo im ya Gotvaldov U 1976 1990 rr misto Zmiyiv v Ukrayini nazivalosya Gotvald LiteraturaR Krivonos Gotvald Klement Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 177 ISBN 978 966 611 818 2

Дата публікації:
Топ