Класичний Ваймар історичний ансамбль міста Ваймара внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у грудні 1998 року Ансамб

Класичний Ваймар — історичний ансамбль міста Ваймара, внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у грудні 1998 року. Ансамбль включає одинадцять різних, переважно «асоціативних» пам'яток міста Веймар, цінність яких формується з поєднання історичних подій, будівель та їхнього автентичного оздоблення.

Класичний Ваймар

Країна	Німеччина
Адміністративна одиниця	Веймар
Статус спадщини	світова спадщина ЮНЕСКО
Критерій Світової спадщини (2005)	^d^[1] і ^d^[1]

Класичний Ваймар у Вікісховищі

Координати: 50°58′59″ пн. ш. 11°19′00″ сх. д. / 50.98333333002777579° пн. ш. 11.31666667002777870720820° сх. д.

Культурно-історична класифікація

Ансамбль «Класичний Веймар» є унікальним свідченням минулої культурної епохи — «Веймарська класика», придворної та буржуазної культури, підготовленої європейським, буржуазним Просвітництвом у центральноєвропейському місті-резиденції близько 1800 року.

ЮНЕСКО обґрунтувала включення Ваймара до Списку світової спадщини «великою художньо-історичною важливістю громадських і приватних будівель і паркових ландшафтів часів розквіту класичного Ваймара» і «видатною роллю Ваймара як інтелектуального центру наприкінці 18-го і початок 19-го століття».

«Ваймарський класицизм» сприйняв традиції та прогресивні впливи світової культури та вийшов далеко за межі національних кордонів за значенням і впливом і стала частиною світової культури. Тут створювалися літературні твори виняткової ваги, які відрізнялися космополітизмом, загальноосвітніми стандартами та гуманістичними прагненнями. Ваймар став осередком європейських інтелектуальних течій: у 1772 році до міста-резиденції приїхав поет Крістоф Мартін Віланд, у 1775 році Йоганн Вольфганг фон Гете, роком пізніше Йоганн Готфрід Гердер, а в 1799 році Фрідріх Шиллер. Смерть Гете в 1832 році ознаменувала кінець «Веймарського класицизму».

В архіві Гете та Шиллера та бібліотеці герцогині Анни Амалії рукописи та книги є матеріальними свідченнями класичної ваймарської літератури. Численні пам'ятники, що збереглися у вражаючій щільності та автентичності, розповідають про середовище проживання поетів, їхніх меценатів та про зразкові художні, архітектурні, містобудівні та ландшафтні досягнення того часу.

Пам'ятки «Класичного Ваймару»

Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО «Класичний Веймар» включає (див. зображення праворуч):

Будинок Гете (Haus am Frauenplan)
Будинок Шиллера
Місця, пров'язані з Гердером — Церква Гердера (міська церква Св. Петра і Павла), будинок Гердера та стара гімназія у Веймарі

і (фото нижче):


Міський палац	Палац Віттум	Бібліотека герцогині Анни Амалії

парк на Ільмі з римським будинком, садовим будинком Гете та садом Гете на зірці


Парк на Ільмі	Римський будинок	садовий будинок

Палац Бельведер і палацовий парк із оранжереєю
Замок і парк Еттерсбург
Замок і замковий парк Тіфурт


Палац Бельведер	Еттерсбурзький замок	Замок Тіфурт

історичний цвинтар у Ваймарі з королівським склепом


королівська гробниця

Фільм

Уте Гайслер (сценарій і режисура), Гольґер Шюппель (оператор): Schätze der Welt — Weimar — Die Stadt im Park (Скарби світу — Веймар — Місто в парку; 14:33 хв.)

Примітки

http://whc.unesco.org/en/list/846

Посилання

Класичний Веймар на сайті Німецької комісії у справах ЮНЕСКО
Веб-сайт Klassik Stiftung Weimar на об'єкті Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО міста Веймар
Класичний Веймар на сайті Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Німеччина e. В

[[http://whc.unesco.org/en/list/846_http://whc.unesco.org/en/list/846]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://whc.unesco.org/en/list/846

[1]