Класифікація природних вод за мінералізацією

Класифікація природних вод за мінералізацією  — розподіл природних вод за мінералізацією (за сумою іонів, що встановлені у воді хімічним аналізом).

Класифікація природних вод за мінералізацією О. О. Алекіна

О. О. Алекін (1970) запропонував такий поділ природних вод за мінералізацією:

1. прісні — менше 1 ‰;
2. солонуваті — 1-25 ‰;
3. солоні — 25-50 ‰;
4. розсоли — понад 50 ‰.

Існують градації мінералізації води й у вужчих межах, щодо певних водних об'єктів або районів. Така класифікація дає змогу провести розподіл природних вод в загальних рисах, не враховуючи особливостей відносного іонного складу. Однак урахування мінералізації води необхідне, тому ця класифікація повинна доповнювати класифікації, що основані на інших принципах. Важливо знати, що згідно нормативних вимог мінералізація води джерел питного господарсько-питного водопостачання не повинна перевищувати 1000 мг/дм³ (1 г/дм³, 1 ‰), але за дефіциту прісної води в регіоні може бути 1500 мг/дм³ (1,5 г/дм³) — за погодженням з головним санітарним лікарем відповідної адміністративної території України.

Класифікація природних вод за мінералізацією В. К. Хільчевського

В. К. Хільчевським (2003) була розроблена класифікація природних вод за мінералізацією, в якій значною мірою враховані сучасні практичні та екологічні вимоги до якості вод, їх використання та охорони, а також значний досвід детального вивчення хімічного складу природних вод України:

• дуже прісні — менше 0,1 г/дм³;
• помірно прісні — 0,1 — 0,6 г/дм³;
• прісні з підвищеною мінералізацією — 0,6 — 1,0 г/дм³;
• слабосолоні — 1,0 — 3,0 г/дм³;
• середьосолоні — 3,0 −15,0 г/дм³;
• солоні — 15,0 — 35,0 г/дм³;
• сильносолоні −35 — 50 г/дм³;
• розсоли — понад 50 г/дм³.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 19 Січня 2015. Процитовано 19 Січня 2015.
2. Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії: [ 27 Серпня 2021 у Wayback Machine.] Підручник. — К.: Ніка-Центр, 2012. — 312 с. —
3. Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. . К.: Вища школа, 1995. — 307 с.

Література

• Хільчевський В. К. Гідрохімічний словник. – К.: ДІА, 2022. – 208 с. .
• Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії: [ 27 Серпня 2021 у Wayback Machine.] Підручник. — К.: Ніка-Центр, 2012. — 312 с. —
• Алекин О. А. Основы гидрохимии. — Л.: Гидрометеоиздат, 1970. 442 с.
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .