Кишководишні | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Кишководишні | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Родини | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Кишководишні (лат. Enteropneusta з давньогр. ἔντερον — кишка і πνεῦμα — дихання) — клас морських тварин типу напівхордових. У світі відомо близько 80 видів.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODNMemN5TDBWcFkyaGxiSGQxY20wdWFuQm5Mek13TUhCNExVVnBZMmhsYkhkMWNtMHVhbkJuLmpwZw==.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWpMMk5tTDBWdWRHVnliM0J1WlhWemRHRmZZVzVoZEc5dEpVTXpKVUZFWVM1d2JtY3ZNekF3Y0hndFJXNTBaWEp2Y0c1bGRYTjBZVjloYm1GMGIyMGxRek1sUVVSaExuQnVadz09LnBuZw==.png)
Опис
Це морські тварини завдовжки від декількох сантиметрів до 2 — 2,5 м. Бічні стінки стравоходу у кишководишних пронизані зябровими щілинами (звідси назва), число яких досягає 200. Ротовий отвір розташований на черевній стороні між хоботком і комірцем. Живлення пасивне: харчові частки, потрапляючи в стравохід з водою, склеюються слизом в грудочки, які потім спрямовуються віями в кишечник. Кишечник закінчується анальним отвором на задньому кінці тіла. Орган виділення — особлива ділянка в стінці хоботка.
Дихають як усією поверхнею тіла, так і за допомогою глотки і зябер (кишковий тип дихання). Кровоносна система незамкнена, складається з черевної і спинної судин, сполученими поперечними судинами; «серце» у вигляді бульбашки. Нервова система складається зі спинного і черевного стовбурів, сполучених одним-двома навкологлотковими нервовими кільцями. На вершині хоботка розташовуються світлочутливі клітини; покриви тіла також містять чутливі клітини.
Розмноження
Двостатеві, запліднення зовнішнє; один вид здатний до нестатевого розмноження шляхом поперечного ділення тіла. Протоки статевих залоз (понад 30 пар) відкриваються з боків тіла. Личинка , нагадує голкошкірих.
Спосіб життя
Кишководишні — рухливі донні тварини, що ведуть виключно поодинокий спосіб життя. Зустрічаються переважно на морських мілководдях, де риються хоботком у донних відкладеннях. Живляться залишками тварин і рослин, що розкладаються.
Спорідненість з типом Хордові
Кишководишні часто розглядаються як дуже спеціалізовані і більш розвинуті, ніж інші представники типу напівхордових. Серце кишководишних також виконує роль примітивної нирки, їхні внутрішні зябра мають деякі спільні ознаки з зябрами примітивних риб. Тому кишководишних можна розглядати як тип, що має ознаки, близькі до гіпотетичної бракуючої ланки між хребетними і безхребетними. Деякі види в дорослому стані мають хвіст, що має слабкі ознаки сегментації. Особливістю кишководишних є трьохсегментний план будови тіла, який нині не спостерігається у хребетних, за винятком будови передньої нервової трубки, що розвивається в головний мозок, розділений на три основні частини. Це говорить про те, що ознаки будови ранніх предків хордових продовжують бути присутніми навіть у тому випадку, коли не є видимими безпосередньо.
Посилання
- . ЗООИНТ. Архів оригіналу за 10 травня 2010. Процитовано 18 травня 2010.
- ITIS.gov [ 25 Вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Van der Land, J., Enteropneusta [ 10 Лютого 2013 у Wayback Machine.], World Register of Marine Species, accessed on 2011-03-01 and 2012-10-06
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет