Кита їв місцевість на південній околиці Києва Голосіївський район у східній частині Голосіївського лісу оголошена археол

Кита́їв — місцевість на південній околиці Києва (Голосіївський район), у східній частині Голосіївського лісу, оголошена археологічним заповідником. Розташований між Багриновою горою, Корчуватим і Мишоловкою. Головні вулиці — проспект Науки (кінцева частина) і вулиця Китаївська.


Загальна інформація
Китаїв Київ
Китаїв Біля Китаївської пустині
50°22′12″ пн. ш. 30°32′34″ сх. д. / 50.37000° пн. ш. 30.54278° сх. д. / 50.37000; 30.54278Координати: 50°22′12″ пн. ш. 30°32′34″ сх. д. / 50.37000° пн. ш. 30.54278° сх. д. / 50.37000; 30.54278
Країна	Україна
Район	Голосіївський
Адмінодиниця	Київ

Карта
Китаїв Китаїв (Київ)
Китаїв у Вікісховищі

Історія

На території розташовується Китаївський археологічний комплекс, який ототожнюється з літописним містом Пересічень. ^[] З 2001 вважається пам'яткою історії під назвою .

Найдавніші археологічні знахідки на майданчику дитинця та основної частини городища включали фрагменти кераміки ранньозалізного віку та зарубинецької культури. Наступні знахідки належать до поселення VIII ст. Волинцівської культури. Далі у Х ст. на місці покинутого волинцівського поселення виникає укріплення, пізніше ускладнене додатковим рядом укріплень.

Комплекс укріплень належить до розвинутого середньовіччя ІХ–ХІІІ ст. і відомий археологічними пам'ятками — городищем (залишками давньоруської фортеці), курганним могильником, печерами і поселенням.

З XIV століття у Китаєві існує печерний монастир, заснований ченцями-пустельниками, а в XVII столітті підпорядкований Києво-Печерській лаврі й з того часу відомий як Китаївська пустинь, відома перебуванням тут у 1776 знаменитого православного святого Серафима Саровського. Біля неї влаштовано низку ставків, названих Китаївськими.

У 1853 Китаївська пустинь перейменована на Троїцьку. Крім того, у XIX — на початку XX століття фігурує також хутір Китаїв (Китаївський), що в 1920 вилучений у Києво-Печерської лаври в державну власність і приєднаний до сільради с. Мишоловка.

Територія між Китаївською пустинню і Моторною вулицею (власне «житловий» Китаїв) почала інтенсивно заселятися на межі ХІХ—XX століть (сучасні вулиця і провулок Левітана, Китаївська вулиця, Пересіченський провулок, нижня частина проспекту Науки). У 1900—10-і роки існувала Дачна місцевість Китаїв, що, втім, розташовувалася біля Дніпра на території сусіднього Корчуватого (вздовж Набережно-Корчуватської вулиці).

В 1925 Китаїв фігурує як окреме село, в якому влаштовано сільгоспкооператив «Огородник», а в 1937 році — як хутір, на території якого створений будинок інвалідів. Надалі як поселення із самостійним статусом Китаїв більше не згадується.

Походження назви

Назва місцевості походить або від тюркського слова «китай» — укріплення, фортеця (ідеться про городище), або від давнього імені Китай (може походити від давньослов'янського слова «кита» — «зв'язаний в пучок»). Легенда, відома з 2-ї половини XVIII століття, твердить, що на городищі мав свій двір Андрій Боголюбський. Легенда, очевидно, виникла завдяки підробленій у XVI столітті грамоті — єдиному документові, де вказується, що другим (нехристиянським) іменем князя було Китай.

Історичні духовні персоналії

Китаївську пустинь у 1776 році відвідав 22-х річний юнак Прохір Мошнин з Курська. Відомий чернець-дівиця Досифей вказав юнаку на ^[ru] як місце постійного чернецтва. Прохір виконав настанови Досифея та увійшов у світову православну історію як святий чернець Серафим Саровський.

Християни Корчуватого трепетно зберігають пам'ять про ці важливі історичні події, оскільки знаменитий чернець під час перебування в Китаївській пустині проживав у вірян селища Корчувате, що межує з відомими Китаївськими печерами, де постійно перебував чернець-дівиця Досифій.

Сучасний стан

1930 року на базі садового господарства Києво-Печерської Лаври засновано Український науково-дослідний інститут садівництва. Першим директором став відомий український селекціонер Володимир Симиренко.

У Китаєві розташований Інститут захисту рослин НААН України. Також по сусідству розміщується Центральний клінічний госпіталь Державної прикордонної служби України.

Галерея

житловий район Китаїв
Володимир Орловський. «Дніпро». 1882 р. Дніпро. На задньому плані – споруди Свято-Троїцької пустині.

Джерела

Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 роки.

Веб-енциклопедія Києва.
Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — .
Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43).
Комар А. В. Киев и Правобережное Поднепровье // Древняя Русь в IX—XI вв. Археологическая панорама. М.; Вологда. 2012. С. 325.
Мовчан, І. І., Степаненко, Л. Я. 1973. Розкопки поселення та могильника в Китаєво. В: Толочко, П. П. (ред.). Археологічні дослідження Стародавнього Києва. Київ: Наукова думка, с. 108—118.
Мовчан, І. І. 1993. Давньокиївська околиця. Київ: Наукова думка.
Мовчан, И. И. 1973. Отчёт о раскопках Китаевского поселения и могильника. НА ІА НАН України, ф. 64, 1973/22.

Примітки

Постанова Кабінету міністрів України № 1761 від 27.12.2001 р. "Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України

Посилання

Китаїв на Вікімапії [Архівовано 25 Серпня 2011 у WebCite]
Українська сторінка в житті Серафима Саровського [ 2 Червня 2014 у Wayback Machine.]
Закинуте середньовічне місто біля Києва! Хто його збудував? - Китаїв. Дорогами століть. Ч.1.Місто на YouTube

[1] Постанова Кабінету міністрів України № 1761 від 27.12.2001 р. "Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України