Ілля Микитович Кириченко (нар. 31 липня 1889, Рябухи Дмитрівської волості Конотопського повіту, тепер Талалаївського району Чернігівської області — 13 липня 1955, Київ) — український мовознавець.
Ілля Микитович Кириченко | |
---|---|
Народився | 31 липня 1889 Рябухи Чернігівська область |
Помер | 13 липня 1955 (65 років) Київ |
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
Діяльність | мовознавець |
Кандидат філологічних наук з 1945, член-кореспондент АН УРСР з 1951.
Біографія
Закінчив 1914 Ніжинський історико-філологічний інститут. Під час Першої світової війни викладав латинську, грецьку і російську мови у гімназіях Іваново-Вознесенська (1914—1918), а з 1918 року — виїхав до УНР, викладав українську і класичні мови у школах і вузах України (Лубни, Київ).
У часи СРСР зміг уникнути арешту та займався професійною діяльністю. З 1931 працював в Інституті мовознавства АН УРСР (з 1946 — завідувач відділу словників), а з 1936 водночас викладав латинську мову у Київському університеті (з 1952 — завідувач кафедри класичної філології).
Помер 13 липня 1955 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі.
Наукова діяльність
Розробляв проблеми української лексикографії, правопису, стилістики. Перша значна праця — «Словник медичної термінології» (1936). Один з авторів « Російсько-українського словника» (1948; 2-е вид. — 1955), які позначені системним втручанням владних структур з метою «наближення української мови до російської».
Брав участь у створенні «Українсько-російського словника» (т. 1-6, 1953, 1963), зокрема розробив наукові засади і принципи його побудови.
Автор «Орфографічного словника» (1955, кілька видань).
Під керівництвом Кириченка створено перший в українській лексикографії перекладний «Українсько-російський та російсько-український словник власних імен людей» (1954, кілька видань), який запровадив практику перекладу власних українських імен на російську мову (Микита - Никита, Олександр - Александр, Микола - Николай, тощо).
Фундатор і головний редактор «Лексикографічного бюлетеня» АН УРСР (в. 1—5, 1951—1955) та ін.
Багато уваги приділяв питанням українського правопису, розкриттю його особливостей, практичним завданням у цій галузі мовознавства.
Література
- Жадько В.О. Український некрополь.-К.,2005.-С.197.
- Л. С. Паламарчук. Кириченко Ілля Микитович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
- Паламарчук Л. С. Ілля Микитович Кириченко (1889—1955). «Мовознавство», 1969, № 4;
- Булахов М. Г. Кириченко Илья Никитич. // Булахов М. Г. Восточнославян. языковеды. Биобиблиогр. словарь, т. 2. Минск, 1977.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет