Олексій Минович Кива (нар. 23 березня 1915 — пом. 25 березня 1945) — радянський військовик часів Другої світової війни, заступник політрука роти 348-го стрілецького полку 51-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Північно-Західний фронт), молодший політрук. Герой Радянського Союзу (1940).
Олексій Минович Кива | |
---|---|
Народження | 23 березня 1915 Мошорине |
Смерть | 25 березня 1945 (30 років) |
Поховання | Угорщина |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1937—1945 |
Звання | Капітан |
Формування | 51-ша стрілецька дивізія |
Війни / битви | Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 23 березня 1915 року в селі Мошориному Олександрійського повіту Херсонської губернії Російської імперії (нині — Знам'янський район Кіровоградської області) в селянській родині. Українець. Закінчив 6 класів. Один з перших комсомольців села, організатор лікнепу, завідувач хатою-читальнею, комсомольський ватажок, заступник голови колгоспу.
До лав РСЧА призваний Новопразьким РВК у 1937 році. Закінчив Одеське артилерійське училище. Учасник радянсько-фінської війни з грудня 1939 року.
Особливо відзначився 25 лютого 1940 року в боях за станцію Талі і селище Репола. У складі бойової ударної групи стрілецької роти двічі проривався на ворожий фланг і утримав особливо важливу висоту на шляху наступу радянських військ. Будучи пораненим, не залишив поле бою. Член ВКП(б) з 1940 року.
Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. Воював на Західному, Південно-Західному й 2-му Українському фронтах.
22 жовтня 1944 року ворог значними силами танків і піхоти перейшов у наступ. Заступник командира з політчастини 196-го окремого винищувального протитанкового артилерійського дивізіону 409-ї стрілецької дивізії 5-ї гвардійської армії капітан О. М. Кива перебував у батареї на самій відповідальній ділянці оборони. За нетривалий час бою батарея підпалила 3 і підбила 1 танк «Panzer VI Tiger». Коли ворожі автоматники впритул наблизились до гармат батареї, він підняв бійців у контратаку. Отримавши важке поранення, не залишив поле бою, доки ворог не був відкинутий на попередній рубіж.
25 березня 1945 року загинув у селі , поблизу міста Естерґом в Угорщині.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня 1940 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з фінською білогвардійщиною та виявлені при цьому відвагу і героїзм, молодшому політрукові Киві Олексію Миновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 505).
Також був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.03.1945).
Пам'ять
Ім'ям Олексія Киви названо одну з вулиць рідного села.
Література
- Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 132—133.
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 2 грудня 2014.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij Minovich Kiva nar 23 bereznya 1915 19150323 pom 25 bereznya 1945 radyanskij vijskovik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni zastupnik politruka roti 348 go strileckogo polku 51 yi strileckoyi diviziyi 13 ta armiya Pivnichno Zahidnij front molodshij politruk Geroj Radyanskogo Soyuzu 1940 Oleksij Minovich KivaNarodzhennya23 bereznya 1915 1915 03 23 MoshorineSmert25 bereznya 1945 1945 03 25 30 rokiv PohovannyaUgorshinaKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskpihotaRoki sluzhbi1937 1945Zvannya KapitanFormuvannya51 sha strilecka diviziyaVijni bitviRadyansko finska vijna Nimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kiva BiografiyaNarodivsya 23 bereznya 1915 roku v seli Moshorinomu Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini Znam yanskij rajon Kirovogradskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Zakinchiv 6 klasiv Odin z pershih komsomolciv sela organizator liknepu zaviduvach hatoyu chitalneyu komsomolskij vatazhok zastupnik golovi kolgospu Do lav RSChA prizvanij Novoprazkim RVK u 1937 roci Zakinchiv Odeske artilerijske uchilishe Uchasnik radyansko finskoyi vijni z grudnya 1939 roku Osoblivo vidznachivsya 25 lyutogo 1940 roku v boyah za stanciyu Tali i selishe Repola U skladi bojovoyi udarnoyi grupi strileckoyi roti dvichi prorivavsya na vorozhij flang i utrimav osoblivo vazhlivu visotu na shlyahu nastupu radyanskih vijsk Buduchi poranenim ne zalishiv pole boyu Chlen VKP b z 1940 roku Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z 1941 roku Voyuvav na Zahidnomu Pivdenno Zahidnomu j 2 mu Ukrayinskomu frontah 22 zhovtnya 1944 roku vorog znachnimi silami tankiv i pihoti perejshov u nastup Zastupnik komandira z politchastini 196 go okremogo vinishuvalnogo protitankovogo artilerijskogo divizionu 409 yi strileckoyi diviziyi 5 yi gvardijskoyi armiyi kapitan O M Kiva perebuvav u batareyi na samij vidpovidalnij dilyanci oboroni Za netrivalij chas boyu batareya pidpalila 3 i pidbila 1 tank Panzer VI Tiger Koli vorozhi avtomatniki vpritul nablizilis do garmat batareyi vin pidnyav bijciv u kontrataku Otrimavshi vazhke poranennya ne zalishiv pole boyu doki vorog ne buv vidkinutij na poperednij rubizh 25 bereznya 1945 roku zaginuv u seli poblizu mista Estergom v Ugorshini NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 7 kvitnya 1940 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z finskoyu bilogvardijshinoyu ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm molodshomu politrukovi Kivi Oleksiyu Minovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 505 Takozh buv nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 06 03 1945 Pam yatIm yam Oleksiya Kivi nazvano odnu z vulic ridnogo sela LiteraturaChabanenko V V Proslavleni u vikah Narisi pro Geroyiv Radyanskogo Soyuzu urodzhenciv Kirovogradskoyi oblasti Dnipropetrovsk Promin 1983 stor 132 133 Primitki Arhiv originalu za 11 travnya 2017 Procitovano 2 grudnya 2014 Posilannya