Кешік, кешіктен (від монг. хишігтен — «близькі та віддані слуги володаря») — особиста гвардія великих ханів (каганів) Монгольської держави, заснована Чингісханом. Заснована як варта ханської ставки, гвардія також набула значення елітного підрозділу монгольської армії, а також важливої ланки в управлінні державою, будучи, фактично, головною опорою ханської влади.
Історія
Першими гвардійцями Чингісхана, відповідно до Юань-ші, стали його нукери (дружинники) — Боорчу, Мухалі, Борохул і , яких називали «чотирма героями». Вони мали командувати чотирма загонами воїнів-кешіктенів, почергово несучи службу при хані. Створений Чингісханом корпус кешіктенів поділявся на дві частини: турхаудів — денну варту, й кебтеулів — нічну (відповідно 70 і 80 осіб). Таким чином забезпечувалась цілодобова охорона ставки. Загоном турхаудів керували Оголе-чербі й Худус-Халчан. Окрім того була зібрана тисяча багатурів — кращих монгольських воїнів — під командуванням Архай-Хасара. Чингісхан наказав їм у «дні битв битись перед його очима», а решта часу виконувати роль турхах-кешіктенів, тобто денної варти, в доповнення до власне турхаудів.
На курултаї 1206 року, коли було проголошено створення Великої Монгольської Держави, кешік отримав остаточну організацію. Чисельність гвардії була доведена до тумена (10000 воїнів) шляхом набору, як і раніше, з синів і молодших братів нойонів, тисячників і сотників, причому відтоді син тисячника мав привести з собою десятьох нукерів, син сотника — п'ятьох, син десятника чи «людина вільного стану» — трьох.
Кешіктен отримував забезпечення за рахунок тієї адміністративної одиниці (тумен, тисяча), з якої він прибув на службу. Майбутній гвардієць мав з'явитись у ставку зі своїми людьми, конями та, ймовірно, худобою. Такий порядок було підтверджено указом Хубілая від 1263 року. 1281 року кешіктени були взяті двором на часткове, а 1291 — на повне утримання.
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 Березня 2018. Процитовано 22 Березня 2018.
- Козин С. А. Таємна історія монголів. § 191.
- Козин С. А. Таємна історія монголів. § 224.
Джерела
- Козин С. А. Таємна історія монголів. — М. : Товарищество научных изданий КМК, 2002. — 156 с. — .
- Авляев Г. О. К вопросу о происхождении кереитов и их участии в этногенезе средневековых ойратов Джунгарии и калмыков Поволжья // Проблемы этногенеза калмыков. — Элиста : Республиканская типография ГК Калмыцкой АССР по делам издательств, полиграфии и книжной торговли, 1984.
- Вернадський Г. В. Монголи та Русь = The Mongols and Russia. — Твер, М. : ЛЕАН, АГРАФ, 1997. — 480 с. — 7000 прим. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Keshik keshikten vid mong hishigten blizki ta viddani slugi volodarya osobista gvardiya velikih haniv kaganiv Mongolskoyi derzhavi zasnovana Chingishanom Zasnovana yak varta hanskoyi stavki gvardiya takozh nabula znachennya elitnogo pidrozdilu mongolskoyi armiyi a takozh vazhlivoyi lanki v upravlinni derzhavoyu buduchi faktichno golovnoyu oporoyu hanskoyi vladi IstoriyaPershimi gvardijcyami Chingishana vidpovidno do Yuan shi stali jogo nukeri druzhinniki Boorchu Muhali Borohul i yakih nazivali chotirma geroyami Voni mali komanduvati chotirma zagonami voyiniv keshikteniv pochergovo nesuchi sluzhbu pri hani Stvorenij Chingishanom korpus keshikteniv podilyavsya na dvi chastini turhaudiv dennu vartu j kebteuliv nichnu vidpovidno 70 i 80 osib Takim chinom zabezpechuvalas cilodobova ohorona stavki Zagonom turhaudiv keruvali Ogole cherbi j Hudus Halchan Okrim togo bula zibrana tisyacha bagaturiv krashih mongolskih voyiniv pid komanduvannyam Arhaj Hasara Chingishan nakazav yim u dni bitv bitis pered jogo ochima a reshta chasu vikonuvati rol turhah keshikteniv tobto dennoyi varti v dopovnennya do vlasne turhaudiv Na kurultayi 1206 roku koli bulo progolosheno stvorennya Velikoyi Mongolskoyi Derzhavi keshik otrimav ostatochnu organizaciyu Chiselnist gvardiyi bula dovedena do tumena 10000 voyiniv shlyahom naboru yak i ranishe z siniv i molodshih brativ nojoniv tisyachnikiv i sotnikiv prichomu vidtodi sin tisyachnika mav privesti z soboyu desyatoh nukeriv sin sotnika p yatoh sin desyatnika chi lyudina vilnogo stanu troh Keshikten otrimuvav zabezpechennya za rahunok tiyeyi administrativnoyi odinici tumen tisyacha z yakoyi vin pribuv na sluzhbu Majbutnij gvardiyec mav z yavitis u stavku zi svoyimi lyudmi konyami ta jmovirno hudoboyu Takij poryadok bulo pidtverdzheno ukazom Hubilaya vid 1263 roku 1281 roku keshikteni buli vzyati dvorom na chastkove a 1291 na povne utrimannya Primitki Arhiv originalu za 19 Bereznya 2018 Procitovano 22 Bereznya 2018 Kozin S A Tayemna istoriya mongoliv 191 Kozin S A Tayemna istoriya mongoliv 224 DzherelaKozin S A Tayemna istoriya mongoliv M Tovarishestvo nauchnyh izdanij KMK 2002 156 s ISBN 5 87317 120 3 Avlyaev G O K voprosu o proishozhdenii kereitov i ih uchastii v etnogeneze srednevekovyh ojratov Dzhungarii i kalmykov Povolzhya Problemy etnogeneza kalmykov Elista Respublikanskaya tipografiya GK Kalmyckoj ASSR po delam izdatelstv poligrafii i knizhnoj torgovli 1984 Vernadskij G V Mongoli ta Rus The Mongols and Russia Tver M LEAN AGRAF 1997 480 s 7000 prim ISBN 5 85929 004 6