Фема Кефалонія | ||
750-ті — 1185 | ||
| ||
Прапор | ||
| ||
Фема Кефалонія (Кефаленія) (грец. θέμα Κεφαλονίας) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась на Іонічних островах (сучасна Греція). Утворено у 750-х роках. Припинила існування 1185 року внаслідок захоплення Сицилійським королівством.
Історія
З початку утворення Візантійської імперії Іонічні острови (продовжуючи практику пізньої Римської імперії) перебували у складі двох провінцій — Нового і Старого Епіру. Протягом IV—V ст. зазнали нападів вестготів, остготів, вандалів. Проте візантійський уряд зумів зберегти над ними владу. Відігравали важливу роль як база для відвоювання Італії під час Готської війни. У VI ст. їх спробували захопити війська Аварського каганату.
У VII ст. візантійці використовували Іонічні острови як опору для відновлення влади в Епірі та Північній Греції, великі області яких захопили слов'янські племена. З правління Юстиніана II острови було об'єднано в клісуру Кефалонія. Тоді ж сюди було переселено народ мардинів з гірської частини Кілікії. За правління імператор Лева III було зроблено значні кроки щодо перетворення Іонічних острвоів на самостійну фему Кефалонія. Це процес було завершено десь у 750-х роках.
У цієї феми було два завдання: забезпечення наступу на західну частину балкан та Адріатичне узбережжя. також з островів здійснювався напад на Південну Італію. Тому у складі феми Кефалонія деяких час існувала турма Лонгобардія, яку в 876 році було виокремлено в самостійну фему.
Основу військових сил феми Кефалонія становив потужний флот, який повинен був забезпечувати зв'язок балканських і італійських володінь Візантії. У IX—X ст. флот переважно використовувався для боротьби з арабськими піратами. У 880 році стратег Насар завдав поразки арабам біля Кефалонії, але у 949 році флот феми зазнав невдачі при нападі на Критський емірат. Водночас острови феми використовували як місце заслання політичних суперників та злочинців.
Послаблення Візантії у 1070-х роках, втрата останніх володінь в Італії призвело до того, що Кефалонія стала прикордонною фемою. З початку 1080-х років її територія стала зазнавати нападу норманів, що утворили власну державу на Сицилії та в Південній Італії. У 1081 році вони захопили о. Корфу, який вдалося повернути візантійцям лише у 1085 році. Того ж року було відбито напад на сам о. Кефалонія. Але у 1099 році узбережжя Кефолнію було сплюндровано пізанським флотом. У 1122—1123 роках велася боротьба з Венецією, яка намагалося захопити Корфу. В цей час острів знову вдалося захистити. У 1126 році відбувся новий напад венеційців на Іонічні острови, а у 1147—1149 роках велася боротьба з Сицилійським королівством.
У 1185 році, скориставшись розгардіяшем в імперії внаслідок повалення династії Комнінів війська Сицилії захопили фему Кефалонія, окрім острова Лефкада. У 1191 році візантійці відвоювали о. Корфу. Проте решта феми збереглася під владою сицилійців, який перетворилися колишню візантійську провінцію на пфальцграфство Кефалонії і Закінфа.
Адміністрація
Територія феми охоплювала виключно Іонічні острови, до 879 року у складі перебувала частина південної Італії (окремі області Апулії). Центром був замок Скала і місто Самі на о. Кефалонія На чолі стояв стратег у ранзі протоспафарія, що отримував щорічну зарплатню у 12 лібрів золота. Йому протягом VII—IX ст. підпорядковувалося 2 тис. вояків, з X ст. — 1 тис.
Відомі стратеги
- Павло (поч. 800-х)
- Насар-Василь (879—881)
- Симеон (X ст.)
- Контолеон Торнікій (1010-ті)
Джерела
- A. Pertusi, Constantino Porfirogenito: De Thematibus, Rome, Rome: Bibliotheca Apostolica Vaticana, 1952
- Peter Soustal, Johannes Koder: Tabula Imperii Byzantini. Band 3: Nikopolis und Kephallēnia.. Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1981,
- John W. Nesbitt et Nicolas Oikonomidès, Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art, vol. 2 : South of the Balkans, the Islands, South of Asia Minor, Washington, Dumbarton Oaks Research Library and Collection, 1994 (, LCCN 91012861)
- Warren Treadgold, Byzantium and Its Army, Stanford, Stanford University Press, 1995, (, LCCN 94042463)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fema Kefaloniya750 ti 1185PraporU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fema Kefaloniya Kefaleniya grec 8ema Kefalonias vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas na Ionichnih ostrovah suchasna Greciya Utvoreno u 750 h rokah Pripinila isnuvannya 1185 roku vnaslidok zahoplennya Sicilijskim korolivstvom IstoriyaZ pochatku utvorennya Vizantijskoyi imperiyi Ionichni ostrovi prodovzhuyuchi praktiku piznoyi Rimskoyi imperiyi perebuvali u skladi dvoh provincij Novogo i Starogo Epiru Protyagom IV V st zaznali napadiv vestgotiv ostgotiv vandaliv Prote vizantijskij uryad zumiv zberegti nad nimi vladu Vidigravali vazhlivu rol yak baza dlya vidvoyuvannya Italiyi pid chas Gotskoyi vijni U VI st yih sprobuvali zahopiti vijska Avarskogo kaganatu U VII st vizantijci vikoristovuvali Ionichni ostrovi yak oporu dlya vidnovlennya vladi v Epiri ta Pivnichnij Greciyi veliki oblasti yakih zahopili slov yanski plemena Z pravlinnya Yustiniana II ostrovi bulo ob yednano v klisuru Kefaloniya Todi zh syudi bulo pereseleno narod mardiniv z girskoyi chastini Kilikiyi Za pravlinnya imperator Leva III bulo zrobleno znachni kroki shodo peretvorennya Ionichnih ostrvoiv na samostijnu femu Kefaloniya Ce proces bulo zaversheno des u 750 h rokah U ciyeyi femi bulo dva zavdannya zabezpechennya nastupu na zahidnu chastinu balkan ta Adriatichne uzberezhzhya takozh z ostroviv zdijsnyuvavsya napad na Pivdennu Italiyu Tomu u skladi femi Kefaloniya deyakih chas isnuvala turma Longobardiya yaku v 876 roci bulo viokremleno v samostijnu femu Osnovu vijskovih sil femi Kefaloniya stanoviv potuzhnij flot yakij povinen buv zabezpechuvati zv yazok balkanskih i italijskih volodin Vizantiyi U IX X st flot perevazhno vikoristovuvavsya dlya borotbi z arabskimi piratami U 880 roci strateg Nasar zavdav porazki arabam bilya Kefaloniyi ale u 949 roci flot femi zaznav nevdachi pri napadi na Kritskij emirat Vodnochas ostrovi femi vikoristovuvali yak misce zaslannya politichnih supernikiv ta zlochinciv Poslablennya Vizantiyi u 1070 h rokah vtrata ostannih volodin v Italiyi prizvelo do togo sho Kefaloniya stala prikordonnoyu femoyu Z pochatku 1080 h rokiv yiyi teritoriya stala zaznavati napadu normaniv sho utvorili vlasnu derzhavu na Siciliyi ta v Pivdennij Italiyi U 1081 roci voni zahopili o Korfu yakij vdalosya povernuti vizantijcyam lishe u 1085 roci Togo zh roku bulo vidbito napad na sam o Kefaloniya Ale u 1099 roci uzberezhzhya Kefolniyu bulo splyundrovano pizanskim flotom U 1122 1123 rokah velasya borotba z Veneciyeyu yaka namagalosya zahopiti Korfu V cej chas ostriv znovu vdalosya zahistiti U 1126 roci vidbuvsya novij napad venecijciv na Ionichni ostrovi a u 1147 1149 rokah velasya borotba z Sicilijskim korolivstvom U 1185 roci skoristavshis rozgardiyashem v imperiyi vnaslidok povalennya dinastiyi Komniniv vijska Siciliyi zahopili femu Kefaloniya okrim ostrova Lefkada U 1191 roci vizantijci vidvoyuvali o Korfu Prote reshta femi zbereglasya pid vladoyu sicilijciv yakij peretvorilisya kolishnyu vizantijsku provinciyu na pfalcgrafstvo Kefaloniyi i Zakinfa AdministraciyaTeritoriya femi ohoplyuvala viklyuchno Ionichni ostrovi do 879 roku u skladi perebuvala chastina pivdennoyi Italiyi okremi oblasti Apuliyi Centrom buv zamok Skala i misto Sami na o Kefaloniya Na choli stoyav strateg u ranzi protospafariya sho otrimuvav shorichnu zarplatnyu u 12 libriv zolota Jomu protyagom VII IX st pidporyadkovuvalosya 2 tis voyakiv z X st 1 tis Vidomi strategiPavlo poch 800 h Nasar Vasil 879 881 Simeon X st Kontoleon Tornikij 1010 ti DzherelaA Pertusi Constantino Porfirogenito De Thematibus Rome Rome Bibliotheca Apostolica Vaticana 1952 Peter Soustal Johannes Koder Tabula Imperii Byzantini Band 3 Nikopolis und Kephallenia Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Wien 1981 ISBN 3 7001 0399 9 John W Nesbitt et Nicolas Oikonomides Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art vol 2 South of the Balkans the Islands South of Asia Minor Washington Dumbarton Oaks Research Library and Collection 1994 ISBN 978 0 88402 226 8 LCCN 91012861 Warren Treadgold Byzantium and Its Army Stanford Stanford University Press 1995 ISBN 978 0 8047 3163 8 LCCN 94042463