Керрос (ісп. Cerros) — руїни міста цивілізації мая у Белізі.
Керрос | |
---|---|
Країна | Беліз |
Історія | |
Датування | 400 до н. е. — 800 |
Періоди | Докласичний і класичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1900 |
Відкривач | Томас Ганн |
Керрос у Вікісховищі |
Історія
Стародавня назва невідома. У IV столітті до нашої ери Церрос був невеликим селом фермерів, рибалок та торговців, у I ст. до н. е. перетворився на місто з храмами і площами. Незабаром навколо нього виникло самостійне царство, втім емблемний ієрогліф досі не дешифровано. Але політична історія досліджена ще недостатньо.
Вигідне географічне становище сприяло піднесенню міста й держави. За часів свого у 100—300 роках н. е. розквіту Керрос перетворюється на важливий прибережний центр, через який здійснювалася торгівля сіллю і медом, а також нефритом і обсидіаном з гірської частини мая. В цей період населення становило десь 1089 осіб.
Втім вже у IV ст. н. е. відбувається занепад. До 400 року значна частина населення залишає місто. Замість значного міста до кінця класичного періоду існувало як фактично сільська громада. Зрештою припинило своє існування.
Опис
Розташовано неподалік від міста Коросаль, в однойменному окрузі, що в північній частині Белізу на півострові в затоці Четумаль. Особливістю цього поселення є те, що воно єдине з знайдених знаходиться не в джунглях, а на морському узбережжі.
Адміністративно-ритуальний центр розташовувався у північній частині, складається з декількох відносно великих структур і східчастих пірамід, акропольного комплексу (Споруди 29С, 4 і 6, також називається Східний акрополь) і двох майданчиків для гри у м'яч. Усі вони тягнуться з півночі на південь.
Перший храм (Споруда 5C-2) або Західний акрополь було побудовано близько 50 року до н. е. Він був звернений фасадом до центру міста. Сердиту маску бога Ягуар-Сонце досі можна розрізнити серед рельєфів його нижньої платформи, а трохи вище помітно величезну голову, що слугувала символом ранкової зірки (Венери). Ці дві маски були складовою частиною ансамблю з 4 кам'яних облич (Сонце, що сходить та заходить; Вечірня та Вранішня зірки), які розташовувалися з боків храмових сходів і символізували шлях сонця.
Через кілька років жителі міста збудували на високій платформі інший, ще більший за розмірами, храмовий комплекс відомий тепер під назвою Споруда 29С (заввишки 22 м,), на який можна було піднятися довгими кам'яними сходами, що починалися від підніжжя піраміди. З нього відкривається панорамний вигляд на затоку Четумал, місто Коросаль і гирло річки Нью-Рівер. На стіні цього храму зображені людські голови і голови ягуарів з вихідними з їх пасти завитками. Споруда 29С стала частиною Західного акрополя.
Потім з'явилося ще два храми. Один (Споруда 4), звернений фасадом на схід, його було задумано як царську усипальницю. Втім як така ніколи не використовувався з невідомих причин. Завершено близько 1 року н. е.
Інший (Споруда 6), звернений фасадом на захід, було присвячено ритуальним війнам. Був заввишки 16 м. Його було завершено близько 10 року н. е. Являв собою тріадовий храм з головним по центру й невеличкими з боків.
На південь від Споруди 4 розташовується храм (Споруда 3а). Зведено близько 100 року. Вважається останньою монументальною будовою Керроса, спорудженою за наказом останнього ахава.
На північ та південь від Споруди 29С виявлено 2 майданчики для гри у м'яч. Вони мають багато спільного. Особливістю є те, що на відміну від більшості майданчиків мая, відсутні верхні ігрові стінки. Саме ігрове поле підняте, до нього ведуть широкі проходи. Зведені між 50 до н. е. і 50 роком н. е.
Житлові комплекси поділяються на центральні та околишні, у залежності від соціального статусу: перші належали знаті, інші — простолюду.
Цікавими є виявлені поховання, у яких археологами було знайдено безліч артефактів, зокрема вироби з нефриту, коштовні мушлі, білі диски, рештки дзеркалець, гончарні вироби, зернотеки, інструменти з флінту.
Сьогодні крім руїн будівель навколо міста було розкопано залишки мережу зрошувальних каналів, які місцеві жителі використовували їх для зрошення полів.
Дослідження
Відкрито у 1900 році археологом-аматором Томасом Ганном. Археологічні розкопки почалися в 1973 році, того ж року територію викупила корпорація Метроплекс (США) задля зведення туристичного комплексу навколо археологічної пам'ятки. Зрештою від цих планів відмовилися й передати землі з руїнами у власність уряду Беліза.
У 1974—1975 роках значні дослідження здійснені археологами на чолі із Девідом Фрейделєм. До 1981 року тривали розкопки під орудою Національного наукового фонду. У 1990-х роках тривали дослідження на чолі із Деброю Вокер. Натепер ще частина руїн все ще знаходиться під землею.
Джерела
- Freidel, David A. & Linda Schele (1988) Kingship in the Late Preclassic Maya Lowlands: The Instruments and Places of Ritual Power. American Anthropologist, 90(3), pp. 547–567.
- Sharer, Robert J.; Loa P. Traxler (2005). The Ancient Maya 6th Edition. Palo Alto, CA: Stanford University Press. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Керрос |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kerros isp Cerros ruyini mista civilizaciyi maya u Belizi KerrosKrayinaBelizIstoriyaDatuvannya400 do n e 800PeriodiDoklasichnij i klasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1900VidkrivachTomas Gann Kerros u VikishovishiIstoriyaStarodavnya nazva nevidoma U IV stolitti do nashoyi eri Cerros buv nevelikim selom fermeriv ribalok ta torgovciv u I st do n e peretvorivsya na misto z hramami i ploshami Nezabarom navkolo nogo viniklo samostijne carstvo vtim emblemnij iyeroglif dosi ne deshifrovano Ale politichna istoriya doslidzhena she nedostatno Vigidne geografichne stanovishe spriyalo pidnesennyu mista j derzhavi Za chasiv svogo u 100 300 rokah n e rozkvitu Kerros peretvoryuyetsya na vazhlivij priberezhnij centr cherez yakij zdijsnyuvalasya torgivlya sillyu i medom a takozh nefritom i obsidianom z girskoyi chastini maya V cej period naselennya stanovilo des 1089 osib Vtim vzhe u IV st n e vidbuvayetsya zanepad Do 400 roku znachna chastina naselennya zalishaye misto Zamist znachnogo mista do kincya klasichnogo periodu isnuvalo yak faktichno silska gromada Zreshtoyu pripinilo svoye isnuvannya OpisRoztashovano nepodalik vid mista Korosal v odnojmennomu okruzi sho v pivnichnij chastini Belizu na pivostrovi v zatoci Chetumal Osoblivistyu cogo poselennya ye te sho vono yedine z znajdenih znahoditsya ne v dzhunglyah a na morskomu uzberezhzhi Administrativno ritualnij centr roztashovuvavsya u pivnichnij chastini skladayetsya z dekilkoh vidnosno velikih struktur i shidchastih piramid akropolnogo kompleksu Sporudi 29S 4 i 6 takozh nazivayetsya Shidnij akropol i dvoh majdanchikiv dlya gri u m yach Usi voni tyagnutsya z pivnochi na pivden Pershij hram Sporuda 5C 2 abo Zahidnij akropol bulo pobudovano blizko 50 roku do n e Vin buv zvernenij fasadom do centru mista Serditu masku boga Yaguar Sonce dosi mozhna rozrizniti sered relyefiv jogo nizhnoyi platformi a trohi vishe pomitno velicheznu golovu sho sluguvala simvolom rankovoyi zirki Veneri Ci dvi maski buli skladovoyu chastinoyu ansamblyu z 4 kam yanih oblich Sonce sho shodit ta zahodit Vechirnya ta Vranishnya zirki yaki roztashovuvalisya z bokiv hramovih shodiv i simvolizuvali shlyah soncya Cherez kilka rokiv zhiteli mista zbuduvali na visokij platformi inshij she bilshij za rozmirami hramovij kompleks vidomij teper pid nazvoyu Sporuda 29S zavvishki 22 m na yakij mozhna bulo pidnyatisya dovgimi kam yanimi shodami sho pochinalisya vid pidnizhzhya piramidi Z nogo vidkrivayetsya panoramnij viglyad na zatoku Chetumal misto Korosal i girlo richki Nyu River Na stini cogo hramu zobrazheni lyudski golovi i golovi yaguariv z vihidnimi z yih pasti zavitkami Sporuda 29S stala chastinoyu Zahidnogo akropolya Potim z yavilosya she dva hrami Odin Sporuda 4 zvernenij fasadom na shid jogo bulo zadumano yak carsku usipalnicyu Vtim yak taka nikoli ne vikoristovuvavsya z nevidomih prichin Zaversheno blizko 1 roku n e Inshij Sporuda 6 zvernenij fasadom na zahid bulo prisvyacheno ritualnim vijnam Buv zavvishki 16 m Jogo bulo zaversheno blizko 10 roku n e Yavlyav soboyu triadovij hram z golovnim po centru j nevelichkimi z bokiv Na pivden vid Sporudi 4 roztashovuyetsya hram Sporuda 3a Zvedeno blizko 100 roku Vvazhayetsya ostannoyu monumentalnoyu budovoyu Kerrosa sporudzhenoyu za nakazom ostannogo ahava Na pivnich ta pivden vid Sporudi 29S viyavleno 2 majdanchiki dlya gri u m yach Voni mayut bagato spilnogo Osoblivistyu ye te sho na vidminu vid bilshosti majdanchikiv maya vidsutni verhni igrovi stinki Same igrove pole pidnyate do nogo vedut shiroki prohodi Zvedeni mizh 50 do n e i 50 rokom n e Zhitlovi kompleksi podilyayutsya na centralni ta okolishni u zalezhnosti vid socialnogo statusu pershi nalezhali znati inshi prostolyudu Cikavimi ye viyavleni pohovannya u yakih arheologami bulo znajdeno bezlich artefaktiv zokrema virobi z nefritu koshtovni mushli bili diski reshtki dzerkalec goncharni virobi zernoteki instrumenti z flintu Sogodni krim ruyin budivel navkolo mista bulo rozkopano zalishki merezhu zroshuvalnih kanaliv yaki miscevi zhiteli vikoristovuvali yih dlya zroshennya poliv DoslidzhennyaVidkrito u 1900 roci arheologom amatorom Tomasom Gannom Arheologichni rozkopki pochalisya v 1973 roci togo zh roku teritoriyu vikupila korporaciya Metropleks SShA zadlya zvedennya turistichnogo kompleksu navkolo arheologichnoyi pam yatki Zreshtoyu vid cih planiv vidmovilisya j peredati zemli z ruyinami u vlasnist uryadu Beliza U 1974 1975 rokah znachni doslidzhennya zdijsneni arheologami na choli iz Devidom Frejdelyem Do 1981 roku trivali rozkopki pid orudoyu Nacionalnogo naukovogo fondu U 1990 h rokah trivali doslidzhennya na choli iz Debroyu Voker Nateper she chastina ruyin vse she znahoditsya pid zemleyu DzherelaFreidel David A amp Linda Schele 1988 Kingship in the Late Preclassic Maya Lowlands The Instruments and Places of Ritual Power American Anthropologist 90 3 pp 547 567 Sharer Robert J Loa P Traxler 2005 The Ancient Maya 6th Edition Palo Alto CA Stanford University Press ISBN 0 8047 4816 0 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kerros