Керменчик (крим. Kermençik) — середньовічна фортеця князівства Феодоро, розташованої у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, на горі Фортеця, приблизно за 300 м на південний захід від села Керменчик (Високе), на висоті понад 667 метрів над рівнем моря.
Керменчик | ||||
---|---|---|---|---|
Керменчик, 2014 рік | ||||
Координати: 44°37′47″ пн. ш. 33°56′59″ сх. д. / 44.629728° пн. ш. 33.949632° сх. д. | ||||
Статус | пам'ятник археології | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Поблизу села Високе, Крим. | |||
Матеріал | Камінь | |||
Будівництво | XIII століття — | |||
Стан | Руїни | |||
Керменчик (фортеця) (Автономна Республіка Крим) | ||||
Керменчик у Вікісховищі |
Рішенням Кримського облвиконкому № 164 від 15 квітня 1986 року руїни фортеці оголошено історичною пам'яткою регіонального значення.
Стара назва села Керменчик означає «маленька фортеця». До наших днів збереглася в лісових чагарниках фортечна стіна висотою 4,20 метра і шириною 7 метрів.
Історія
Час будівництва замку визначається дуже приблизно, А. Л. Бертьє-Делагард датував фортецю (ґрунтуючись на характерних рисах кладки оборонних стін) XIII—XIV століттям.
Розкопки 2006 року В. В. Юрочкіна дозволили визначити «двошаровість» пам'ятника — були виявлені нечисленні матеріали XIII та XV століття, отже, в історії фортеці було два періоди: заснування у XIII столітті та новий сплеск життя, який історики пов'язують із часом Генуезько-Феодоритської війни 1433—1441 років. Тоді особливу значущість в організації оборони на підступах до Мангупа набули три замки, розташовані біля стратегічно важливих шляхів, що ведуть до міста, серед них, на сході — Керменчик, що за 15 км від столиці.
Обстеження Керменчика у 1980-ті — 1990-ті роки визначають період життя фортеці не раніше кінця XIII до останньої чверті XV століття: фортеця, мабуть, загинула під час завоювання османами Криму 1475 року.
Вперше назва Кирманчик згадується у матеріалах османського перепису 1520 року. У наукових працях про нього вперше згадує П. І. Кеппен у роботі 1837 «Про давнину південного берега Криму і гір Таврійських». Більш детальний опис пам'ятника зробив наприкінці XIX століття А. Л. Бертьє-Делагард, який датував фортецю (ґрунтуючись виключно на характерних рисах кладки оборонних стін) XIII—XIV століттям, інтерпретуючи її як притулок. Своєю чергою Е. В. Веймарн називав Керменчик «феодальним замком».
Опис замку
Руїни фортеці площею 0,31 гектара (розміри 100 м з півдня на північ і 40 м із заходу на схід) розташовуються на скелястій вершині, доступній з усіх боків, стіни фортеці мали довжину по периметру 230 м; з найбільш пологої південної сторони знаходилася чотирикутна вежа-донжон (розмірами 6,0×8,0 м), вхід у замок розташовувався за 20 м на схід від вежі.
Стіни були складені з буту на пісочно-вапняному розчині із застосуванням дерев'яних зв'язків, товщина стін біля основи 1,5—1,7 м, на рівні парапету звужується до 1,2—1,5 м (реконструйована висота куртини з парапетом визначається 8 7-88 м з дерев'яними підмостками по верху для захисників фортеці).
Зараз замок являє собою в основному розвали каміння порослі лісом, лише на південно-західній ділянці фрагмент куртини зберігся на висоту 6,8 м.
Примітки
- Керменчик. family-travel.crimea.ru. Процитовано 25 вересня 2023.
- О. Л. Бертьє-Делагард. Керменчик (Крымская глушь). — Сімферополь : Нижняя Орианда, 2017. — 84 с. — 1000 прим. — . з джерела 7 травня 2003
- Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyeti'nde Kefe: (1475-1600). — Ankara : Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları, 2000. — Т. 1. — 570 с. — . з джерела 29 червня 2018
- Петро Кеппен. О древностях южнаго берега Крыма и гор Таврических. — СПб : Императорская академия наук. — С. 300—301.
- Веймарн Є.В. О времени возникновения средневековой крепости Каламита // История археологии древнего Крыма : сборник статей. — 1958. — Т. 2. — С. 55—62.
- Миц В.Л. Глава III. Каффа и Феодоро в системе политических отношений государств средиземноморско-причерноморского региона в 30—40-е гг. XV в. Укрепление границ Феодоро в 30—40-х гг. XV в. Замки Готии // Каффа и Феодоро в XV веке : контакты и конфликты. — Сімферополь : Универсум, 2009. — С. 187—195. — . з джерела 11 листопада 2021
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kermenchik znachennya Kermenchik krim Kermencik serednovichna fortecya knyazivstva Feodoro roztashovanoyi u Bahchisarajskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim na gori Fortecya priblizno za 300 m na pivdennij zahid vid sela Kermenchik Visoke na visoti ponad 667 metriv nad rivnem morya KermenchikKermenchik 2014 rikKoordinati 44 37 47 pn sh 33 56 59 sh d 44 629728 pn sh 33 949632 sh d 44 629728 33 949632Status pam yatnik arheologiyiKrayina UkrayinaRoztashuvannya Poblizu sela Visoke Krim Material KaminBudivnictvo XIII stolittya Stan RuyiniKermenchik fortecya Avtonomna Respublika Krim Kermenchik u Vikishovishi Rishennyam Krimskogo oblvikonkomu 164 vid 15 kvitnya 1986 roku ruyini forteci ogolosheno istorichnoyu pam yatkoyu regionalnogo znachennya Stara nazva sela Kermenchik oznachaye malenka fortecya Do nashih dniv zbereglasya v lisovih chagarnikah fortechna stina visotoyu 4 20 metra i shirinoyu 7 metriv IstoriyaZalishki forteci 2012 rik Chas budivnictva zamku viznachayetsya duzhe priblizno A L Bertye Delagard datuvav fortecyu gruntuyuchis na harakternih risah kladki oboronnih stin XIII XIV stolittyam Rozkopki 2006 roku V V Yurochkina dozvolili viznachiti dvosharovist pam yatnika buli viyavleni nechislenni materiali XIII ta XV stolittya otzhe v istoriyi forteci bulo dva periodi zasnuvannya u XIII stolitti ta novij splesk zhittya yakij istoriki pov yazuyut iz chasom Genuezko Feodoritskoyi vijni 1433 1441 rokiv Todi osoblivu znachushist v organizaciyi oboroni na pidstupah do Mangupa nabuli tri zamki roztashovani bilya strategichno vazhlivih shlyahiv sho vedut do mista sered nih na shodi Kermenchik sho za 15 km vid stolici Obstezhennya Kermenchika u 1980 ti 1990 ti roki viznachayut period zhittya forteci ne ranishe kincya XIII do ostannoyi chverti XV stolittya fortecya mabut zaginula pid chas zavoyuvannya osmanami Krimu 1475 roku Vpershe nazva Kirmanchik zgaduyetsya u materialah osmanskogo perepisu 1520 roku U naukovih pracyah pro nogo vpershe zgaduye P I Keppen u roboti 1837 Pro davninu pivdennogo berega Krimu i gir Tavrijskih Bilsh detalnij opis pam yatnika zrobiv naprikinci XIX stolittya A L Bertye Delagard yakij datuvav fortecyu gruntuyuchis viklyuchno na harakternih risah kladki oboronnih stin XIII XIV stolittyam interpretuyuchi yiyi yak pritulok Svoyeyu chergoyu E V Vejmarn nazivav Kermenchik feodalnim zamkom Opis zamkuZalishki forteci 2018 rik Ruyini forteci plosheyu 0 31 gektara rozmiri 100 m z pivdnya na pivnich i 40 m iz zahodu na shid roztashovuyutsya na skelyastij vershini dostupnij z usih bokiv stini forteci mali dovzhinu po perimetru 230 m z najbilsh pologoyi pivdennoyi storoni znahodilasya chotirikutna vezha donzhon rozmirami 6 0 8 0 m vhid u zamok roztashovuvavsya za 20 m na shid vid vezhi Stini buli skladeni z butu na pisochno vapnyanomu rozchini iz zastosuvannyam derev yanih zv yazkiv tovshina stin bilya osnovi 1 5 1 7 m na rivni parapetu zvuzhuyetsya do 1 2 1 5 m rekonstrujovana visota kurtini z parapetom viznachayetsya 8 7 88 m z derev yanimi pidmostkami po verhu dlya zahisnikiv forteci Zaraz zamok yavlyaye soboyu v osnovnomu rozvali kaminnya porosli lisom lishe na pivdenno zahidnij dilyanci fragment kurtini zberigsya na visotu 6 8 m PrimitkiKermenchik family travel crimea ru Procitovano 25 veresnya 2023 O L Bertye Delagard Kermenchik Krymskaya glush Simferopol Nizhnyaya Orianda 2017 84 s 1000 prim ISBN 978 5 9909600 9 1 z dzherela 7 travnya 2003 Yucel Ozturk Osmanli Hakimiyeti nde Kefe 1475 1600 Ankara Kultur ve Turizm Bakanligi Yayinlari 2000 T 1 570 s ISBN 975 17 2363 9 z dzherela 29 chervnya 2018 Petro Keppen O drevnostyah yuzhnago berega Kryma i gor Tavricheskih SPb Imperatorskaya akademiya nauk S 300 301 Vejmarn Ye V O vremeni vozniknoveniya srednevekovoj kreposti Kalamita Istoriya arheologii drevnego Kryma sbornik statej 1958 T 2 S 55 62 Mic V L Glava III Kaffa i Feodoro v sisteme politicheskih otnoshenij gosudarstv sredizemnomorsko prichernomorskogo regiona v 30 40 e gg XV v Ukreplenie granic Feodoro v 30 40 h gg XV v Zamki Gotii Kaffa i Feodoro v XV veke kontakty i konflikty Simferopol Universum 2009 S 187 195 ISBN 978 966 8048 40 1 z dzherela 11 listopada 2021