Кей-Хосров I (*/н — 17 червня 1211) — 6-й султан Рума в 1192—1196 та 1205—1211 роках. Повне ім'я Гіяс ад-Дін Кей-Хосров бен Килич-Арслан.
Кей-Хосров I | |
---|---|
Народився | невідомо |
Помер | 17 червня 1211 Алашехір ·загибель у битві |
Поховання | Мечеть Ала ад-Діна |
Національність | тюрки |
Діяльність | політик |
Титул | султан Рума |
Посада | d і d |
Термін | 1192—1196 та 1205—1211 роки |
Конфесія | суннізм |
Рід | Сельджуки |
Батько | Килич-Арслан II |
У шлюбі з | донька Мануїла Комніна Давлат Разія-хатун |
Діти | 3 сина |
|
Життєпис
Перше володарювання
Походив з династії Сельджукидів. Молодший син Килич-Арслана II султана Рума. Про дату народження замало відомостей. У 1186 році його було визнано спадкоємцем трону. Це рішення підтверджено у 1190 році. Тоді ж брав участь у відвоюванні столиці держави — Коньї у хрестоносців.
У 1192 році після смерті батька стає султаном Руму. На початку намагався встановити гарні стосунки з візантійським імператором Ісааком II Ангелом. У 1196 році проти нього повстав старший брат Рукн ад-Дін Сулейман-шах, емір Токату. У березні того ж року супротивник взяв в облогу Конью. Після чотирьох місяців облоги в місті вичерпалися запаси продовольства. У цій ситуації Кей-Хосров I ухвалив рішення припинити опір. За умовами капітуляції йому та його оточенню гарантувалася безпека, але зобов'язала залишити Конью і країну. Повалений султан перебрався до Візантійської імперії
У вигнанні
Кей-Хосров облаштувався в Константинополі. У 1200 році оженився на доньці Мануїла Комніна Маврозома, деспота Фригії. Також колишній султан охрестився. Його хрещеним батьком став імператор Олексій III Ангел. У 1203 році після захоплення Константинополя учасниками Четвертого хрестового походу Кей-Хосров разом з Олексієм III та тестем втік до Малої Азії.
У 1204 році після раптової смерті брата-султана Сулейман-шаха отримав звістку про повернення йому трону. Під час подорожі до Коньї зупинився у м. Нікея, де уклав договір з імператором Костянтином Ласкарісом. Втім той затримав Кей-Хосрова, таємно підтримуючи претендента на трон Килич-Арслана III (сина Сулейман-шаха), який став султаном. Втім 1205 року Кей-Хосров зумів втекти з Нікеї (скористався сходженням нового імператора Феодора I, зібрати війська та повалити небожа.
Друге володарювання
Напочатку султан вжив заходів для ліквідації феодальної роздробленості країни і подальшого зміцнення централізованої влади. За традицією він призначив своїх синів намісниками (маліками) відповідних провінцій (бейліків). Втім тепер маліки були істотно обмежені в своїх правах. Вони були позбавлені права здійснювати емісію грошей і згадувати своє ім'я в п'ятничній молитві. Їм дозволялося мати свої військові загони, але використовувати їх вони могли тільки в складі війська султана за його наказом.
Кей-Хосров I у зовнішній політиці поставив за мету захистити і забезпечити зовнішньоторговельні інтереси своєї держави. Втім участь султанату в міжнародній торгівлі обмежувалося відсутністю портів на Середземному і Чорному морях. Разом з тим експансії рума сприяло занепад Візантійської імперії після четвертого хрестового походу, утворення на її місці невеликих держав — Латинської, Нікейської та Трапезундської імперій, що боролися між собою.
На початку 1207 року рушив проти порту Атталія (титу панувала італійська династія Альдобрандіні), облога якої тривала 2 місяці. 5 березня місто було захоплено. Султан наказав знищити всіх захисників міста за відмову здатися, після чого призначив маліком Атталії (перейменовано на Анталью) воєначальника Мубаріз ад-Діна Ертокуша та заклав будівництво місцевої мечеті. Слідом за цим з багатими трофеями повернувся до Коньї.
У 1211 році до султана прибув колишній візантійський імператор Олексій III з проханням повалити нікейського імператора Феодора I. Кей-Хосров I розцінив це як гарну нагоду для вторгнення на захід Малої Азії. До того ж Феодор I відмовився сплачувати данину Руму. У травні того ж року на чолі війська Кей-Хосров I виступив з Коньї. В свою чергу Феодор I посилив свою армію найманцями з числа німців, кипчаків, аланів. Втім вона все одно була порівняно невеличка (за різними відомостями від 2 до 4 тис. вояків), коли султан мав від 11 до 20 тис. вояків. Вирішальна битва відбулася між Антіохією-на Меандрі та Філадельфією (Алашехіром). Також вона відома як Друга битва в долині Меандра. В результаті вправних дій візантійців та найманців військо султана зазнало відчутної поразки. Остаточно його повернуло на втечу загибель Кей-Хосрова I, якого за різними відомостями вбив франк або сам імператор Феодор I. Проте втрати супротивника також були значними й Нікейська імперія не скористалася цим. Новим султаном став син загиблого Кей-Кавус I.
Родина
Джерела
- Van Tricht, Filip (2011). The Latin Renovatio of Byzantium: The Empire of Constantinople (1204—1228). Brill.
- De Nicola, Bruno; Yıldız, Sara Nur; Peacock, A.C.S., eds. (2015). Islam and Christianity in Medieval Anatolia. Ashgate Publishing Company.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kej Hosrov I n 17 chervnya 1211 6 j sultan Ruma v 1192 1196 ta 1205 1211 rokah Povne im ya Giyas ad Din Kej Hosrov ben Kilich Arslan Kej Hosrov INarodivsyanevidomoPomer17 chervnya 1211 Alashehir zagibel u bitviPohovannyaMechet Ala ad DinaNacionalnisttyurkiDiyalnistpolitikTitulsultan RumaPosadad i dTermin1192 1196 ta 1205 1211 rokiKonfesiyasunnizmRidSeldzhukiBatkoKilich Arslan IIU shlyubi zdonka Manuyila Komnina Davlat Raziya hatunDiti3 sina Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPershe volodaryuvannya Pohodiv z dinastiyi Seldzhukidiv Molodshij sin Kilich Arslana II sultana Ruma Pro datu narodzhennya zamalo vidomostej U 1186 roci jogo bulo viznano spadkoyemcem tronu Ce rishennya pidtverdzheno u 1190 roci Todi zh brav uchast u vidvoyuvanni stolici derzhavi Konyi u hrestonosciv U 1192 roci pislya smerti batka staye sultanom Rumu Na pochatku namagavsya vstanoviti garni stosunki z vizantijskim imperatorom Isaakom II Angelom U 1196 roci proti nogo povstav starshij brat Rukn ad Din Sulejman shah emir Tokatu U berezni togo zh roku suprotivnik vzyav v oblogu Konyu Pislya chotiroh misyaciv oblogi v misti vicherpalisya zapasi prodovolstva U cij situaciyi Kej Hosrov I uhvaliv rishennya pripiniti opir Za umovami kapitulyaciyi jomu ta jogo otochennyu garantuvalasya bezpeka ale zobov yazala zalishiti Konyu i krayinu Povalenij sultan perebravsya do Vizantijskoyi imperiyi U vignanni Kej Hosrov oblashtuvavsya v Konstantinopoli U 1200 roci ozhenivsya na donci Manuyila Komnina Mavrozoma despota Frigiyi Takozh kolishnij sultan ohrestivsya Jogo hreshenim batkom stav imperator Oleksij III Angel U 1203 roci pislya zahoplennya Konstantinopolya uchasnikami Chetvertogo hrestovogo pohodu Kej Hosrov razom z Oleksiyem III ta testem vtik do Maloyi Aziyi U 1204 roci pislya raptovoyi smerti brata sultana Sulejman shaha otrimav zvistku pro povernennya jomu tronu Pid chas podorozhi do Konyi zupinivsya u m Nikeya de uklav dogovir z imperatorom Kostyantinom Laskarisom Vtim toj zatrimav Kej Hosrova tayemno pidtrimuyuchi pretendenta na tron Kilich Arslana III sina Sulejman shaha yakij stav sultanom Vtim 1205 roku Kej Hosrov zumiv vtekti z Nikeyi skoristavsya shodzhennyam novogo imperatora Feodora I zibrati vijska ta povaliti nebozha Druge volodaryuvannya Napochatku sultan vzhiv zahodiv dlya likvidaciyi feodalnoyi rozdroblenosti krayini i podalshogo zmicnennya centralizovanoyi vladi Za tradiciyeyu vin priznachiv svoyih siniv namisnikami malikami vidpovidnih provincij bejlikiv Vtim teper maliki buli istotno obmezheni v svoyih pravah Voni buli pozbavleni prava zdijsnyuvati emisiyu groshej i zgaduvati svoye im ya v p yatnichnij molitvi Yim dozvolyalosya mati svoyi vijskovi zagoni ale vikoristovuvati yih voni mogli tilki v skladi vijska sultana za jogo nakazom Kej Hosrov I u zovnishnij politici postaviv za metu zahistiti i zabezpechiti zovnishnotorgovelni interesi svoyeyi derzhavi Vtim uchast sultanatu v mizhnarodnij torgivli obmezhuvalosya vidsutnistyu portiv na Seredzemnomu i Chornomu moryah Razom z tim ekspansiyi ruma spriyalo zanepad Vizantijskoyi imperiyi pislya chetvertogo hrestovogo pohodu utvorennya na yiyi misci nevelikih derzhav Latinskoyi Nikejskoyi ta Trapezundskoyi imperij sho borolisya mizh soboyu Na pochatku 1207 roku rushiv proti portu Attaliya titu panuvala italijska dinastiya Aldobrandini obloga yakoyi trivala 2 misyaci 5 bereznya misto bulo zahopleno Sultan nakazav znishiti vsih zahisnikiv mista za vidmovu zdatisya pislya chogo priznachiv malikom Attaliyi perejmenovano na Antalyu voyenachalnika Mubariz ad Dina Ertokusha ta zaklav budivnictvo miscevoyi mecheti Slidom za cim z bagatimi trofeyami povernuvsya do Konyi U 1211 roci do sultana pribuv kolishnij vizantijskij imperator Oleksij III z prohannyam povaliti nikejskogo imperatora Feodora I Kej Hosrov I rozciniv ce yak garnu nagodu dlya vtorgnennya na zahid Maloyi Aziyi Do togo zh Feodor I vidmovivsya splachuvati daninu Rumu U travni togo zh roku na choli vijska Kej Hosrov I vistupiv z Konyi V svoyu chergu Feodor I posiliv svoyu armiyu najmancyami z chisla nimciv kipchakiv alaniv Vtim vona vse odno bula porivnyano nevelichka za riznimi vidomostyami vid 2 do 4 tis voyakiv koli sultan mav vid 11 do 20 tis voyakiv Virishalna bitva vidbulasya mizh Antiohiyeyu na Meandri ta Filadelfiyeyu Alashehirom Takozh vona vidoma yak Druga bitva v dolini Meandra V rezultati vpravnih dij vizantijciv ta najmanciv vijsko sultana zaznalo vidchutnoyi porazki Ostatochno jogo povernulo na vtechu zagibel Kej Hosrova I yakogo za riznimi vidomostyami vbiv frank abo sam imperator Feodor I Prote vtrati suprotivnika takozh buli znachnimi j Nikejska imperiya ne skoristalasya cim Novim sultanom stav sin zagiblogo Kej Kavus I RodinaKej Kavus sultan u 1211 1220 rokah Kej Kubad sultan u 1220 1237 rokah Kajfer ad Din IbragimDzherelaVan Tricht Filip 2011 The Latin Renovatio of Byzantium The Empire of Constantinople 1204 1228 Brill De Nicola Bruno Yildiz Sara Nur Peacock A C S eds 2015 Islam and Christianity in Medieval Anatolia Ashgate Publishing Company