Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кезі — частина села Павлівка, колишнє село, центр сільської Ради, розташоване за 25 км від районного центру і за 15 км від залізничної станції Малейки, на автошляху Чернігів—Любеч.
| Кезі | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська |
| Район/міськрада | Ріпкинський район |
| Основні дані | |
| Засноване | середина XIX століття |
| Існувало до | 1995 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Найближча залізнична станція | Малійки |
| Карта | |
  Кезі | |
 Кезі | |
| Мапа | |
Географія
Було розташоване на лівому березі річки Свишень — на північний захід від села Кувечичі і на північ від села Павлівка (на правому березі річки Свишень). Зараз колишнє село Кезі утворює північну частину (на лівому березі річки Свишень) об'єднаного села Павлівка. Проходить автомагістраль «Т2506» (Чернігів—Любеч).
Стислі відомості
Кезі вперше згадуються у письмових джерелах середини XIX століття.
Останні роки в селі проживав Хижняков Василь Михайлович (1843—1917) — міський голова Чернігова (1875—1887) та гласний міської думи, голова Чернігівської губернської земської управи (1886—1896), викладач Чернігівської класичної чоловічої гімназії, гласний чернігівських губернського та повітового земських зібрань.
За компартійними даними радянську владу встановлено у січні 1918 року; партійну організацію створено в 1920 році, комсомольську — 1929-го.
В часі штучного винищення голодом у селі померло голодною смертю не менше 1 людини.
На фронтах нацистсько-радянської билися 154 жителі, з них 58 нагороджено орденами й медалями. 97 чоловік загинули на фронтах.
1959 року на братській могилі воїнів, що загинули в бою за визволення села, встановлено пам'ятник. Загиблим односельцям у 1967 році споруджено обеліск Слави.
В 1970-х роках нараховувалося 153 двори із 471 жителем. Сільраді підпорядковані населені пункти Духанки, Павлівка і Шумани.
На території Кезів розміщувалася центральна садиба колгоспу ім. Чкалова, за яким було закріплено 1933 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1451 га орної землі. Вирощували зернові культури; було розвинуте тваринництво.
В селі була початкова школа, у якій навчалися 31 учень і працювали 2 вчителі, були клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.
За самовіддану працю радянською владою 32 трудівників нагороджено орденами й медалями.
1984 року біля села археологами відкрито Бревенецьке поселення.
В 1906—1910 роках тут у початковій школі навчався В. М. Примаков; на будинку школи було встановлено меморіальну дошку. В Павлівській середній школі ім. Примакова є кімната-музей, де зібрано документи про бойовий шлях Червоного козацтва.
Населений пункт приєднано (або включено в смугу) села Павлівка (рішення прийняла Чернігівська обласна рада 28.04.1995 року) та перейменовано Кезівську сільраду на Павлівську.
Див. також
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2017. Процитовано 17 вересня 2019.
Джерела
- УРЕ [ 28 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Прадідівська слава
- Кезі (Павлівка) [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kezi chastina sela Pavlivka kolishnye selo centr silskoyi Radi roztashovane za 25 km vid rajonnogo centru i za 15 km vid zaliznichnoyi stanciyi Malejki na avtoshlyahu Chernigiv Lyubech KeziKrayina UkrayinaOblast ChernigivskaRajon miskrada Ripkinskij rajonOsnovni daniZasnovane seredina XIX stolittyaIsnuvalo do 1995Geografichni daniGeografichni koordinati 51 38 55 pn sh 30 54 01 sh d H G ONajblizhcha zaliznichna stanciya MalijkiKartaKeziKeziMapaGeografiyaBulo roztashovane na livomu berezi richki Svishen na pivnichnij zahid vid sela Kuvechichi i na pivnich vid sela Pavlivka na pravomu berezi richki Svishen Zaraz kolishnye selo Kezi utvoryuye pivnichnu chastinu na livomu berezi richki Svishen ob yednanogo sela Pavlivka Prohodit avtomagistral T2506 Chernigiv Lyubech Stisli vidomostiKezi vpershe zgaduyutsya u pismovih dzherelah seredini XIX stolittya Ostanni roki v seli prozhivav Hizhnyakov Vasil Mihajlovich 1843 1917 miskij golova Chernigova 1875 1887 ta glasnij miskoyi dumi golova Chernigivskoyi gubernskoyi zemskoyi upravi 1886 1896 vikladach Chernigivskoyi klasichnoyi cholovichoyi gimnaziyi glasnij chernigivskih gubernskogo ta povitovogo zemskih zibran Za kompartijnimi danimi radyansku vladu vstanovleno u sichni 1918 roku partijnu organizaciyu stvoreno v 1920 roci komsomolsku 1929 go V chasi shtuchnogo vinishennya golodom u seli pomerlo golodnoyu smertyu ne menshe 1 lyudini Na frontah nacistsko radyanskoyi bilisya 154 zhiteli z nih 58 nagorodzheno ordenami j medalyami 97 cholovik zaginuli na frontah 1959 roku na bratskij mogili voyiniv sho zaginuli v boyu za vizvolennya sela vstanovleno pam yatnik Zagiblim odnoselcyam u 1967 roci sporudzheno obelisk Slavi V 1970 h rokah narahovuvalosya 153 dvori iz 471 zhitelem Silradi pidporyadkovani naseleni punkti Duhanki Pavlivka i Shumani Na teritoriyi Keziv rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu im Chkalova za yakim bulo zakripleno 1933 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 1451 ga ornoyi zemli Viroshuvali zernovi kulturi bulo rozvinute tvarinnictvo V seli bula pochatkova shkola u yakij navchalisya 31 uchen i pracyuvali 2 vchiteli buli klub biblioteka feldshersko akusherskij punkt Za samoviddanu pracyu radyanskoyu vladoyu 32 trudivnikiv nagorodzheno ordenami j medalyami 1984 roku bilya sela arheologami vidkrito Brevenecke poselennya V 1906 1910 rokah tut u pochatkovij shkoli navchavsya V M Primakov na budinku shkoli bulo vstanovleno memorialnu doshku V Pavlivskij serednij shkoli im Primakova ye kimnata muzej de zibrano dokumenti pro bojovij shlyah Chervonogo kozactva Naselenij punkt priyednano abo vklyucheno v smugu sela Pavlivka rishennya prijnyala Chernigivska oblasna rada 28 04 1995 roku ta perejmenovano Kezivsku silradu na Pavlivsku Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast Pavlivka Ripkinskij rajon Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 22 chervnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2019 DzherelaURE 28 travnya 2015 u Wayback Machine Pradidivska slava Kezi Pavlivka 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Chernigivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi