Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Затока Квін-Мод (англ. Queen Maud Gulf — Затока Королеви Мод) — затока Північного Льодовитого океану на північному узбережжі Канади, між півостровами Кент і Аделейд території Нунавут.
 | |
| 68°20′ пн. ш. 102°00′ зх. д. / 68.333° пн. ш. 102.000° зх. д.Координати: 68°20′ пн. ш. 102°00′ зх. д. / 68.333° пн. ш. 102.000° зх. д. | |
| Назва на честь | Мод Уельська |
|---|---|
| Частина від | Канадський Арктичний архіпелаг |
| складники | Діз, Вікторія, Сімпсон, d, d, d, d, d і d |
| Прибережні країни |  Канада |
| Регіон | Нунавут |
| Довжина | 290 км км |
| Ширина | 135 км |
| Вливаються | |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 6115092 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑390840 ·R (Нунавут) |
  Квін-Мод Квін-Мод (Канада) | |
1905 року затоку на честь королеви Мод, дружини норвезького короля Гокона VII, назвав полярний дослідник Руаль Амундсен.
2014 року наукова експедиція виявила в затоці на невеликій глибині один із двох зниклих кораблів Д. Франкліна — «Еребус».
Географія
Розташована на території Нунавуту. З півночі закрита від Північного Льодовитого океану великими островами Вікторія (з північного заходу) та Кінг-Вільям (з північного сходу), а також островами Дженні-Лінд та [en] (з півночі). Затока з'єднується на сході з протокою Сімпсон, на півночі — з протокою Вікторія, на сході — з протокою Діз. У західній частині затоки лежить острів , а вздовж усього узбережжя затоки розкидані численні дрібні острови. Безліч бухт — [en], [en], [en], [en], [en] та інші.
Довжина затоки становить 72 км, глибини — від 30 до 210 м. Практично весь рік покрита льодами, вільна від них лише трохи більше місяця (кінець липня—серпень). Припливи від 0,3 до 0,9 м. Береги пологі, низькі. Рослинність тундрова. У затоку впадають численні річки, найбільші з яких Армарк, що бере початок в однойменному озері, [en], що бере початок в озері [ru] і [en]. У прибережній області розташовані безліч мілководних озер і водойм. Затока, разом з водами прилеглих проток і заток, входить до однойменної екосистеми.
Заповідник перелітних птахів затоки Квін-Мод
Частина затоки Квін-Мод, а також частина її узбережжя увійшли до складу Заповідника перелітних птахів затоки Квін-Мод (англ. Queen Maud Gulf Migratory Bird Sanctuary). Заповідник створено 1961 року відповідно до положень Акту про охорону перелітних птахів 1917 року та Рамсарської конвенції. Це найбільший заповідник за Полярним колом, що перебуває у федеральній власності і другий за величиною заповідник у світі, створений згідно з Рамсарською конвенцією. Площа заповідника становить 61 765 км², з яких 6710 км² — води затоки і 55 055 км² — суходіл. 1982 року в заповіднику гніздилося 450 000 гусей, зокрема більшість усіх гусей Росса у світі. Заповідник є одним із лідерів із концентрації гусей на Землі.
Примітки
- Queen Maud Gulf (англ.). Процитовано 19 березня 2019. - інформація про об'єкт у базі даних топонімів Канади на сайті : nrcan.gc.ca(англ.)(фр.)
- Руаль Амундсен. Статья Генриха Енеке в журнале «GEO» № 5 за 2001 год. mymultimedia.narod.ru (рос.). оригіналу за 11 травня 2005. Процитовано 19 березня 2019.
- Finding of Franklin ship fuels Harper’s new nationalism. оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 17 березня 2019.
- На деяких англомовних картах[] острови Дженні-Лінд і Роял-Джеографикал-Сосайті розділені протокою Мархам (Markham Strait), а протока Вікторія починається північніше.
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zatoka Kvin Mod angl Queen Maud Gulf Zatoka Korolevi Mod zatoka Pivnichnogo Lodovitogo okeanu na pivnichnomu uzberezhzhi Kanadi mizh pivostrovami Kent i Adelejd teritoriyi Nunavut Kvin Mod68 20 pn sh 102 00 zh d 68 333 pn sh 102 000 zh d 68 333 102 000 Koordinati 68 20 pn sh 102 00 zh d 68 333 pn sh 102 000 zh d 68 333 102 000Nazva na chest Mod UelskaChastina vid Kanadskij Arktichnij arhipelagskladniki Diz Viktoriya Simpson d d d d d i dPriberezhni krayini KanadaRegion NunavutDovzhina 290 km kmShirina 135 kmVlivayutsya d d d d d i didentifikatori i posilannyaGeoNames 6115092U proyekti OpenStreetMap 390840 R Nunavut Kvin ModKvin Mod Kanada 1905 roku zatoku na chest korolevi Mod druzhini norvezkogo korolya Gokona VII nazvav polyarnij doslidnik Rual Amundsen 2014 roku naukova ekspediciya viyavila v zatoci na nevelikij glibini odin iz dvoh zniklih korabliv D Franklina Erebus GeografiyaRoztashovana na teritoriyi Nunavutu Z pivnochi zakrita vid Pivnichnogo Lodovitogo okeanu velikimi ostrovami Viktoriya z pivnichnogo zahodu ta King Vilyam z pivnichnogo shodu a takozh ostrovami Dzhenni Lind ta en z pivnochi Zatoka z yednuyetsya na shodi z protokoyu Simpson na pivnochi z protokoyu Viktoriya na shodi z protokoyu Diz U zahidnij chastini zatoki lezhit ostriv a vzdovzh usogo uzberezhzhya zatoki rozkidani chislenni dribni ostrovi Bezlich buht en en en en en ta inshi Dovzhina zatoki stanovit 72 km glibini vid 30 do 210 m Praktichno ves rik pokrita lodami vilna vid nih lishe trohi bilshe misyacya kinec lipnya serpen Priplivi vid 0 3 do 0 9 m Beregi pologi nizki Roslinnist tundrova U zatoku vpadayut chislenni richki najbilshi z yakih Armark sho bere pochatok v odnojmennomu ozeri en sho bere pochatok v ozeri ru i en U priberezhnij oblasti roztashovani bezlich milkovodnih ozer i vodojm Zatoka razom z vodami prileglih protok i zatok vhodit do odnojmennoyi ekosistemi Zapovidnik perelitnih ptahiv zatoki Kvin ModChastina zatoki Kvin Mod a takozh chastina yiyi uzberezhzhya uvijshli do skladu Zapovidnika perelitnih ptahiv zatoki Kvin Mod angl Queen Maud Gulf Migratory Bird Sanctuary Zapovidnik stvoreno 1961 roku vidpovidno do polozhen Aktu pro ohoronu perelitnih ptahiv 1917 roku ta Ramsarskoyi konvenciyi Ce najbilshij zapovidnik za Polyarnim kolom sho perebuvaye u federalnij vlasnosti i drugij za velichinoyu zapovidnik u sviti stvorenij zgidno z Ramsarskoyu konvenciyeyu Plosha zapovidnika stanovit 61 765 km z yakih 6710 km vodi zatoki i 55 055 km suhodil 1982 roku v zapovidniku gnizdilosya 450 000 gusej zokrema bilshist usih gusej Rossa u sviti Zapovidnik ye odnim iz lideriv iz koncentraciyi gusej na Zemli PrimitkiQueen Maud Gulf angl Procitovano 19 bereznya 2019 informaciya pro ob yekt u bazi danih toponimiv Kanadi na sajti nrcan gc ca angl fr Rual Amundsen Statya Genriha Eneke v zhurnale GEO 5 za 2001 god mymultimedia narod ru ros originalu za 11 travnya 2005 Procitovano 19 bereznya 2019 Finding of Franklin ship fuels Harper s new nationalism originalu za 10 lyutogo 2017 Procitovano 17 bereznya 2019 Na deyakih anglomovnih kartah yakih ostrovi Dzhenni Lind i Royal Dzheografikal Sosajti rozdileni protokoyu Marham Markham Strait a protoka Viktoriya pochinayetsya pivnichnishe Arhiv originalu za 12 lyutogo 2007