Кві́дзин (пол. Kwidzyn, каш. Kwidzëno, нім. Marienwerder) — місто в північній Польщі, на річці Ліва. Адміністративний центр Квідзинського повіту Поморського воєводства.
Квідзин Kwidzyn | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
![]() | |||||
Основні дані | |||||
53°44′ пн. ш. 18°55′ сх. д. / 53.733° пн. ш. 18.917° сх. д.Координати: 53°44′ пн. ш. 18°55′ сх. д. / 53.733° пн. ш. 18.917° сх. д. | |||||
Країна | | ||||
Регіон | Поморське воєводство | ||||
Столиця для | Квідзинський повіт | ||||
Засновано | 1233 | ||||
Магдебурзьке право | 1336 | ||||
Площа | 21,54 км² | ||||
Населення | 38632 (2011) | ||||
· густота | 1762 (2008) осіб/км² | ||||
Висота НРМ | 42 м | ||||
Міста-побратими | Целле (1993)[3], Бар, Улофстрем, Ґубін | ||||
Телефонний код | (48) 55 | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Номери автомобілів | GKW | ||||
GeoNames | 7532624 | ||||
OSM | ↑1551638 ·R (Квідзинський повіт) | ||||
SIMC | 0932790 | ||||
Поштові індекси | 82-500 до 82-505 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | kwidzyn.pl | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
|
Історія
У XI-му столітті в Помезанії існувало укріплене поселення під назвою Кведіс (у літописах згадується також як Кведін, Кідіно, Кедзин (лат. Quedin, Quidino, Quedzyn), яке, ймовірно, було знищено під час боїв у цих районах. У 1233 році поселення було відновлено Тевтонським орденом магістром Германном фон Балком як вихідний пункт з прусської Помезанії. У 1285—1587 роках столиця Помезанської єпархії. У 1466 році місто опинилося у складі Західної Пруссії. з 1772 центр департаменту, з 1818 р., регентство в провінції Західна Пруссія.
З кінця XVIII-го ст. почалася інтенсивна германізація, яка призвела до закриття польської школи в 1836 році. У 1828 році було прокладено тверду дорогу з Квідзина до річкового порту в Корзенево, в 1860 році були відкриті гідротехнічні споруди і прокладено каналізацію. У 1873 році прусським істориком Максом Теппеном у монографії Stadt Marienwerder була описана історія Квідзина. У 1883 р. було прокладено залізничну лінію, яка сполучала Мальборку із Грудзадземом.
У 1900 році була розпочата газифікація міста, а в 1909 році було введено в експлуатацію залізничне сполучення з Прабутами. З 1907 року за ініціативою Союзу поляків заснована приватна польська гімназія.
У 1919 році Тадеуш Одровський очолив Польську народну раду. З 1920 року і до початку Другої світової війни в місті діяли польське консульство та польські культурні та освітні організації. Незважаючи на антипольські настрої, що зростали з 1933 року, у 1937 році була створена польська молодша школа.
30 січня 1945 р. місто окупували загони 2-й ударної армії 2-го Білоруського фронту. Під час окупації червоноармійців Квідзин перетворився на польовий шпиталь, у якому перебували близько 20 тис. поранених. Під час того як залишити місто, радянські війська спалили історичну частину міста разом з ратушею.
Після того, як місто було передано польській адміністрації, цегла із згорілих будинків використовувалася для відбудови Варшави. Починаючи з 1950-х років у місті отримала розвиток харчова, керамічна та будівельна промисловість. На базі колишньої харчевні, створеної в 1934 році, було створено Вармінський плодоовочевий завод «Квідзин», створено Будинок молодіжної культури та обласний краєзнавчий музей. З середини 1960-х років почалася часткова відбудова площі Старого міста. У 1973 році розпочалося будівництво Квідзинського целюлозо-паперового заводу.
Після адміністративної реформи 1998 року Квідзин став містом у складі Поморського воєводства.
У травні 2007 р. у склепах Квідзину були знайдені залишки 3 тіл тевтонських магістрів, яких вдалося іденфікувати: Вернер фон Орсельн, Людольф Кеніга фон Ваттцау та Генрік фон Плаен. 23 вересня 2007 року в Квідзині сталася пожежа в управлінні старост (мерії).
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 18739 | 4021 | 13318 | 1400 |
Жінки | 19893 | 3743 | 12301 | 3849 |
Разом | 38632 | 7764 | 25619 | 5249 |
Відомі люди
- — польський лікар, астроном, званий також Абстеміус.
- Роберт Віттгефт-Емден (1886—1960) — німецький офіцер, віце-адмірал крігсмаріне.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Квідзин |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 Вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 14 травня 2015.
Література
- Kwidzyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 20. (пол.).— S. 20-30. (пол.)
- Квідзин // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 207. (пол.) (пол.)
- Joseph Bender: Begrenzung, Einteilung und Kirchen der ehemaligen Diözese Pomesanien. In: Zeitschrift für die Geschichte und Altertumskunde Ermlands, Band 2, Jahrgang 1861—1863, Mainz 1863, стор. 178—191(нім.)
- Georg Gerullis: Die altpreußischen Ortsnamen. Berlin, Leipzig 1922, стор.130(нім.)
- v. Tettau: Volkssagen Ostpreußens, Litthauens und Westpreußens. Berlin 1837(нім.)
- Na Ziemi Ojców, Rocznik Ziem Zachodnich i Północnych, 1962, Towarzystwo Rozwoju Ziem Zachodnich, s. 205. (пол.)
- Słownik geograficzno-krajoznawczy Polski, Elżbieta Bajkiewicz-Grabowska (red.), Iwona Swenson (red.), Zofia Aleksandrowicz, Warszawa: PWN, 1998, s. 358, , OCLC 830195866. (пол.)
- «Miasta polskie w Tysiącleciu», przewodn. kom. red. Stanisław Pazyra, Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wrocław — Warszawa — Kraków, 1965—1967 tom I s. 385—386 (пол.)
- Czesław Czubryt-Borkowski (oprac.), Zygmunt Czarnocki (oprac.), Warszawa: Sport i Turystyka, 1988, s. 180, , OCLC 830085367(пол.)
- Piotr Skurzyński «Warmia, Mazury, Suwalszczyzna» Wyd. Sport i Turystyka — Muza S.A. Warszawa 2004 s. 44–45 (пол.)
Джерела
- Oficjalna strona miasta [ 23 Жовтня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
- Ludność. Stan i struktura ludności oraz ruch naturalny w przekroju terytorialnym [ 12 Лютого 2019 у Wayback Machine.](пол.)
![]() | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет