Квант (від лат. quantus — скільки) (англ. quantum, нім. das Quant) — елементарна дискретна неподільна частка певної фізичної величини. Загальна назва певних порцій променистої енергії, моменту кількості руху та інших величин, якими характеризують фізичні властивості мікросистем.
У фізиці квантом (множина: кванти) є якнайменша кількість будь-якого фізичного утворення, що бере участь у взаємодії. Основоположне судження про те, що фізична властивість може бути "квантована", називається "гіпотезою квантування". Це означає, що величина фізичної властивості може набувати лише дискретні значення, котрі складаються з цілих кратних одного кванту. Наприклад, фотон це єдиний квант світла (або будь-якої іншої форми електромагнітного випромінення). Так само, енергія електрона, пов'язаного в атомі, квантована і може існувати лише в певних дискретних значеннях. (Дійсно, атоми і матерія взагалі стабільні, оскільки електрони можуть існувати лише на дискретних енергетичних рівнях в атомі.) Квантування є однією з основ значно ширшої фізики квантової механіки. Квантування енергії та її вплив на взаємодію енергії та речовини (квантова електродинаміка) є частиною фундаментальної основи для тлумачення природи.
Загальний опис
Термін вживається здебільшого щодо величин, які вважаються в класичній фізиці безперервними, такими, які можуть мати довільно малі значення.
Наприклад, квант енергії, квант поля, квант світла, квант магнітного потоку, квант провідності.
Термін квант був запроваджений на початку XX століття для пояснення випромінювання й поглинання світла речовиною (див. абсолютно чорне тіло та фотоефект). Всупереч класичній фізиці ці явища вдалося пояснити лише припустивши, що енергія світла випромінюється й поглинається невеличкими порціями, пропорційними його частоті. Ці ідеї означали зародження нової галузі фізики, яку назвали квантовою механікою.
Згодом квантами стали називати також елементарні частинки, які є носіями того чи іншого типу взаємодії. Наприклад, фотон — це квант електромагнітного поля, гравітон — це квант гравітації.
Квант енергії — доза енергії, яку може поглинати або випромінювати мікросистема, переходячи з одного стану в інший. Квант енергії пропорційний частоті фотона, який поглинається або випромінюється системою: . Квант - найменша частинка у всесвіті.
Інше
Квантом дії називають сталу Планка h, яка вимірюється в Дж•с, що є розмірністю дії.
Деякі кванти:
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Посилання
- КВАНТ [ 19 Квітня 2016 у Wayback Machine.] //ЕСУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kvant znachennya Kvant vid lat quantus skilki angl quantum nim das Quant elementarna diskretna nepodilna chastka pevnoyi fizichnoyi velichini Zagalna nazva pevnih porcij promenistoyi energiyi momentu kilkosti ruhu ta inshih velichin yakimi harakterizuyut fizichni vlastivosti mikrosistem U fizici kvantom mnozhina kvanti ye yaknajmensha kilkist bud yakogo fizichnogo utvorennya sho bere uchast u vzayemodiyi Osnovopolozhne sudzhennya pro te sho fizichna vlastivist mozhe buti kvantovana nazivayetsya gipotezoyu kvantuvannya Ce oznachaye sho velichina fizichnoyi vlastivosti mozhe nabuvati lishe diskretni znachennya kotri skladayutsya z cilih kratnih odnogo kvantu Napriklad foton ce yedinij kvant svitla abo bud yakoyi inshoyi formi elektromagnitnogo viprominennya Tak samo energiya elektrona pov yazanogo v atomi kvantovana i mozhe isnuvati lishe v pevnih diskretnih znachennyah Dijsno atomi i materiya vzagali stabilni oskilki elektroni mozhut isnuvati lishe na diskretnih energetichnih rivnyah v atomi Kvantuvannya ye odniyeyu z osnov znachno shirshoyi fiziki kvantovoyi mehaniki Kvantuvannya energiyi ta yiyi vpliv na vzayemodiyu energiyi ta rechovini kvantova elektrodinamika ye chastinoyu fundamentalnoyi osnovi dlya tlumachennya prirodi Zagalnij opisTermin vzhivayetsya zdebilshogo shodo velichin yaki vvazhayutsya v klasichnij fizici bezperervnimi takimi yaki mozhut mati dovilno mali znachennya Napriklad kvant energiyi kvant polya kvant svitla kvant magnitnogo potoku kvant providnosti Termin kvant buv zaprovadzhenij na pochatku XX stolittya dlya poyasnennya viprominyuvannya j poglinannya svitla rechovinoyu div absolyutno chorne tilo ta fotoefekt Vsuperech klasichnij fizici ci yavisha vdalosya poyasniti lishe pripustivshi sho energiya svitla viprominyuyetsya j poglinayetsya nevelichkimi porciyami proporcijnimi jogo chastoti Ci ideyi oznachali zarodzhennya novoyi galuzi fiziki yaku nazvali kvantovoyu mehanikoyu Zgodom kvantami stali nazivati takozh elementarni chastinki yaki ye nosiyami togo chi inshogo tipu vzayemodiyi Napriklad foton ce kvant elektromagnitnogo polya graviton ce kvant gravitaciyi Kvant energiyi doza energiyi yaku mozhe poglinati abo viprominyuvati mikrosistema perehodyachi z odnogo stanu v inshij Kvant energiyi proporcijnij chastoti fotona yakij poglinayetsya abo viprominyuyetsya sistemoyu ϵ h n displaystyle epsilon h nu Kvant najmensha chastinka u vsesviti InsheKvantom diyi nazivayut stalu Planka h yaka vimiryuyetsya v Dzh s sho ye rozmirnistyu diyi Deyaki kvanti Bozon Higgsa Fonon GlyuonDiv takozhFundamentalna chastinka Kvantuvannya Kvant magnitnogo potoku Kogerentnist Kvantova hromodinamika Kvantovij komp yuter Kvantova kriptografiya Kvantova tochka Kvantova optika Splutani kvantovi stani Elektrichnij zaryad Kvantova teoriya polya Kvantove bezsmertya Kvantove chislo Kvantovij stan Subatomna chastinka Kvantova teleportaciyaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 PosilannyaKVANT 19 Kvitnya 2016 u Wayback Machine ESU