Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каши́ра — одне з найстаріших (з 1356) міст Московської області РФ, розташоване за 115 км на південь від Москви, пристань на високому правобережжі р. Ока, адміністративний центр . Місто обласного підпорядкування. Є одним з центрів Ступіно-Каширської агломерації. Залізнична станція на лінії — Донецьк. Населення 39 330 осіб (2009).
| місто Кашира | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Московська область | ||||
| Муніципальний район | Каширський район | ||||
| Код ЗКАТУ: | 46435 | ||||
| Код ЗКТМО: | 46735000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1356 | ||||
| Статус міста | 1356 | ||||
| Населення | ▼ 39 330 | ||||
| Площа | 16 км² | ||||
| Поштовий індекс | 142900 | ||||
| Телефонний код | +7 49669 | ||||
| Географічні координати: | 54°50′00″ пн. ш. 38°09′00″ сх. д. / 54.83333333336077686226417427° пн. ш. 38.15000000002777369445539080° сх. д.Координати: 54°50′00″ пн. ш. 38°09′00″ сх. д. / 54.83333333336077686226417427° пн. ш. 38.15000000002777369445539080° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 190 м | ||||
| Катойконіми | каширя́ни, каширя́нин, каширя́нка | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | kashira.org | ||||
| Мапа | |||||
  Кашира | |||||
|
| |||||
| | |||||
| 1825 | 1859 | 1897 | 1901 | 1917 | 1926 |
|---|---|---|---|---|---|
| 2000 | 3000 | 4000 | 5500 | 4600 | 7500 |
| 1939 | 1959 | 1964 | 1970 | 1979 | |
| 17400 | 22200 | 39000 | 43900 | 44200 |
Герб міста
Геральдичний опис гербу Кашири, затвердженого в 1778, голосить: «Щит, розрізаний навпіл горизонтальною лінією: у верхній частині щита в лазоревому полі золотий крест, а в нижній частині в срібному полі чорний з червленими крилами і увінчаний золотим вінком дракон, що представляє герб Казанський, у нагадування, що сей град при Великому Князі Василії Івановичу був даний , царю Казанському; а верхня частина щита показує, що він і тоді не виходив з-під Російської держави».
Історія
Стара Кашира (до початку XVII століття)
Своєю назвою Кашира зобов'язана річці , біля гирла якої в Оку на лівому, пологому березі Оки спочатку розташовувалось місто. Кашира вперше згадується в 1356 в духовній грамоті сина Івана Калити московського князя Івана II Красного як село, заповідане ним своєму сину Дмитру. А в 1355 єпископ Коломенський Афанасій титуловався також «Каширським». В 1480 Кашира вже була містом, яке Іван III приказав спалити, не надіючись захистити його від очікуваного набігу татарського хана Ахмата. В 1483 за договором між рязанським і московським князями Кашира остаточно переходить під владу Москви. В 1498 західніше Кашири був заснований Троїцький Білопісоцький монастир. В 1497—1526 Каширою володіли колишні казанські татарські царі, які підтримували московського князя. В 1517 на місто був здійснений перший набіг кримських татар, після чого до кінця століття Кашира пережила більше 20 набігів. В 1531 в Каширі збудована фортеця: земляний вал з дерев'яними укріпленнями. Найбільш руйнівний набіг кримських татар відбувся в 1571. Після набігів, епідемії чуми и военных действий 1607—1611 гг. Кашира запустела и больше на своём месте не відновлювалась. Сьогодні на цьому місці села Городищі і Стара Кашира.
XVII—XVIII століття
В 1619 Кашира відбудована знову — вже на правому березі Оки, де до 1629 зведений земляний вал з дерев'яною фортецею, що служив одним з опорних пунктів Великої Засічної лінії. В другій половині XVII століття оборонна роль Кашири поступається місцем торгівлі. В 1708–1777 входила в склад Московської губернії, з 1777 — повітове місто Тульського намісництва, з 1796 — Тульської губернії. В 1779 Кашира отримує регулярний план з прямокутною сіткою кварталів, при цьому головна вулиця орієнтується на ансамбль Білопісоцького монастиря, розташованого за Окою. На крутих схилах регулярне планування здійснити не вдалось.
XIX століття
В першій половині XIX ст. Кашира була важливим торговим центром. В місті розгорнулось кам'яне і дерев'яне будівництво, будуються церкви і житлові будинки в стилі класицизм. Мешканці займаються садівництвом і городництвом, а також дрібнокустарним виробництвом. З проведенням у 1860-х рр. в стороні від Кашири Курської і Рязанської залізниць, торгівля в місті дуже скоротилась. В 1884 в місті заснований Олександрівський-Нікітський жіночий монастир. Розвиток міста відновлюється тільки в 1900 році, коли в безпосередній близкості будуються Павелецька залізниця і станція .
Початок XX століття
Восени 1918 в околицях Кашири відбувалися повстання селян, незадоволених насильницьким вилученням хліба. В 1919—1922 за 5 км від міста збудована . У травні 1923 Кашира передана в Московську губернію, а в 1929 стала районним центром Московської області.
1941 рік
Під час Другої Світової війни в листопаді 1941 року після обходу німецькими військами Тули Кашира опинилася в зоні воєнних дій. В результаті прориву німців 24 листопада, до кінця наступного дня передові частини групи армій «Центр» з'явились за 3 км від міста біля радгоспа Зендіково. Місто піддається нальотам німецької авіації. Але закріпитися їм там не вдалось, і 27-29 листопада під контрударами 1-го кавалерійського корпусу генерала П. А. Бєлова і вони вимушені були відступити до селища . На початку грудня 1941 року в результаті Тульської наступальної операції німецькі війська були відкинуті від Кашири.
Друга половина XX століття
В 1963 році в склад Кашири ввійшло місто . В результаті розвитку міста в 1950—1970-х рр. виділились 4 відокремлених райони: Стара Кашира (Кашира-1), станція , Кашира-2 і «мікрорайон» він же «дідів бугор» (Кашира-3)
Архітектурні пам'ятки
- Присутственные места (кінець XVIII ст.).
- Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1802—1817).
- Церква Ніколи Ратного (Троїцька) (1815).
- Церква Микити в (1823—1855).
- (1826—1842).
- Успенський собор (1829—1842).
- Преображенський собор (1889—1894), арх. В. О. Грудзін.
- Міське училище (поч. 1910-х рр.), модерн з елементами романського стилю.
- Кінотеатр (1930—1931), конструктивізм.
В місті збереглась житлова забудова одно-двоповерхових будинків XIX ст. в стилі класицизм з елементами псевдо-російського стилю, а також дерев'яні будинки кінця XIX — початку XX ст. У колишніх Нікітській і Рибній слободах (район Первомайської вул.) збереглось древньоруське ландшафтне міське планування.
Пам'ятник археології
Старше Каширське городище — одне з найдревніших городищ дяковської культури (7 — 4 століття до н. е.) з круглими землянками.
Промисловість
Головні підприємства — , типографія АіБ і макаронна фабрика «Байсад»; заводи: суднобудівний, металоконструкцій (обладнання для електростанцій), сільськогосподарських машин, «Центроліт» (алюміневе і чугунне лиття, механообробка), гідромеханічний, меблевий (Каширамебель), хлібний (Каширахліб), борошномельний. Комбінат картонно-паперових виробів (Гофрон). Виробництво цегли, гофротари. ТзОВ «Фріто-Лей Мануфактуринг» (Pepsico inc, виробництво чипсів і сухариків торгових марок Lay's, Cheetos, Xpycteam), компанія «Русь-алко». Компанія Kariguz (виробництво пухових подушок і ковдр).
Транспорт
Міський транспорт представлений автобусами великої вмістимості і маршрутними таксі. Працює 3 міських маршрути:
- 1 — вул. Вахрушева — стара Кашира (кільцевий, через стару Каширу)
- 3 — вул. Вахрушева — стара Кашира (кільцевий, через мікрорайон)
- 4 — вул. Вахрушева — Центроліт
Освіта і культура
3 музичні школи, філія Московського державного університету приборобудування та інформатики, філія Міжнародної академії підприємництва, філія Російського державного гуманітарного університету; філія Російського державного університету ім. Катерини Великої; філія Сучасної гуманітарної академії; два освітніх центри з вивчення іноземних мов: «Кредо» і «Едванс»; краєзнавчий музей. 4 стадіони, палац спорту «Ювілейний».
Спортклуб «Кашира», Каширський молодіжний центр, Дитячо-юнацький центр, Дитячий екологобіологічний центр і його філія.
Кашира в кінематографії
Відомі люди
В місті народились
- Щукін Борис Васильович (1894—1939) — актор театра і кіно, народний артист СРСР (1936).
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 Грудня 2012. Процитовано 2 Вересня 2010.
- . АО «Кодекс». 23.036.2020. Архів оригіналу за 23 Вересня 2016. Процитовано 21.10.2020. (рос.)
- ПСРЛ Т.13, 1 половина[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- Кашира в енциклопедії «Моє місто» [ 8 Жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Карта [ 28 Жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Історія гербу Кашири [ 18 Червня 2008 у Wayback Machine.]
- Храми міста Кашира [ 18 Квітня 2008 у Wayback Machine.]
Література
- Воронков А. И. Кашира в XVII в. // Труды общества изучения Московской области. Вып. 1. Московский край в его прошлом. М., 1928.
- Голубев А. А., Гладир П. Н. Каширская старина. Исторические зарисовки — М.:Книжный мир, 2005.
- Голубев А. А., Дудов В. Ф. Ратная слава Каширы. История Каширского района в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 гг. — М.: Книжный мир, 2007.
- Голубев А. А., Бокатуев В. В. Край Феникса в истории земли Каширской. История сельского поселения Топкановское с древнейших времен до начала XX века. — М.: Книжный мир, 2010.
- Голубев А. А. Каширский район в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 гг. — М.: Книжный мир, 2010.
- Городцов В. А. Старшее Каширское городище (результаты археологических исследований в 1925—1926 гг.) // Известия Государственной Академии истории материальной культуры. Вып. 85. М., 1933.
- Прусаков А. П. Город Кашира. М., 1947.
- Памятники архитектуры Московской области, т. 1, М.: «Искусство», 1975. Стр. 208—212, 354—355.
- Разумовский Ф. В. На берегах Оки (от Серпухова до Каширы). М.: «Искусство», 1988. Стр. 100—148.
- Очерки краеведов В. А. Смирнова и Л. И. Смирновой «Каширский район» из серии «Энциклопедия сёл и деревень Подмосковья». М., 1998.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kashi ra odne z najstarishih z 1356 mist Moskovskoyi oblasti RF roztashovane za 115 km na pivden vid Moskvi pristan na visokomu pravoberezhzhi r Oka administrativnij centr Misto oblasnogo pidporyadkuvannya Ye odnim z centriv Stupino Kashirskoyi aglomeraciyi Zaliznichna stanciya na liniyi Doneck Naselennya 39 330 osib 2009 misto KashiraKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Moskovska oblastMunicipalnij rajon Kashirskij rajonKod ZKATU 46435Kod ZKTMO 46735000001Osnovni daniChas zasnuvannya 1356Status mista 1356Naselennya 39 330Plosha 16 km Poshtovij indeks 142900Telefonnij kod 7 49669Geografichni koordinati 54 50 00 pn sh 38 09 00 sh d 54 83333333336077686226417427 pn sh 38 15000000002777369445539080 sh d 54 83333333336077686226417427 38 15000000002777369445539080 Koordinati 54 50 00 pn sh 38 09 00 sh d 54 83333333336077686226417427 pn sh 38 15000000002777369445539080 sh d 54 83333333336077686226417427 38 15000000002777369445539080Visota nad rivnem morya 190 mKatojkonimi kashirya ni kashirya nin kashirya nkaVladaVebstorinka kashira orgMapaKashira Kashira u VikishovishiChiselnist meshkanciv Kashiri za rokami 1825 1859 1897 1901 1917 19262000 3000 4000 5500 4600 75001939 1959 1964 1970 197917400 22200 39000 43900 44200Gerb mistaGerb 1778 Geraldichnij opis gerbu Kashiri zatverdzhenogo v 1778 golosit Shit rozrizanij navpil gorizontalnoyu liniyeyu u verhnij chastini shita v lazorevomu poli zolotij krest a v nizhnij chastini v sribnomu poli chornij z chervlenimi krilami i uvinchanij zolotim vinkom drakon sho predstavlyaye gerb Kazanskij u nagaduvannya sho sej grad pri Velikomu Knyazi Vasiliyi Ivanovichu buv danij caryu Kazanskomu a verhnya chastina shita pokazuye sho vin i todi ne vihodiv z pid Rosijskoyi derzhavi Viglyad centralnoyi chastini mista z protilezhnogo berega OkiIstoriyaStara Kashira do pochatku XVII stolittya Svoyeyu nazvoyu Kashira zobov yazana richci bilya girla yakoyi v Oku na livomu pologomu berezi Oki spochatku roztashovuvalos misto Kashira vpershe zgaduyetsya v 1356 v duhovnij gramoti sina Ivana Kaliti moskovskogo knyazya Ivana II Krasnogo yak selo zapovidane nim svoyemu sinu Dmitru A v 1355 yepiskop Kolomenskij Afanasij titulovavsya takozh Kashirskim V 1480 Kashira vzhe bula mistom yake Ivan III prikazav spaliti ne nadiyuchis zahistiti jogo vid ochikuvanogo nabigu tatarskogo hana Ahmata V 1483 za dogovorom mizh ryazanskim i moskovskim knyazyami Kashira ostatochno perehodit pid vladu Moskvi V 1498 zahidnishe Kashiri buv zasnovanij Troyickij Bilopisockij monastir V 1497 1526 Kashiroyu volodili kolishni kazanski tatarski cari yaki pidtrimuvali moskovskogo knyazya V 1517 na misto buv zdijsnenij pershij nabig krimskih tatar pislya chogo do kincya stolittya Kashira perezhila bilshe 20 nabigiv V 1531 v Kashiri zbudovana fortecya zemlyanij val z derev yanimi ukriplennyami Najbilsh rujnivnij nabig krimskih tatar vidbuvsya v 1571 Pislya nabigiv epidemiyi chumi i voennyh dejstvij 1607 1611 gg Kashira zapustela i bolshe na svoyom meste ne vidnovlyuvalas Sogodni na comu misci sela Gorodishi i Stara Kashira XVII XVIII stolittya V 1619 Kashira vidbudovana znovu vzhe na pravomu berezi Oki de do 1629 zvedenij zemlyanij val z derev yanoyu forteceyu sho sluzhiv odnim z opornih punktiv Velikoyi Zasichnoyi liniyi V drugij polovini XVII stolittya oboronna rol Kashiri postupayetsya miscem torgivli V 1708 1777 vhodila v sklad Moskovskoyi guberniyi z 1777 povitove misto Tulskogo namisnictva z 1796 Tulskoyi guberniyi V 1779 Kashira otrimuye regulyarnij plan z pryamokutnoyu sitkoyu kvartaliv pri comu golovna vulicya oriyentuyetsya na ansambl Bilopisockogo monastirya roztashovanogo za Okoyu Na krutih shilah regulyarne planuvannya zdijsniti ne vdalos XIX stolittya Banya Uspenskogo soboru V pershij polovini XIX st Kashira bula vazhlivim torgovim centrom V misti rozgornulos kam yane i derev yane budivnictvo buduyutsya cerkvi i zhitlovi budinki v stili klasicizm Meshkanci zajmayutsya sadivnictvom i gorodnictvom a takozh dribnokustarnim virobnictvom Z provedennyam u 1860 h rr v storoni vid Kashiri Kurskoyi i Ryazanskoyi zaliznic torgivlya v misti duzhe skorotilas V 1884 v misti zasnovanij Oleksandrivskij Nikitskij zhinochij monastir Rozvitok mista vidnovlyuyetsya tilki v 1900 roci koli v bezposerednij blizkosti buduyutsya Pavelecka zaliznicya i stanciya Pochatok XX stolittya Voseni 1918 v okolicyah Kashiri vidbuvalisya povstannya selyan nezadovolenih nasilnickim viluchennyam hliba V 1919 1922 za 5 km vid mista zbudovana U travni 1923 Kashira peredana v Moskovsku guberniyu a v 1929 stala rajonnim centrom Moskovskoyi oblasti 1941 rik Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni v listopadi 1941 roku pislya obhodu nimeckimi vijskami Tuli Kashira opinilasya v zoni voyennih dij V rezultati prorivu nimciv 24 listopada do kincya nastupnogo dnya peredovi chastini grupi armij Centr z yavilis za 3 km vid mista bilya radgospa Zendikovo Misto piddayetsya nalotam nimeckoyi aviaciyi Ale zakripitisya yim tam ne vdalos i 27 29 listopada pid kontrudarami 1 go kavalerijskogo korpusu generala P A Byelova i voni vimusheni buli vidstupiti do selisha Na pochatku grudnya 1941 roku v rezultati Tulskoyi nastupalnoyi operaciyi nimecki vijska buli vidkinuti vid Kashiri Druga polovina XX stolittya V 1963 roci v sklad Kashiri vvijshlo misto V rezultati rozvitku mista v 1950 1970 h rr vidililis 4 vidokremlenih rajoni Stara Kashira Kashira 1 stanciya Kashira 2 i mikrorajon vin zhe didiv bugor Kashira 3 Arhitekturni pam yatki Cerkva VvedeniyaPrisutstvennye mesta kinec XVIII st Cerkva Vvedennya v hram Presvyatoyi Bogorodici 1802 1817 Cerkva Nikoli Ratnogo Troyicka 1815 Cerkva Mikiti v 1823 1855 1826 1842 Uspenskij sobor 1829 1842 Preobrazhenskij sobor 1889 1894 arh V O Grudzin Miske uchilishe poch 1910 h rr modern z elementami romanskogo stilyu Kinoteatr 1930 1931 konstruktivizm V misti zbereglas zhitlova zabudova odno dvopoverhovih budinkiv XIX st v stili klasicizm z elementami psevdo rosijskogo stilyu a takozh derev yani budinki kincya XIX pochatku XX st U kolishnih Nikitskij i Ribnij slobodah rajon Pervomajskoyi vul zbereglos drevnoruske landshaftne miske planuvannya Kinoteatr na Radyanskij vuliciPam yatnik arheologiyi Starshe Kashirske gorodishe odne z najdrevnishih gorodish dyakovskoyi kulturi 7 4 stolittya do n e z kruglimi zemlyankami PromislovistGolovni pidpriyemstva tipografiya AiB i makaronna fabrika Bajsad zavodi sudnobudivnij metalokonstrukcij obladnannya dlya elektrostancij silskogospodarskih mashin Centrolit alyumineve i chugunne littya mehanoobrobka gidromehanichnij meblevij Kashiramebel hlibnij Kashirahlib boroshnomelnij Kombinat kartonno paperovih virobiv Gofron Virobnictvo cegli gofrotari TzOV Frito Lej Manufakturing Pepsico inc virobnictvo chipsiv i suharikiv torgovih marok Lay s Cheetos Xpycteam kompaniya Rus alko Kompaniya Kariguz virobnictvo puhovih podushok i kovdr TransportMiskij transport predstavlenij avtobusami velikoyi vmistimosti i marshrutnimi taksi Pracyuye 3 miskih marshruti 1 vul Vahrusheva stara Kashira kilcevij cherez staru Kashiru 3 vul Vahrusheva stara Kashira kilcevij cherez mikrorajon 4 vul Vahrusheva CentrolitOsvita i kultura3 muzichni shkoli filiya Moskovskogo derzhavnogo universitetu priborobuduvannya ta informatiki filiya Mizhnarodnoyi akademiyi pidpriyemnictva filiya Rosijskogo derzhavnogo gumanitarnogo universitetu filiya Rosijskogo derzhavnogo universitetu im Katerini Velikoyi filiya Suchasnoyi gumanitarnoyi akademiyi dva osvitnih centri z vivchennya inozemnih mov Kredo i Edvans krayeznavchij muzej 4 stadioni palac sportu Yuvilejnij Sportklub Kashira Kashirskij molodizhnij centr Dityacho yunackij centr Dityachij ekologobiologichnij centr i jogo filiya Kashira v kinematografiyiDo mene Muhtar Gluhoman Osinni vesillyaVidomi lyudiV misti narodilis Shukin Boris Vasilovich 1894 1939 aktor teatra i kino narodnij artist SRSR 1936 Primitki Arhiv originalu za 21 Grudnya 2012 Procitovano 2 Veresnya 2010 AO Kodeks 23 036 2020 Arhiv originalu za 23 Veresnya 2016 Procitovano 21 10 2020 ros PSRL T 13 1 polovina nedostupne posilannya z lipnya 2019 PosilannyaKashira v enciklopediyi Moye misto 8 Zhovtnya 2010 u Wayback Machine Karta 28 Zhovtnya 2006 u Wayback Machine Istoriya gerbu Kashiri 18 Chervnya 2008 u Wayback Machine Hrami mista Kashira 18 Kvitnya 2008 u Wayback Machine LiteraturaVoronkov A I Kashira v XVII v Trudy obshestva izucheniya Moskovskoj oblasti Vyp 1 Moskovskij kraj v ego proshlom M 1928 Golubev A A Gladir P N Kashirskaya starina Istoricheskie zarisovki M Knizhnyj mir 2005 Golubev A A Dudov V F Ratnaya slava Kashiry Istoriya Kashirskogo rajona v gody Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 gg M Knizhnyj mir 2007 Golubev A A Bokatuev V V Kraj Feniksa v istorii zemli Kashirskoj Istoriya selskogo poseleniya Topkanovskoe s drevnejshih vremen do nachala XX veka M Knizhnyj mir 2010 Golubev A A Kashirskij rajon v gody Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 gg M Knizhnyj mir 2010 Gorodcov V A Starshee Kashirskoe gorodishe rezultaty arheologicheskih issledovanij v 1925 1926 gg Izvestiya Gosudarstvennoj Akademii istorii materialnoj kultury Vyp 85 M 1933 Prusakov A P Gorod Kashira M 1947 Pamyatniki arhitektury Moskovskoj oblasti t 1 M Iskusstvo 1975 Str 208 212 354 355 Razumovskij F V Na beregah Oki ot Serpuhova do Kashiry M Iskusstvo 1988 Str 100 148 Ocherki kraevedov V A Smirnova i L I Smirnovoj Kashirskij rajon iz serii Enciklopediya syol i dereven Podmoskovya M 1998