Кафедральний собор Різдва Христового УГКЦ (Луцьк)

Кафедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці у Луцьку — єпископський осідок УГКЦ.

Кафедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці
50°44′35″ пн. ш. 25°17′59″ сх. д. / 50.74306° пн. ш. 25.29972° сх. д. / 50.74306; 25.29972Координати: 50°44′35″ пн. ш. 25°17′59″ сх. д. / 50.74306° пн. ш. 25.29972° сх. д. / 50.74306; 25.29972
Розташування	Україна, Луцьк
Належність	католицизм (УГКЦ)
Адреса	, 1а
Кафедральний собор Різдва Христового УГКЦ (Луцьк) (Україна)

Історичне підґрунтя

Кафедральним храмом греко-католицької Луцької єпархії була в XVI—XVIII ст. соборна церква святого Івана Богослова у Луцькому замку. Після її розібрання з метою побудови нового величного собору у другій половині ХУІІІ ст. кафедру було перенесено до Хрестовоздвиженської церкви Луцького василіянського монастиря, яка належала раніше Луцькому братству. Цей храм зруйнувала пожежа на початку ХІХ ст. і відбудований лише частково через декілька десятиліть, після повернення до рук православної громади (Луцька греко-католицька єпархія була скасована царським урядом у 1828 р., а більшість унійних парафій навернені на православ'я після Полоцького собору 1839 року). Тому на момент відновлення ієрархії і структур греко-католицької церкви в Радянській Україні починаючи з 1988 року греко-католики не мали в Луцьку жодного храму.

Будівля

Будівля нинішнього Кафедрального собору Різдва Богородиці збудована наприкінці ХІХ ст. як каплиця при . У міжвоєнний період з відкриттям у приміщеннях колишнього шпиталю каплицю було перетворено на невеликий семінарський костел, де проходили заняття з практичної літургіки для її вихованців.

Парафія

Перша в повоєнній історії громада греко-католиків в м. Луцьку почала формуватися весною 1990 року. У 1992 році ініціативна група, ядро якої становили вихідці з Галичини, зареєструвала в місцевих органах влади громаду Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ. У тому ж році Луцька міська рада передала приміщення колишнього семінарського римо-католицького костелу греко-католицькій громаді для здійснення богослужінь.

Спочатку протягом 1992 року громаду обслуговували священики зі Львова, які служили під встановленим поблизу каплиці хрестом. Пізніше їх змінили отці чину Василія Великого, а зокрема о. Григорій Бардак ЧСВВ, який на той час опікувався греко-католиками міста Володимира-Волинського. Протягом 1992—1995 років, завдяки допомозі закордонних жертводавців, парафіяни відновили дощенту знищену будівлю колишнього костелу, яку передала їм місцева влада.

У квітні 1995 р. на Вербну Неділю призначений настоятелем парафії о. Роман Бегей відслужив першу Божественну Літургію вже всередині приміщення храму, де ще здійснювалися опоряджувальні роботи. Того ж року 28 травня єпископ-помічник Львівської архієпархії УГКЦ і титулярний єпископ Адріане Василь Медвіт освятив приміщення храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці. У 2001 році церкву було розписано. При церкві діє недільна школа. Окрім духовенства при храмі служать черниці Згромадженні сестер Божого Провидіння.

Єпископська кафедра Луцького екзархату

Після створення у 2008 році в УГКЦ Луцького Екзархату колишній каплиці було надано статус кафедрального храму Луцьких греко-католицьких єпископів. 12 квітня 2008 року в соборному храмі Різдва Пресвятої Богородиці в Луцькувідбулася інтронізація (введення на престол)  першого Луцького екзарха УГКЦ титулярного єпископа Цезаріани Йосафата Олега Говери.

Проте з побудовою значно просторішого приміщення церкви Луцький екзарх єпископ Йосафат Олег Говера служить переважно у цьому більш просторому храмі.

Див. також

• Храми Луцька

Примітки

1. Зінько, о. Володимир. . lutsk-ugcc.org.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 13 червня 2017.
2. Зінько, о. Володимир. Перші обіти у Згромадженні сестер Божого Провидіння. lutsk-ugcc.org.ua (uk-ua) . Процитовано 13 червня 2017.^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Література

• Хміль І. Українська-Грека Католицька Церква на Волинні та Поліссі в ХХ — на початку ХХІ ст. — Рівне, 2012. — С. 82—83.