Каспійська черепаха | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Каспійська черепаха | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Mauremys caspica , 1774 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Каспійська черепаха (Mauremys caspica) — вид черепах роду Водяні черепахи родини Азійські прісноводні черепахи. Має 3 підвиди.
Опис
загальна довжина досягає 30 см. Карапакс має овальну форму. У молоді кілеватий, але у дорослих особин кілеватість згладжена. У самців хвіст довший, а пластрон дещо увігнутий. У самиць він рівний.
На голові, шиї й ногах помітні чіткі поздовжні світло-жовті смуги. Карапакс оливково-бурого кольору з жовтуватими смужками. Пластрон жовтий з чорними плямами, іноді слабко розвиненими. «Міст» між ними світлий, з чорними мітками між крайовими щитками.
Спосіб життя
Полюбляє усілякі водойми: канали, арики, лісові річки, озера, ставки та прибережні ділянки, воліє проточні водойми. Зустрічається до висоти 1800 м над рівнем моря. Далеко від води не відходить. Активна вдень. Харчуються або гріються на березі, сидять, зачаївшись у кущах або траві. При найменшій небезпеці ховається у воду. Ніч проводять на дні водойми.
Харчується комахами, багатоніжоками, дощовими хробаками, ракоподібними, пуголовками, жабами, рибою, падло, а також водорості, хвощ, очерет, осоку, полин, бобові, ягоди шовковиці та ожини.
Зимує на дні водойм. Після зимової сплячки прокидаються у березні—квітні.
Статева зрілість настає у віці 10—11 років при довжині панцира 14—16 мм. Парування починається у травні. Самиця задніми лапами викопує у м'якому ґрунті ямку завглибшки близько 8 см й шириною 13 см. За сезон самка робить 3 кладки по 8—12 яєць: у травні — на початку червня, наприкінці червня й наприкінці липня. Яйця вкриті білою вапняною шкаралупою, мають довгасту форму довжиною 39—44 мм та шириною близько 22 мм, вагу 9—10 г. Інкубаційний період триває близько 90 діб. Черепашки вилуплюються, маючи довжину панцира 19—30 мм, зазвичай виходять на поверхню тільки на наступну весну.
Розповсюдження
Мешкає у південній Європі (Хорватії, Чорногорії, Албанії, Македонії, Греції, Болгарії), Передній Азії, північному заході Аравійського півострова, а також на Кавказі, південно-західному Туркменістані.
Підвиди
Посилання
- TIGR рептилій, жовтень 2007 р.
Джерела
- Fritz, Uwe 1995. Einige Richtigstellungen zu Verbreitungsangaben von Mauremys caspica. Salamandra 31 (4): 237–242
- Kasparek, M. 1990. Zur Herpetofauna des Beckens von Köycegiz, Türkei (Dalyan-Region). Salamandra 26 (2/3): 155–164
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kaspijska cherepaha Kaspijska cherepaha Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahovi Testudines Pidryad Prihovanoshijni cherepahi Cryptodira Rodina Azijski prisnovodni cherepahi Rid Vodyani cherepahi Vid Kaspijska cherepaha Binomialna nazva Mauremys caspica 1774 Posilannya Vikishovishe Category Mauremys caspica Vikividi Mauremys caspica EOL 791491 ITIS 173750 NCBI 8473 Fossilworks 137557 Kaspijska cherepaha Mauremys caspica vid cherepah rodu Vodyani cherepahi rodini Azijski prisnovodni cherepahi Maye 3 pidvidi Opiszagalna dovzhina dosyagaye 30 sm Karapaks maye ovalnu formu U molodi kilevatij ale u doroslih osobin kilevatist zgladzhena U samciv hvist dovshij a plastron desho uvignutij U samic vin rivnij Na golovi shiyi j nogah pomitni chitki pozdovzhni svitlo zhovti smugi Karapaks olivkovo burogo koloru z zhovtuvatimi smuzhkami Plastron zhovtij z chornimi plyamami inodi slabko rozvinenimi Mist mizh nimi svitlij z chornimi mitkami mizh krajovimi shitkami Sposib zhittyaPolyublyaye usilyaki vodojmi kanali ariki lisovi richki ozera stavki ta priberezhni dilyanki voliye protochni vodojmi Zustrichayetsya do visoti 1800 m nad rivnem morya Daleko vid vodi ne vidhodit Aktivna vden Harchuyutsya abo griyutsya na berezi sidyat zachayivshis u kushah abo travi Pri najmenshij nebezpeci hovayetsya u vodu Nich provodyat na dni vodojmi Harchuyetsya komahami bagatonizhokami doshovimi hrobakami rakopodibnimi pugolovkami zhabami riboyu padlo a takozh vodorosti hvosh ocheret osoku polin bobovi yagodi shovkovici ta ozhini Zimuye na dni vodojm Pislya zimovoyi splyachki prokidayutsya u berezni kvitni Stateva zrilist nastaye u vici 10 11 rokiv pri dovzhini pancira 14 16 mm Paruvannya pochinayetsya u travni Samicya zadnimi lapami vikopuye u m yakomu grunti yamku zavglibshki blizko 8 sm j shirinoyu 13 sm Za sezon samka robit 3 kladki po 8 12 yayec u travni na pochatku chervnya naprikinci chervnya j naprikinci lipnya Yajcya vkriti biloyu vapnyanoyu shkaralupoyu mayut dovgastu formu dovzhinoyu 39 44 mm ta shirinoyu blizko 22 mm vagu 9 10 g Inkubacijnij period trivaye blizko 90 dib Cherepashki viluplyuyutsya mayuchi dovzhinu pancira 19 30 mm zazvichaj vihodyat na poverhnyu tilki na nastupnu vesnu RozpovsyudzhennyaMeshkaye u pivdennij Yevropi Horvatiyi Chornogoriyi Albaniyi Makedoniyi Greciyi Bolgariyi Perednij Aziyi pivnichnomu zahodi Aravijskogo pivostrova a takozh na Kavkazi pivdenno zahidnomu Turkmenistani PidvidiPosilannyaTIGR reptilij zhovten 2007 r DzherelaFritz Uwe 1995 Einige Richtigstellungen zu Verbreitungsangaben von Mauremys caspica Salamandra 31 4 237 242 Kasparek M 1990 Zur Herpetofauna des Beckens von Koycegiz Turkei Dalyan Region Salamandra 26 2 3 155 164