Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії.(травень 2016) |
Збудована 1914 року в басейні верхньої Саві невелика ГЕС Заврсніца стала першою гідроелектростанцією Словенії. Проте надалі будівництво енергетичних об'єктів тут призупинилось на кілька десятиліть, аж поки в 1952 не стала до ладу ГЕС Мосте. Місцем її розташування була так само верхня течія Сави, точніше один з двох її витоків — Сава Долинка. В ущелині Кавчке спорудили греблю висотою 60 метрів, від водосховища якої брав початок підвідний канал дериваційної ГЕС. Станція мала 3 гідроагрегати потужністю по 7,5 МВт, останній з яких завершили в 1954 році. Невдовзі після будівництва з'ясувалось, що недосконалі геологічні дослідження та технічні рішення призвели до серйозних недоліків у розташування та конструкціях машинного залу. Поширені в горах Словенії карстові процеси викликали просідання будівлі та зміщення осей гідроагрегатів, що особливо вплинуло на агрегат № 3. Декілька робіт з підсилення конструкцій будівлі не виправдали покладених на них сподівань. У 2000 році був розроблений радикальний проєкт спорудження на заміну ГЕС Мосте II, з новим підвідним тунелем та розташуванням машинного залу нижче по течії річки. Проте з екологічних міркувань його не реалізували. Замість цього у 2008—2011 рр. провели ремонт існуючої будівлі із демонтажем гідроагрегату № 3. Тепер потужність ГЕС стала дорівнювати 13 МВт із середньорічною виробіткою електроенергії на рівні 60 млн кВт·год.
Наступного року після ГЕС Мосте ввели в експлуатацію електростанцію Медводе, також на верхній ділянці Сави. Її бетонна гребля гравітаційного типу споруджена в місцевості з великою кількістю тріщин та пустот у доломітових породах. Тому виникла необхідність у додатковій водонепроникній завісі, яка досягає скельних ґрунтів на глибині від 27 до 45 метрів. Невдовзі після спорудження, у 1964 гоці, потужність ГЕС зросла на 11 % завдяки проведеній модернізації. Наразі електростанція забезпечує середній річний об'єм виробництва 72 млн кВт·год при потужності 25 МВт.
Вже у середині 20 століття планувалось створення каскаду ГЕС по всій течії Сави до хорватського кордону. Проте після спорудження на початку 50-х двох станцій подальший розвиток зупинився більш ніж на тридцять років. Щоправда, в 1977 до потужностей савського каскаду додались 8 МВт за рахунок встановлення на найстарішій словенській ГЕС Заврсніца нового гідроагрегату. Первісно проєкт був спрямований на створення гідроакумулюючої електростанції, першої в країні. Верхньою водоймою мало слугувати водосховище Заврсніца, нижньою — Сава, а перепад висот досягав 161 метра. Втім досить швидко виник спротив закачуванню доволі забрудненої води Сави до верхнього водосховища, так що об'єкт перетворили на звичайну ГЕС. При цьому незначні гідроресурси долини Заврсніца дозволяють виробляти лише 5 млн кВт·год електроенергії на рік.
У 1986 ввели в експлуатацію третю і останню гідроелектростанцію на верхній течії Сави — Мавчиче. Висота її бетонної водозливної греблі гравітаційного типу складає 40 м. В місці спорудження гірські породи також характеризуються високою проникністю. Скельні ґрунти тут починаються лише на глибині 120 м, до якої залягають багаті водоносні шари, що живляться з річки Сава. Як наслідок, виникла необхідність створення додаткової водонепроникної завіси, яка тягнеться на 200 метрів по обидва боки греблі. Потужність двох гідроагрегатів ГЕС складає 38 МВт, а середній річний виробіток електроенергії 62 млн кВт·год. Станція працює в режимі добового накопичення із виробленням електроенергії в часи пікової потреби.
ГЕС Врхово, яка з'явилась в 1994 році, стала першою станцією каскаду у нижній частині словенської ділянки Сави. Її бетонно-земляна гребля гравітаційного типу має висоту 27 метрів та, на відміну від станцій на верхній Саві, збудована на непроникних скельних породах. Гребля включає машинний зал, п'ять водоскидів та перегороджуючі пойму земляні дамби з тонким бетонним облицюванням. Наразі ГЕС працює в режимі добового накопичення. Планується, що після завершення всього нижньосавського каскаду вона буде грати роль балансуючого резервуару. 3 гідроагрегати електростанції мають загальну потужність 34 МВт та середню річну виробітку електроенергії 116 млн кВт·год.
Роботи по спорудженню наступних гідроелектростанцій на нижній ділянці Сави продовжились вже у 21 столітті. З 2002 по 2005 велось спорудження ГЕС Бостанж, 3 гідроагрегати якої мають сукупну потужність 33 МВт та середньорічне виробництво 109 млн кВт·год електроенергії. У 2010 році ввійшла в дію ГЕС Арто-Бланка (3 гідроагрегати, 39 МВт, 140 млн кВт·год електроенергії), а 2013 стала до ладу ГЕС Крчко (така ж сама як і Арто-Бланко — 3 гідроагрегати, 39 МВт, 140 млн кВт·год електроенергії). У 2014 стартувало спорудження ГЕС Брежіче. Станом на початок 2016 року тут виконано 81 % будівельних робіт. Після завершення станція матиме 3 гідроагрегати загальною потужністю 45 МВт, що зможуть виробляти 161 млн кВт·год. Наступною і завершальною ГЕС на нижній ділянці Сави стане Мокріче, з плановими потужністю та виробництвом 28 МВт та 128 млн кВт·год відповідно. Всі ці електростанції будуть повністю автоматизованими та працюватимуть без присутності персоналу під управлінням з контрольного центру.
Останньою у виробництві електроенергії буде задіяна центральна ділянка Сави. Тут планується побудувати 10 гідроелектростанцій (Сухадол, Трбовлє, Ренке, Поновіче, Крешніче, Євніца, Залог, Сентякоб, Гамеліне, Тачен). Водночас проєкт стикається з сильним спротивом через екологічні міркування. Концесійні процедури розпочали ще у 2006 році, проте станом на 2015 концесійна угода так і не була підписана. Наразі найбільше просунувся проєкт щодо трьох гідроелектростанцій — Сухадол, Трбовлє та Ренке, за якими у 2013 році виданий урядовий декрет. Вартість цього першого етапу складатиме близько 0,5 млрд євро, орієнтовний строк введення в експлуатацію 2020 рік, а сукупне річне виробництво електроенергії планується на рівні 378 млн кВт·год. Що стосується спорудження всього каскаду на центральній ділянці Сава, то його завершення очікується не раніше 2030 року.
Джерела
- Municipality of Žirovnica explained. Архів оригіналу за 28 січня 2021.
- Reference. www.ibe.si. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 15 травня 2016.
- SAVSKE ELEKTRARNE LJUBLJANA. www.sel.si. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 15 травня 2016.
- SAVSKE ELEKTRARNE LJUBLJANA. www.sel.si. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 16 травня 2016.
- Reference. www.ibe.si. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 16 травня 2016.
- SAVSKE ELEKTRARNE LJUBLJANA. www.sel.si. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 16 травня 2016.
- SAVSKE ELEKTRARNE LJUBLJANA. www.sel.si. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 16 травня 2016.
- HPP Boštanj general info. www.he-ss.si. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 17 травня 2016.
- HPP Blanca general info. www.he-ss.si. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 17 травня 2016.
- HPP Krško - general info. www.he-ss.si. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 17 травня 2016.
- HPP Brezice construction starts - Construction market in CEE & CIS - PMR. www.ceeconstruction.com. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 17 травня 2016.
- HPP Brežice Construction Work Continues. www.he-ss.si. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 17 травня 2016.
- HPP Mokrice general info. www.he-ss.si. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 17 травня 2016.
- Brestanica Gas Thermal Power Plant. www.gen-energija.si. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 17 травня 2016.
- Three Hydro Power Stations on Central Sava Due by 2020. www.sloveniatimes.com. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 17 травня 2016.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti traven 2016 Zbudovana 1914 roku v basejni verhnoyi Savi nevelika GES Zavrsnica stala pershoyu gidroelektrostanciyeyu Sloveniyi Prote nadali budivnictvo energetichnih ob yektiv tut prizupinilos na kilka desyatilit azh poki v 1952 ne stala do ladu GES Moste Miscem yiyi roztashuvannya bula tak samo verhnya techiya Savi tochnishe odin z dvoh yiyi vitokiv Sava Dolinka V ushelini Kavchke sporudili greblyu visotoyu 60 metriv vid vodoshovisha yakoyi brav pochatok pidvidnij kanal derivacijnoyi GES Stanciya mala 3 gidroagregati potuzhnistyu po 7 5 MVt ostannij z yakih zavershili v 1954 roci Nevdovzi pislya budivnictva z yasuvalos sho nedoskonali geologichni doslidzhennya ta tehnichni rishennya prizveli do serjoznih nedolikiv u roztashuvannya ta konstrukciyah mashinnogo zalu Poshireni v gorah Sloveniyi karstovi procesi viklikali prosidannya budivli ta zmishennya osej gidroagregativ sho osoblivo vplinulo na agregat 3 Dekilka robit z pidsilennya konstrukcij budivli ne vipravdali pokladenih na nih spodivan U 2000 roci buv rozroblenij radikalnij proyekt sporudzhennya na zaminu GES Moste II z novim pidvidnim tunelem ta roztashuvannyam mashinnogo zalu nizhche po techiyi richki Prote z ekologichnih mirkuvan jogo ne realizuvali Zamist cogo u 2008 2011 rr proveli remont isnuyuchoyi budivli iz demontazhem gidroagregatu 3 Teper potuzhnist GES stala dorivnyuvati 13 MVt iz serednorichnoyu virobitkoyu elektroenergiyi na rivni 60 mln kVt god 1 2 3 Nastupnogo roku pislya GES Moste vveli v ekspluataciyu elektrostanciyu Medvode takozh na verhnij dilyanci Savi Yiyi betonna greblya gravitacijnogo tipu sporudzhena v miscevosti z velikoyu kilkistyu trishin ta pustot u dolomitovih porodah Tomu vinikla neobhidnist u dodatkovij vodoneproniknij zavisi yaka dosyagaye skelnih gruntiv na glibini vid 27 do 45 metriv Nevdovzi pislya sporudzhennya u 1964 goci potuzhnist GES zrosla na 11 zavdyaki provedenij modernizaciyi Narazi elektrostanciya zabezpechuye serednij richnij ob yem virobnictva 72 mln kVt god pri potuzhnosti 25 MVt 4 Vzhe u seredini 20 stolittya planuvalos stvorennya kaskadu GES po vsij techiyi Savi do horvatskogo kordonu Prote pislya sporudzhennya na pochatku 50 h dvoh stancij podalshij rozvitok zupinivsya bilsh nizh na tridcyat rokiv Shopravda v 1977 do potuzhnostej savskogo kaskadu dodalis 8 MVt za rahunok vstanovlennya na najstarishij slovenskij GES Zavrsnica novogo gidroagregatu Pervisno proyekt buv spryamovanij na stvorennya gidroakumulyuyuchoyi elektrostanciyi pershoyi v krayini Verhnoyu vodojmoyu malo sluguvati vodoshovishe Zavrsnica nizhnoyu Sava a perepad visot dosyagav 161 metra Vtim dosit shvidko vinik sprotiv zakachuvannyu dovoli zabrudnenoyi vodi Savi do verhnogo vodoshovisha tak sho ob yekt peretvorili na zvichajnu GES Pri comu neznachni gidroresursi dolini Zavrsnica dozvolyayut viroblyati lishe 5 mln kVt god elektroenergiyi na rik 5 U 1986 vveli v ekspluataciyu tretyu i ostannyu gidroelektrostanciyu na verhnij techiyi Savi Mavchiche Visota yiyi betonnoyi vodozlivnoyi grebli gravitacijnogo tipu skladaye 40 m V misci sporudzhennya girski porodi takozh harakterizuyutsya visokoyu proniknistyu Skelni grunti tut pochinayutsya lishe na glibini 120 m do yakoyi zalyagayut bagati vodonosni shari sho zhivlyatsya z richki Sava Yak naslidok vinikla neobhidnist stvorennya dodatkovoyi vodoneproniknoyi zavisi yaka tyagnetsya na 200 metriv po obidva boki grebli Potuzhnist dvoh gidroagregativ GES skladaye 38 MVt a serednij richnij virobitok elektroenergiyi 62 mln kVt god Stanciya pracyuye v rezhimi dobovogo nakopichennya iz viroblennyam elektroenergiyi v chasi pikovoyi potrebi 6 GES Vrhovo yaka z yavilas v 1994 roci stala pershoyu stanciyeyu kaskadu u nizhnij chastini slovenskoyi dilyanki Savi Yiyi betonno zemlyana greblya gravitacijnogo tipu maye visotu 27 metriv ta na vidminu vid stancij na verhnij Savi zbudovana na neproniknih skelnih porodah Greblya vklyuchaye mashinnij zal p yat vodoskidiv ta peregorodzhuyuchi pojmu zemlyani dambi z tonkim betonnim oblicyuvannyam Narazi GES pracyuye v rezhimi dobovogo nakopichennya Planuyetsya sho pislya zavershennya vsogo nizhnosavskogo kaskadu vona bude grati rol balansuyuchogo rezervuaru 3 gidroagregati elektrostanciyi mayut zagalnu potuzhnist 34 MVt ta serednyu richnu virobitku elektroenergiyi 116 mln kVt god 7 Roboti po sporudzhennyu nastupnih gidroelektrostancij na nizhnij dilyanci Savi prodovzhilis vzhe u 21 stolitti Z 2002 po 2005 velos sporudzhennya GES Bostanzh 3 gidroagregati yakoyi mayut sukupnu potuzhnist 33 MVt ta serednorichne virobnictvo 109 mln kVt god elektroenergiyi U 2010 roci vvijshla v diyu GES Arto Blanka 3 gidroagregati 39 MVt 140 mln kVt god elektroenergiyi a 2013 stala do ladu GES Krchko taka zh sama yak i Arto Blanko 3 gidroagregati 39 MVt 140 mln kVt god elektroenergiyi U 2014 startuvalo sporudzhennya GES Brezhiche Stanom na pochatok 2016 roku tut vikonano 81 budivelnih robit Pislya zavershennya stanciya matime 3 gidroagregati zagalnoyu potuzhnistyu 45 MVt sho zmozhut viroblyati 161 mln kVt god Nastupnoyu i zavershalnoyu GES na nizhnij dilyanci Savi stane Mokriche z planovimi potuzhnistyu ta virobnictvom 28 MVt ta 128 mln kVt god vidpovidno Vsi ci elektrostanciyi budut povnistyu avtomatizovanimi ta pracyuvatimut bez prisutnosti personalu pid upravlinnyam z kontrolnogo centru 8 9 10 11 12 13 Ostannoyu u virobnictvi elektroenergiyi bude zadiyana centralna dilyanka Savi Tut planuyetsya pobuduvati 10 gidroelektrostancij Suhadol Trbovlye Renke Ponoviche Kreshniche Yevnica Zalog Sentyakob Gameline Tachen Vodnochas proyekt stikayetsya z silnim sprotivom cherez ekologichni mirkuvannya Koncesijni proceduri rozpochali she u 2006 roci prote stanom na 2015 koncesijna ugoda tak i ne bula pidpisana Narazi najbilshe prosunuvsya proyekt shodo troh gidroelektrostancij Suhadol Trbovlye ta Renke za yakimi u 2013 roci vidanij uryadovij dekret Vartist cogo pershogo etapu skladatime blizko 0 5 mlrd yevro oriyentovnij strok vvedennya v ekspluataciyu 2020 rik a sukupne richne virobnictvo elektroenergiyi planuyetsya na rivni 378 mln kVt god Sho stosuyetsya sporudzhennya vsogo kaskadu na centralnij dilyanci Sava to jogo zavershennya ochikuyetsya ne ranishe 2030 roku 14 15 Dzherelared Municipality of Zirovnica explained Arhiv originalu za 28 sichnya 2021 Reference www ibe si Arhiv originalu za 9 chervnya 2016 Procitovano 15 travnya 2016 SAVSKE ELEKTRARNE LJUBLJANA www sel si Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 15 travnya 2016 SAVSKE ELEKTRARNE LJUBLJANA www sel si Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 16 travnya 2016 Reference www ibe si Arhiv originalu za 9 chervnya 2016 Procitovano 16 travnya 2016 SAVSKE ELEKTRARNE LJUBLJANA www sel si Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 16 travnya 2016 SAVSKE ELEKTRARNE LJUBLJANA www sel si Arhiv originalu za 30 lipnya 2016 Procitovano 16 travnya 2016 HPP Bostanj general info www he ss si Arhiv originalu za 12 veresnya 2016 Procitovano 17 travnya 2016 HPP Blanca general info www he ss si Arhiv originalu za 12 veresnya 2016 Procitovano 17 travnya 2016 HPP Krsko general info www he ss si Arhiv originalu za 12 veresnya 2016 Procitovano 17 travnya 2016 HPP Brezice construction starts Construction market in CEE amp CIS PMR www ceeconstruction com Arhiv originalu za 11 chervnya 2016 Procitovano 17 travnya 2016 HPP Brezice Construction Work Continues www he ss si Arhiv originalu za 12 veresnya 2016 Procitovano 17 travnya 2016 HPP Mokrice general info www he ss si Arhiv originalu za 12 veresnya 2016 Procitovano 17 travnya 2016 Brestanica Gas Thermal Power Plant www gen energija si Arhiv originalu za 7 travnya 2016 Procitovano 17 travnya 2016 Three Hydro Power Stations on Central Sava Due by 2020 www sloveniatimes com Arhiv originalu za 10 chervnya 2016 Procitovano 17 travnya 2016 Posilannyared Otrimano z https uk wikipedia org wiki Kaskad GES na Savi