Каси́мовський муніципа́льний райо́н — муніципальне утворення (муніципальний район) на північному сході Рязанської області Росії.
Касимовський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Касимовский район | |||||
| |||||
Адм. центр | Касимов | ||||
Країна | Росія | ||||
Адміністративний поділ Росії|Область | Рязанська область | ||||
Номерний знак | 62 | ||||
Населення | |||||
- повне | 29 606 (2010) | ||||
Площа | |||||
- повна | 2969 км² | ||||
Часовий пояс | MSD | ||||
Дата заснування | 1935 | ||||
Глава муніципального утворення | Попов Євген Іванович | ||||
Вебсайт | kasimov.ryazangov.ru | ||||
|
Адміністративний центр — місто Касимов, причому місто Касимов входить до самостійного муніципального утворення у складі Рязанської області — «міський округ Касимов».
Географія
Площа району становить 2969 км². Основні річки — Ока, Гусь, , .
Історія
Територія, на якій розміщується сучасний район, після скасування поділу на волості, повіти й губернії входила до складу Центрально-промислової області, з 3 червня 1929 року область було перейменовано на Московську. Касимовський район було утворено відповідно до постанови ВЦВК «Про нову мережу районів Московської області» 1935 року. Відповідно до постанови від 26 вересня 1937 року з Московської були виділені Тульська та Рязанська області. Касимовський район увійшов до складу новоутвореної Рязанської області. З 1963 до 1965 року, під час невдалої всесоюзної реформи з поділу на сільські та промислові райони та парторганізації, відповідно до рішень листопадового (1962) пленуму ЦК КПРС «Про перебудову партійного керівництва народним господарством», Кадомський район було ліквідовано, проте у цей час існував територіально більший Касимовський сільський район Рязанської області.
Територіальний устрій
На території муніципального району в результаті утворено 25 муніципальних утворень — 4 міських поселення та 21 сільське:
- , найбільший населений пункт — р.с.
- , найбільший населений пункт — р.с. ;
- , найбільший населений пункт — р.с. Лашма;
- , найбільший населений пункт — р.с. ;
- , адміністративний центр в с. ;
- , адміністративний центр в с. ;
- , адміністративний центр в с. ;
- , адміністративний центр в с. ;
- , адміністративний центр в с. ;
- , адміністративний центр в с. Дмитрієво;
- , адміністративний центр в с. ;
- , адміністративний центр в с. ;
- , адміністративний центр в с. ;
- , адміністративний центр в с. ;
- , адміністративний центр в с. ;
- , адміністративний центр в с. Крутоярський;
- , адміністративний центр в с. ;
- , адміністративний центр в с. ;
- , адміністративний центр в с. ;
- , адміністративний центр в с. ;
- , адміністративний центр в с. Погост;
- , адміністративний центр в с. ;
- , адміністративний центр в с. ;
- , адміністративний центр в с. ;
- , адміністративний центр в с. ;
Населення
Населення району становить 29 606 чоловік (2010), в тому числі у міських умовах проживають 8 929 чоловік. Разом налічується 208 населених пунктів.
Адміністративний центр району — Касимов — з населенням 33 494 чоловік (2010) є самостійним муніципальним утворенням у складі Рязанської області та до складу району не входить.
Економіка
Найбільшими підприємствами району є ВАТ «Єлатомський маслосирзавод» і ВАТ «Єлатомський приладовий завод» (виготовлення медичної апаратури). В районі 49 фермерських господарств і 19 сільськогосподарських підприємств.
Транспорт
Через район проходять залізниця «Москва — — Касимов», автомобільні шляхи «Москва — — Тума — Касимов», — Касимов — Муром — — Нижній Новгород», «Шацьк — Касимов».
Пам'ятки
У більшості населених пунктів є своя церква. В Гусі Желєзному розміщується великий храм.
Видатні постаті
Відомі уродженці
- (1948–2003), поет, прозаїк, член Союзу письменників СРСР.
- (1786–1854) — навколосвітній мореплавець, дослідник берегів Аляски, начальник Чорноморського флоту, член Адміралтейств-ради.
- (1925–1945) — гвардії старший сержант, навідник гармати танка Т-34 47-ї гвардійської танкової бригади, Герой Радянського Союзу (одна з вулиць Касимова носить його ім'я).
- (1935) — льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу (1976, 1980).
- (1917–1984) , Герой Радянського Союзу.
- (1891–1951), видатний фітопатолог і деревинознавець. Засновник лісової фітопатології — науки, що виникла в СРР. Автор понад 130 наукових праць.
- (1900–1987), полковник, командир 47-го стрілецького полку, Герой Радянського Союзу.
- (1902–1944), рядовий, сапер 180-го окремого саперного батальйону, Герой Радянського Союзу.
- Олексій Волков (1890–1942) — радянський державний та партійний працівник. 1937 року — 2-й секретар Московського міського комітету ВКП(б). У 1937-38 роках — в. о. 1-го секретаря ЦК КП(б) Білорусі. З жовтня 1938 до лютого 1940 року — 1-й секретар міського комітету ВКП(б) м. Чебоксари.
- (1869–1942), перекладачка та Ібсена
- (1839–1891), поет, перекладач.
- (1908–1989), капітан, командир батальйону 459-го стрілецького полку, Герой Радянського Союзу.
- (1879–1937) — свята Російської православної церкви, долучена до числа святих як мучениця 2000 року.
- (1918), гвардії сержант, парторг, командир відділення 92-го гвардійського окремого саперного батальйону, Герой Радянського Союзу.
- (1933–1996), поет, член Союзу письменників СРСР
- (1921–1981), капітан, командир дивізіону 118-го артилерійського полку, Герой Радянського Союзу.
- (1835 - після 1901) генерал-лейтенант, командир 1 батальйону лейб-гвардії Ізмайловського полку та 36-го піхотного Орловського полку, учасник придушення повстання в Польщі 1863 року та Російсько-турецької війни 1877- 1878 років, мемуарист. Генерал Клевезаль мав відзнаку за XL років бездоганну службу (1898 рік) і був нагороджений багатьма вітчизняними та іноземними орденами.
- (уроджена Абракова) (1925), прозаїк, поет
- Сергій Комаров (1922–1996), лейтенант, льотчик 16-го окремого авіаційного полку далекої розвідки, Герой Радянського Союзу.
- (1915–1977), старшина, парторг роти 536-го стрілецького полку, Герой Радянського Союзу.
- (1909–1968), письменник-драматург. Лауреат Державної премії СРСР. Його ім'ям 1976 року було названо Касимовську центральну районну бібліотеку.
- Олександр Нікітін (1912–1986) — лейтенант, командир роти 230-го танкового полку, Герой Радянського Союзу.
- (1865–1944), композитор, заслужений діяч мистецтв РРФСР. Автор опери «Кудяер».
- (1924–1974), командир роти 520-го стрілецького полку, Герой Радянського Союзу.
- (1913–1945), капітан, заступник командира ескадрильї 74-го гвардійського авіаційного полку, Герой Радянського Союзу.
- (1922–1977), молодший лейтенант, Комсорг стрілецького батальйону 1263-го стрілецького полку 381-ї стрілецької дивізії, Герой Радянського Союзу.
- Катерина Рябова (1921–1974), лейтенант, штурман ескадрильї 46-го гвардійського авіаційного полку нічних бомбардувальників, Герой Радянського Союзу.
- (1923), поет, член Союзу письменників СРСР
- (1923–1984), сержант, командир відділення 1118-го стрілецького полку 333-ї стрілецької дивізії, Герой Радянського Союзу.
- (1896–1940) — радянський державний діяч, голова правління Держбанку СРСР.
- (1919–1989), старший лейтенант, командир ланки 6-го окремого гвардійського штурмового авіаційного полку 3-ї повітряної армії, Герой Радянського Союзу.
- (1918–1993), живописець, член Союзу художників СРСР.
- Федір Фортінський (1846–1902), ректор Імператорського університету святого Володимира в Києві.
- (1923–1944), рядовий, бронебійник роти протитанкових рушниць 310-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії, Герой Радянського Союзу.
- (1913–1964), лейтенант, командир стрілецької роти 1-го стрілецького полку 99-ї стрілецької дивізії, Герой Радянського Союзу.
- (1946), поет, прозаїк, член Союзу письменників СРСР.
- (1915–1990), лейтенант, командир ланки 810-го штурмового авіаційного полку 225-ї штурмової авіаційної дивізії, Герой Радянського Союзу.
- (1908–1978), прозаїк.
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 29 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2009. Процитовано 29 липня 2012.
- Рязанська область. Адміністративно-територіальний поділ. Довідник. Рязань: Новий час. 1997 р. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 29 липня 2012.
- Касимовський район\\Міністерство економічного розвитку та зовнішньоекономічних зв'язків Рязанської області[недоступне посилання з червня 2019]
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kasi movskij municipa lnij rajo n municipalne utvorennya municipalnij rajon na pivnichnomu shodi Ryazanskoyi oblasti Rosiyi Kasimovskij rajonros Kasimovskij rajonGerb PraporAdm centr KasimovKrayina RosiyaAdministrativnij podil Rosiyi Oblast Ryazanska oblastNomernij znak 62Naselennya povne 29 606 2010 Plosha povna 2969 km Chasovij poyas MSDData zasnuvannya 1935Glava municipalnogo utvorennya Popov Yevgen IvanovichVebsajt kasimov ryazangov ruVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kasimovskij rajon Administrativnij centr misto Kasimov prichomu misto Kasimov vhodit do samostijnogo municipalnogo utvorennya u skladi Ryazanskoyi oblasti miskij okrug Kasimov GeografiyaPlosha rajonu stanovit 2969 km Osnovni richki Oka Gus IstoriyaTeritoriya na yakij rozmishuyetsya suchasnij rajon pislya skasuvannya podilu na volosti poviti j guberniyi vhodila do skladu Centralno promislovoyi oblasti z 3 chervnya 1929 roku oblast bulo perejmenovano na Moskovsku Kasimovskij rajon bulo utvoreno vidpovidno do postanovi VCVK Pro novu merezhu rajoniv Moskovskoyi oblasti 1935 roku Vidpovidno do postanovi vid 26 veresnya 1937 roku z Moskovskoyi buli vidileni Tulska ta Ryazanska oblasti Kasimovskij rajon uvijshov do skladu novoutvorenoyi Ryazanskoyi oblasti Z 1963 do 1965 roku pid chas nevdaloyi vsesoyuznoyi reformi z podilu na silski ta promislovi rajoni ta partorganizaciyi vidpovidno do rishen listopadovogo 1962 plenumu CK KPRS Pro perebudovu partijnogo kerivnictva narodnim gospodarstvom Kadomskij rajon bulo likvidovano prote u cej chas isnuvav teritorialno bilshij Kasimovskij silskij rajon Ryazanskoyi oblasti Teritorialnij ustrijNa teritoriyi municipalnogo rajonu v rezultati utvoreno 25 municipalnih utvoren 4 miskih poselennya ta 21 silske najbilshij naselenij punkt r s najbilshij naselenij punkt r s najbilshij naselenij punkt r s Lashma najbilshij naselenij punkt r s administrativnij centr v s administrativnij centr v s administrativnij centr v s administrativnij centr v s administrativnij centr v s administrativnij centr v s Dmitriyevo administrativnij centr v s administrativnij centr v s administrativnij centr v s administrativnij centr v s administrativnij centr v s administrativnij centr v s Krutoyarskij administrativnij centr v s administrativnij centr v s administrativnij centr v s administrativnij centr v s administrativnij centr v s Pogost administrativnij centr v s administrativnij centr v s administrativnij centr v s administrativnij centr v s NaselennyaNaselennya rajonu stanovit 29 606 cholovik 2010 v tomu chisli u miskih umovah prozhivayut 8 929 cholovik Razom nalichuyetsya 208 naselenih punktiv Administrativnij centr rajonu Kasimov z naselennyam 33 494 cholovik 2010 ye samostijnim municipalnim utvorennyam u skladi Ryazanskoyi oblasti ta do skladu rajonu ne vhodit EkonomikaNajbilshimi pidpriyemstvami rajonu ye VAT Yelatomskij maslosirzavod i VAT Yelatomskij priladovij zavod vigotovlennya medichnoyi aparaturi V rajoni 49 fermerskih gospodarstv i 19 silskogospodarskih pidpriyemstv Transport Cherez rajon prohodyat zaliznicya Moskva Kasimov avtomobilni shlyahi Moskva Tuma Kasimov Kasimov Murom Nizhnij Novgorod Shack Kasimov Pam yatkiU bilshosti naselenih punktiv ye svoya cerkva V Gusi Zhelyeznomu rozmishuyetsya velikij hram Vidatni postatiVidomi urodzhenci 1948 2003 poet prozayik chlen Soyuzu pismennikiv SRSR 1786 1854 navkolosvitnij moreplavec doslidnik beregiv Alyaski nachalnik Chornomorskogo flotu chlen Admiraltejstv radi 1925 1945 gvardiyi starshij serzhant navidnik garmati tanka T 34 47 yi gvardijskoyi tankovoyi brigadi Geroj Radyanskogo Soyuzu odna z vulic Kasimova nosit jogo im ya 1935 lotchik kosmonavt SRSR dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1976 1980 1917 1984 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1891 1951 vidatnij fitopatolog i derevinoznavec Zasnovnik lisovoyi fitopatologiyi nauki sho vinikla v SRR Avtor ponad 130 naukovih prac 1900 1987 polkovnik komandir 47 go strileckogo polku Geroj Radyanskogo Soyuzu 1902 1944 ryadovij saper 180 go okremogo sapernogo bataljonu Geroj Radyanskogo Soyuzu Oleksij Volkov 1890 1942 radyanskij derzhavnij ta partijnij pracivnik 1937 roku 2 j sekretar Moskovskogo miskogo komitetu VKP b U 1937 38 rokah v o 1 go sekretarya CK KP b Bilorusi Z zhovtnya 1938 do lyutogo 1940 roku 1 j sekretar miskogo komitetu VKP b m Cheboksari 1869 1942 perekladachka ta Ibsena 1839 1891 poet perekladach 1908 1989 kapitan komandir bataljonu 459 go strileckogo polku Geroj Radyanskogo Soyuzu 1879 1937 svyata Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi doluchena do chisla svyatih yak muchenicya 2000 roku 1918 gvardiyi serzhant partorg komandir viddilennya 92 go gvardijskogo okremogo sapernogo bataljonu Geroj Radyanskogo Soyuzu 1933 1996 poet chlen Soyuzu pismennikiv SRSR 1921 1981 kapitan komandir divizionu 118 go artilerijskogo polku Geroj Radyanskogo Soyuzu 1835 pislya 1901 general lejtenant komandir 1 bataljonu lejb gvardiyi Izmajlovskogo polku ta 36 go pihotnogo Orlovskogo polku uchasnik pridushennya povstannya v Polshi 1863 roku ta Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv memuarist General Klevezal mav vidznaku za XL rokiv bezdogannu sluzhbu 1898 rik i buv nagorodzhenij bagatma vitchiznyanimi ta inozemnimi ordenami urodzhena Abrakova 1925 prozayik poet Sergij Komarov 1922 1996 lejtenant lotchik 16 go okremogo aviacijnogo polku dalekoyi rozvidki Geroj Radyanskogo Soyuzu 1915 1977 starshina partorg roti 536 go strileckogo polku Geroj Radyanskogo Soyuzu 1909 1968 pismennik dramaturg Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR Jogo im yam 1976 roku bulo nazvano Kasimovsku centralnu rajonnu biblioteku Oleksandr Nikitin 1912 1986 lejtenant komandir roti 230 go tankovogo polku Geroj Radyanskogo Soyuzu 1865 1944 kompozitor zasluzhenij diyach mistectv RRFSR Avtor operi Kudyaer 1924 1974 komandir roti 520 go strileckogo polku Geroj Radyanskogo Soyuzu 1913 1945 kapitan zastupnik komandira eskadrilyi 74 go gvardijskogo aviacijnogo polku Geroj Radyanskogo Soyuzu 1922 1977 molodshij lejtenant Komsorg strileckogo bataljonu 1263 go strileckogo polku 381 yi strileckoyi diviziyi Geroj Radyanskogo Soyuzu Katerina Ryabova 1921 1974 lejtenant shturman eskadrilyi 46 go gvardijskogo aviacijnogo polku nichnih bombarduvalnikiv Geroj Radyanskogo Soyuzu 1923 poet chlen Soyuzu pismennikiv SRSR 1923 1984 serzhant komandir viddilennya 1118 go strileckogo polku 333 yi strileckoyi diviziyi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1896 1940 radyanskij derzhavnij diyach golova pravlinnya Derzhbanku SRSR 1919 1989 starshij lejtenant komandir lanki 6 go okremogo gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo polku 3 yi povitryanoyi armiyi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1918 1993 zhivopisec chlen Soyuzu hudozhnikiv SRSR Fedir Fortinskij 1846 1902 rektor Imperatorskogo universitetu svyatogo Volodimira v Kiyevi 1923 1944 ryadovij bronebijnik roti protitankovih rushnic 310 go strileckogo polku 8 yi strileckoyi diviziyi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1913 1964 lejtenant komandir strileckoyi roti 1 go strileckogo polku 99 yi strileckoyi diviziyi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1946 poet prozayik chlen Soyuzu pismennikiv SRSR 1915 1990 lejtenant komandir lanki 810 go shturmovogo aviacijnogo polku 225 yi shturmovoyi aviacijnoyi diviziyi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1908 1978 prozayik Primitki Arhiv originalu za 7 lipnya 2011 Procitovano 29 lipnya 2012 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2009 Procitovano 29 lipnya 2012 Ryazanska oblast Administrativno teritorialnij podil Dovidnik Ryazan Novij chas 1997 r Arhiv originalu za 27 serpnya 2014 Procitovano 29 lipnya 2012 Kasimovskij rajon Ministerstvo ekonomichnogo rozvitku ta zovnishnoekonomichnih zv yazkiv Ryazanskoyi oblasti nedostupne posilannya z chervnya 2019 Posilannya