Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карой Шегмет угор Siegmeth Károly 11 вересня 1845 Зноймо 21 квітня 1912 Мукачево письменник з туризму дослідник печер ін

Карой Шегмет

Карой Шегмет

Карой Шегмет (угор. Siegmeth Károly, 11 вересня 1845, Зноймо — 21 квітня 1912, Мукачево) — письменник з туризму, дослідник печер, інженер залізниці та заступник директора MÁV.

Карой Шегмет
image
Народився11 вересня 1845(1845-09-11)[1]
Зноймо
Помер21 квітня 1912(1912-04-21)[1] (66 років)
Мукачеве
ПохованняМукачево
Країнаimage Угорщина
Діяльністьrailway engineer, бібліограф, педагог, спелеолог
Автографimage
Нагороди
image

Діяльність

Карой Шегмет народився 11 вересня 1845 р. у Зноймо. Вивчав техніку у Відні та в технічних університетах Цюріха та Мюнхена. З 1866 по 1867 рік працював стажером на машинобудівному заводі Зіґля у Відні, а з 1868 по 1869 рік у Мюнхені доцентом Технічного університету. Навесні 1869 року, прощаючись із викладацькою діяльністю, він прибув до Угорщини на запрошення Імре Іванки, тодішнього президента Північно-Східної залізниці. Щойно переїхавши до Угорщини, того ж року одружився з Терезою, дочкою головного архітектора баварського королівського двору Єне Нойрутера, з якою познайомився в Мюнхені. Спочатку він працював у Мішкольці інженером залізниці, а через два роки, у жовтні 1871 р., зайняв посаду начальника мобілізації поїздів у Шаторауйгей, де прожив близько 20 років, і тут народилися його діти. У 1882 році він натуралізувався. Наступного року він отримав Лицарський хрест ордена Франца Йосифа на знак визнання за його роботу в галузі туризму. У 1890 році він переїхав до Дебрецена, де спочатку працював керівником буксирного та цехового класів. У 1895 році він став начальником, а незабаром і заступником начальника магазину. Він жив у Дебрецені до 1905 року. На початку травня 1905 року він був призначений заступником директора MÁV та переведений до штаб-квартири Будапешта. У 1906 році, після 37 років служби, він вийшов на пенсію в Будапешті. Помер 21 квітня 1912 р. У Мункачі

Творчість

У 1878 році друкується його перша праця. Його дисертація «Дорожні замальовки від Мункач-Бескидів», написана в 1880 році, стала його першим великим літературним твором, завдяки якому він відразу ж здобув популярність. Тоді ж його подорож «Від Відня, Одерберга та Будапешта до Високих Татр та печерного регіону Абауй-Торна-Гьомер» вийшла угорською, німецькою, англійською та французькою мовами. Він набув великої популярності завдяки туристичним мандрівкам, місцевим виставкам та читанням проектованих зображень. Він багато подорожував і завжди фотографував. Він також цікавився геологією. Він склав петрографічну колекцію близько 300 штук, яку подарував Дебреценській середній школі в 1903 році. Він також створив кілька туристичних притулків. У 1880 р. За ініціативою Кароя Шегмета в Марамороші було створено відділ Угорської асоціації Карпат. У 1882 році він став секретарем та виконавчим головою Департаменту Східних Карпат. Протягом 35 років він очолював відділ Східних Карпат Асоціації Карпат. Член Центрального комітету Угорської асоціації Карпат (1881—1889), почесний член (1889). Він багато працював у туристичній асоціації та туристичній асоціації Арад, які обрали його почесним членом. Він був повноправним членом Центрального комітету зборів лікарів і природознавців, Геологічних, Природничих, Географічних товариств, Асоціації австрійських інженерів та архітекторів та Кореспондентського товариства кавернології в Парижі. Він багато писав для Щорічника Угорської Карпатської Асоціації, Zipser Botbe, Karpathen Post та Mitteilungen der Sektion für Höhlenkunde des öst.

За його ініціативою Департамент Східних Карпат МКЕ взяв на себе управління Аггтелек-Барадла, обстежив її та підготував план реконструкції технічних об'єктів. Щоб полегшити візит, він відкрив вхід у печеру на озері Vörös. Це було увічнено 22 липня 1906 року табличкою на новому вході в печеру: "Новий вхід у печеру — березень 1890 року. завершено 15 числа. Прорив був запланований, а необхідні фінансові ресурси були придбані менеджером KÁROLY SIEGMETH. Віце-президент. Геодезистом печери та керівником проривних робіт був КАЛМАН МЮННІЧ, директор гірничих робіт. Пам'ять про відкриття нового входу, позачасові заслуги провідних та надихаючих командирів на цій дошці — це Маґі. Оббивка. Дещо. Пробудження. Оббивка. Його увічнив його відділ у 1906 році ". Він опублікував кілька описів печери угорською та німецькою мовами. Він був першим головою Комітету з досліджень печер, наукової організації досліджень печер, заснованої в 1910 році. Будучи президентом, Карой Шегмет не тільки сумлінно виконував обов'язки президента, але й продовжував вдосконалювати цю справу в літературі. На прохання іноземців він склав путівник під назвою «Die Hohe Tatras im Sommer und im Winter». Він склав список відомих на той час печер в Угорщині і, наскільки це було можливо, виклав повну літературу про кожну. Матеріал, опублікований Інститутом геології в 1914 році, є першим підсумком робіт угорських досліджень печер.

Публікації

  • 1878. Egy kirándulás az Ungh-megyei Kárpátokba. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, V. évf.
  • 1878. Kirándulás Máramaros-megyébe. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, V. évf.
  • 1879. Sárosmegyei kirándulásom. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, VI. évf.
  • 1880. Úti vázlatok a Munkácsi-Beszkidekből. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, VII. évf.
  • 1880. Bericht über die in der Zeit vom 21–28 Sept. 1880 unternommene Reise behufs Durchforschung des Gömör-Tornaer Höhlengebietes. Zipser Bote, No. 43, 44.
  • 1880. Das Sajóthal und die Aggteleker Tropfsteinhöhle. Karpathen Post, No. 4, 5.
  • 1880. Bécsből, Oderberg és Budapestről a Magas-Tátrába és az abauj-torna-gömöri barlangvidékbe. Megjelent német, francia és angol nyelven is.
  • 1881. Aggteleker Höhle. Zipser Bote, 19. Jg. Nr. 11. Leutschau — Lőcse. 1881. márc. 12.
  • 1881. Ausflug des ung. Schriftsteller und Künstlervereins. Zipser Bote, No. 29.
  • 1881. Der Szvinszky Kámen. Karpathen Post, No. 50.
  • 1881. Máramarosi útivázlatok I. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, VIII. évf.
  • 1882. Máramarosi útivázlatok II. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, IX. évf.
  • 1884. Máramarosi útivázlatok III. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, XI. évf.
  • 1885. Máramarosi útivázlatok IV. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, XII. évf.
  • 1885. Máramarosi utivázlatok. Igló, 1885. 179 old.
  • 1886. A Hegyaljáról a Vihorlát hegységbe. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, XIII. évf. vagy Igló, 1886, Divald Károly
  • 1886. Führer für Kaschau. Kassa, 1886. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, 176 old.
  • 1886. Kurzgefaster Führer für Kassa, das Abauj-Torna-Gömörer Höhlengebiet und die ungarischen Ostkarpathen. Kassa, 1886.
  • 1886. Die Arbeiten in der Aggteleker Höhle. Mitt. d. Sekt. f. Höhlenkünde des öster. Turisten Club Bd. II.
  • 1887. Az abauj-torna-gömöri barlangvidék I. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, XIV. évf.
  • 1888. Kirándulás a Polonina-Runára. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, XV. évf. Igló, 20 old.
  • 1889. Die Aggteleker Höhle und deren Durchbruch. Mitt. d. Sekt. f. Höhlenkunde des öster. Turisten Club. Bd. I.
  • 1889. Die Ungarischen Ostkarpathen — A magyar Keleti Kárpátok. Zürich, 1889. Európai vándorképek — Europaische Wanderbilder No. 174. 42 old.
  • 1889. Von Oderberg nach Budapest durch das Waagtal und die ungarischen Bergstädte. — Oderbergről Budapestre. Zürich, 1889. (Európai vándorképek)
  • 1890. A Keleti Kárpátokból a Magas-Tátrába. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, XVII. évf.
  • 1890. Az aggteleki cseppkőbarlang — Die Aggteleker Tropfsteinhöhle. Eperjes, 1890. 32 old.
  • 1890. Az aggteleki barlang. Turisták Lapja, (2. évf.) május. (5. sz.) 142—150. old.
  • 1890. Der Durchbruch der Aggteleker Höhle. Mitt. d. Sekt. f. Höhlenkunde des öster. Turisten Club. Bd. II.
  • 1890. Felhívás (az Aggteleki-barlang vöröskői kijáratának költségeihez). A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, 17. évf. 223—224. old. Igló.
  • 1891. Az Abauj-Torna-Gömöri barlangvidék. II. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, XVIII. évf. Igló. 33–52. old.
  • 1891. A Magas Tátra és az Abaújtorna-Gömöri barlangvidék.
  • 1891. Grotte d'Aggtelek. Etats du Danube et de Balkans, Deuxième Partie, Tome I. Collection des Guides Joanne.
  • 1893. Aggteleker Höhle. Mitt. d. Sekt. f. Höhlenkunde des öster. Turisten Club Bd. V.
  • 1895. Trencsén-Teplicz és környéke. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, XXII. évf.
  • 1897. Helyrajzi vázlatok a Vág vidékéről. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, XXIV. évf.
  • 1897. Die Aggteleker Höhle. Schlesische Volkszeitung, Breslau, No. 265, 267.
  • 1898. Die Spuren des Höhlenbáren in Ungarn — Notes sur les Cavernes de Hongrie. Mem. de la Société de Spéléologie, Tom. III.
  • 1900. Utazások az erdélyi Érczhegységben és a Bihar-Kodru hegységben. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, XXVII.
  • 1901. Az aggteleki barlang és a Szádellői völgy. A Magyar Orvosok és Természetvizsgálók Munkálatai, XXXI. köt.
  • 1901. Képek a Felső-Tisza vidékéről. Turisták Lapja, (13. évf.) október–december. (10–12. sz.) 150—156. old.
  • 1905. A Rozsály-Guttin hegyvidék. Turisták Lapja, (17. évf.) szeptember–december. (9–12. sz.) 151—153. old.
  • 1907. Barangolás a Rozsály-Guttin hegyvidéken és az Avason. Igló, 1907.
  • 1907. Vándorlás a Turóczi hegyekben. Igló, 1907. Schmidt J. 20 old.
  • 1907. Vándorlás Rákóczi birodalmában. Turisták Lapja, (19. évf.) január–április. (1–4. sz.) 35–40. old.
  • 1908. Barangolás a Liptói Kárpátokban. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, XXXIII. évf.
  • 1908. Streifzüge im Rozsály-Guttin-Gebirge und in der Avas. — Barangolás a Rozsály-Guttin hegyvidéken és az Avason. A Magyarországi Kárpátegyesület Évkönyve, különlenyomat.
  • 1909. La Grotte de Glace de Szilice. Spelunca, Société de Spéléologie, Tom. VII.
  • 1910. A gömör-szepesi barlangvidék. Kéziratban.
  • 1910. Az Aggteleki barlang. Kassa, 1910. 22 old.
  • 1911. Die Hohe Tatra im Sommer und im Winter. (Illustrierter Führer) Leipzig, 1911. Megjelent Woerl-féle Reisebücher kiadásában.
  • 1911. Képek a Vág vidékéről. Turisták Lapja, (23. évf.) március. (2. sz.) 70–78. old.
  • 1912. Die Hohe Tatra im Sommer und im Winter. Leipzig, 1912. Woerl Leo, 192 old.
  • 1914. Siegmeth Károly — Horusitzky Henrik: A magyarországi barlangok s az ezekre vonatkozó adatok irodalmi jegyzéke. 1549—1913. Bp. 1914. Magyar Kir. Földtani Intézet kiad. 77 old.
  •  — Bevezető Közlemények a Barlangkatalógushoz. Kéziratban.

Примітки

  1. http://mek.oszk.hu/00300/00355/html/ABC13280/13792.htm
  2. Márczy, Judit Sz.; Németh, Ágnes Sz.; Samu, Zsuzsanna; Háger-Veress, Ádám; Szajáni, Béla (2002). Biotechnology Letters. Т. 24, № 20. с. 1673—1675. doi:10.1023/a:1020657618363. ISSN 0141-5492 http://dx.doi.org/10.1023/a:1020657618363. Процитовано 3 лютого 2021. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()

Джерела

  • Hadobás Sándor: The most outstanding persons of the Hungarian speleology. [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.] , 1989. Special Issue. 97. old. (угор.)
  • Horusitzky Henrik: Siegmeth Károly élete és munkálkodása. [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] (Előadta a Magyarhoni Földtani Társulat Barlangkutató Bizottságának 1913. január 25-én tartott évzáró gyűlésén.) Barlangkutatás, 1913. (1. köt.) 1. füz. 3–9. old. – arcképpel (угор.)
  • Karafiáth Jenő: Siegmeth Károly. Turisták Lapja, 1941. június. (53. évf. 6. sz.) 124–129. old. (угор.)
  • Magyar életrajzi lexikon. [ 23 січня 2011 у Wayback Machine.] (угор.)
  • Mihálovics Béla: Siegmeth Károly. Turisták Lapja, 1912. (24. évf.) 3. sz. 92–94. old. (угор.)
  • Neidenbach Ákos: Szerző kiadása, Bp. 1994. (угор.)
  • Neidenbach Ákos – Pusztay Sándor: Magyar hegyisport és turista enciklopédia. Bp. Kornétás Kiadó, 2005. 392–393. old. (угор.)
  • Székely Kinga: Évfordulók. [ 18 травня 2021 у Wayback Machine.] Karszt és Barlang, 1987. 1–2. félév. 73–74. old. (угор.)
  • Z. Radwańska-Paryska, W. H. Paryski: Wielka encyklopedia tatrzańska. Wydawnictwo górskie, Poronin 1995., 1084 old. (угор.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Karoj Shegmet ugor Siegmeth Karoly 11 veresnya 1845 Znojmo 21 kvitnya 1912 Mukachevo pismennik z turizmu doslidnik pecher inzhener zaliznici ta zastupnik direktora MAV Karoj ShegmetNarodivsya11 veresnya 1845 1845 09 11 1 ZnojmoPomer21 kvitnya 1912 1912 04 21 1 66 rokiv MukachevePohovannyaMukachevoKrayina UgorshinaDiyalnistrailway engineer bibliograf pedagog speleologAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiDiyalnistKaroj Shegmet narodivsya 11 veresnya 1845 r u Znojmo Vivchav tehniku u Vidni ta v tehnichnih universitetah Cyuriha ta Myunhena Z 1866 po 1867 rik pracyuvav stazherom na mashinobudivnomu zavodi Ziglya u Vidni a z 1868 po 1869 rik u Myunheni docentom Tehnichnogo universitetu Navesni 1869 roku proshayuchis iz vikladackoyu diyalnistyu vin pribuv do Ugorshini na zaproshennya Imre Ivanki todishnogo prezidenta Pivnichno Shidnoyi zaliznici Shojno pereyihavshi do Ugorshini togo zh roku odruzhivsya z Terezoyu dochkoyu golovnogo arhitektora bavarskogo korolivskogo dvoru Yene Nojrutera z yakoyu poznajomivsya v Myunheni Spochatku vin pracyuvav u Mishkolci inzhenerom zaliznici a cherez dva roki u zhovtni 1871 r zajnyav posadu nachalnika mobilizaciyi poyizdiv u Shatoraujgej de prozhiv blizko 20 rokiv i tut narodilisya jogo diti U 1882 roci vin naturalizuvavsya Nastupnogo roku vin otrimav Licarskij hrest ordena Franca Josifa na znak viznannya za jogo robotu v galuzi turizmu U 1890 roci vin pereyihav do Debrecena de spochatku pracyuvav kerivnikom buksirnogo ta cehovogo klasiv U 1895 roci vin stav nachalnikom a nezabarom i zastupnikom nachalnika magazinu Vin zhiv u Debreceni do 1905 roku Na pochatku travnya 1905 roku vin buv priznachenij zastupnikom direktora MAV ta perevedenij do shtab kvartiri Budapeshta U 1906 roci pislya 37 rokiv sluzhbi vin vijshov na pensiyu v Budapeshti Pomer 21 kvitnya 1912 r U MunkachiTvorchistU 1878 roci drukuyetsya jogo persha pracya Jogo disertaciya Dorozhni zamalovki vid Munkach Beskidiv napisana v 1880 roci stala jogo pershim velikim literaturnim tvorom zavdyaki yakomu vin vidrazu zh zdobuv populyarnist Todi zh jogo podorozh Vid Vidnya Oderberga ta Budapeshta do Visokih Tatr ta pechernogo regionu Abauj Torna Gomer vijshla ugorskoyu nimeckoyu anglijskoyu ta francuzkoyu movami Vin nabuv velikoyi populyarnosti zavdyaki turistichnim mandrivkam miscevim vistavkam ta chitannyam proektovanih zobrazhen Vin bagato podorozhuvav i zavzhdi fotografuvav Vin takozh cikavivsya geologiyeyu Vin sklav petrografichnu kolekciyu blizko 300 shtuk yaku podaruvav Debrecenskij serednij shkoli v 1903 roci Vin takozh stvoriv kilka turistichnih pritulkiv U 1880 r Za iniciativoyu Karoya Shegmeta v Maramoroshi bulo stvoreno viddil Ugorskoyi asociaciyi Karpat U 1882 roci vin stav sekretarem ta vikonavchim golovoyu Departamentu Shidnih Karpat Protyagom 35 rokiv vin ocholyuvav viddil Shidnih Karpat Asociaciyi Karpat Chlen Centralnogo komitetu Ugorskoyi asociaciyi Karpat 1881 1889 pochesnij chlen 1889 Vin bagato pracyuvav u turistichnij asociaciyi ta turistichnij asociaciyi Arad yaki obrali jogo pochesnim chlenom Vin buv povnopravnim chlenom Centralnogo komitetu zboriv likariv i prirodoznavciv Geologichnih Prirodnichih Geografichnih tovaristv Asociaciyi avstrijskih inzheneriv ta arhitektoriv ta Korespondentskogo tovaristva kavernologiyi v Parizhi Vin bagato pisav dlya Shorichnika Ugorskoyi Karpatskoyi Asociaciyi Zipser Botbe Karpathen Post ta Mitteilungen der Sektion fur Hohlenkunde des ost Za jogo iniciativoyu Departament Shidnih Karpat MKE vzyav na sebe upravlinnya Aggtelek Baradla obstezhiv yiyi ta pidgotuvav plan rekonstrukciyi tehnichnih ob yektiv Shob polegshiti vizit vin vidkriv vhid u pecheru na ozeri Voros Ce bulo uvichneno 22 lipnya 1906 roku tablichkoyu na novomu vhodi v pecheru Novij vhid u pecheru berezen 1890 roku zaversheno 15 chisla Proriv buv zaplanovanij a neobhidni finansovi resursi buli pridbani menedzherom KAROLY SIEGMETH Vice prezident Geodezistom pecheri ta kerivnikom prorivnih robit buv KALMAN MYuNNICh direktor girnichih robit Pam yat pro vidkrittya novogo vhodu pozachasovi zaslugi providnih ta nadihayuchih komandiriv na cij doshci ce Magi Obbivka Desho Probudzhennya Obbivka Jogo uvichniv jogo viddil u 1906 roci Vin opublikuvav kilka opisiv pecheri ugorskoyu ta nimeckoyu movami Vin buv pershim golovoyu Komitetu z doslidzhen pecher naukovoyi organizaciyi doslidzhen pecher zasnovanoyi v 1910 roci Buduchi prezidentom Karoj Shegmet ne tilki sumlinno vikonuvav obov yazki prezidenta ale j prodovzhuvav vdoskonalyuvati cyu spravu v literaturi Na prohannya inozemciv vin sklav putivnik pid nazvoyu Die Hohe Tatras im Sommer und im Winter Vin sklav spisok vidomih na toj chas pecher v Ugorshini i naskilki ce bulo mozhlivo viklav povnu literaturu pro kozhnu Material opublikovanij Institutom geologiyi v 1914 roci ye pershim pidsumkom robit ugorskih doslidzhen pecher Publikaciyi1878 Egy kirandulas az Ungh megyei Karpatokba A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve V evf 1878 Kirandulas Maramaros megyebe A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve V evf 1879 Sarosmegyei kirandulasom A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve VI evf 1880 Uti vazlatok a Munkacsi Beszkidekbol A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve VII evf 1880 Bericht uber die in der Zeit vom 21 28 Sept 1880 unternommene Reise behufs Durchforschung des Gomor Tornaer Hohlengebietes Zipser Bote No 43 44 1880 Das Sajothal und die Aggteleker Tropfsteinhohle Karpathen Post No 4 5 1880 Becsbol Oderberg es Budapestrol a Magas Tatraba es az abauj torna gomori barlangvidekbe Megjelent nemet francia es angol nyelven is 1881 Aggteleker Hohle Zipser Bote 19 Jg Nr 11 Leutschau Locse 1881 marc 12 1881 Ausflug des ung Schriftsteller und Kunstlervereins Zipser Bote No 29 1881 Der Szvinszky Kamen Karpathen Post No 50 1881 Maramarosi utivazlatok I A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve VIII evf 1882 Maramarosi utivazlatok II A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve IX evf 1884 Maramarosi utivazlatok III A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve XI evf 1885 Maramarosi utivazlatok IV A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve XII evf 1885 Maramarosi utivazlatok Iglo 1885 179 old 1886 A Hegyaljarol a Vihorlat hegysegbe A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve XIII evf vagy Iglo 1886 Divald Karoly 1886 Fuhrer fur Kaschau Kassa 1886 A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve 176 old 1886 Kurzgefaster Fuhrer fur Kassa das Abauj Torna Gomorer Hohlengebiet und die ungarischen Ostkarpathen Kassa 1886 1886 Die Arbeiten in der Aggteleker Hohle Mitt d Sekt f Hohlenkunde des oster Turisten Club Bd II 1887 Az abauj torna gomori barlangvidek I A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve XIV evf 1888 Kirandulas a Polonina Runara A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve XV evf Iglo 20 old 1889 Die Aggteleker Hohle und deren Durchbruch Mitt d Sekt f Hohlenkunde des oster Turisten Club Bd I 1889 Die Ungarischen Ostkarpathen A magyar Keleti Karpatok Zurich 1889 Europai vandorkepek Europaische Wanderbilder No 174 42 old 1889 Von Oderberg nach Budapest durch das Waagtal und die ungarischen Bergstadte Oderbergrol Budapestre Zurich 1889 Europai vandorkepek 1890 A Keleti Karpatokbol a Magas Tatraba A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve XVII evf 1890 Az aggteleki cseppkobarlang Die Aggteleker Tropfsteinhohle Eperjes 1890 32 old 1890 Az aggteleki barlang Turistak Lapja 2 evf majus 5 sz 142 150 old 1890 Der Durchbruch der Aggteleker Hohle Mitt d Sekt f Hohlenkunde des oster Turisten Club Bd II 1890 Felhivas az Aggteleki barlang voroskoi kijaratanak koltsegeihez A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve 17 evf 223 224 old Iglo 1891 Az Abauj Torna Gomori barlangvidek II A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve XVIII evf Iglo 33 52 old 1891 A Magas Tatra es az Abaujtorna Gomori barlangvidek 1891 Grotte d Aggtelek Etats du Danube et de Balkans Deuxieme Partie Tome I Collection des Guides Joanne 1893 Aggteleker Hohle Mitt d Sekt f Hohlenkunde des oster Turisten Club Bd V 1895 Trencsen Teplicz es kornyeke A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve XXII evf 1897 Helyrajzi vazlatok a Vag videkerol A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve XXIV evf 1897 Die Aggteleker Hohle Schlesische Volkszeitung Breslau No 265 267 1898 Die Spuren des Hohlenbaren in Ungarn Notes sur les Cavernes de Hongrie Mem de la Societe de Speleologie Tom III 1900 Utazasok az erdelyi Erczhegysegben es a Bihar Kodru hegysegben A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve XXVII 1901 Az aggteleki barlang es a Szadelloi volgy A Magyar Orvosok es Termeszetvizsgalok Munkalatai XXXI kot 1901 Kepek a Felso Tisza videkerol Turistak Lapja 13 evf oktober december 10 12 sz 150 156 old 1905 A Rozsaly Guttin hegyvidek Turistak Lapja 17 evf szeptember december 9 12 sz 151 153 old 1907 Barangolas a Rozsaly Guttin hegyvideken es az Avason Iglo 1907 1907 Vandorlas a Turoczi hegyekben Iglo 1907 Schmidt J 20 old 1907 Vandorlas Rakoczi birodalmaban Turistak Lapja 19 evf januar aprilis 1 4 sz 35 40 old 1908 Barangolas a Liptoi Karpatokban A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve XXXIII evf 1908 Streifzuge im Rozsaly Guttin Gebirge und in der Avas Barangolas a Rozsaly Guttin hegyvideken es az Avason A Magyarorszagi Karpategyesulet Evkonyve kulonlenyomat 1909 La Grotte de Glace de Szilice Spelunca Societe de Speleologie Tom VII 1910 A gomor szepesi barlangvidek Keziratban 1910 Az Aggteleki barlang Kassa 1910 22 old 1911 Die Hohe Tatra im Sommer und im Winter Illustrierter Fuhrer Leipzig 1911 Megjelent Woerl fele Reisebucher kiadasaban 1911 Kepek a Vag videkerol Turistak Lapja 23 evf marcius 2 sz 70 78 old 1912 Die Hohe Tatra im Sommer und im Winter Leipzig 1912 Woerl Leo 192 old 1914 Siegmeth Karoly Horusitzky Henrik A magyarorszagi barlangok s az ezekre vonatkozo adatok irodalmi jegyzeke 1549 1913 Bp 1914 Magyar Kir Foldtani Intezet kiad 77 old Bevezeto Kozlemenyek a Barlangkatalogushoz Keziratban Primitkihttp mek oszk hu 00300 00355 html ABC13280 13792 htm Marczy Judit Sz Nemeth Agnes Sz Samu Zsuzsanna Hager Veress Adam Szajani Bela 2002 Biotechnology Letters T 24 20 s 1673 1675 doi 10 1023 a 1020657618363 ISSN 0141 5492 http dx doi org 10 1023 a 1020657618363 Procitovano 3 lyutogo 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Propushenij abo porozhnij title dovidka DzherelaHadobas Sandor The most outstanding persons of the Hungarian speleology 21 sichnya 2022 u Wayback Machine 1989 Special Issue 97 old ugor Horusitzky Henrik Siegmeth Karoly elete es munkalkodasa 11 serpnya 2020 u Wayback Machine Eloadta a Magyarhoni Foldtani Tarsulat Barlangkutato Bizottsaganak 1913 januar 25 en tartott evzaro gyulesen Barlangkutatas 1913 1 kot 1 fuz 3 9 old arckeppel ugor Karafiath Jeno Siegmeth Karoly Turistak Lapja 1941 junius 53 evf 6 sz 124 129 old ugor Magyar eletrajzi lexikon 23 sichnya 2011 u Wayback Machine ugor Mihalovics Bela Siegmeth Karoly Turistak Lapja 1912 24 evf 3 sz 92 94 old ugor Neidenbach Akos Szerzo kiadasa Bp 1994 ugor Neidenbach Akos Pusztay Sandor Magyar hegyisport es turista enciklopedia Bp Kornetas Kiado 2005 392 393 old ISBN 963 9353 39 6 ugor Szekely Kinga Evfordulok 18 travnya 2021 u Wayback Machine Karszt es Barlang 1987 1 2 felev 73 74 old ugor Z Radwanska Paryska W H Paryski Wielka encyklopedia tatrzanska Wydawnictwo gorskie Poronin 1995 1084 old ugor

Дата публікації:
Топ