Карл III Товстий (лат. Carolus Pinguis, 13 червня 839 — 13 січня 888) — імператор Франкської імперії з 881 до 887 року. Походив з династії Каролінгів.
Карл III Товстий | |
---|---|
фр. Charles le Gros нім. Karl der Dicke | |
Народився | 839 або 832 d, Каролінзька імперія[4] |
Помер | 13 січня 888[2][3] d, Східне Франкське королівство ·хвороба |
Поховання | Райхенау |
Діяльність | монарх |
Посада | d, d і d |
Конфесія | християнство |
Рід | Каролінги |
Батько | Людовик II Німецький |
Мати | d |
Брати, сестри | Людовик III Молодший, Карломан, d, d, d, d, d і d |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
|
Молоді роки
Карл був молодшим з трьох синів Людовика Німецького, короля Східного Франкського королівства, та Емми Баварської з роду Вельфів. З дитинства він відрізнявся не дуже міцним здоров'ям.
У 859 році Карл став графом Брейсгау. На цій посаді він деякий час воював з Лотарингією. У 863 році повстав його брат Карломан, а у 864 році до нього приєдналися Людовик Молодий і сам Карл. Вони вимагали від батька надати їм більші володіння. У 865 році Людовик Німецький виділив Людовику Молодому Саксонію, Франконію та Тюрингію, Карломану — Баварію, Карлу — Алеманію.
У 875 році після смерті цісаря Людовика II Карломан вдерся до Італії, де став новим її королем. У 876 році після смерті Людовика Німецького Карл став королем Алеманії. У 877 році цісар Карл II Лисий прибув до Тортони для зустрічі з папою римським, де обговорювався план боротьби з арабами. Сюди спрямував свої війська й Карл Товстий. Не маючи можливості протидіяти потузі Карла Товстого, Карл II відступив до Західного Франкського королівства, де незабаром помер. Після цього у Карла Товстого з'явився шанс отримати імператорську корону.
У 879 році його брат Карломан, що відрізнявся слабким здоров'ям, зрікся влади в Італії. В цьому ж році новим королем Італії став Карл. З цього моменту Карл Товстий почав готувати похід до Риму. Тут на його підтримку чекав папа римський Іоанн VIII, який в цей час боровся з графом Гвідо Сполетським. Карл успішно провів похід до Італії й 12 лютого 881 року його було короновано на нового цісаря Карла III.
Імператор
Ставши новим імператором, Карл мріяв про відновлення імперії Карла Великого. Для цього йому потрібно було відновити свою владу над Західно-Франкським королівством, підкорити Прованське королівство, протидіяти нападам норманів та арабів.
У 882 році помер король Людовик III Молодший, після чого Карл III зміг стати королем Східно-Франкського королівства. В цьому ж році помер Людовик III, король Західно-Франкського королівства. Його спадкоємцем став слабкий на здоров'я Карломан II. З цього моменту Карл III Товстий почав налагоджувати стосунки зі світськими та церковними магнатами цього королівства, щоб у випадку чогось отримати корону Західно-Франкського королівства. У 884 році помирає його небіж Карломан і Карл III без ускладнень стає володарем Західно-Франкського королівства. Він практично зміг відновити Франкську імперію у межах, які вона мала за Карла Великого.
Водночас він не зміг здолати Бозона, який володарював у Прованському королівствіі. Ще у 879 році він провів збори церковної та світської влади у Мантаї, які оголосили його королем Провансу.
Водночас Карл III зіткнувся з великою проблемою — нападами норманів на узбережжя Західно-Франкської держави. У 881—882 роках він воював з ними у Нижній Лотарингії, вдовж ріки Маас. У 886 році на Руан та Париж напали норманські загони на чолі із Ролло. В обох випадках імператору не вистачило сил протидіяти нападникам, і він змушений був віддати викуп. Стало зрозуміло, що Карл III не здатний відновити велич та могутність Франкської імперії.
У цей момент виник конфлікт між Карлом та його дружиною Ріхардою, яку він звинуватив у подружній зраді. Порушником своїх шлюбних прав Карл III оголосив свого міністра Луїтварда. Останній втік до небожа Карла Товстого — Арнульфа, якого підмовив підняти повстання проти дядька. Цей заколот підтримали німецькі магнати, які були незадоволені діями Карла III. Внаслідок цього у Ферхгеймі Арнульфа оголосили королем Східно-Франкського королівства. Досить швидко повстання охопило всю імперію. Розуміючи неможливість протидіяти ворогам, Карл III 17 листопада 887 року зрікся влади. Новим імператором став Арнульф, який надав Карлу Товстому декілька маєтків у Швабії.
Помер Карл у маєтку Наудінген 13 січня 888 року.
Родина
Дружина — Ріхарда (840—894), донька Ерхарда, графа Нордгау
Дітей не було
Примітки
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 297–299. —
- Lundy D. R. The Peerage
- Енциклопедія Брокгауз
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/348751/Louis-II
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 287–289. —
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 299. —
Джерела
- Simon MacLean: Kingship and Politics in the Late Ninth Century: Charles the Fat and the End of the Carolingian Empire, Cambridge 2003, . (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karl III Karl III Tovstij lat Carolus Pinguis 13 chervnya 839 13 sichnya 888 imperator Frankskoyi imperiyi z 881 do 887 roku Pohodiv z dinastiyi Karolingiv Karl III Tovstijfr Charles le Gros nim Karl der DickeNarodivsya 839 abo 832 d Karolinzka imperiya 4 Pomer 13 sichnya 888 0888 01 13 2 3 d Shidne Frankske korolivstvo hvorobaPohovannya RajhenauDiyalnist monarhPosada d d i dKonfesiya hristiyanstvoRid KarolingiBatko Lyudovik II NimeckijMati dBrati sestri Lyudovik III Molodshij Karloman d d d d d i dU shlyubi z dDiti d Mediafajli u VikishovishiMolodi rokiKarl buv molodshim z troh siniv Lyudovika Nimeckogo korolya Shidnogo Frankskogo korolivstva ta Emmi Bavarskoyi z rodu Velfiv Z ditinstva vin vidriznyavsya ne duzhe micnim zdorov yam U 859 roci Karl stav grafom Brejsgau Na cij posadi vin deyakij chas voyuvav z Lotaringiyeyu U 863 roci povstav jogo brat Karloman a u 864 roci do nogo priyednalisya Lyudovik Molodij i sam Karl Voni vimagali vid batka nadati yim bilshi volodinnya U 865 roci Lyudovik Nimeckij vidiliv Lyudoviku Molodomu Saksoniyu Frankoniyu ta Tyuringiyu Karlomanu Bavariyu Karlu Alemaniyu U 875 roci pislya smerti cisarya Lyudovika II Karloman vdersya do Italiyi de stav novim yiyi korolem U 876 roci pislya smerti Lyudovika Nimeckogo Karl stav korolem Alemaniyi U 877 roci cisar Karl II Lisij pribuv do Tortoni dlya zustrichi z papoyu rimskim de obgovoryuvavsya plan borotbi z arabami Syudi spryamuvav svoyi vijska j Karl Tovstij Ne mayuchi mozhlivosti protidiyati potuzi Karla Tovstogo Karl II vidstupiv do Zahidnogo Frankskogo korolivstva de nezabarom pomer Pislya cogo u Karla Tovstogo z yavivsya shans otrimati imperatorsku koronu U 879 roci jogo brat Karloman sho vidriznyavsya slabkim zdorov yam zriksya vladi v Italiyi V comu zh roci novim korolem Italiyi stav Karl Z cogo momentu Karl Tovstij pochav gotuvati pohid do Rimu Tut na jogo pidtrimku chekav papa rimskij Ioann VIII yakij v cej chas borovsya z grafom Gvido Spoletskim Karl uspishno proviv pohid do Italiyi j 12 lyutogo 881 roku jogo bulo koronovano na novogo cisarya Karla III ImperatorStavshi novim imperatorom Karl mriyav pro vidnovlennya imperiyi Karla Velikogo Dlya cogo jomu potribno bulo vidnoviti svoyu vladu nad Zahidno Frankskim korolivstvom pidkoriti Provanske korolivstvo protidiyati napadam normaniv ta arabiv U 882 roci pomer korol Lyudovik III Molodshij pislya chogo Karl III zmig stati korolem Shidno Frankskogo korolivstva V comu zh roci pomer Lyudovik III korol Zahidno Frankskogo korolivstva Jogo spadkoyemcem stav slabkij na zdorov ya Karloman II Z cogo momentu Karl III Tovstij pochav nalagodzhuvati stosunki zi svitskimi ta cerkovnimi magnatami cogo korolivstva shob u vipadku chogos otrimati koronu Zahidno Frankskogo korolivstva U 884 roci pomiraye jogo nebizh Karloman i Karl III bez uskladnen staye volodarem Zahidno Frankskogo korolivstva Vin praktichno zmig vidnoviti Franksku imperiyu u mezhah yaki vona mala za Karla Velikogo Vodnochas vin ne zmig zdolati Bozona yakij volodaryuvav u Provanskomu korolivstvii She u 879 roci vin proviv zbori cerkovnoyi ta svitskoyi vladi u Mantayi yaki ogolosili jogo korolem Provansu Vodnochas Karl III zitknuvsya z velikoyu problemoyu napadami normaniv na uzberezhzhya Zahidno Frankskoyi derzhavi U 881 882 rokah vin voyuvav z nimi u Nizhnij Lotaringiyi vdovzh riki Maas U 886 roci na Ruan ta Parizh napali normanski zagoni na choli iz Rollo V oboh vipadkah imperatoru ne vistachilo sil protidiyati napadnikam i vin zmushenij buv viddati vikup Stalo zrozumilo sho Karl III ne zdatnij vidnoviti velich ta mogutnist Frankskoyi imperiyi U cej moment vinik konflikt mizh Karlom ta jogo druzhinoyu Rihardoyu yaku vin zvinuvativ u podruzhnij zradi Porushnikom svoyih shlyubnih prav Karl III ogolosiv svogo ministra Luyitvarda Ostannij vtik do nebozha Karla Tovstogo Arnulfa yakogo pidmoviv pidnyati povstannya proti dyadka Cej zakolot pidtrimali nimecki magnati yaki buli nezadovoleni diyami Karla III Vnaslidok cogo u Ferhgejmi Arnulfa ogolosili korolem Shidno Frankskogo korolivstva Dosit shvidko povstannya ohopilo vsyu imperiyu Rozumiyuchi nemozhlivist protidiyati vorogam Karl III 17 listopada 887 roku zriksya vladi Novim imperatorom stav Arnulf yakij nadav Karlu Tovstomu dekilka mayetkiv u Shvabiyi Pomer Karl u mayetku Naudingen 13 sichnya 888 roku RodinaDruzhina Riharda 840 894 donka Erharda grafa Nordgau Ditej ne buloPrimitkiSettipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 297 299 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 http www britannica com EBchecked topic 348751 Louis II Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 287 289 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 299 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577DzherelaSimon MacLean Kingship and Politics in the Late Ninth Century Charles the Fat and the End of the Carolingian Empire Cambridge 2003 ISBN 0 521 81945 8 angl