Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Карліс Бауманіс (латис. Kārlis Baumanis, більше відомий як Бауману Карліс, латис. Baumaņu Kārlis; *11 травня 1835, — †10 січня 1905, Лімбажі) — латвійський композитор, автор слів та музики національного гімну Латвії «Dievs, svētī Latviju» (Боже бережи Латвію).
| Карліс Бауманіс | |
|---|---|
| латис. Kārlis Baumanis | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 11 травня 1835 |
| Місце народження | |
| Дата смерті | 10 січня 1905 (69 років) |
| Місце смерті | Лімбажі |
| Громадянство | Російська імперія |
| Національність | латвієць |
| Професія | композитор |
 Файли у Вікісховищі | |
Карліс Бауманіс був педагогом і учасником молодого латвійського громадського руху, одним із основоположників латвійської професійної музики, співавтором сатиричного видання «Дундурі», драматургом і поетом, а також одним із засновників руху національного пробудження Латвії. Більш відомий як автор національного гімну Латвії «Боже, благослови Латвію», який згодом став державним гімном Латвійської Республіки.
Життєпис
Народився 11 травня 1835 і був шостим сином Якобса Бауманіса, орендаря садиби Індрікі у волості Вількене Лімбазького повіту, та його дружини Анни. У 1837 родина Бауманісів переїхала до будинку Лемшукалнів у замку Лімбажі.
Навчався в Лімбазькій парафіяльній школі (1846–1848), Лімбазькій початковій школі (1848–1850) та Лімбазькій окружній школі (1850–1852). Після закінчення повітового училища з 1853 по 1856 рр. навчався у вчительській семінарії Чімзес у Валці, де вивчав загальноосвітню, спеціальну педагогіку, іноземні мови, хоровий спів, гру на органі та скрипці.
Влітку 1856 Карліс Бауманіс закінчив семінарію навідмінно з усіх предметів і почав працювати домашнім учителем у родині фон Адеркаса, власника маєтку Кірбіжі. Скривджений національними почуттями і невдоволений своїм принизливим станом, він восени 1858 покинув маєток і вирушив до Петербурга, столиці Російської імперії, зі словами «Краще в Петербурзі, ніж у Відземі учителем».
У Санкт-Петербурзі можна було зробити багато чого на благо народу, що в той час у країнах Балтії було неможливим. Російське суспільство неодноразово підтримувало латвійські національні зусилля, тому в 1860-х роках у Петербурзі був створений центр латвійської прогресивної думки, до якого приєднався Бауманіс.
Спочатку він жив у своїх братів — Мартіньша і Єкаба, які прибули туди раніше як ремісники. У зв'язку з тим, що сертифікат із семінарії Чімзес у Валці не давав права працювати вчителем у Санкт-Петербурзі, Бауманіс за підтримки молодшого брата Яніса Цімзе, Давідса Цімзе швидко підготувався до обов'язкового іспиту домашнього вчителя, який склав дуже добре. Почав працювати вихователем і вчителем каліграфії в у школі церкви св. Анни.
Одночасно Бауманіс домашнім вчителем у родині директора 1-го департаменту російського міністерства народної освіти Миколи Ребіндера. Там він мав широкі можливості для самоосвіти (вдома мав велику приватну бібліотеку з видатними працями в галузі історії та педагогіки) і можливість зустрітися з багатьма визначними людьми того часу, зокрема з німецьким державним діячем Бісмарком та іншими.
У 1860 Бауманіс отримав постійну роботу вчителя німецької мови в Петербурзькій реформатській школі, де пропрацював більше двадцяти років. Директор школи Давид Марго спонукав його до складання німецького підручника, виданого в 1865, під назвою «Elemente deutscher Schrift and Sprache»
У цей час він вступає до щойно створеного Латвійського читацького товариства Санкт-Петербурга (1862), був співробітником петербурзьких газет (1862–1865), де тоді працювали також Кришьяніс Валдемарс та Аусекліс.
В семінарії Чімзес Бауманіс навчився гармонізувати народні пісні в дусі німецької музики, у 1865 брав приватні уроки гри на фортепіано у професора Петербурзької консерваторії Ф. Чорного. Наприкінці 1860-х років з'являються перші обробки народних пісень Карліса Бауманіса, і він починає думати про створення авторських пісень.
Важливим поворотним моментом у житті Бауманіса стало його обрання в 1870 речником Ризького латиського товариства та членом Співочої комісії, де він брав активну участь у підготовці Першого загального латвійського співочого фестивалю. Цього року він одружився з Марією Каролін Єлизаветою, дочкою Фердинанда фон Віта, орендаря садиби Саруму, і був викладачем німецької мови в престижному Смольному інституті благородних дівчат.
У 1871 навчався композиції у чеського музиканта Войсха Главави. 14 листопада 1872 у нього народилася донька Лілія Елізабет. У 1873 за успіхи в педагогічній роботі був нагороджений орденом Св. Анни.
На Першому пісенному святі 1873 прозвучали дві оригінальні пісні Карліса Бауманіса — «Пісня про вітчизну» та «Пісня даугавських рибалок». Державний гімн «Боже, благослови Латвію!» не був включений до програми через цензуру, але все ж співався на урочистому відкритті 26 червня 1873 в залі Ризького латиського товариства. Карліс Бауманіс разом зі своїм учителем Янісом Цімзе та головними диригентами входив до комісії журі військового хору.
У 1874 у Петербурзі були видані збірки пісень Бауманіса «Austra» та «Līgo» з гімном «Боже, благослови Латвію», остання була конфіскована місцевою владою в Ризькому порту і спалена на Даугаві.
У 1874 Карліс Бауманіс і Кронвальдс Аті очолювали Другу загальну вчительську конференцію, де двісті п'ятдесят сім учителів вперше без нагляду пасторів обговорили справи латвійських шкіл, надавши особливого значення народній пісні та музиці у «виховання юнацтва».
У 1875 в Петербурзі вийшла збірка пісень Бауманіса «Mortuos plango» на згадку про Атіса Кронвальдса, пісня «Отче наш, на небесах» (перша латвійська духовна пісня) і твір з біблійним даром, подарований вчителю Войсхаму Главачсу.
25 травня 1875 народилася його донька Марта Матільда.
З 1875 по 1878 Бауманіс був співробітником і фактичним видавцем альманаху «Дундурі». У середині 1870-х розгорнулася гостра полеміка навколо критики Й. Цімзе 3 частини «Пісенних коштовностей», у якій Бауманіс дорікав Цімзе в тому, що він змішує німецькі тексти та мелодії з латвійськими народними піснями. Відгомін полеміки був і в сатирі «Дундурі», де висміювалася темрява й відсталість. Навесні 1877 року Бауманіс завершив збірку «Пісенна верба» для шкіл і товариств, яка через цензуру не була видана.
Тим не менш, у 1878 уряд Російської імперії нагородив Бауманіса орденом Св. Станіслава за успіхи в педагогічній роботі та в репертуарі ІІ загальнолатиського співочого фестивалю 1880. До його пісень увійшли «Тримпула», «Співаймо пісні по-латиськи» та «Отче наш на небесах».
Проте в 1881 його звільнили від викладання в реформатській школі, виділивши квартиру. Існує кілька версій причин звільнення. Деякі, в тому числі родичі, вважають, що причиною стало надмірне вживання алкоголю. Згадуються також деякі мовні порушення, але пояснення впливу знедолених також є переконливим, і передбачається, що в 1881 році, коли почав правити цар Олександр III, він розпочав «чистку» суспільства, під яку потрапив і «дисидент» Бауманіс.
Після повернення на батьківщину в 1882 Карліс Бауманіс оселився в Лімбажі і був активним учасником Лімбажського товариства, ведучим вечорівзапитань і відповідей. Пізніше був опублікований «Справжній балтійський календар», де публікував свої твори і Карліс Бауманіс. Наприкінці життя Мартіньш Елксне надрукував у своїй лімбазькій друкарні «Пальмове листя, зірване з дерева життя» або «Духовні пісні на кожну нагоду».
У 1888 на Третьому пісенному фестивалі симфонічний оркестр виконав «Боже, благослови Латвію!», а в 1895 на Четвертому пісенному фестивалі «Боже благослови Латвію!» до концертної програми хору був включений гімн Латвії.
Карліс Бауманіс помер 10 січня 1905 і був похований на Лімбазькому цвинтарі. Автор надгробка — Густав Шкільтерс (1920).
Його дочка Елізабет Лілія також стала вчителем у Лімбажі.
Праці
Збірки музичних композицій
- «Austra» 3 зошити (1874) з 36 піснями. Центральне місце в них займають хорові пісні («Trimpula», «Raug, tavas tautas liktens» та ін.), а також сольні («Tautai», «Zilais kalns», «Ūdens plūdi» та ін.) на слова Аусекла.
- «Līgo» (1874) із 66 піснями для чоловічого хору. У цій збірці вплив молодого латвійського руху ще глибший. До збірки увійшло 66 пісень — як авторські композиції для хору («Tēvijas dziesma», «Patiesībai un vienprātībai», «Viens veclatvietis un daudz jaunlatviešu» та ін.), так і обробки народних
- «Mortuos plango» (1875) пам'яті Ати Кронвальдса з чотирма піснями.
- «Dziesmu vītols» (1877) — збірка пісень у трьох зошитах для шкіл і товариств разом з Аусеклі, яка містила пісні Бауманіса на слова Аусекла («Uz skolu», «Gaismas pils», «Trimpula», обробки народних пісень та ін.)
Літературна діяльність
У 1870-х Карліс Бауманіс також займався літературою та публіцистикою під псевдонімами Aco, Ako, Antikangars, Aco — Antikangars. Сам малював карикатури в сатиричному виданні «Дундурі».
Був автором кількох сатиричних пісень, зокрема тексту «Доля латиської народної пісні», в якому висміювався латвійсько-німецький лютеранський пастор, що зневажав латвійські народні пісні.
Драматургія
Рукопис містить сатиричну п'єсу «No tumsas caur dūmiem pie gaismas» («Від темряви через дим до світла») («Сцени з Балтики, намальовані з АСО»). Ця двоактна вистава за звучанням близька до сатири «Дундурі», в ній також присутні мотиви Зобугали. У п'єсі зображено латвійських студентів — виразників нових латвійських прагнень, які різко критикують засилля балтійських німців. У ході вистави учні перетворюють старого господаря, який потрапив у безладдя, на просвітлену людину. У п'єсі висміюються і слуги церкви. Герої п'єси різко висловлюються про балтійські аграрні відносини.
Журналістика
Публіцистичні тексти Карліса Бауманіса можна знайти в пресі. Він сперечався про тексти й музику народних пісень, писав про мовознавство. Кілька його статей надруковано в «Істинному балтійському календарі» (1890–1899), який він також упорядкував і редагував.
Нагороди
За видатні досягнення в роботі вчителя в Петербурзі Карліс Бауманіс отримав орден Св. Анни в 1873, а також орден Святого Станіслава в 1878.
Посилання
- з матеріалами про Баумані Карліса
- Anda Buševica (2016. gada 19. novembris). Latvijas himnas autors Baumaņu Kārlis — izcila un traģiska personība [ 23 листопада 2021 у Wayback Machine.]. Augstāk par zemi. . . Skatīts: 2016. gada 20. novembrī.
 | Це незавершена стаття про композитора. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про особу Латвії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- KĀRLIS — PERSONĪBA LATVIEŠU KULTŪRĀ[недоступне посилання]
- Mūsu valsts himnas[недоступне посилання], raksts par A.Melnalkšņa atmiņām un pētījumiem laikrakstā (11.01.1930), informācija iegūta 04.07.2008 LNB portālā periodika.lv
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2013.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karlis Baumanis latis Karlis Baumanis bilshe vidomij yak Baumanu Karlis latis Baumanu Karlis 11 travnya 1835 18350511 10 sichnya 1905 Limbazhi latvijskij kompozitor avtor sliv ta muziki nacionalnogo gimnu Latviyi Dievs sveti Latviju Bozhe berezhi Latviyu Karlis Baumanislatis Karlis BaumanisOsnovna informaciyaData narodzhennya 11 travnya 1835 1835 05 11 Misce narodzhennyaData smerti 10 sichnya 1905 1905 01 10 69 rokiv Misce smerti LimbazhiGromadyanstvo Rosijska imperiyaNacionalnist latviyecProfesiya kompozitor Fajli u Vikishovishi Karlis Baumanis buv pedagogom i uchasnikom molodogo latvijskogo gromadskogo ruhu odnim iz osnovopolozhnikiv latvijskoyi profesijnoyi muziki spivavtorom satirichnogo vidannya Dunduri dramaturgom i poetom a takozh odnim iz zasnovnikiv ruhu nacionalnogo probudzhennya Latviyi Bilsh vidomij yak avtor nacionalnogo gimnu Latviyi Bozhe blagoslovi Latviyu yakij zgodom stav derzhavnim gimnom Latvijskoyi Respubliki ZhittyepisNarodivsya 11 travnya 1835 i buv shostim sinom Yakobsa Baumanisa orendarya sadibi Indriki u volosti Vilkene Limbazkogo povitu ta jogo druzhini Anni U 1837 rodina Baumanisiv pereyihala do budinku Lemshukalniv u zamku Limbazhi Navchavsya v Limbazkij parafiyalnij shkoli 1846 1848 Limbazkij pochatkovij shkoli 1848 1850 ta Limbazkij okruzhnij shkoli 1850 1852 Pislya zakinchennya povitovogo uchilisha z 1853 po 1856 rr navchavsya u vchitelskij seminariyi Chimzes u Valci de vivchav zagalnoosvitnyu specialnu pedagogiku inozemni movi horovij spiv gru na organi ta skripci Vlitku 1856 Karlis Baumanis zakinchiv seminariyu navidminno z usih predmetiv i pochav pracyuvati domashnim uchitelem u rodini fon Aderkasa vlasnika mayetku Kirbizhi Skrivdzhenij nacionalnimi pochuttyami i nevdovolenij svoyim prinizlivim stanom vin voseni 1858 pokinuv mayetok i virushiv do Peterburga stolici Rosijskoyi imperiyi zi slovami Krashe v Peterburzi nizh u Vidzemi uchitelem U Sankt Peterburzi mozhna bulo zrobiti bagato chogo na blago narodu sho v toj chas u krayinah Baltiyi bulo nemozhlivim Rosijske suspilstvo neodnorazovo pidtrimuvalo latvijski nacionalni zusillya tomu v 1860 h rokah u Peterburzi buv stvorenij centr latvijskoyi progresivnoyi dumki do yakogo priyednavsya Baumanis Spochatku vin zhiv u svoyih brativ Martinsha i Yekaba yaki pribuli tudi ranishe yak remisniki U zv yazku z tim sho sertifikat iz seminariyi Chimzes u Valci ne davav prava pracyuvati vchitelem u Sankt Peterburzi Baumanis za pidtrimki molodshogo brata Yanisa Cimze Davidsa Cimze shvidko pidgotuvavsya do obov yazkovogo ispitu domashnogo vchitelya yakij sklav duzhe dobre Pochav pracyuvati vihovatelem i vchitelem kaligrafiyi v u shkoli cerkvi sv Anni Odnochasno Baumanis domashnim vchitelem u rodini direktora 1 go departamentu rosijskogo ministerstva narodnoyi osviti Mikoli Rebindera Tam vin mav shiroki mozhlivosti dlya samoosviti vdoma mav veliku privatnu biblioteku z vidatnimi pracyami v galuzi istoriyi ta pedagogiki i mozhlivist zustritisya z bagatma viznachnimi lyudmi togo chasu zokrema z nimeckim derzhavnim diyachem Bismarkom ta inshimi U 1860 Baumanis otrimav postijnu robotu vchitelya nimeckoyi movi v Peterburzkij reformatskij shkoli de propracyuvav bilshe dvadcyati rokiv Direktor shkoli David Margo sponukav jogo do skladannya nimeckogo pidruchnika vidanogo v 1865 pid nazvoyu Elemente deutscher Schrift and Sprache U cej chas vin vstupaye do shojno stvorenogo Latvijskogo chitackogo tovaristva Sankt Peterburga 1862 buv spivrobitnikom peterburzkih gazet 1862 1865 de todi pracyuvali takozh Krishyanis Valdemars ta Auseklis V seminariyi Chimzes Baumanis navchivsya garmonizuvati narodni pisni v dusi nimeckoyi muziki u 1865 brav privatni uroki gri na fortepiano u profesora Peterburzkoyi konservatoriyi F Chornogo Naprikinci 1860 h rokiv z yavlyayutsya pershi obrobki narodnih pisen Karlisa Baumanisa i vin pochinaye dumati pro stvorennya avtorskih pisen Vazhlivim povorotnim momentom u zhitti Baumanisa stalo jogo obrannya v 1870 rechnikom Rizkogo latiskogo tovaristva ta chlenom Spivochoyi komisiyi de vin brav aktivnu uchast u pidgotovci Pershogo zagalnogo latvijskogo spivochogo festivalyu Cogo roku vin odruzhivsya z Mariyeyu Karolin Yelizavetoyu dochkoyu Ferdinanda fon Vita orendarya sadibi Sarumu i buv vikladachem nimeckoyi movi v prestizhnomu Smolnomu instituti blagorodnih divchat U 1871 navchavsya kompoziciyi u cheskogo muzikanta Vojsha Glavavi 14 listopada 1872 u nogo narodilasya donka Liliya Elizabet U 1873 za uspihi v pedagogichnij roboti buv nagorodzhenij ordenom Sv Anni Na Pershomu pisennomu svyati 1873 prozvuchali dvi originalni pisni Karlisa Baumanisa Pisnya pro vitchiznu ta Pisnya daugavskih ribalok Derzhavnij gimn Bozhe blagoslovi Latviyu ne buv vklyuchenij do programi cherez cenzuru ale vse zh spivavsya na urochistomu vidkritti 26 chervnya 1873 v zali Rizkogo latiskogo tovaristva Karlis Baumanis razom zi svoyim uchitelem Yanisom Cimze ta golovnimi dirigentami vhodiv do komisiyi zhuri vijskovogo horu U 1874 u Peterburzi buli vidani zbirki pisen Baumanisa Austra ta Ligo z gimnom Bozhe blagoslovi Latviyu ostannya bula konfiskovana miscevoyu vladoyu v Rizkomu portu i spalena na Daugavi U 1874 Karlis Baumanis i Kronvalds Ati ocholyuvali Drugu zagalnu vchitelsku konferenciyu de dvisti p yatdesyat sim uchiteliv vpershe bez naglyadu pastoriv obgovorili spravi latvijskih shkil nadavshi osoblivogo znachennya narodnij pisni ta muzici u vihovannya yunactva U 1875 v Peterburzi vijshla zbirka pisen Baumanisa Mortuos plango na zgadku pro Atisa Kronvaldsa pisnya Otche nash na nebesah persha latvijska duhovna pisnya i tvir z biblijnim darom podarovanij vchitelyu Vojshamu Glavachsu 25 travnya 1875 narodilasya jogo donka Marta Matilda Z 1875 po 1878 Baumanis buv spivrobitnikom i faktichnim vidavcem almanahu Dunduri U seredini 1870 h rozgornulasya gostra polemika navkolo kritiki J Cimze 3 chastini Pisennih koshtovnostej u yakij Baumanis dorikav Cimze v tomu sho vin zmishuye nimecki teksti ta melodiyi z latvijskimi narodnimi pisnyami Vidgomin polemiki buv i v satiri Dunduri de vismiyuvalasya temryava j vidstalist Navesni 1877 roku Baumanis zavershiv zbirku Pisenna verba dlya shkil i tovaristv yaka cherez cenzuru ne bula vidana Tim ne mensh u 1878 uryad Rosijskoyi imperiyi nagorodiv Baumanisa ordenom Sv Stanislava za uspihi v pedagogichnij roboti ta v repertuari II zagalnolatiskogo spivochogo festivalyu 1880 Do jogo pisen uvijshli Trimpula Spivajmo pisni po latiski ta Otche nash na nebesah Prote v 1881 jogo zvilnili vid vikladannya v reformatskij shkoli vidilivshi kvartiru Isnuye kilka versij prichin zvilnennya Deyaki v tomu chisli rodichi vvazhayut sho prichinoyu stalo nadmirne vzhivannya alkogolyu Zgaduyutsya takozh deyaki movni porushennya ale poyasnennya vplivu znedolenih takozh ye perekonlivim i peredbachayetsya sho v 1881 roci koli pochav praviti car Oleksandr III vin rozpochav chistku suspilstva pid yaku potrapiv i disident Baumanis Pislya povernennya na batkivshinu v 1882 Karlis Baumanis oselivsya v Limbazhi i buv aktivnim uchasnikom Limbazhskogo tovaristva veduchim vechorivzapitan i vidpovidej Piznishe buv opublikovanij Spravzhnij baltijskij kalendar de publikuvav svoyi tvori i Karlis Baumanis Naprikinci zhittya Martinsh Elksne nadrukuvav u svoyij limbazkij drukarni Palmove listya zirvane z dereva zhittya abo Duhovni pisni na kozhnu nagodu U 1888 na Tretomu pisennomu festivali simfonichnij orkestr vikonav Bozhe blagoslovi Latviyu a v 1895 na Chetvertomu pisennomu festivali Bozhe blagoslovi Latviyu do koncertnoyi programi horu buv vklyuchenij gimn Latviyi Karlis Baumanis pomer 10 sichnya 1905 i buv pohovanij na Limbazkomu cvintari Avtor nadgrobka Gustav Shkilters 1920 Jogo dochka Elizabet Liliya takozh stala vchitelem u Limbazhi PraciZbirki muzichnih kompozicij Austra 3 zoshiti 1874 z 36 pisnyami Centralne misce v nih zajmayut horovi pisni Trimpula Raug tavas tautas liktens ta in a takozh solni Tautai Zilais kalns udens pludi ta in na slova Ausekla Ligo 1874 iz 66 pisnyami dlya cholovichogo horu U cij zbirci vpliv molodogo latvijskogo ruhu she glibshij Do zbirki uvijshlo 66 pisen yak avtorski kompoziciyi dlya horu Tevijas dziesma Patiesibai un vienpratibai Viens veclatvietis un daudz jaunlatviesu ta in tak i obrobki narodnih Mortuos plango 1875 pam yati Ati Kronvaldsa z chotirma pisnyami Dziesmu vitols 1877 zbirka pisen u troh zoshitah dlya shkil i tovaristv razom z Ausekli yaka mistila pisni Baumanisa na slova Ausekla Uz skolu Gaismas pils Trimpula obrobki narodnih pisen ta in Literaturna diyalnist U 1870 h Karlis Baumanis takozh zajmavsya literaturoyu ta publicistikoyu pid psevdonimami Aco Ako Antikangars Aco Antikangars Sam malyuvav karikaturi v satirichnomu vidanni Dunduri Buv avtorom kilkoh satirichnih pisen zokrema tekstu Dolya latiskoyi narodnoyi pisni v yakomu vismiyuvavsya latvijsko nimeckij lyuteranskij pastor sho znevazhav latvijski narodni pisni Dramaturgiya Rukopis mistit satirichnu p yesu No tumsas caur dumiem pie gaismas Vid temryavi cherez dim do svitla Sceni z Baltiki namalovani z ASO Cya dvoaktna vistava za zvuchannyam blizka do satiri Dunduri v nij takozh prisutni motivi Zobugali U p yesi zobrazheno latvijskih studentiv viraznikiv novih latvijskih pragnen yaki rizko kritikuyut zasillya baltijskih nimciv U hodi vistavi uchni peretvoryuyut starogo gospodarya yakij potrapiv u bezladdya na prosvitlenu lyudinu U p yesi vismiyuyutsya i slugi cerkvi Geroyi p yesi rizko vislovlyuyutsya pro baltijski agrarni vidnosini Zhurnalistika Publicistichni teksti Karlisa Baumanisa mozhna znajti v presi Vin sperechavsya pro teksti j muziku narodnih pisen pisav pro movoznavstvo Kilka jogo statej nadrukovano v Istinnomu baltijskomu kalendari 1890 1899 yakij vin takozh uporyadkuvav i redaguvav NagorodiZa vidatni dosyagnennya v roboti vchitelya v Peterburzi Karlis Baumanis otrimav orden Sv Anni v 1873 a takozh orden Svyatogo Stanislava v 1878 Posilannyaz materialami pro Baumani Karlisa Anda Busevica 2016 gada 19 novembris Latvijas himnas autors Baumanu Karlis izcila un tragiska personiba 23 listopada 2021 u Wayback Machine Augstak par zemi Skatits 2016 gada 20 novembri Ce nezavershena stattya pro kompozitora Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu Latviyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi KARLIS PERSONiBA LATVIESU KULTuRA nedostupne posilannya Musu valsts himnas nedostupne posilannya raksts par A Melnalksna atminam un petijumiem laikraksta 11 01 1930 informacija ieguta 04 07 2008 LNB portala periodika lv Arhiv originalu za 02016 03 05 5 bereznya 2016 Procitovano 02013 08 22 22 serpnya 2013 PDF Arhiv originalu PDF za 02016 03 08 8 bereznya 2016 Procitovano 02013 08 22 22 serpnya 2013