Карло Шванцер (нім. Karl Schwanzer; 21 травня 1918, Відень, Австрія — 20 серпня 1975, Відень) — австрійський архітектор. Його найвідомішими проектами були австрійський виставковий павільйон на Всесвітній виставці «Експо» 1958 року в Брюсселі та проект 1972 року — споруда адміністрації німецького автобудівного та авіамоторного концерну BMW у Мюнхені.
Карло Шванцер | ||||
---|---|---|---|---|
Karl Schwanzer | ||||
Народження | 21 травня 1918 Відень | |||
Смерть | 20 серпня 1975 (57 років) | |||
Відень | ||||
Поховання | d | |||
Національність | австрієць | |||
Країна | Австро-Угорщина, Австрія | |||
Навчання | Віденський технічний університет | |||
Діяльність | архітектор, викладач університету | |||
Відомі учні | d, d[1], d[2], d[3], d[4] і d[4] | |||
Працівник | Віденський технічний університет | |||
Твори | Башта BMW та Музей BMW у Мюнхені Бельведер 21 у Відні | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Карло Шванцер у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Карло Шванцер народився в 1918 році у Відні, у сім'ї простих людей. Любов до будівництва йому привили батько та дядько-тесля, який навчив його свого ремесла. Після закінчення середньої школи у Відні в 1936 році він вирішив вивчати архітектуру в Віденському технічному університеті, який закінчив у 1940 році. Під час навчання він працював техніком у декількох архітектурних фірмах. Уже через рік після закінчення університету за свою роботу «Нові будівельні роботи в звільненій Верхній Сілезії. Кільце в Жорах. Реконструкція та дизайн» (Arbeit Neues Bauen im befreiten Oberschlesien. Der Ring in Sohrau. Entschandelung und Gestaltung) він отримав науковий ступінь доктора філософії.
Після закінчення Другої світової війни Шванцер працював деякий час на різних посадах, а у 1948 році відкрив власну архітектурну студію як незалежний архітектор. Спочатку розробляв невеликі проекти, за які брався з великим натхненням і при виконанні яких прагнув до досконалості.
Першим його великим успіхом був проект австрійського виставкового павільйону на Всесвітній виставці «Експо» 1958 року в Брюсселі. Карло Шванцер був удостоєний посади повного професора Віденського технічного університету, яку він займав до своєї передчасної смерті в 1975 році. Одночасно в 1960-і роки він працював як запрошений професор в технічних університетах Дармштадту, Будапешту та Ер-Ріяду.
У 1947—1975 рік Шванцер розробив ряд проектів визначних будівель, у яких їх конструкція була тісно пов'язана з функціональністю та структурою. Він створив Австрійський інститут дизайну (Österreichische Institut für Formgebung), а у 1967 році відкрив другу власну архітектурну студію в Мюнхені.
До відкриття в Мюнхені літніх Олімпійських ігор 1972 року він збудував 101 метрову вежу адміністрації німецького автобудівного та авіамоторного концерну BMW, що стала однією з найпомітніших архітектурних будівель міста.
Зовнішній вигляд споруди формою нагадує автошини у гоночному автомобілі, а гараж — головку блоку циліндрів. Вежа складається з чотирьох циліндрів діаметром 52,30 м, кожен з яких має 22 поверхи, два з яких — підвальні, а 18 — офісні. Біля вежі тоді ж був побудований Музей автомобілів BMW. Це теж кругла футуристична будівля у формі алюмінієвої чаші, з основою діаметром 20 м і дахом приблизно 40 м.
У 1972 році були побудовані освітній центр та майстерня Інституту сприяння розвитку економіки у Санкт-Пельтені. У проекті реалізований принцип максимально можливої рентабельності, можливість гнучкої багатофункціональності окремих кімнат і груп кімнат.
У 1975 Карлу Шванцерові було доручено розробити проект будівлі представницького характеру — Посольство Австрії в Бразилії. Це блискуче білий будинок з місцевих збірних полегшених бетонних елементів, який сильно вирізня́ється на тлі яскравого блакитного неба і червоної землі Бразилії.
Шванцер був одружений з Гільдою Дельтл (1920—1998), у них було двоє синів. 20 серпня 1975 року Карло Шванцер пішов з життя і похований на цвинтарі [de].
Посмертно в 1975 році був нагороджений [de] у галузі архітектури. У 2008 році його іменем була названа вулиця в 10-му районі Відня.
Нагороди та почесні звання
- 1954 — Премія Йозефа Гофмана від спілки митців Віденська сецесія
- 1958 — Срібний орден за заслуги перед Австрійською Республікою
- 1958 — Гран-прі за архітектуру на Всесвітній виставці в Брюсселі
- 1959 — [de]
- 1963 — Почесний член-кореспондент Королівського інституту британських архітекторів
- 1965 — Офіцер Merit Touristique, Франція
- 1969 — Почесний член [en]
- 1969 — Член-кореспондент німецьких архітекторів
- 1969 — Великий почесний «Знак за заслуги перед Австрійською Республікою»
- 1973 — Нагорода профспілки архітекторів Баварії
- 1974 — Премія за бетонну архітектуру Федеральної асоціації німецької цементної промисловості
- 1975 — [de] за архітектуру (посмертно)
- 2008 — названа вулиця імені Карла Шванцера у районі Відня Фаворитен
Примітки
- https://www.wienerwohnen.at/hof/1162/1162.html
- https://www.wienerwohnen.at/hof/285/Franz-Bauer-Hof.html
- https://www.wienerwohnen.at/hof/294/Max-Boehm-Hof.html
- https://www.wienerwohnen.at/hof/1232/Ottakringer-Strasse-103.html
- Карло Шванцер [ 24 липня 2008 у Wayback Machine.] archinform.net (англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карло Шванцер |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Karlo Shvancer nim Karl Schwanzer 21 travnya 1918 19180521 Viden Avstriya 20 serpnya 1975 Viden avstrijskij arhitektor Jogo najvidomishimi proektami buli avstrijskij vistavkovij paviljon na Vsesvitnij vistavci Ekspo 1958 roku v Bryusseli ta proekt 1972 roku sporuda administraciyi nimeckogo avtobudivnogo ta aviamotornogo koncernu BMW u Myunheni Karlo ShvancerKarl SchwanzerNarodzhennya21 travnya 1918 1918 05 21 VidenSmert20 serpnya 1975 1975 08 20 57 rokiv VidenPohovannyadNacionalnistavstriyecKrayina Avstro Ugorshina AvstriyaNavchannyaVidenskij tehnichnij universitetDiyalnistarhitektor vikladach universitetuVidomi uchnid d 1 d 2 d 3 d 4 i d 4 PracivnikVidenskij tehnichnij universitetTvoriBashta BMW ta Muzej BMW u Myunheni Belveder 21 u VidniNagorodiSribna medal Za zaslugi pered Avstrijskoyu Respublikoyu Kavaler ordena Lepolda I Karlo Shvancer u VikishovishiZhittyepisAdministraciya koncernu BMW 2010 Karlo Shvancer narodivsya v 1918 roci u Vidni u sim yi prostih lyudej Lyubov do budivnictva jomu privili batko ta dyadko teslya yakij navchiv jogo svogo remesla Pislya zakinchennya serednoyi shkoli u Vidni v 1936 roci vin virishiv vivchati arhitekturu v Videnskomu tehnichnomu universiteti yakij zakinchiv u 1940 roci Pid chas navchannya vin pracyuvav tehnikom u dekilkoh arhitekturnih firmah Uzhe cherez rik pislya zakinchennya universitetu za svoyu robotu Novi budivelni roboti v zvilnenij Verhnij Sileziyi Kilce v Zhorah Rekonstrukciya ta dizajn Arbeit Neues Bauen im befreiten Oberschlesien Der Ring in Sohrau Entschandelung und Gestaltung vin otrimav naukovij stupin doktora filosofiyi 20 ij budinok u Vidni 2010 Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Shvancer pracyuvav deyakij chas na riznih posadah a u 1948 roci vidkriv vlasnu arhitekturnu studiyu yak nezalezhnij arhitektor Spochatku rozroblyav neveliki proekti za yaki bravsya z velikim nathnennyam i pri vikonanni yakih pragnuv do doskonalosti Pershim jogo velikim uspihom buv proekt avstrijskogo vistavkovogo paviljonu na Vsesvitnij vistavci Ekspo 1958 roku v Bryusseli Karlo Shvancer buv udostoyenij posadi povnogo profesora Videnskogo tehnichnogo universitetu yaku vin zajmav do svoyeyi peredchasnoyi smerti v 1975 roci Odnochasno v 1960 i roki vin pracyuvav yak zaproshenij profesor v tehnichnih universitetah Darmshtadtu Budapeshtu ta Er Riyadu Bashta ta Muzej BMW u Myunheni U 1947 1975 rik Shvancer rozrobiv ryad proektiv viznachnih budivel u yakih yih konstrukciya bula tisno pov yazana z funkcionalnistyu ta strukturoyu Vin stvoriv Avstrijskij institut dizajnu Osterreichische Institut fur Formgebung a u 1967 roci vidkriv drugu vlasnu arhitekturnu studiyu v Myunheni Do vidkrittya v Myunheni litnih Olimpijskih igor 1972 roku vin zbuduvav 101 metrovu vezhu administraciyi nimeckogo avtobudivnogo ta aviamotornogo koncernu BMW sho stala odniyeyu z najpomitnishih arhitekturnih budivel mista Zovnishnij viglyad sporudi formoyu nagaduye avtoshini u gonochnomu avtomobili a garazh golovku bloku cilindriv Vezha skladayetsya z chotiroh cilindriv diametrom 52 30 m kozhen z yakih maye 22 poverhi dva z yakih pidvalni a 18 ofisni Bilya vezhi todi zh buv pobudovanij Muzej avtomobiliv BMW Ce tezh krugla futuristichna budivlya u formi alyuminiyevoyi chashi z osnovoyu diametrom 20 m i dahom priblizno 40 m Institut ekonomiki u Sankt Pelteni U 1972 roci buli pobudovani osvitnij centr ta majsternya Institutu spriyannya rozvitku ekonomiki u Sankt Pelteni U proekti realizovanij princip maksimalno mozhlivoyi rentabelnosti mozhlivist gnuchkoyi bagatofunkcionalnosti okremih kimnat i grup kimnat U 1975 Karlu Shvancerovi bulo dorucheno rozrobiti proekt budivli predstavnickogo harakteru Posolstvo Avstriyi v Braziliyi Ce bliskuche bilij budinok z miscevih zbirnih polegshenih betonnih elementiv yakij silno viriznya yetsya na tli yaskravogo blakitnogo neba i chervonoyi zemli Braziliyi Mogila Karla Shvancera Shvancer buv odruzhenij z Gildoyu Deltl 1920 1998 u nih bulo dvoye siniv 20 serpnya 1975 roku Karlo Shvancer pishov z zhittya i pohovanij na cvintari de Posmertno v 1975 roci buv nagorodzhenij de u galuzi arhitekturi U 2008 roci jogo imenem bula nazvana vulicya v 10 mu rajoni Vidnya Nagorodi ta pochesni zvannyaVokzal Franca Josifa 1954 Premiya Jozefa Gofmana vid spilki mitciv Videnska secesiya 1958 Sribnij orden za zaslugi pered Avstrijskoyu Respublikoyu 1958 Gran pri za arhitekturu na Vsesvitnij vistavci v Bryusseli 1959 de 1963 Pochesnij chlen korespondent Korolivskogo institutu britanskih arhitektoriv 1965 Oficer Merit Touristique Franciya 1969 Pochesnij chlen en 1969 Chlen korespondent nimeckih arhitektoriv 1969 Velikij pochesnij Znak za zaslugi pered Avstrijskoyu Respublikoyu 1973 Nagoroda profspilki arhitektoriv Bavariyi 1974 Premiya za betonnu arhitekturu Federalnoyi asociaciyi nimeckoyi cementnoyi promislovosti 1975 de za arhitekturu posmertno 2008 nazvana vulicya imeni Karla Shvancera u rajoni Vidnya FavoritenPrimitkihttps www wienerwohnen at hof 1162 1162 html https www wienerwohnen at hof 285 Franz Bauer Hof html https www wienerwohnen at hof 294 Max Boehm Hof html https www wienerwohnen at hof 1232 Ottakringer Strasse 103 html Karlo Shvancer 24 lipnya 2008 u Wayback Machine archinform net angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karlo Shvancer