Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Анатолій Феодосійович Карась | |
|---|---|
| Народився | 2 жовтня 1950 (73 роки) Голичівка, Рівненська область |
| Місце проживання | Львів |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | філософ |
| Alma mater | Київський університет |
| Галузь | філософія |
| Заклад | Львівський університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філософських наук |
| Відомі учні | Ігор Карівець |
| Нагороди |  |
Анатолій Феодосійович Карась (нар. 2 жовтня 1950, с. Голичівка, Корецький район, Рівненська область) — український філософ, професор. Доктор філософських наук (2005). Завідувач кафедри філософії філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (з 1995 року). Член президії НТШ. Член редакційної колегії львівського суспільно-політичного журналу «Універсум».
Життєпис
Народився 2 жовтня 1950 року у селі Голичівка Рівненської області.
Закінчив філософський факультет Київського університету у 1979 році.
У 1979—1982 роках — асистент, 1982—1985 — аспірант кафедри філософії Львівського університету (дисертація на тему: «Регулятивна функція світогляду в процесі творення науково-теоретичних знань»). Відразу після закінчення аспірантури став доцентом кафедри філософії філософського факультету Львівського університету.
У 1991—1998 був проректором з гуманітарних питань Львівського державного університету ім. Івана Франка.
У 1993—1996 та у 2000—2004 — професор—гість Українського вільного університету.
З 1995 року — завідувач кафедри філософії Львівського університету.
Володіє англійською, польською, російською мовами.
Наукова діяльність
У 1998 році викладав курс «Інтелектуальна історія України» в американському Loras College.
У 2003 Видавничим центром ЛНУ імені Івана Франка була видана монографія Анатолія Карася «Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях». У монографії автор розглянув витоки та еволюцію громадянського суспільства, проаналізував класичні теорії та деякі некласичні інтерпретації громадянського суспільства, виявив недетерміністичні передумови соціальних змін у новітніх умовах.
2005 року захистив докторську дисертацію «Філософія громадянського суспільства як інтерпретація свободи і соціальності».
Викладач предметів: «Вступ до філософії», «Філософська пропедевтика», «Філософія громадянського суспільства», «Громадянське суспільство й соціальна ефективність», «Філософія свободи», «Загальна семіотика».
Брав участь, переважно з пленарними доповідями, у понад 100 наукових конференцій в Україні та за кордоном, зокрема, у США: Вашингтоні, Чикаго, Дубюку, Шампуні (Іллінойс), Дюрамі (Дюк-університет, Північна Кароліна); в Лондоні, Мюнхені, Берліні, Стамбулі, Москві, Варшаві, Кракові, Ряшеві, Празі.
Наукові інтереси: соціальна філософія та філософія культури, теорія громадянського суспільства, філософія свободи та семіотика.
Громадська позиція
У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.
Нагороди
- Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (19 травня 2018) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм
Бібліографія
- Людина, суспільство, демократія у поглядах Томаша Масарика // Сучасність. — 2000. — № 12. — С. 135—144
- Етика свободи і солідарності у громадянському суспільстві // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2001 [ 12 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Комуністичне коріння політичного терору й українського геноциду у ХХ столітті // Універсум. № 3-4 (185—186), 2009
Переклади:
- Дж. Ділі. Основи семіотики. Монографія — Львів, 2000. — 232 с.
Примітки
- Світові інтелектуали закликають політиків бойкотувати ЧС доки Росія не звільнить українських політв'язнів [ 23 червня 2018 у Wayback Machine.] 06.06.2018
- Указ президента України №135/2018 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки. 19 травня 2018.
Посилання
- . ЛНУ імені І. Франка. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Anatolij Feodosijovich KarasNarodivsya 2 zhovtnya 1950 1950 10 02 73 roki Golichivka Rivnenska oblastMisce prozhivannya LvivKrayina UkrayinaDiyalnist filosofAlma mater Kiyivskij universitetGaluz filosofiyaZaklad Lvivskij universitetVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor filosofskih naukVidomi uchni Igor KarivecNagorodi Orden Za zaslugi III stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Karas Anatolij Feodosijovich Karas nar 2 zhovtnya 1950 s Golichivka Koreckij rajon Rivnenska oblast ukrayinskij filosof profesor Doktor filosofskih nauk 2005 Zaviduvach kafedri filosofiyi filosofskogo fakultetu Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka z 1995 roku Chlen prezidiyi NTSh Chlen redakcijnoyi kolegiyi lvivskogo suspilno politichnogo zhurnalu Universum ZhittyepisNarodivsya 2 zhovtnya 1950 roku u seli Golichivka Rivnenskoyi oblasti Zakinchiv filosofskij fakultet Kiyivskogo universitetu u 1979 roci U 1979 1982 rokah asistent 1982 1985 aspirant kafedri filosofiyi Lvivskogo universitetu disertaciya na temu Regulyativna funkciya svitoglyadu v procesi tvorennya naukovo teoretichnih znan Vidrazu pislya zakinchennya aspiranturi stav docentom kafedri filosofiyi filosofskogo fakultetu Lvivskogo universitetu U 1991 1998 buv prorektorom z gumanitarnih pitan Lvivskogo derzhavnogo universitetu im Ivana Franka U 1993 1996 ta u 2000 2004 profesor gist Ukrayinskogo vilnogo universitetu Z 1995 roku zaviduvach kafedri filosofiyi Lvivskogo universitetu Volodiye anglijskoyu polskoyu rosijskoyu movami Naukova diyalnistU 1998 roci vikladav kurs Intelektualna istoriya Ukrayini v amerikanskomu Loras College U 2003 Vidavnichim centrom LNU imeni Ivana Franka bula vidana monografiya Anatoliya Karasya Filosofiya gromadyanskogo suspilstva v klasichnih teoriyah i neklasichnih interpretaciyah U monografiyi avtor rozglyanuv vitoki ta evolyuciyu gromadyanskogo suspilstva proanalizuvav klasichni teoriyi ta deyaki neklasichni interpretaciyi gromadyanskogo suspilstva viyaviv nedeterministichni peredumovi socialnih zmin u novitnih umovah 2005 roku zahistiv doktorsku disertaciyu Filosofiya gromadyanskogo suspilstva yak interpretaciya svobodi i socialnosti Vikladach predmetiv Vstup do filosofiyi Filosofska propedevtika Filosofiya gromadyanskogo suspilstva Gromadyanske suspilstvo j socialna efektivnist Filosofiya svobodi Zagalna semiotika Brav uchast perevazhno z plenarnimi dopovidyami u ponad 100 naukovih konferencij v Ukrayini ta za kordonom zokrema u SShA Vashingtoni Chikago Dubyuku Shampuni Illinojs Dyurami Dyuk universitet Pivnichna Karolina v Londoni Myunheni Berlini Stambuli Moskvi Varshavi Krakovi Ryashevi Prazi Naukovi interesi socialna filosofiya ta filosofiya kulturi teoriya gromadyanskogo suspilstva filosofiya svobodi ta semiotika Gromadska poziciyaU chervni 2018 pidtrimav vidkritij list diyachiv kulturi politikiv i pravozahisnikiv iz zaklikom do svitovih lideriv vistupiti na zahist uv yaznenogo u Rosiyi ukrayinskogo rezhisera Olega Sencova j inshih politv yazniv NagorodiOrden Za zaslugi III stupenya 19 travnya 2018 za vagomij osobistij vnesok u rozvitok vitchiznyanoyi nauki zmicnennya naukovo tehnichnogo potencialu Ukrayini bagatorichnu sumlinnu pracyu ta visokij profesionalizmBibliografiyaLyudina suspilstvo demokratiya u poglyadah Tomasha Masarika Suchasnist 2000 12 S 135 144 Etika svobodi i solidarnosti u gromadyanskomu suspilstvi Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 2001 12 grudnya 2007 u Wayback Machine Komunistichne korinnya politichnogo teroru j ukrayinskogo genocidu u HH stolitti Universum 3 4 185 186 2009 Perekladi Dzh Dili Osnovi semiotiki Monografiya Lviv 2000 232 s PrimitkiSvitovi intelektuali zaklikayut politikiv bojkotuvati ChS doki Rosiya ne zvilnit ukrayinskih politv yazniv 23 chervnya 2018 u Wayback Machine 06 06 2018 Ukaz prezidenta Ukrayini 135 2018 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi Dnya nauki 19 travnya 2018 Posilannya LNU imeni I Franka Arhiv originalu za 31 lipnya 2017 Procitovano 31 lipnya 2017