Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Карасулак (заст. Карапурт) — річка, яка впадає в озеро Ялпуг (басейн Дунаю), протікає територією Болградського району Одеської області (Україна). У верхній течії має назву Кайнакі.
| Карасулак | |
|---|---|
| 45°31′21″ пн. ш. 28°39′27″ сх. д. / 45.52257000002777687° пн. ш. 28.65768000002777782° сх. д. | |
| Витік | на північний схід від села Кубей |
| • координати | 45°51′11″ пн. ш. 28°49′10″ сх. д. / 45.85320000002777618° пн. ш. 28.81960000002777988° сх. д. |
| Гирло | Криничне |
| • координати | 0°00′00″ пн. ш. 0°00′00″ сх. д. / 0.00000° пн. ш. 0.00000° сх. д. |
| Похил, м/км | 2,3 |
| Басейн | озеро Ялпуг |
| Країни: |  Україна |
| Регіон | Болградський район |
| Район | Одеська область |
| Довжина | 21 |
| Площа басейну: | 221 |
| Притоки: | невеликі потічки |
Географія
Карасулак бере початок на північний схід від села Кубей. Тече на південний захід та південь. На південь від села Кубей перетинає Верхній Траянів. Впадає до озера Ялпуг на південний захід від села Криничного.
Річка протікає через села: Кубей, Каракурт і Криничне.
У долині річки розташовані Жовтневий ентомологічний заказник та Червоноармійський дендропарк.
Довжина річки складає 21 км. Площа водозбору — 221 км², похил — 2,3‰. Має 4 притоки.
Долина відносно неширока. Річище слабо-звивисте, влітку у багатьох місцях (переважно у верхів'ї) пересихає.
Оцінювання якості води
Норма річного стоку — 1,74 млн. м³. Споруджено кілька ставків. Вода річки має значну мінливість майже всіх компонентів хімічного складу й загальної мінералізації. Серед катіонів у воді річки частіше переважав натрій — його концентрація коливалась від 330,0 (21.03.2007 р.) до 1100,0 (30.08.2006 р.) мг/дм3. Концентрацію Na+ нижчу за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (≤ 120 мг/дм3) і водойм господарсько-побутового призначення (≤ 200 мг/дм3) не фіксували жодного разу. Отже, уміст натрію у воді Карасулака значно вищий ніж у воді озера Ялпуг й суттєво забруднює її.
Уміст магнію коливався від 158,0 (21.03.2007 р.) до 344,0 (16.02.2009 р.) мг/дм3. Концентрацію магнію нижчу за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (≤ 40 мг/дм3) та меншу за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (≤ 50 мг/дм3) — зафіксовано не було.
Кальцій змінювався від 200,0 (21.03.2007 р.) до 414,0 (16.02.2009 р.) мг/дм3. Усі проби води річки Карасулак перевищували ГДК для водойм рибогосподарського призначення за вмістом кальцію.
Вода річки Карасулак забруднена такими компонентами сольового складу як сульфати й хлориди. Крім того, сульфати є переважаючим аніоном. Уміст SO42- у воді річки змінювався від 954,0 (22.04.2013 р.) до 2380,0 (16.02.2009 р.) мг/дм3. При цьому, усі проби води мають значення SO42- вищі за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (100 мг/дм3) та за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (500 мг/дм3). Розрахунок відсоткового вмісту головних іонів у воді озера Катлабуг засвідчує, що переважаючим аніоном є SO4 (≥ 50 % від суми). Хлориди й гідрокарбонати не переважали в жодній з проб.
За забрудненням сульфатами вода річки Карасулак у 2006-2014 роках належала до 7-ї категорії якості (дуже брудної).
Концентрація хлоридів у воді річки за роки досліджень становила від 413,0 (21.03.2007 р.) до 1203,0 (30.08.2006 р.) мг/дм3. Усі проби води річки мали уміст хлоридів вищий за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (300 мг/дм3) та ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (350 мг/дм3). За середньоарифметичним умістом хлоридів вода річки Карасулак у період 2006-2014 років належала до 4-ї категорії якості (слабко забруднена).
Жорсткість води річки Карасулак за період спостережень змінювалась від 23,0 (21.03.2007 р.) до 49,01 (16.02.2009 р.) мг-екв/дм3, при середньоарифметичному значенні 34,35 мг-екв/дм3. Отже, вода річки є дуже жорсткою для тепловодопостачання.
Загальна мінералізація води річки змінювалася від 2361,0 мг/дм3(21.03.2007 р.) до 5811,1 (30.08.2006 р.). Це свідчить, що мінералізація води у річці Карасулак має значно вищу мінералізацію ніж вода озера Ялпуг, куди вона впадає. Середня загальна мінералізація води за період досліджень перевищує 4000 мг/дм3 й за цим критерієм забруднення вона відноситься до 5 класу 7 категорії якості.
За класифікацією Алекіна вода річки у 2006-2014 роках мала сульфатно-хлоридний натрієво-магнієво-кальцієвий склад і належала до сульфатного класу натрієвої групи другого типу, що відповідає співвідношенню катіонів: НСО3< Ca2+ +Mg2+ < HCO3- + SO42-.
За еколого-санітарними критеріями вода характеризується наступним чином. За середньоарифметичним значенням вмісту зважених часток (80,36 мг/дм3) вода належала до 6-ї категорії якості (брудна), за значеннями СПАР — до 2 категорії якості (чиста), за умістом фенолів — до 5 категорії якості (помірно забруднена), за умістом міді — до 6, за вмістом цинку — до 3, за умістом заліза — до 4, за умістом марганцю й фторидів — до 5 категорії якості.
За індексом забруднення вода річки Карасулак в період досліджень відносилася до 4 категорії якості (забруднена за трофо-сапробіологічними показниками).
Загальна оцінка води Карасулак за всією множиною показників (за так званою функцією міри R) свідчить, що вода у 2006-2014 рр. відносилася до 5 категорії, тобто посередньої якості.
За більшістю методів іригаційної оцінки (в тому числі державним стандартом України) вода річки Карасулак є непридатною для зрошення й вимагає перед поливом насичення кальцієвими солями, ліквідації соди й розбавлення прісною водою.
Примітки
- сост.: Г. І. Швець, Н. І. Дрозд, С. П. Левченко; ред.: В. І. Мокляк. Карапурт // Каталог річок України. — Київ : Вид-во АН УРСР, 1957. — 192 с. — 3000 прим.
- Лозовіцький П.С. Оцінювання якості води річки Карасулак / П.С. Лозовіцький // Екологічні науки. 2015. №7. С.54-64.
Джерела
- Екологічний паспорт Одеської області (2010)
- Лозовіцький П.С. Оцінювання якості води річки Карасулак / П.С. Лозовіцький // Екологічні науки. 2015. №7. С.54-64.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 240
| Ця стаття недостатньо . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karasulak zast Karapurt richka yaka vpadaye v ozero Yalpug basejn Dunayu protikaye teritoriyeyu Bolgradskogo rajonu Odeskoyi oblasti Ukrayina U verhnij techiyi maye nazvu Kajnaki Karasulak45 31 21 pn sh 28 39 27 sh d 45 52257000002777687 pn sh 28 65768000002777782 sh d 45 52257000002777687 28 65768000002777782Vitikna pivnichnij shid vid sela Kubej koordinati45 51 11 pn sh 28 49 10 sh d 45 85320000002777618 pn sh 28 81960000002777988 sh d 45 85320000002777618 28 81960000002777988GirloKrinichne koordinati0 00 00 pn sh 0 00 00 sh d 0 00000 pn sh 0 00000 sh d 0 00000 0 00000Pohil m km2 3Basejnozero YalpugKrayini UkrayinaRegionBolgradskij rajonRajonOdeska oblastDovzhina21Plosha basejnu 221Pritoki neveliki potichkiGeografiyaKarasulak bere pochatok na pivnichnij shid vid sela Kubej Teche na pivdennij zahid ta pivden Na pivden vid sela Kubej peretinaye Verhnij Trayaniv Vpadaye do ozera Yalpug na pivdennij zahid vid sela Krinichnogo Richka protikaye cherez sela Kubej Karakurt i Krinichne U dolini richki roztashovani Zhovtnevij entomologichnij zakaznik ta Chervonoarmijskij dendropark Dovzhina richki skladaye 21 km Plosha vodozboru 221 km pohil 2 3 Maye 4 pritoki Dolina vidnosno neshiroka Richishe slabo zviviste vlitku u bagatoh miscyah perevazhno u verhiv yi peresihaye Ocinyuvannya yakosti vodiNorma richnogo stoku 1 74 mln m Sporudzheno kilka stavkiv Voda richki maye znachnu minlivist majzhe vsih komponentiv himichnogo skladu j zagalnoyi mineralizaciyi Sered kationiv u vodi richki chastishe perevazhav natrij jogo koncentraciya kolivalas vid 330 0 21 03 2007 r do 1100 0 30 08 2006 r mg dm3 Koncentraciyu Na nizhchu za GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 120 mg dm3 i vodojm gospodarsko pobutovogo priznachennya 200 mg dm3 ne fiksuvali zhodnogo razu Otzhe umist natriyu u vodi Karasulaka znachno vishij nizh u vodi ozera Yalpug j suttyevo zabrudnyuye yiyi Umist magniyu kolivavsya vid 158 0 21 03 2007 r do 344 0 16 02 2009 r mg dm3 Koncentraciyu magniyu nizhchu za GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 40 mg dm3 ta menshu za GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo priznachennya 50 mg dm3 zafiksovano ne bulo Kalcij zminyuvavsya vid 200 0 21 03 2007 r do 414 0 16 02 2009 r mg dm3 Usi probi vodi richki Karasulak perevishuvali GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya za vmistom kalciyu Voda richki Karasulak zabrudnena takimi komponentami solovogo skladu yak sulfati j hloridi Krim togo sulfati ye perevazhayuchim anionom Umist SO42 u vodi richki zminyuvavsya vid 954 0 22 04 2013 r do 2380 0 16 02 2009 r mg dm3 Pri comu usi probi vodi mayut znachennya SO42 vishi za GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 100 mg dm3 ta za GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo priznachennya 500 mg dm3 Rozrahunok vidsotkovogo vmistu golovnih ioniv u vodi ozera Katlabug zasvidchuye sho perevazhayuchim anionom ye SO4 50 vid sumi Hloridi j gidrokarbonati ne perevazhali v zhodnij z prob Za zabrudnennyam sulfatami voda richki Karasulak u 2006 2014 rokah nalezhala do 7 yi kategoriyi yakosti duzhe brudnoyi Koncentraciya hloridiv u vodi richki za roki doslidzhen stanovila vid 413 0 21 03 2007 r do 1203 0 30 08 2006 r mg dm3 Usi probi vodi richki mali umist hloridiv vishij za GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 300 mg dm3 ta GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo priznachennya 350 mg dm3 Za serednoarifmetichnim umistom hloridiv voda richki Karasulak u period 2006 2014 rokiv nalezhala do 4 yi kategoriyi yakosti slabko zabrudnena Zhorstkist vodi richki Karasulak za period sposterezhen zminyuvalas vid 23 0 21 03 2007 r do 49 01 16 02 2009 r mg ekv dm3 pri serednoarifmetichnomu znachenni 34 35 mg ekv dm3 Otzhe voda richki ye duzhe zhorstkoyu dlya teplovodopostachannya Zagalna mineralizaciya vodi richki zminyuvalasya vid 2361 0 mg dm3 21 03 2007 r do 5811 1 30 08 2006 r Ce svidchit sho mineralizaciya vodi u richci Karasulak maye znachno vishu mineralizaciyu nizh voda ozera Yalpug kudi vona vpadaye Serednya zagalna mineralizaciya vodi za period doslidzhen perevishuye 4000 mg dm3 j za cim kriteriyem zabrudnennya vona vidnositsya do 5 klasu 7 kategoriyi yakosti Za klasifikaciyeyu Alekina voda richki u 2006 2014 rokah mala sulfatno hloridnij natriyevo magniyevo kalciyevij sklad i nalezhala do sulfatnogo klasu natriyevoyi grupi drugogo tipu sho vidpovidaye spivvidnoshennyu kationiv NSO3 lt Ca2 Mg2 lt HCO3 SO42 Za ekologo sanitarnimi kriteriyami voda harakterizuyetsya nastupnim chinom Za serednoarifmetichnim znachennyam vmistu zvazhenih chastok 80 36 mg dm3 voda nalezhala do 6 yi kategoriyi yakosti brudna za znachennyami SPAR do 2 kategoriyi yakosti chista za umistom fenoliv do 5 kategoriyi yakosti pomirno zabrudnena za umistom midi do 6 za vmistom cinku do 3 za umistom zaliza do 4 za umistom margancyu j ftoridiv do 5 kategoriyi yakosti Za indeksom zabrudnennya voda richki Karasulak v period doslidzhen vidnosilasya do 4 kategoriyi yakosti zabrudnena za trofo saprobiologichnimi pokaznikami Zagalna ocinka vodi Karasulak za vsiyeyu mnozhinoyu pokaznikiv za tak zvanoyu funkciyeyu miri R svidchit sho voda u 2006 2014 rr vidnosilasya do 5 kategoriyi tobto poserednoyi yakosti Za bilshistyu metodiv irigacijnoyi ocinki v tomu chisli derzhavnim standartom Ukrayini voda richki Karasulak ye nepridatnoyu dlya zroshennya j vimagaye pered polivom nasichennya kalciyevimi solyami likvidaciyi sodi j rozbavlennya prisnoyu vodoyu Primitkisost G I Shvec N I Drozd S P Levchenko red V I Moklyak Karapurt Katalog richok Ukrayini Kiyiv Vid vo AN URSR 1957 192 s 3000 prim Lozovickij P S Ocinyuvannya yakosti vodi richki Karasulak P S Lozovickij Ekologichni nauki 2015 7 S 54 64 DzherelaEkologichnij pasport Odeskoyi oblasti 2010 Lozovickij P S Ocinyuvannya yakosti vodi richki Karasulak P S Lozovickij Ekologichni nauki 2015 7 S 54 64 Slovnik gidronimiv Ukrayini K Naukova dumka 1979 S 240Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti