Караманіди (тур. Karamanoğulları) — династія, що походила від з туркменського племені . Спершу Караманіди були васалами Конійського султанату, а з 1286 року — безпосередньо ільханів та мамлюків. У XIV столітті стали самостійними, підкоривши собі Центральну й Південну Анатолію.
Караманіди | |
Прапор | |
Дата створення / заснування | 1250 |
---|---|
Офіційна мова | d |
Столиця | Караман і Конья |
Форма правління | монархія |
Замінений на | Караман |
На заміну | Румський султанат |
Мова комунікації | перська |
Час/дата припинення існування | 1487 |
Караманіди у Вікісховищі |
Координати: 36°38′ пн. ш. 32°53′ сх. д. / 36.633° пн. ш. 32.883° сх. д.
Правителі
- , син , амір-і джандар Конійського султанату 1256–1261
- Караман, син , улубей Караману 1256–1261
- Шемс ед-Дін Мехмет, син Карамана, улубей Караману 1261–1277, улувазір Конійського султанату 1277
- Гюнері, син Шемс ед-Дін Мехмета, улубей Караману 1277–1286, бейлербей Караману 1286–1300
- Бадр ед-Дін Махмут, син Шемс ед-Дін Мехмета, бейлербей Караману 1300–1308
- Яхші-хан, син Бадр ед-Дін Махмута, бейлербей Караману 1308–1317
- Сулейман, син Бадр ед-Дін Махмута, бейлербей Караману 1317
- Бадр ед-Дін Ібрагім, син Бадр ед-Дін Махмута, бейлербей Караману 1317–1341
- Хаджі Суфі Бурхан ед-Дін Муса, син Бадр ед-Дін Махмута, бейлербей Караману 1341–1345, 1352–1355
- Ала ед-Дін Халіл, син Бадр ед-Дін Махмута, бейлербей Караману 1345–1349
- Фахр ед-Дін Ахмет, син Бадр ед-Дін Ібрагіма, бейлербей Караману 1349
- Шемс ед-Дін, син Бадр ед-Дін Ібрагіма, бейлербей Караману 1349–1352
- Сейф ед-Дін Сулейман, син Ала ед-Дін Халіла, бейлербей Караману 1355–1381
- Ала ед-Дін Алі, син Ала ед-Дін Халіла, бейлербей Караману 1381–1391
1391 — османська окупація. 1403 — відновлення держави Тимуром.
- Насир ед-Дін Мехмет, син Ала ед-Дін Алі, бейлербей Караману 1403–1419, 1421–1424
- Ала ед-Дін Алі, син Ала ед-Дін Алі, бейлербей Караману 1419, 1424
1419–1421 — мамлюкська окупація.
- Тадж ед-Дін Ібрагім, син Насир ед-Дін Мехмета, бейлербей Караману 1424–1463
- Ісхак, син Тадж ед-Дін Ібрагіма, бейлербей Караману 1463–1464
- Пір Ахмет, син Тадж ед-Дін Ібрагіма, бейлербей Караману 1464–1474
- Касим, брат Пір Ахмета, бейлербей Караману 1469–1483
1483 — володіння династії завойовані османами.
Гілка в Алайї (Аланья)
Беї правили в Алайї (Аланья) як гілка роду Караманогуллари. Відомо, що з 1293 року там правив Меджмеддін Махмуд.
1366 року було відбито спробу лицарів королівства Кіпр захопити місто.
Караманбін Савджи 1427 року потрапив у залежність від мамлюків. Зрештою, 1471 року Гедик Ахмет-паша, заволодівши Алайє, приєднав його до земель Османської держави.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karamanidi tur Karamanogullari dinastiya sho pohodila vid z turkmenskogo plemeni Spershu Karamanidi buli vasalami Konijskogo sultanatu a z 1286 roku bezposeredno ilhaniv ta mamlyukiv U XIV stolitti stali samostijnimi pidkorivshi sobi Centralnu j Pivdennu Anatoliyu Karamanidi Prapor Data stvorennya zasnuvannya1250 Oficijna movad StolicyaKaraman i Konya Forma pravlinnyamonarhiya Zaminenij naKaraman Na zaminuRumskij sultanat Mova komunikaciyiperska Chas data pripinennya isnuvannya1487 Karamanidi u Vikishovishi Koordinati 36 38 pn sh 32 53 sh d 36 633 pn sh 32 883 sh d 36 633 32 883Praviteli sin amir i dzhandar Konijskogo sultanatu 1256 1261 Karaman sin ulubej Karamanu 1256 1261 Shems ed Din Mehmet sin Karamana ulubej Karamanu 1261 1277 uluvazir Konijskogo sultanatu 1277 Gyuneri sin Shems ed Din Mehmeta ulubej Karamanu 1277 1286 bejlerbej Karamanu 1286 1300 Badr ed Din Mahmut sin Shems ed Din Mehmeta bejlerbej Karamanu 1300 1308 Yahshi han sin Badr ed Din Mahmuta bejlerbej Karamanu 1308 1317 Sulejman sin Badr ed Din Mahmuta bejlerbej Karamanu 1317 Badr ed Din Ibragim sin Badr ed Din Mahmuta bejlerbej Karamanu 1317 1341 Hadzhi Sufi Burhan ed Din Musa sin Badr ed Din Mahmuta bejlerbej Karamanu 1341 1345 1352 1355 Ala ed Din Halil sin Badr ed Din Mahmuta bejlerbej Karamanu 1345 1349 Fahr ed Din Ahmet sin Badr ed Din Ibragima bejlerbej Karamanu 1349 Shems ed Din sin Badr ed Din Ibragima bejlerbej Karamanu 1349 1352 Sejf ed Din Sulejman sin Ala ed Din Halila bejlerbej Karamanu 1355 1381 Ala ed Din Ali sin Ala ed Din Halila bejlerbej Karamanu 1381 1391 1391 osmanska okupaciya 1403 vidnovlennya derzhavi Timurom Nasir ed Din Mehmet sin Ala ed Din Ali bejlerbej Karamanu 1403 1419 1421 1424 Ala ed Din Ali sin Ala ed Din Ali bejlerbej Karamanu 1419 1424 1419 1421 mamlyukska okupaciya Tadzh ed Din Ibragim sin Nasir ed Din Mehmeta bejlerbej Karamanu 1424 1463 Ishak sin Tadzh ed Din Ibragima bejlerbej Karamanu 1463 1464 Pir Ahmet sin Tadzh ed Din Ibragima bejlerbej Karamanu 1464 1474 Kasim brat Pir Ahmeta bejlerbej Karamanu 1469 1483 1483 volodinnya dinastiyi zavojovani osmanami Gilka v Alajyi Alanya Beyi pravili v Alajyi Alanya yak gilka rodu Karamanogullari Vidomo sho z 1293 roku tam praviv Medzhmeddin Mahmud 1366 roku bulo vidbito sprobu licariv korolivstva Kipr zahopiti misto Karamanbin Savdzhi 1427 roku potrapiv u zalezhnist vid mamlyukiv Zreshtoyu 1471 roku Gedik Ahmet pasha zavolodivshi Alajye priyednav jogo do zemel Osmanskoyi derzhavi Dzherela