Капувар (угор. Kapuvár) — місто в медьє Дьйор-Мошон-Шопрон в Угорщини. Місто розташоване на краю національного парку Фертьо-Ханшаг на річці , за 10 км на південь від кордону з Австрією, між Шопроном і Дьйором.
Капувар Kapuvár | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
Країна | Угорщина | ||||
Медьє | Дьйор-Мошон-Шопрон | ||||
Регіон | Західне Задунав'я | ||||
Населення | 10 684 | ||||
Площа | 96,05 км² | ||||
Густота населення | 111,23 осіб/км² | ||||
Часовий пояс | , влітку | ||||
Поштові індекси | 9330 | ||||
Телефонний код | +36-96 | ||||
Географічні координати | 47°36′00″ пн. ш. 17°01′59″ сх. д. / 47.60000° пн. ш. 17.03306° сх. д.Координати: 47°36′00″ пн. ш. 17°01′59″ сх. д. / 47.60000° пн. ш. 17.03306° сх. д. | ||||
Місцева влада | |||||
Вебсторінка | kapuvar.hu | ||||
Мапа | |||||
Капувар | |||||
Капувар у Вікісховищі |
Населення 10 684 чоловік (2001). Площа міста — 96,05 км. Щільність населення — 111,23 чол./км².
Історія
В районі Капувара знайдені сліди поселень іллірійців, римлян та аварів. Після приходу угорців Капувар став західними воротами Королівства Угорщина. Назва місця пов'язано з термінами «ворота» і «замок» (vár). Перша письмова згадка датована 1162 роком. Король Сигізмунд в 1387 році завітав це містечко роду Канісал в подяку за підтримку. У 1532 році Капувар перейшов до роду . У 1558 році селище отримало право ринкової торгівлі, фортеця була посилена через . Але незважаючи на це в 1594 році фортеця ненадовго була захоплена Османською імперією.
У 1681 році Капувар перейшов у володіння Естерхазі. В ході національно-визвольної війни початку XVIII століття фортеця була зруйнована повстанцями, згодом на її місці був побудований замок Естерхазі. Економічний бум середини XIX століття торкнувся і Капувару — в центрі було побудовано кілька представницьких будівель.
У 1901 році тут було 6642 жителів. У 1969 році Капувар отримав статус міста.
Примітки
- Die Geschichte der Stadt . Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 29 березня 2016.
- August Ernst: Geschichte des Burgenlandes. Geschichte der österreichischen Bundesländer. Oldenbourg Wissenschaftsverlag, München 1991, , S. 71.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kapuvar ugor Kapuvar misto v medye Djor Moshon Shopron v Ugorshini Misto roztashovane na krayu nacionalnogo parku Ferto Hanshag na richci za 10 km na pivden vid kordonu z Avstriyeyu mizh Shopronom i Djorom Kapuvar Kapuvar Gerb Prapor Kapuvar Osnovni dani Krayina Ugorshina Medye Djor Moshon Shopron Region Zahidne Zadunav ya Naselennya 10 684 Plosha 96 05 km Gustota naselennya 111 23 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2 Poshtovi indeksi 9330 Telefonnij kod 36 96 Geografichni koordinati 47 36 00 pn sh 17 01 59 sh d 47 60000 pn sh 17 03306 sh d 47 60000 17 03306 Koordinati 47 36 00 pn sh 17 01 59 sh d 47 60000 pn sh 17 03306 sh d 47 60000 17 03306 Misceva vlada Vebstorinka kapuvar hu Mapa Kapuvar Kapuvar u Vikishovishi Naselennya 10 684 cholovik 2001 Plosha mista 96 05 km Shilnist naselennya 111 23 chol km IstoriyaKatolicka cerkva sv Anni V rajoni Kapuvara znajdeni slidi poselen illirijciv rimlyan ta avariv Pislya prihodu ugorciv Kapuvar stav zahidnimi vorotami Korolivstva Ugorshina Nazva miscya pov yazano z terminami vorota i zamok var Persha pismova zgadka datovana 1162 rokom Korol Sigizmund v 1387 roci zavitav ce mistechko rodu Kanisal v podyaku za pidtrimku U 1532 roci Kapuvar perejshov do rodu U 1558 roci selishe otrimalo pravo rinkovoyi torgivli fortecya bula posilena cherez Ale nezvazhayuchi na ce v 1594 roci fortecya nenadovgo bula zahoplena Osmanskoyu imperiyeyu U 1681 roci Kapuvar perejshov u volodinnya Esterhazi V hodi nacionalno vizvolnoyi vijni pochatku XVIII stolittya fortecya bula zrujnovana povstancyami zgodom na yiyi misci buv pobudovanij zamok Esterhazi Ekonomichnij bum seredini XIX stolittya torknuvsya i Kapuvaru v centri bulo pobudovano kilka predstavnickih budivel U 1901 roci tut bulo 6642 zhiteliv U 1969 roci Kapuvar otrimav status mista PrimitkiDie Geschichte der Stadt Arhiv originalu za 15 travnya 2012 Procitovano 29 bereznya 2016 August Ernst Geschichte des Burgenlandes Geschichte der osterreichischen Bundeslander Oldenbourg Wissenschaftsverlag Munchen 1991 ISBN 3 48654 072 6 S 71 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 bereznya 2016