Еялет Каніж (осман. ایالت كانیژه) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1600—1690 роках. Утворився внаслідок османських завоювань в Угорщині. Припинив існування за результатами Великої турецької війни. Нині є територією Угорщини, Хорватії та Словенії.
Каніж | |
Дата створення / заснування | 1600 |
---|---|
Країна | Османська імперія |
Столиця | Каніжа |
Замінений на | Габсбурзька монархія |
На заміну | Габсбурзька монархія |
Час/дата припинення існування | 1690 |
Координати: 46°27′ пн. ш. 16°58′ сх. д. / 46.450° пн. ш. 16.967° сх. д.
Історія
У 1571 році Каніж захоплено османськими військами, його було підпорядковано будинському паші. Втім, у 1596 році австрійські війська відвоювали Каніж. У часи П'ятнадцятирічної війни 22 жовтня 1600 року османські війська на чолі із великим візиром Дамат Ібрагім-пашею знову захопили Каніж. Невдовзі було створено Канізький еялет, до якого долучено Сігетварський еялет, деякі санджаки Будинського еялету. Основним завданням нової провінції було створення плацдарму для наступу на рештки Угорщини, а також хорватські землі. У 1601 році відбито наступ габсбурзьких військ на Каніж.
З самого початку тут проводилася ісламізація: костели було перетворено на мечеті, відкрито медресе, споруджено турецьку лазню. Водночас розвитку провінції заважало перебування у прикордонній зоні. Усі ресурси еялету були спрямовані на війну з Австрією та її союзниками.
З початком Великої турецької війни у 1683 році, з Каніжу вирушали війська проти австрійських фортець. Після падіння у 1687 році Буди Каніж перетворився на опору османського панування в Угорщині. Втім, у 1690 році його було захоплено військами європейських союзників. В результаті еялет фактично було ліквідовано. Цю ситуацію було закріплено Карловицьким договором 1699 року.
Структура
Спочатку еялет складався з 4 санджаків: Каніж, Секешфегервар, Печуй, Пожега. після успішних війн з Австрією до середини 1650-х років кількість санджаків збільшилася до 5. Водночас відбулася їх зміна (деякі частини увійшли до будинськогое еялету): Каніж, Сігет, Копан, Валіова, Соколовша. На початок війни зі Священною лігою у 1682 році санджаків в Канізькому еялеті вже було 9: Каніж, Сігетвар, Копан, Валпува, Сіклос, Печуй, Пожега, Шиклош, Надаш, Балатін.
Джерела
- Dr Dušan J. Popović, Srbi u Vojvodini, knjiga I, Novi Sad, 1990, page 201.
- Marosi Ernő. Habsburg és törökellenes harcok//Magyarország hadtörténete. Bp., 1984 l.k. 210.1
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каніж (еялет) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet Kanizh osman ایالت كانیژه administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1600 1690 rokah Utvorivsya vnaslidok osmanskih zavoyuvan v Ugorshini Pripiniv isnuvannya za rezultatami Velikoyi tureckoyi vijni Nini ye teritoriyeyu Ugorshini Horvatiyi ta Sloveniyi Kanizh Data stvorennya zasnuvannya1600 KrayinaOsmanska imperiya StolicyaKanizha Zaminenij naGabsburzka monarhiya Na zaminuGabsburzka monarhiya Chas data pripinennya isnuvannya1690 Koordinati 46 27 pn sh 16 58 sh d 46 450 pn sh 16 967 sh d 46 450 16 967IstoriyaU 1571 roci Kanizh zahopleno osmanskimi vijskami jogo bulo pidporyadkovano budinskomu pashi Vtim u 1596 roci avstrijski vijska vidvoyuvali Kanizh U chasi P yatnadcyatirichnoyi vijni 22 zhovtnya 1600 roku osmanski vijska na choli iz velikim vizirom Damat Ibragim pasheyu znovu zahopili Kanizh Nevdovzi bulo stvoreno Kanizkij eyalet do yakogo dolucheno Sigetvarskij eyalet deyaki sandzhaki Budinskogo eyaletu Osnovnim zavdannyam novoyi provinciyi bulo stvorennya placdarmu dlya nastupu na reshtki Ugorshini a takozh horvatski zemli U 1601 roci vidbito nastup gabsburzkih vijsk na Kanizh Z samogo pochatku tut provodilasya islamizaciya kosteli bulo peretvoreno na mecheti vidkrito medrese sporudzheno turecku laznyu Vodnochas rozvitku provinciyi zavazhalo perebuvannya u prikordonnij zoni Usi resursi eyaletu buli spryamovani na vijnu z Avstriyeyu ta yiyi soyuznikami Z pochatkom Velikoyi tureckoyi vijni u 1683 roci z Kanizhu virushali vijska proti avstrijskih fortec Pislya padinnya u 1687 roci Budi Kanizh peretvorivsya na oporu osmanskogo panuvannya v Ugorshini Vtim u 1690 roci jogo bulo zahopleno vijskami yevropejskih soyuznikiv V rezultati eyalet faktichno bulo likvidovano Cyu situaciyu bulo zakripleno Karlovickim dogovorom 1699 roku StrukturaSpochatku eyalet skladavsya z 4 sandzhakiv Kanizh Sekeshfegervar Pechuj Pozhega pislya uspishnih vijn z Avstriyeyu do seredini 1650 h rokiv kilkist sandzhakiv zbilshilasya do 5 Vodnochas vidbulasya yih zmina deyaki chastini uvijshli do budinskogoe eyaletu Kanizh Siget Kopan Valiova Sokolovsha Na pochatok vijni zi Svyashennoyu ligoyu u 1682 roci sandzhakiv v Kanizkomu eyaleti vzhe bulo 9 Kanizh Sigetvar Kopan Valpuva Siklos Pechuj Pozhega Shiklosh Nadash Balatin DzherelaDr Dusan J Popovic Srbi u Vojvodini knjiga I Novi Sad 1990 page 201 Marosi Erno Habsburg es torokellenes harcok Magyarorszag hadtortenete Bp 1984 l k 210 1 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kanizh eyalet