Камінальхую (ісп. Kaminaljuyu) — руїни міста цивілізації мая неподалік від Гватемали (Гватемала). Перекладається з мови мая-кіче як «Пагорби мертвих».
Камінальхую | |
---|---|
Країна | Гватемала |
Регіон | Гватемала |
Історія | |
Датування | — 1200 |
Періоди | Докласичний, класичний, післяласичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1925 |
Відкривач | Мануель Гаміо |
Камінальхую у Вікісховищі |
Історія
Стародавньою назвою цього городища було «Тулам Цу». Було засновано близько 1500 року до н. е. змішаним населенням з племен мая, міше-соке та шінка-лєнка. Того часу існувало незначне поселення біля озера Мірафлорес. Поруч мешкали громади мисливців і збирачів. Цей період, що отримав назву фаза Аревало, яка тривала протягом 1500—1000 років до н. е. (також зветься періодом Мірафлорес). Тоді перебувало під зверхністю міста Наранхо.
Поступовий перехід до постійного проживання відбувся у фазу Лас-Чаркас (1000—400 роки до н. е.). Розвитку протоміста, її економіки сприяли помірний клімат і багатий ґрунт. Був прокладений великий канал з озера Мірафлорес. У цю фазу почалося соціальне розшарування. Протягом 800—600 років до н. е. місто стало торговим перевалочним центром для солі та мушель, що надходили з тихоокеанського узбережжя низовин Петена, а також для пір'я, шоколаду та жадеїту, що переправлялися в протилежному напрямку. Обсидіан, який використовувався для виготовлення ножів і сокир, також зробив свій внесок у благополуччя міста раннього періоду. Розташована за 40 км на схід каменярня в Ель-Чаяле забезпечувала сировиною весь маянський світ — його абсолютно чорні камені знаходять в городищах від Сальвадора до Юкатана.
Камінальхую продовжував зростати до приблизно 400 року до н. е., а потім, з досі дискусійних серед археологів причин, зазнав занепад з різким припиненням будівництва будівель і скороченням населення. Втім через 100—150 років у місті знову відбулося значне зростання населення, водночас посилилася ерозія ґрунтів і збезлісення — дерева йшли на будівництво будинків і служили як паливо.
Під час кінця фази Провіденсія (400—100 роки до н. е.) відновилось значне городище, яке поступово підкорило навколишні території. При цьому воно визнавало зверхність володарів Ісапи. Тоді ж почали зводити монументальну громадську архітектуру.
У фази Вербена і Ареналь, що припадає на 100 рік до н. е. — 100 рік н. е., городище стало столицею великого політичного об'єднання, очолюваного царями. Це підтверджується як знахідками царських поховань з багатими подарунками, так і встановленням кам'яних стел, прикрашених портретами правителів. На цей період приходиться перший період піднесення городища. Мешканці Камінальхую близько 100 року до н. е. розробили власний тип писемності, що поширився нагір'ям. З II століття Камінальхую займає лідируючи позиції замість Ісапи, підкоряючи нагір'я та значну частину тихоокеанського узбережжя, зокрема долину Гватемала. Поступово були розширені торговельні зв'язки поза Гватемальською долиною, зокрема з Петеном, сапотеками та Центральною Мексикою.
У фазу Санта-Клара (100—200 роки н. е.) висохли озера, зокрема Мірафлорес, зменшилася глибина великого каналу, що позначилось на економіці та чисельності населення. Народ свідомо затер з кам'яних монументів те, що міські володарі вирізали століттями, записуючи хід часу та історії. Вони розбили монументи, а від решток позбулися, як від сміття. Кам'яні зображення тварин, пов'язаних з водою (переважно жаб і черепах), були знищені. Мільйони керамічних горщиків були також навмисно розбиті й викинуті. Міське населення різко скоротилося, ймовірно, внаслідок масової міграції.
У фазу Аврора (200—400 роки) поселення було практично залишено, значну кількість текстів було знищено, що вважається результатом вторгнення іноземних загарбників. Лише з 350 року поступово відбулося відродження.
У фазу Есперанса (400—550) почалося відродження. На початку V століття з'явилась торговельна факторія Теотіуакана, що існувала під контролем Камінальхую і перебувала далеко від столиці, на городище Солано. Торгівля з іноземцями була монополізована царями, імпортні товари надалі розподілялися серед знаті та васальних правителів як дарунки. До кінця V століття теотіуканці перебралися до Камінальхую і увійшли до складу еліти шляхом шлюбів із знатними родами, принісши з собою нові релігійні та ідеологічні концепції та мистецтво. Разом з тим теотіуаканський квартал в Камінальхую був обмежений певним районом на периферії міста.
Водночас були встановлені міцні торговельні відносини з Мутульським царством, куди торговці Камінальхую відправляли обсидіан зі своїх великих копалень поблизу сучасного поселення Ель-Чайаль (35 км від Камінальхую). Також торгували жадеїтом та какао, який вирощували в доволі значній кількості. Все це сприяло економічному й політичному піднесенню міста й держави.
У 550—600 роках держава Камінальхую досягло нового розквіту, контролюючи деякі райони за межами долини Гватемали, зокрема підкоривши долину Салама, поширивши вплив на сучасний штат Чіапас (Мексика) та Сальвадор. Водночас торгівля з Центральною Мексикою занепала і поступово зовсім згасла. Рідкість імпортних товарів призвела до їхньої концентрації в руках вищої знаті.
Незабаром після цього, у VII столітті. єдина політія в долині Гватемали розпадається на дві, розділивши долину навпіл. Причини цього невідомі: за різними версіями — вторгнення, загарбання або соціально-економічна криза. Близько 700 року Камінальхую знову відчув скорочення чисельності населення.
За Камінальхую залишилося становище головного церемоніального центру до кінця фази Аматль (550—900 роки), але велич і пишність його пішли назавжди. Занепад Камінальхую мав далекосяжні наслідки для всієї південної області, оскільки після розпаду створеного його правителями царства тут не склалося нового великого політичного утворення.
За часи кінця класичного періоду поступово населення залишає городище. З часом тут припинилися величні церемонії, проте житлові комплекси зберігалися. У культурному плані вплинуло на культурний розвиток сусідніх держав, утворених племенами міче й мам. Остаточно Камінальхую було залишено у післякласичний період — близько 1200 року.
Опис
Розташована на території сучасній Гватемалі в околицях столиці країни.
Архітектура
У перший період помітний вплив «стилю Ісапа» в архітектурі. На площі 5 км2 виявлено 100 платформ, більше ніж 200 курганів, значна частина яких створено до 150 року н. е. Місто було збудовано практично повністю з адоби і деревини, що виділяє його серед інших маянських міст з їхніми високими храмами з вапняку.
Основу першого періоду розвитку будівництва в городищі (від 1500 до 400 року до н. е.) складають два великі кургани А і В. Перший курган містить велику кількість матеріальної культури часів початку докласичного періоду. Курган В відповідає середині докласичного періоду. У фазу Лас Чаркас виривали ями-чультуни чашоподібної та пляшкоподібної форми, які використовували для виготовлення їжі. Найдавніші руїни датують 800 роком до н. е.
У період (400 до н. е. — 100 н. е.) існував великий ритуально-адміністративний центр. Його основу складала велика площа, навколо якої були зведені піраміди з храмами та палацами, житлами знаті. Того часу також споруджено мережу каналів, водойм і труб. Це створило те, що дослідники називають «водним пейзажем», який в чомусь схожий зі столицею ацтеків Теночтитлан. Канали ранжувались від вузьких дренажних до шириною в 1 м і придатних для плавання на човнах. Жителі міста також спорудили водопровід і глиняні труби, за якими текла вода під вулицями міста. Акведук у 5 км, зроблений з глини забезпечував Камінальхую прісною водою з джерела. Дана складна система гідравлічної інженерної думки зрештою сприяла загибелі міста. Канали замулились і постачання води припинилося, коли вода озера відступила внаслідок посухи або надмірного використання, або і того та іншого.
У 100—400 роках н. е. відбувся занепад будівництва, тоді не зводилося жодної будови, руйнувалися раніше зведені структури. Лише на початку V століття починається відновлення колишніх будов, а також самого центру.
У 2-й половині VI століття резиденції володарів були залишені, а центр перемістився в Акрополь, де були споруджені потужні споруди з адобів. В епоху розквіту Камінальхую спостерігався будівельний бум. У монументальній архітектурі зустрічається багато запозичених елементів стилю Теотіуакана, зокрема застосування талудо таблер, сходів з балюстрадами.
Поховання знаті здійснювалися з перших фаз існування міста. Так, в кургані А виявлено поховання з 8 скелетами. Інтерес представляють багаті царські поховання під храмовими пірамідами, які свідчать про те, що практикувалися тут поховальні церемонії були дуже схожі на аналогічні обряди мая класичного періоду.
В інших похованнях виявлені численні артефакти з каміння, мушель, черепахового панциру, обсидіану, нефриту та жадеїту, зокрема 5000 нефритових дисків. Значна частина їх належить до фаз Вербена і Ареналь.
Скульптура
Для скульптури 500 до н. е. — 100 н. е. характерне натуралістичне зображення людського тіла і ретельне відтворення гротескних форм деталей одягу персонажів і обстановки. На стелі 11 помітно одиночну фігуру чоловіка в жорсткому плащі зі шкіри тварин. На голові його — складний убір з двох масок дракона; третя, така ж, прикріплена у нього під підборіддям, а четверта — до важкого поясу. Він стоїть на платформі і тримає в лівій руці церемоніальний ніж, що нагадує фігурний кремінь, що нагадує знайдений у похованні 1 етапу Мірафлорес в кургані E-III-3. Над головою персонажа літає небесний дракон. У ніг поміщені дві курильні, з яких піднімаються клуби диму.
Інший цікавий монумент — велична стела 10 (між 400 та 200 роками до н. е.) з чорного базальту, яка розташовувалася біля головного палацу. Стела в давнину була розбита, а рельєф на ній частково зіскоблити. Потім її поховали в землі зі стелою 11. У правій її частині зображений гігантський антропоморфний бородатий ягуар в пишному шоломі. На голові його — маска з великими зубами й іклами. Поруч з ним, лівіше, розташована фігура іншого божества, що має повіки у вигляді тризубів і бороду; в лівій, високо піднятій руці його жезл. Нижче божеств поміщена чоловіча постать у важкому поясі і з гротескною маскою за спиною; руки її піднятими вгору мовби благає жесті. Поруч з нею — великий ієрогліфічний напис, що має суто маянський характер, який є найдавнішим ієрогліфом мая-ч'олан. Також ранні написи містяться на стелах 15, 21 вівтарі 1 та 2, монумент 65 (фаза Ареналь)
У цей же період розвивається дрібна пластика, особливо численні теракотові статуетки. Ці міні-скульптури були одними з перших, створених в силі, що набув розвитку у класичному періоді. Основними матеріалами були каміння, перламутр і дерева. Часто створювалися жіночі фігури з червоно-чорної глини. Також створювалися кам'яні скульптури у вигляді гриба, з ніжки якого визирає людське обличчя. Про призначення цих незвичайних пам'яток ще точаться суперечки. Інтерес представляють нефритові сережки, на якому міститься напис Еб'-Шоок (90 рік н. е.), що відповідає імені засновника I династії Мутульського царства та часу її заснування. Тому вважається, або це був подарунок правителям Камінальхую від ахава Йашмутуля, чи династія мутульських володарів походила з Камінальхую.
Скульптура V—VI століть засвідчує запозичення з Теотіуакана. На багатьох з них представлені міфологічні сюжети, але зустрічаються і сцени історичного змісту.
Кераміка
Початок виготовлення відповідає фазі Лас Чаркас. Тоді вона була позбавлена різних прикрас, має лише функціональне значення. Наприкінці фази з'явився білий посуд з червоними фігурами, зокрема павукоподібні мавпи, маски драконів, геометричні абстрактні фігури.
Кераміка фази Провіденсія доводиться на середній докласичний період, вона схожа з керамікою пізнього докласичного періоду з інших регіонів. Кераміка наступної фази Вербена має важливі риси, характерні також для виробів початку докласичного періоду в низинах мая, зокрема для кераміки фази Каваку в Тікалі (100 рік до н. е. — 150 рік н. е.). Було виявлено велику кількість теотіуаканської кераміки, статуеток і зеленого обсидіану періоду V—VI століть.
Історія досліджень
Відкрито було 1925 році Мануелєм Гаміо, який провів перші дослідження. У 1929—1950 роках тут дослідження проводив Альфред Кіддер. 1935 року під час розбудови нового поля місцевого футбольного клубу були виявлені численні будови. Тоді ж надано сучасну назву. Активно вивчається археологами з 1930-х років. У 1950-х роках дослідження проводив Генріх Берлін.
У 1960-х роках тут працювали фахівці університету Пенсильванія під орудою Вільяма Сандреса і Джозефа Мічелса. Протягом 1970-х років продовжено дослідження.
Джерела
- Kidder A.V., Jennings J.D. and Shook E.M. Excavations at Kaminaljuyu, Guatemala. CIWP 561, Washington (англ.)
- Inomata T., Ortiz R., Arroyo B., Robinson E. Chronological Revision of Preclassic Kaminaljuyú, Guatemala: Implications for Social Processes in the Southern Maya Area // Latin American Antiquity. — 2014. — Vol. 25, No. 4. — P. 377—408. (англ.)
- Беляев Д. Д. Под сенью Птичьего Божества: формирование идеологии царской власти на Гватемальском нагорье в I тыс. до н.э. // Ойкумена. — 2012. — № 3. — С. 8-22. (рос.)
- Fahsen F. From Chiefdoms to Statehood in the Highlands of Guatemala // Maya: Divine Kings of the Rain Forest / Ed. by N. Grube. — Köln: Könemann Verlagsgesellschaft, 2001. — P. 89-95. (англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Камінальхую |
- Kaminaljuyú[недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kaminalhuyu isp Kaminaljuyu ruyini mista civilizaciyi maya nepodalik vid Gvatemali Gvatemala Perekladayetsya z movi maya kiche yak Pagorbi mertvih KaminalhuyuKrayinaGvatemalaRegionGvatemalaIstoriyaDatuvannya 1200PeriodiDoklasichnij klasichnij pislyalasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1925VidkrivachManuel Gamio Kaminalhuyu u VikishovishiIstoriyaKaminalhuyu v doklasichnij period Starodavnoyu nazvoyu cogo gorodisha bulo Tulam Cu Bulo zasnovano blizko 1500 roku do n e zmishanim naselennyam z plemen maya mishe soke ta shinka lyenka Togo chasu isnuvalo neznachne poselennya bilya ozera Miraflores Poruch meshkali gromadi mislivciv i zbirachiv Cej period sho otrimav nazvu faza Arevalo yaka trivala protyagom 1500 1000 rokiv do n e takozh zvetsya periodom Miraflores Todi perebuvalo pid zverhnistyu mista Naranho Postupovij perehid do postijnogo prozhivannya vidbuvsya u fazu Las Charkas 1000 400 roki do n e Rozvitku protomista yiyi ekonomiki spriyali pomirnij klimat i bagatij grunt Buv prokladenij velikij kanal z ozera Miraflores U cyu fazu pochalosya socialne rozsharuvannya Protyagom 800 600 rokiv do n e misto stalo torgovim perevalochnim centrom dlya soli ta mushel sho nadhodili z tihookeanskogo uzberezhzhya nizovin Petena a takozh dlya pir ya shokoladu ta zhadeyitu sho perepravlyalisya v protilezhnomu napryamku Obsidian yakij vikoristovuvavsya dlya vigotovlennya nozhiv i sokir takozh zrobiv svij vnesok u blagopoluchchya mista rannogo periodu Roztashovana za 40 km na shid kamenyarnya v El Chayale zabezpechuvala sirovinoyu ves mayanskij svit jogo absolyutno chorni kameni znahodyat v gorodishah vid Salvadora do Yukatana Kaminalhuyu prodovzhuvav zrostati do priblizno 400 roku do n e a potim z dosi diskusijnih sered arheologiv prichin zaznav zanepad z rizkim pripinennyam budivnictva budivel i skorochennyam naselennya Vtim cherez 100 150 rokiv u misti znovu vidbulosya znachne zrostannya naselennya vodnochas posililasya eroziya gruntiv i zbezlisennya dereva jshli na budivnictvo budinkiv i sluzhili yak palivo Pid chas kincya fazi Providensiya 400 100 roki do n e vidnovilos znachne gorodishe yake postupovo pidkorilo navkolishni teritoriyi Pri comu vono viznavalo zverhnist volodariv Isapi Todi zh pochali zvoditi monumentalnu gromadsku arhitekturu U fazi Verbena i Arenal sho pripadaye na 100 rik do n e 100 rik n e gorodishe stalo stoliceyu velikogo politichnogo ob yednannya ocholyuvanogo caryami Ce pidtverdzhuyetsya yak znahidkami carskih pohovan z bagatimi podarunkami tak i vstanovlennyam kam yanih stel prikrashenih portretami praviteliv Na cej period prihoditsya pershij period pidnesennya gorodisha Meshkanci Kaminalhuyu blizko 100 roku do n e rozrobili vlasnij tip pisemnosti sho poshirivsya nagir yam Z II stolittya Kaminalhuyu zajmaye lidiruyuchi poziciyi zamist Isapi pidkoryayuchi nagir ya ta znachnu chastinu tihookeanskogo uzberezhzhya zokrema dolinu Gvatemala Postupovo buli rozshireni torgovelni zv yazki poza Gvatemalskoyu dolinoyu zokrema z Petenom sapotekami ta Centralnoyu Meksikoyu U fazu Santa Klara 100 200 roki n e visohli ozera zokrema Miraflores zmenshilasya glibina velikogo kanalu sho poznachilos na ekonomici ta chiselnosti naselennya Narod svidomo zater z kam yanih monumentiv te sho miski volodari virizali stolittyami zapisuyuchi hid chasu ta istoriyi Voni rozbili monumenti a vid reshtok pozbulisya yak vid smittya Kam yani zobrazhennya tvarin pov yazanih z vodoyu perevazhno zhab i cherepah buli znisheni Miljoni keramichnih gorshikiv buli takozh navmisno rozbiti j vikinuti Miske naselennya rizko skorotilosya jmovirno vnaslidok masovoyi migraciyi U fazu Avrora 200 400 roki poselennya bulo praktichno zalisheno znachnu kilkist tekstiv bulo znisheno sho vvazhayetsya rezultatom vtorgnennya inozemnih zagarbnikiv Lishe z 350 roku postupovo vidbulosya vidrodzhennya U fazu Esperansa 400 550 pochalosya vidrodzhennya Na pochatku V stolittya z yavilas torgovelna faktoriya Teotiuakana sho isnuvala pid kontrolem Kaminalhuyu i perebuvala daleko vid stolici na gorodishe Solano Torgivlya z inozemcyami bula monopolizovana caryami importni tovari nadali rozpodilyalisya sered znati ta vasalnih praviteliv yak darunki Do kincya V stolittya teotiukanci perebralisya do Kaminalhuyu i uvijshli do skladu eliti shlyahom shlyubiv iz znatnimi rodami prinisshi z soboyu novi religijni ta ideologichni koncepciyi ta mistectvo Razom z tim teotiuakanskij kvartal v Kaminalhuyu buv obmezhenij pevnim rajonom na periferiyi mista Vodnochas buli vstanovleni micni torgovelni vidnosini z Mutulskim carstvom kudi torgovci Kaminalhuyu vidpravlyali obsidian zi svoyih velikih kopalen poblizu suchasnogo poselennya El Chajal 35 km vid Kaminalhuyu Takozh torguvali zhadeyitom ta kakao yakij viroshuvali v dovoli znachnij kilkosti Vse ce spriyalo ekonomichnomu j politichnomu pidnesennyu mista j derzhavi U 550 600 rokah derzhava Kaminalhuyu dosyaglo novogo rozkvitu kontrolyuyuchi deyaki rajoni za mezhami dolini Gvatemali zokrema pidkorivshi dolinu Salama poshirivshi vpliv na suchasnij shtat Chiapas Meksika ta Salvador Vodnochas torgivlya z Centralnoyu Meksikoyu zanepala i postupovo zovsim zgasla Ridkist importnih tovariv prizvela do yihnoyi koncentraciyi v rukah vishoyi znati Nezabarom pislya cogo u VII stolitti yedina politiya v dolini Gvatemali rozpadayetsya na dvi rozdilivshi dolinu navpil Prichini cogo nevidomi za riznimi versiyami vtorgnennya zagarbannya abo socialno ekonomichna kriza Blizko 700 roku Kaminalhuyu znovu vidchuv skorochennya chiselnosti naselennya Za Kaminalhuyu zalishilosya stanovishe golovnogo ceremonialnogo centru do kincya fazi Amatl 550 900 roki ale velich i pishnist jogo pishli nazavzhdi Zanepad Kaminalhuyu mav dalekosyazhni naslidki dlya vsiyeyi pivdennoyi oblasti oskilki pislya rozpadu stvorenogo jogo pravitelyami carstva tut ne sklalosya novogo velikogo politichnogo utvorennya Za chasi kincya klasichnogo periodu postupovo naselennya zalishaye gorodishe Z chasom tut pripinilisya velichni ceremoniyi prote zhitlovi kompleksi zberigalisya U kulturnomu plani vplinulo na kulturnij rozvitok susidnih derzhav utvorenih plemenami miche j mam Ostatochno Kaminalhuyu bulo zalisheno u pislyaklasichnij period blizko 1200 roku OpisRoztashovana na teritoriyi suchasnij Gvatemali v okolicyah stolici krayini Arhitektura U pershij period pomitnij vpliv stilyu Isapa v arhitekturi Na ploshi 5 km2 viyavleno 100 platform bilshe nizh 200 kurganiv znachna chastina yakih stvoreno do 150 roku n e Misto bulo zbudovano praktichno povnistyu z adobi i derevini sho vidilyaye jogo sered inshih mayanskih mist z yihnimi visokimi hramami z vapnyaku Osnovu pershogo periodu rozvitku budivnictva v gorodishi vid 1500 do 400 roku do n e skladayut dva veliki kurgani A i V Pershij kurgan mistit veliku kilkist materialnoyi kulturi chasiv pochatku doklasichnogo periodu Kurgan V vidpovidaye seredini doklasichnogo periodu U fazu Las Charkas virivali yami chultuni chashopodibnoyi ta plyashkopodibnoyi formi yaki vikoristovuvali dlya vigotovlennya yizhi Najdavnishi ruyini datuyut 800 rokom do n e U period 400 do n e 100 n e isnuvav velikij ritualno administrativnij centr Jogo osnovu skladala velika plosha navkolo yakoyi buli zvedeni piramidi z hramami ta palacami zhitlami znati Togo chasu takozh sporudzheno merezhu kanaliv vodojm i trub Ce stvorilo te sho doslidniki nazivayut vodnim pejzazhem yakij v chomus shozhij zi stoliceyu actekiv Tenochtitlan Kanali ranzhuvalis vid vuzkih drenazhnih do shirinoyu v 1 m i pridatnih dlya plavannya na chovnah Zhiteli mista takozh sporudili vodoprovid i glinyani trubi za yakimi tekla voda pid vulicyami mista Akveduk u 5 km zroblenij z glini zabezpechuvav Kaminalhuyu prisnoyu vodoyu z dzherela Dana skladna sistema gidravlichnoyi inzhenernoyi dumki zreshtoyu spriyala zagibeli mista Kanali zamulilis i postachannya vodi pripinilosya koli voda ozera vidstupila vnaslidok posuhi abo nadmirnogo vikoristannya abo i togo ta inshogo U 100 400 rokah n e vidbuvsya zanepad budivnictva todi ne zvodilosya zhodnoyi budovi rujnuvalisya ranishe zvedeni strukturi Lishe na pochatku V stolittya pochinayetsya vidnovlennya kolishnih budov a takozh samogo centru U 2 j polovini VI stolittya rezidenciyi volodariv buli zalisheni a centr peremistivsya v Akropol de buli sporudzheni potuzhni sporudi z adobiv V epohu rozkvitu Kaminalhuyu sposterigavsya budivelnij bum U monumentalnij arhitekturi zustrichayetsya bagato zapozichenih elementiv stilyu Teotiuakana zokrema zastosuvannya taludo tabler shodiv z balyustradami Pohovannya znati zdijsnyuvalisya z pershih faz isnuvannya mista Tak v kurgani A viyavleno pohovannya z 8 skeletami Interes predstavlyayut bagati carski pohovannya pid hramovimi piramidami yaki svidchat pro te sho praktikuvalisya tut pohovalni ceremoniyi buli duzhe shozhi na analogichni obryadi maya klasichnogo periodu V inshih pohovannyah viyavleni chislenni artefakti z kaminnya mushel cherepahovogo panciru obsidianu nefritu ta zhadeyitu zokrema 5000 nefritovih diskiv Znachna chastina yih nalezhit do faz Verbena i Arenal Skulptura Dlya skulpturi 500 do n e 100 n e harakterne naturalistichne zobrazhennya lyudskogo tila i retelne vidtvorennya grotesknih form detalej odyagu personazhiv i obstanovki Na steli 11 pomitno odinochnu figuru cholovika v zhorstkomu plashi zi shkiri tvarin Na golovi jogo skladnij ubir z dvoh masok drakona tretya taka zh prikriplena u nogo pid pidboriddyam a chetverta do vazhkogo poyasu Vin stoyit na platformi i trimaye v livij ruci ceremonialnij nizh sho nagaduye figurnij kremin sho nagaduye znajdenij u pohovanni 1 etapu Miraflores v kurgani E III 3 Nad golovoyu personazha litaye nebesnij drakon U nig pomisheni dvi kurilni z yakih pidnimayutsya klubi dimu Inshij cikavij monument velichna stela 10 mizh 400 ta 200 rokami do n e z chornogo bazaltu yaka roztashovuvalasya bilya golovnogo palacu Stela v davninu bula rozbita a relyef na nij chastkovo ziskobliti Potim yiyi pohovali v zemli zi steloyu 11 U pravij yiyi chastini zobrazhenij gigantskij antropomorfnij borodatij yaguar v pishnomu sholomi Na golovi jogo maska z velikimi zubami j iklami Poruch z nim livishe roztashovana figura inshogo bozhestva sho maye poviki u viglyadi trizubiv i borodu v livij visoko pidnyatij ruci jogo zhezl Nizhche bozhestv pomishena cholovicha postat u vazhkomu poyasi i z grotesknoyu maskoyu za spinoyu ruki yiyi pidnyatimi vgoru movbi blagaye zhesti Poruch z neyu velikij iyeroglifichnij napis sho maye suto mayanskij harakter yakij ye najdavnishim iyeroglifom maya ch olan Takozh ranni napisi mistyatsya na stelah 15 21 vivtari 1 ta 2 monument 65 faza Arenal U cej zhe period rozvivayetsya dribna plastika osoblivo chislenni terakotovi statuetki Ci mini skulpturi buli odnimi z pershih stvorenih v sili sho nabuv rozvitku u klasichnomu periodi Osnovnimi materialami buli kaminnya perlamutr i dereva Chasto stvoryuvalisya zhinochi figuri z chervono chornoyi glini Takozh stvoryuvalisya kam yani skulpturi u viglyadi griba z nizhki yakogo viziraye lyudske oblichchya Pro priznachennya cih nezvichajnih pam yatok she tochatsya superechki Interes predstavlyayut nefritovi serezhki na yakomu mistitsya napis Eb Shook 90 rik n e sho vidpovidaye imeni zasnovnika I dinastiyi Mutulskogo carstva ta chasu yiyi zasnuvannya Tomu vvazhayetsya abo ce buv podarunok pravitelyam Kaminalhuyu vid ahava Jashmutulya chi dinastiya mutulskih volodariv pohodila z Kaminalhuyu Skulptura V VI stolit zasvidchuye zapozichennya z Teotiuakana Na bagatoh z nih predstavleni mifologichni syuzheti ale zustrichayutsya i sceni istorichnogo zmistu Keramika Pochatok vigotovlennya vidpovidaye fazi Las Charkas Todi vona bula pozbavlena riznih prikras maye lishe funkcionalne znachennya Naprikinci fazi z yavivsya bilij posud z chervonimi figurami zokrema pavukopodibni mavpi maski drakoniv geometrichni abstraktni figuri Keramika fazi Providensiya dovoditsya na serednij doklasichnij period vona shozha z keramikoyu piznogo doklasichnogo periodu z inshih regioniv Keramika nastupnoyi fazi Verbena maye vazhlivi risi harakterni takozh dlya virobiv pochatku doklasichnogo periodu v nizinah maya zokrema dlya keramiki fazi Kavaku v Tikali 100 rik do n e 150 rik n e Bulo viyavleno veliku kilkist teotiuakanskoyi keramiki statuetok i zelenogo obsidianu periodu V VI stolit Istoriya doslidzhenVidkrito bulo 1925 roci Manuelyem Gamio yakij proviv pershi doslidzhennya U 1929 1950 rokah tut doslidzhennya provodiv Alfred Kidder 1935 roku pid chas rozbudovi novogo polya miscevogo futbolnogo klubu buli viyavleni chislenni budovi Todi zh nadano suchasnu nazvu Aktivno vivchayetsya arheologami z 1930 h rokiv U 1950 h rokah doslidzhennya provodiv Genrih Berlin U 1960 h rokah tut pracyuvali fahivci universitetu Pensilvaniya pid orudoyu Vilyama Sandresa i Dzhozefa Michelsa Protyagom 1970 h rokiv prodovzheno doslidzhennya DzherelaKidder A V Jennings J D and Shook E M Excavations at Kaminaljuyu Guatemala CIWP 561 Washington angl Inomata T Ortiz R Arroyo B Robinson E Chronological Revision of Preclassic Kaminaljuyu Guatemala Implications for Social Processes in the Southern Maya Area Latin American Antiquity 2014 Vol 25 No 4 P 377 408 angl Belyaev D D Pod senyu Ptichego Bozhestva formirovanie ideologii carskoj vlasti na Gvatemalskom nagore v I tys do n e Ojkumena 2012 3 S 8 22 ros Fahsen F From Chiefdoms to Statehood in the Highlands of Guatemala Maya Divine Kings of the Rain Forest Ed by N Grube Koln Konemann Verlagsgesellschaft 2001 P 89 95 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kaminalhuyu Kaminaljuyu nedostupne posilannya