Гаврило Григорович Калінін (нар. 15 серпня 1922, село Воскресенка, тепер Калачинського району Омської області Російська Федерація — 22 березня 1995, місто Київ) — радянський військовий діяч. Герой Радянського Союзу (31.03.1943), генерал-майор танкових військ. Депутат Верховної Ради УРСР 6-го скликання (1963—1967 рр.).
Калінін Гаврило Григорович | |
---|---|
Народження | 15 серпня 1922 Q25509158?, d, d, РСФРР |
Смерть | 22 березня 1995 (72 роки) Київ, Україна |
Поховання | Лісове кладовище |
Освіта | Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського (1956) і Сталінградське військове танкове училище (1942) |
Партія | КПРС |
Звання | d |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився в селянській родині. Закінчивши сім класів, працював складачем, заступником начальника цеху в друкарні «Камчатська правда». У 1941 році переїхав у місто Сталінград і працював на метизному заводі.
У Червоній армії з липня 1941 року. У 1942 році закінчив Сталінградське військове танкове училище. Учасник німецько-радянської війни з жовтня 1942 року. Воював на Південно-Західному, Донському, 2-му Українському фронтах. Служив командиром танку 441-го танкового батальйону 110-ї танкової бригади 18-го танкового корпусу 1-ї гвардійської армії.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 березня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм молодшому лейтенанту Калініну Гавриїлу Григоровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 923).
Член ВКП(б) з 1943 року.
Під час Курської битви брав участь у битві під Прохорівкою, був важко поранений.
Після війни продовжував службу в армії. У 1949 році закінчив Вищу офіцерську школу в Ленінграді, в 1956 році — Військову академію бронетанкових військ.
У 1973—1978 роках — начальник Свердловського суворовського військового училища.
З 1978 року генерал-майор танкових військ Калінін — у відставці. Жив у Києві. Помер 22 березня 1995 року. Похований у Києві на Лісовому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, медалями.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии» от 31 марта 1943 года [ 20 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 9 апреля (№ 14 (220)). — С. 1
Посилання
- Калінін Гаврило Григорович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kalinin Gavrilo Grigorovich Kalinin nar 15 serpnya 1922 19220815 selo Voskresenka teper Kalachinskogo rajonu Omskoyi oblasti Rosijska Federaciya 22 bereznya 1995 misto Kiyiv radyanskij vijskovij diyach Geroj Radyanskogo Soyuzu 31 03 1943 general major tankovih vijsk Deputat Verhovnoyi Radi URSR 6 go sklikannya 1963 1967 rr Kalinin Gavrilo GrigorovichNarodzhennya15 serpnya 1922 1922 08 15 Q25509158 d d RSFRRSmert22 bereznya 1995 1995 03 22 72 roki Kiyiv UkrayinaPohovannyaLisove kladovisheOsvitaVijskova akademiya bronetankovih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya Malinovskogo 1956 i Stalingradske vijskove tankove uchilishe 1942 PartiyaKPRSZvannyadVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya v selyanskij rodini Zakinchivshi sim klasiv pracyuvav skladachem zastupnikom nachalnika cehu v drukarni Kamchatska pravda U 1941 roci pereyihav u misto Stalingrad i pracyuvav na metiznomu zavodi U Chervonij armiyi z lipnya 1941 roku U 1942 roci zakinchiv Stalingradske vijskove tankove uchilishe Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z zhovtnya 1942 roku Voyuvav na Pivdenno Zahidnomu Donskomu 2 mu Ukrayinskomu frontah Sluzhiv komandirom tanku 441 go tankovogo bataljonu 110 yi tankovoyi brigadi 18 go tankovogo korpusu 1 yi gvardijskoyi armiyi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 31 bereznya 1943 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskim zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm molodshomu lejtenantu Kalininu Gavriyilu Grigorovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 923 Chlen VKP b z 1943 roku Pid chas Kurskoyi bitvi brav uchast u bitvi pid Prohorivkoyu buv vazhko poranenij Pislya vijni prodovzhuvav sluzhbu v armiyi U 1949 roci zakinchiv Vishu oficersku shkolu v Leningradi v 1956 roci Vijskovu akademiyu bronetankovih vijsk U 1973 1978 rokah nachalnik Sverdlovskogo suvorovskogo vijskovogo uchilisha Z 1978 roku general major tankovih vijsk Kalinin u vidstavci Zhiv u Kiyevi Pomer 22 bereznya 1995 roku Pohovanij u Kiyevi na Lisovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij dvoma ordenami Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki ordenom Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR 3 go stupenya medalyami PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza nachalstvuyushemu i ryadovomu sostavu Krasnoj Armii ot 31 marta 1943 goda 20 listopada 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1943 9 aprelya 14 220 S 1PosilannyaKalinin Gavrilo Grigorovich Sajt Geroi strany ros