Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Е́ліа Каза́н (Казандзоглу) (англ. Elia Kazan; 7 вересня 1909, Константинополь, Османська імперія — 28 вересня 2003) — американський продюсер, сценарист, кінорежисер, лавреат «Оскара»
Ηλίας Καζαντζόγλου
СШАЗолотий глобус (1948), (1955), (1957), (1964)
Переможець Каннського кінофестивалю (1955)
Почесний Золотий ведмідь (1996)
Еліа Казан у ВікісховищіЖиттєпис
Еліа Казандзоглу, грек за походженням, народився в Константинополі (як Еліа Казандзоглу). Родина переїхала до США, коли Еліа було 4 роки. Навчався в театральній школі Єльського університету. Починав як актор, потім став художнім керівником нью-йоркського Group-Theatre. Два роки був членом компартії, із якої вийшов у 1936 році після розколу в американській лівій інтелігенції.
В роки Другої світової війни Казан придбав загальнонаціональну популярність завдяки своїм бродвейським постановкам п'єс Теннессі Вільямса, Торнтона Вайлдера і Юджина О'Ніла. Саме завдяки його кіно- і сценічним постановкам, ці драматурги отримали статус живих класиків, а самому Казану «Кішка на розпеченому даху», «Трамвай «Бажання» і «Смерть комівояжера» принесли два «Оскари» і два «Тоні».
Еліа Казан дебютував у кіно в 1945 році з фільмом «Дерево росте в Брукліні», а вже в 1947 році одержав свого першого «Оскара» за картину «Джентльменська угода» присвячену антисемітизму, із Грегорі Пеком у головній ролі. Через шість років фільм «У порту» про корупцію у профспілках із Марлоном Брандо і Родом Стайгером отримав шість «Оскарів». На початку 1960-х років Казан почав писати книги. Два його романи — «Америка, Америка» й «Оборудка» — потім екранізували.
Але політична позиція режисера і письменника викликала чимало нарікань серед американських лібералів. У 1934 році він вступив до компартії, але вийшов з неї через півтора року. На початку «маккартизму» у 1952 році Казан під тиском відкрив імена 17 своїх товаришів, які симпатизували комунізму.
Для багатьох у Голлівуді Казан став символом слабохарактерності й зрадництва після того, як у розпал маккартизму він на допиті в комісії з розслідування антиамериканської діяльності назвав імена декількох режисерів і сценаристів, котрі, як і він, у свій час були членами компартії. Усім їм довелося піти з кіно, чи навіть залишити країну. Лише деяким удалося знову знайти творчу роботу під псевдонімами.
Сам Казан запевняв згодом, що він не назвав комісії жодного імені, котрі не були б їй відомі, але після цього випадку від нього відвернулося багато друзів, включаючи Артура Міллера. «Я зрозумів, що він із такою ж легкістю пожертвував і мною», — сказав Міллер.
У 1954 році Казан одержав свого другого «Оскара» за фільм «У порту», в якому йшлося про корупцію в профспілках. Герой цієї стрічки теж був змушений піти на співробітництво з владою, і картина вважається спробою автора виправдатися за показання в комісії Маккарті.
У 50-і роки Еліа Казан переключився на літературну працю і написав шість романів, два з яких стали бестселерами, а по двох із них — «Угода» та «Америка, Америка» — він сам зняв фільми.
Казан відкрив для кіно таких видатних акторів, як Марлон Брандо, Пол Ньюман, Наталі Вуд, Воррен Бітті, Джеймс Дін. Класикою стали екранізації Казана "Трамвай «Бажання» і «Останній магнат», фільми «На схід від Едему», «Обличчя в юрбі», «Америка, Америка».
У 1999 році режисер одержав з рук Мартіна Скорсезе та Роберта Де Ніро свого останнього почесного «Оскара» — за «досягнення всього життя», але церемонія вручення перетворилася на скандал — частина залу влаштувала йому овацію, частина — демонстративно утрималася від оплесків. Причиною цього були події 1952 року.
Паралельно із кіно режисер працював і в театрі, разом із Лі Страсбергом став засновником знаменитої акторської студії в Нью-Йорку, впровадив і сприяв розвитку нового стилю акторської гри.
Нагороди
У цілому картини Казана удостоювалися в різних номінаціях 20 «Оскарів».
Фільмографія
- 1945 — Дерево росте в Брукліні / A Tree Grows in Brooklyn
- 1947 — Джентльменська угода / Gentleman's Agreement
- 1950 — Паніка на вулицях / Panic in the Streets
- 1951 — Трамвай «Бажання» / A Streetcar Named Desire
- 1952 — Віва Сапата! / Viva Zapata!
- 1954 — У порту / On the Waterfront
- 1955 — На схід від раю / East of Eden
- 1976 — Останній магнат / The Last Tycoon
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kazan E lia Kaza n Kazandzoglu angl Elia Kazan 7 veresnya 1909 Konstantinopol Osmanska imperiya 28 veresnya 2003 amerikanskij prodyuser scenarist kinorezhiser lavreat Oskara Elia KazanElia KazanElia Kazan u 1967Elia Kazan u 1967Im ya pri narodzhenniElias Kazandzoglu Hlias KazantzogloyData narodzhennya7 veresnya 1909 1909 09 07 Misce narodzhennyaKonstantinopol Osmanska imperiyaData smerti28 veresnya 2003 2003 09 28 94 roki Misce smertiMangetten Nyu Jork SShAGromadyanstvo SShAAlma materd Yelska shkola drami Dzhulyardska shkola i dProfesiyarezhiser prodyuser scenarist aktorKar yera1934 1976NapryamdramaZakladNova shkolaNagorodiPremiya Oskar 1948 1955 Pochesnij Oskar 1999 Zolotij globus 1948 1955 1957 1964 Peremozhec Kannskogo kinofestivalyu 1955 Pochesnij Zolotij vedmid 1996 IMDbID 0001415 Elia Kazan u VikishovishiZhittyepisElia Kazandzoglu grek za pohodzhennyam narodivsya v Konstantinopoli yak Elia Kazandzoglu Rodina pereyihala do SShA koli Elia bulo 4 roki Navchavsya v teatralnij shkoli Yelskogo universitetu Pochinav yak aktor potim stav hudozhnim kerivnikom nyu jorkskogo Group Theatre Dva roki buv chlenom kompartiyi iz yakoyi vijshov u 1936 roci pislya rozkolu v amerikanskij livij inteligenciyi V roki Drugoyi svitovoyi vijni Kazan pridbav zagalnonacionalnu populyarnist zavdyaki svoyim brodvejskim postanovkam p yes Tennessi Vilyamsa Torntona Vajldera i Yudzhina O Nila Same zavdyaki jogo kino i scenichnim postanovkam ci dramaturgi otrimali status zhivih klasikiv a samomu Kazanu Kishka na rozpechenomu dahu Tramvaj Bazhannya i Smert komivoyazhera prinesli dva Oskari i dva Toni Elia Kazan debyutuvav u kino v 1945 roci z filmom Derevo roste v Bruklini a vzhe v 1947 roci oderzhav svogo pershogo Oskara za kartinu Dzhentlmenska ugoda prisvyachenu antisemitizmu iz Gregori Pekom u golovnij roli Cherez shist rokiv film U portu pro korupciyu u profspilkah iz Marlonom Brando i Rodom Stajgerom otrimav shist Oskariv Na pochatku 1960 h rokiv Kazan pochav pisati knigi Dva jogo romani Amerika Amerika j Oborudka potim ekranizuvali Ale politichna poziciya rezhisera i pismennika viklikala chimalo narikan sered amerikanskih liberaliv U 1934 roci vin vstupiv do kompartiyi ale vijshov z neyi cherez pivtora roku Na pochatku makkartizmu u 1952 roci Kazan pid tiskom vidkriv imena 17 svoyih tovarishiv yaki simpatizuvali komunizmu Dlya bagatoh u Gollivudi Kazan stav simvolom slaboharakternosti j zradnictva pislya togo yak u rozpal makkartizmu vin na dopiti v komisiyi z rozsliduvannya antiamerikanskoyi diyalnosti nazvav imena dekilkoh rezhiseriv i scenaristiv kotri yak i vin u svij chas buli chlenami kompartiyi Usim yim dovelosya piti z kino chi navit zalishiti krayinu Lishe deyakim udalosya znovu znajti tvorchu robotu pid psevdonimami Sam Kazan zapevnyav zgodom sho vin ne nazvav komisiyi zhodnogo imeni kotri ne buli b yij vidomi ale pislya cogo vipadku vid nogo vidvernulosya bagato druziv vklyuchayuchi Artura Millera Ya zrozumiv sho vin iz takoyu zh legkistyu pozhertvuvav i mnoyu skazav Miller U 1954 roci Kazan oderzhav svogo drugogo Oskara za film U portu v yakomu jshlosya pro korupciyu v profspilkah Geroj ciyeyi strichki tezh buv zmushenij piti na spivrobitnictvo z vladoyu i kartina vvazhayetsya sproboyu avtora vipravdatisya za pokazannya v komisiyi Makkarti U 50 i roki Elia Kazan pereklyuchivsya na literaturnu pracyu i napisav shist romaniv dva z yakih stali bestselerami a po dvoh iz nih Ugoda ta Amerika Amerika vin sam znyav filmi Kazan vidkriv dlya kino takih vidatnih aktoriv yak Marlon Brando Pol Nyuman Natali Vud Vorren Bitti Dzhejms Din Klasikoyu stali ekranizaciyi Kazana Tramvaj Bazhannya i Ostannij magnat filmi Na shid vid Edemu Oblichchya v yurbi Amerika Amerika U 1999 roci rezhiser oderzhav z ruk Martina Skorseze ta Roberta De Niro svogo ostannogo pochesnogo Oskara za dosyagnennya vsogo zhittya ale ceremoniya vruchennya peretvorilasya na skandal chastina zalu vlashtuvala jomu ovaciyu chastina demonstrativno utrimalasya vid opleskiv Prichinoyu cogo buli podiyi 1952 roku Paralelno iz kino rezhiser pracyuvav i v teatri razom iz Li Strasbergom stav zasnovnikom znamenitoyi aktorskoyi studiyi v Nyu Jorku vprovadiv i spriyav rozvitku novogo stilyu aktorskoyi gri NagorodiU cilomu kartini Kazana udostoyuvalisya v riznih nominaciyah 20 Oskariv Filmografiya1945 Derevo roste v Bruklini A Tree Grows in Brooklyn 1947 Dzhentlmenska ugoda Gentleman s Agreement 1950 Panika na vulicyah Panic in the Streets 1951 Tramvaj Bazhannya A Streetcar Named Desire 1952 Viva Sapata Viva Zapata 1954 U portu On the Waterfront 1955 Na shid vid rayu East of Eden 1976 Ostannij magnat The Last TycoonPosilannya