Ка́арло Ю́го Сто́лберґ (фін. Kaarlo Juho Ståhlberg, уроджений Карл Ю́хан Сто́лберґ, швед. Carl Johan Ståhlberg; 28 січня 1865, Суомуссалмі, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія — 22 вересня 1952, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський державний та політичний діяч, перший президент Фінляндії.
Каарло Юго Столберґ фін. Kaarlo Juho Ståhlberg | |||
![]() | |||
| |||
---|---|---|---|
1919 — 1925 | |||
Попередник: | посада заснована | ||
Наступник: | Лаурі Крістіан Реландер | ||
Ім'я при народженні: | швед. Carl Johan Ståhlberg | ||
Народження: | 28 січня 1865 Суомуссалмі, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія | ||
Смерть: | 22 вересня 1952 (87 років) Гельсінкі, Фінляндія | ||
Поховання: | Гієтаніємі[1] | ||
Національність: | фін/швед | ||
Країна: | ![]() | ||
Релігія: | лютеранство | ||
Освіта: | Гельсінський університет, Гельсінський університет[d] і d | ||
Ступінь: | доктор обох прав | ||
Партія: | d | ||
Шлюб: | Естер Столберґ і d | ||
Діти: | d, d і d | ||
Автограф: | ![]() | ||
Нагороди: | |||
|
Біографія
Народився в сім'ї пастора, за національністю — швед. Почав навчання в середній школі в Лахті, але після смерті батька його сім'я, яка виявилася в складному фінансовому становищі, переїхала в Оулу. У 1889 році здобув ступінь бакалавра права в Університеті Гельсінкі, там же в 1893 році закінчив докторантуру, а в наступному році став доцентом. Доктор обох прав.
У 1893 році одружився з Іреною Вяльберг, від якої у Стольберг було шість дітей.
У 1898—1903 — секретар сенату, в 1914—1915 — голова парламенту. У 1908—1918 — професор адміністративного права університету в Гельсінкі. У 1917 році став головою Конституційної Ради, перед яким стояло завдання розробити модель майбутнього державного устрою незалежної Фінляндії. Під час цієї діяльності підтримував ідею введення республіканської форми правління. У 1918 році став першим головою Вищого Адміністративного суду.
У 1919—1925 — перший президент Фінляндії. На виборах Президента був підтриманий Національною прогресивною партією і Аграрною лігою, набравши 143 голоси і випередивши свого суперника Густава Маннергейма, який здобув 50 голосів.
У політиці підтримував помірні соціально-економічні реформи, спрямовані на формування буржуазної республіки. Як президент помилував більшість учасників революційного руху, зрівняв профспілки в правах з роботодавцями, ініціював земельну реформу. укладенню мирного договору з РРФСР.
У 1925 році відмовився від переобрання на посаду президента. У 1930—1933 знову обирався депутатом парламенту. У 1930 році разом з дружиною був викрадений членами фашистської організації, які мали намір переправити їх на радянську територію, але незабаром був звільнений.
У 1931 році був кандидатом від Національної прогресивної партії на президентських виборах, де програв переможцю лише два голоси в третьому турі. На президентських виборах 1937 року обійняв третє місце. У 1946 році став радником Президента Фінляндії Юхо Кусті Паасіківі.
Примітки
- Find a Grave — 1996.
Посилання
- https://www.eduskunta.fi/FI/kansanedustajat/Sivut/911547.aspx [ 26 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет