Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йордан Федір Іванович Іордан Федір Іванович 25 серпня 1800 Павловськ біля Петербурга Санкт Петербурзька губернія Російсь

Йордан Федір Іванович

Йордан Федір Іванович

Йордан Федір Іванович (Іордан Федір Іванович; * 25 серпня 1800, Павловськ (біля Петербурга), Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія — † 1 жовтня 1883, Петербург, Російська імперія) — російський гравер (майстер академічної репродукційної різцеввої гравюри на міді), професор, ректор Петербурзької академії мистецтв, знайомий Тараса Шевченка

Федір Іванович Йордан
image
Ф. І. Йордан. Автопортрет
Народження13 (25) серпня 1800
Павловськ, d, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Смерть19 вересня (1 жовтня) 1883 (83 роки)
 Санкт-Петербург, Російська імперія
ПохованняСмоленське православне кладовище[1]
Національністьросіянин
Країнаimage Російська імперія
Жанр, портрет
НавчанняПетербурзька академія мистецтв
Діяльністьгравер
Роки творчості1824-1880
ПрацівникПетербурзька академія мистецтв
Нагороди
image
image Йордан Федір Іванович у Вікісховищі

Біографія

Народився в родині придворного «шпалерного майстра».

Освіту він здобув у Петербурзькій академії мистецтв (1819-1824), в гравірувальному класі у , з самого початку спеціалізуючись на репродукційній гравюрі по металу і досягнувши в ній високої майстерності.

Значну частину свого життя Йордан провів за кордоном, куди він як Петербурзької академії мистецтв поїхав в 1829 році, — в Парижі, Лондоні і, нарешті, з 1835 року в Римі, де в цілому прожив близько двадцяти років.

Головною його працею стало створення великої гравюри по картині Рафаеля «Преображення Господнє», яка з дивовижною точністю і тонкістю відтворювала цей шедевр живопису.

image
Рафаель: Преображення Господнє на горі Табор

Над нею гравер самовіддано працював майже п'ятнадцять років, часом не покидаючи майстерні по багато годин; один тільки підготовчий малюнок забрав у нього близько двох років.

Цей твір приніс Йордану широку популярність і був високо оцінений в Петербурзькій академії мистецтв після його повернення на батьківщину в 1850 році.

У тому ж році він став професором, потім довго завідував гравірувальним класом, а з 1871 року стає ректором Петербурзької академії мистецтв, — це був перший і єдиний випадок, коли такий пост зайняв художник-гравер.

image
Перша сторінка книги Ф. І. Йордана (1800-1883) «Записки ректора і професора Академії мистецтв Федора Івановича Йордана» надрукована в 1918 році

Творчі здобутки

Федір Іванович Йордан створив понад 70 листів відмінних гравюр з багатьох живописних полотен (найбільш відомі «Святе сімейство» (1838), з картини Рафаеля та (1861-1867), з картини ) і ряд гравірованих портретів діячів російської культури — Г. Р. Державіна, (1849), М. В. Гоголя (1857), М. Ю. Лермонтова (1859), В. Г. Бєлінського (1859), П. О. Плетньова (1870), Д. О. Ровинського (1879) та ін

Крім гравюр він залишив дуже змістовні «Записки ректора і професора Академії мистецтв Федора Івановича Йордана», в яких особливо цікавими є сторінки, присвячені його перебуванню в Італії і спілкуванню з М. В. Гоголем, К. П. Брюлловим, , та ін.

Федір Йордан і Тарас Шевченко

Федір Іванович Йордан допоміг Тарасові Шевченко освоїти техніку гравірування.

От що писав Шевченко в своєму «Щоденнику» від 4 травня 1861 року:

«… Познайомився з відомим гравером Ф. Іорданом: „Он слышал о моем намерении заняться акватинтой и предложил мне свои услуги в этом новом для меня деле“. Обрав собі для гравірування ескіз Мурільйо („Свята родина“)».

Гравюри Ф. І. Йордана

Примітки

  1. російська Вікіпедія — 2001.
    d:Track:Q206855
  2. Дані про народження і смерть Ф. І. Йордана подані за новим стилем.
  3. В XVIII—XIX століттях учень, який закінчив курс в Імператорській академії мистецтв у Росії і отримує грошове забезпечення (пенсіон) на час додаткового вдосконалення (як правило, за кордоном). У пенсіонери потрапляли найкращі з найкращих випускників з числа тих, що закінчили курс в Академії з Великою золотою медаллю.
  4. Надруковані в Москві 1918 року.
  5. Тарас Шевченко. Твори, «Дніпро», 1971, т. V, с. 176—177

Джерела

  • Всеслов [ 28 липня 2014 у Wayback Machine.]
  • Русская живопись [ 25 липня 2014 у Wayback Machine.]
  • Іордан Федір Іванович [ 28 липня 2014 у Wayback Machine.]
  • Біографії російських художників (рос.) [ 27 липня 2014 у Wayback Machine.]
  • Ізборнік. Покажчик імен [ 4 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  • Енциклопедія: життя і творчість Тараса Шевченка [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Jordan Fedir Ivanovich Iordan Fedir Ivanovich 25 serpnya 1800 Pavlovsk bilya Peterburga Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiya 1 zhovtnya 1883 Peterburg Rosijska imperiya rosijskij graver majster akademichnoyi reprodukcijnoyi rizcevvoyi gravyuri na midi profesor rektor Peterburzkoyi akademiyi mistectv znajomij Tarasa ShevchenkaFedir Ivanovich JordanF I Jordan AvtoportretNarodzhennya13 25 serpnya 1800 Pavlovsk d Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiyaSmert19 veresnya 1 zhovtnya 1883 83 roki Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyaSmolenske pravoslavne kladovishe 1 NacionalnistrosiyaninKrayinaRosijska imperiyaZhanr portretNavchannyaPeterburzka akademiya mistectvDiyalnistgraverRoki tvorchosti1824 1880PracivnikPeterburzka akademiya mistectvNagorodi Jordan Fedir Ivanovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v rodini pridvornogo shpalernogo majstra Osvitu vin zdobuv u Peterburzkij akademiyi mistectv 1819 1824 v graviruvalnomu klasi u z samogo pochatku specializuyuchis na reprodukcijnij gravyuri po metalu i dosyagnuvshi v nij visokoyi majsternosti Znachnu chastinu svogo zhittya Jordan proviv za kordonom kudi vin yak Peterburzkoyi akademiyi mistectv poyihav v 1829 roci v Parizhi Londoni i nareshti z 1835 roku v Rimi de v cilomu prozhiv blizko dvadcyati rokiv Golovnoyu jogo praceyu stalo stvorennya velikoyi gravyuri po kartini Rafaelya Preobrazhennya Gospodnye yaka z divovizhnoyu tochnistyu i tonkistyu vidtvoryuvala cej shedevr zhivopisu Rafael Preobrazhennya Gospodnye na gori Tabor Nad neyu graver samoviddano pracyuvav majzhe p yatnadcyat rokiv chasom ne pokidayuchi majsterni po bagato godin odin tilki pidgotovchij malyunok zabrav u nogo blizko dvoh rokiv Cej tvir prinis Jordanu shiroku populyarnist i buv visoko ocinenij v Peterburzkij akademiyi mistectv pislya jogo povernennya na batkivshinu v 1850 roci U tomu zh roci vin stav profesorom potim dovgo zaviduvav graviruvalnim klasom a z 1871 roku staye rektorom Peterburzkoyi akademiyi mistectv ce buv pershij i yedinij vipadok koli takij post zajnyav hudozhnik graver Persha storinka knigi F I Jordana 1800 1883 Zapiski rektora i profesora Akademiyi mistectv Fedora Ivanovicha Jordana nadrukovana v 1918 rociTvorchi zdobutkiFedir Ivanovich Jordan stvoriv ponad 70 listiv vidminnih gravyur z bagatoh zhivopisnih poloten najbilsh vidomi Svyate simejstvo 1838 z kartini Rafaelya ta 1861 1867 z kartini i ryad gravirovanih portretiv diyachiv rosijskoyi kulturi G R Derzhavina 1849 M V Gogolya 1857 M Yu Lermontova 1859 V G Byelinskogo 1859 P O Pletnova 1870 D O Rovinskogo 1879 ta in Krim gravyur vin zalishiv duzhe zmistovni Zapiski rektora i profesora Akademiyi mistectv Fedora Ivanovicha Jordana v yakih osoblivo cikavimi ye storinki prisvyacheni jogo perebuvannyu v Italiyi i spilkuvannyu z M V Gogolem K P Bryullovim ta in Fedir Jordan i Taras ShevchenkoFedir Ivanovich Jordan dopomig Tarasovi Shevchenko osvoyiti tehniku graviruvannya Ot sho pisav Shevchenko v svoyemu Shodenniku vid 4 travnya 1861 roku Poznajomivsya z vidomim graverom F Iordanom On slyshal o moem namerenii zanyatsya akvatintoj i predlozhil mne svoi uslugi v etom novom dlya menya dele Obrav sobi dlya graviruvannya eskiz Muriljo Svyata rodina Gravyuri F I JordanaD O Rovinskij Istomina A I Primitkirosijska Vikipediya 2001 d Track Q206855 Dani pro narodzhennya i smert F I Jordana podani za novim stilem V XVIII XIX stolittyah uchen yakij zakinchiv kurs v Imperatorskij akademiyi mistectv u Rosiyi i otrimuye groshove zabezpechennya pension na chas dodatkovogo vdoskonalennya yak pravilo za kordonom U pensioneri potraplyali najkrashi z najkrashih vipusknikiv z chisla tih sho zakinchili kurs v Akademiyi z Velikoyu zolotoyu medallyu Nadrukovani v Moskvi 1918 roku Taras Shevchenko Tvori Dnipro 1971 t V s 176 177DzherelaVseslov 28 lipnya 2014 u Wayback Machine Russkaya zhivopis 25 lipnya 2014 u Wayback Machine Iordan Fedir Ivanovich 28 lipnya 2014 u Wayback Machine Biografiyi rosijskih hudozhnikiv ros 27 lipnya 2014 u Wayback Machine Izbornik Pokazhchik imen 4 serpnya 2014 u Wayback Machine Enciklopediya zhittya i tvorchist Tarasa Shevchenka 8 serpnya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ