- Заголовок цієї статті — це ісландське ім'я, де Йоун — особове ім'я, а Сіґурдссон — ім'я по батькові.
Йоун Сіґурдссон (ісл. Jón Sigurðsson; 17 червня 1811, мис Пафсейрі, Західна Ісландія — 7 грудня 1879, Копенгаген) — ісландський вчений і державний діяч, президент ісландського літературного товариства, один із лідерів національно-визвольного руху Ісландії.
Йоун Сігюрдссон | |
---|---|
ісл. Jón Sigurðsson | |
Народився | 17 червня 1811[1] d, Ісландія, Данія-Норвегія |
Помер | 7 грудня 1879[1] (68 років) Копенгаген, Королівство Данія[2] |
Поховання | d |
Країна | Ісландія |
Діяльність | політик, філолог, історик |
Alma mater | Копенгагенський університет |
Знання мов | ісландська |
Членство | Баварська академія наук |
Посада | d і d[3] |
|
Життєпис
Народився в сім'ї пастора. У 1833—1835 роках навчався в Копенгагенському університеті.
З 1840 року Сіґурдссон стояв на чолі руху, який мав на меті відновлення автономії Ісландії та її законодавчих зборів — альтингу; він також був головним діячем ісландського альтингу, запровадженого данським урядом 1845 року як дорадчу установу. 1851 року Сіґурдссона обрали головою альтингу. У 1848 році він висунув тезу про юридичне право Ісландії на повну державну незалежність з відокремленням від Данії. Йоун Сіґурдссон — автор ісландської конституції (1874 рік).
Свої політичні ідеї Сіґурдссон пропагував у заснованій ним газеті «Ny Felagsrit» (1841—1873).
У доробку Йоуна Сіґурдссона — «Diplomatarium islandicum», статистичний огляд Ісландії («Skyrslur um Landshagi»), публікації багатьох документів з давньої історії Ісландії, численні журнальні статті.
Похований у Рейк'явіку.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Deutsche Nationalbibliothek Record #104210001 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Elberling E., Elberling V. Rigsdagens Medlemmer gennem Hundrede Aar 1848-1948: Rigsdagsmændede 1848-1918. Bind II. Lange—Østergaard — København: 1950. — Т. 2. — С. 198.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Maurer К. Zur politischen Geschichte Islands. Leipzig, 1880). (нім.)
Посилання
- Сіґурдсон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zagolovok ciyeyi statti ce islandske im ya de Joun osobove im ya a Sigurdsson im ya po batkovi Joun Sigurdsson isl Jon Sigurdsson 17 chervnya 1811 mis Pafsejri Zahidna Islandiya 7 grudnya 1879 Kopengagen islandskij vchenij i derzhavnij diyach prezident islandskogo literaturnogo tovaristva odin iz lideriv nacionalno vizvolnogo ruhu Islandiyi Joun Sigyurdssonisl Jon SigurdssonNarodivsya17 chervnya 1811 1811 06 17 1 d Islandiya Daniya NorvegiyaPomer7 grudnya 1879 1879 12 07 1 68 rokiv Kopengagen Korolivstvo Daniya 2 PohovannyadKrayinaIslandiyaDiyalnistpolitik filolog istorikAlma materKopengagenskij universitetZnannya movislandskaChlenstvoBavarska akademiya naukPosadad i d 3 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sigurdsson ZhittyepisNarodivsya v sim yi pastora U 1833 1835 rokah navchavsya v Kopengagenskomu universiteti Z 1840 roku Sigurdsson stoyav na choli ruhu yakij mav na meti vidnovlennya avtonomiyi Islandiyi ta yiyi zakonodavchih zboriv altingu vin takozh buv golovnim diyachem islandskogo altingu zaprovadzhenogo danskim uryadom 1845 roku yak doradchu ustanovu 1851 roku Sigurdssona obrali golovoyu altingu U 1848 roci vin visunuv tezu pro yuridichne pravo Islandiyi na povnu derzhavnu nezalezhnist z vidokremlennyam vid Daniyi Joun Sigurdsson avtor islandskoyi konstituciyi 1874 rik Svoyi politichni ideyi Sigurdsson propaguvav u zasnovanij nim gazeti Ny Felagsrit 1841 1873 U dorobku Jouna Sigurdssona Diplomatarium islandicum statistichnij oglyad Islandiyi Skyrslur um Landshagi publikaciyi bagatoh dokumentiv z davnoyi istoriyi Islandiyi chislenni zhurnalni statti Pohovanij u Rejk yaviku PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 104210001 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Elberling E Elberling V Rigsdagens Medlemmer gennem Hundrede Aar 1848 1948 Rigsdagsmaendede 1848 1918 Bind II Lange Ostergaard Kobenhavn 1950 T 2 S 198 d Track Q15944240d Track Q112254685d Track Q5708005d Track Q112245185d Track Q1748LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Maurer K Zur politischen Geschichte Islands Leipzig 1880 nim PosilannyaSigurdson Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006