Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йоганн Фрідріх Гербарт (1776—1841) — німецький філософ, психолог і педагог. Він був прихильником асоціативної психології. Народився в сім'ї чиновника-юриста. Здобув університетську освіту. Працював на посаді професора в Геттінгенському та Кенінгсбергзькому університетах, де читав лекції з філософії, психології і педагогіки. Педагогічні ідеї Гербарта отримали розвиток у його творах «Загальна педагогіка, виведена з мети виховання», «Нариси лекцій з педагогіки» й ін.
| Йоганн Фрідріх Гербарт | |
|---|---|
| нім. Johann Friedrich Herbart | |
 | |
| Народився | 4 травня 1776[4][5] Ольденбург, Веймарська республіка, Німецька імперія[6] |
| Помер | 14 серпня 1841[1][2][…](65 років) Геттінген, Королівство Ганновер, Німецький союз[6] |
| Поховання | d |
| Країна |  Велике герцогство Ольденбург |
| Діяльність | філософ, психолог, педагог, викладач університету, педагог |
| Alma mater | Єнський університет |
| Відомі учні | d |
| Знання мов | німецька[4][7] |
| Заклад | Геттінгенський університет |
| Членство | d |
| Автограф |  |
| |
Філософія
Він вважав, що все психічне життя людини складається з «реалів», основою яких є уява. Встановлював обмежені можливості («поріг») у розумовому розвитку людини і пізнанні нею світу, оскільки весь процес психічної діяльності зводив до механічних комбінованих видозмін уяви.
Герберт виступав за наукову самостійність педагогіки. Він критикував тих, хто будував педагогіку лише з досвіду, а також і тих, хто виводив її з філософських систем. Вважаючи, що для успішної педагогічної роботи необхідно попередньо оволодіти педагогічною теорією, Гербарт розробив систему педагогічної науки на основі психології і етики.
У справі виховання Гербарт ставить перед школою цілі: можливі — підготовка майбутніх дорослих людей у галузі певної спеціальності, і необхідні — підготовка їх до роботи в будь-якій галузі діяльності. У цілому треба прагнути до виховання «доброчесної» людини.
Загальна мета виховання, за Гербартом, повинна полягати у досягненні гармонії волі з етичними ідеями і в розвитку багатостороннього інтересу. Процес виховання він ділить на три складові: керування дітьми, виховуюче навчання і моральне виховання.
Систему керування дітьми Гербарт ґрунтував на власній ідеї про те, що дитині природно притаманна «дика пустотливість», тому вона порушує встановлені у школі порядки, проявляє недисциплінованість. Щоб забезпечити виховання і навчання, треба приборкати цю «дикість». Гербарт пропонував у системі керування такі засоби, як погроза, нагляд, наказ, заборона, фізичні покарання, як допоміжні засоби — авторитет і любов вихователя.
Гербарт висунув ідею виховуючого навчання. Процес виховуючого навчання ґрунтував на розвитку шести видів багатостороннього інтересу: емпіричний (до навколишнього світу), спекулятивний (до пізнання речей і явищ), естетичний (до прекрасного), симпатичний (до близьких), соціальний (до всіх людей), релігійний (до служіння «найвищому духові»). Перші три види інтересу повинні задовольнятись вивченням предметів природничо-математичного циклу, а інші три — гуманітарних дисциплін.
У другій пол. XIX ст. було популярним вчення Гербарта про чотири ступені навчання: виразність, асоціація, система, метод. Ці ступені повинні мати місце на кожному уроці незалежно від його змісту і віку учнів. На першому ступені (виразність) здійснюється початкове ознайомлення учнів з новим матеріалом з широким використанням наочності; на другому ступені (асоціація) у процесі вільної бесіди відбувається встановлення зв'язків нових уявлень з попередніми; третій ступінь (система) характеризується зв'язним викладенням нового матеріалу з виділенням основних положень, з виведенням правил і формулюванням законів; на четвертому ступені (метод) в учнів у процесі виконання вправ виробляється навичка використання набутих знань на практиці.
Гербарт розробив теорію видів навчання: описового (виявити досвід учня і розширити його через наочність, розповідь та заучування матеріалу), аналітичного (розподіл матеріалу на складові частини і надання уяві учнів певної системи), синтетичного (узагальнення вже відомого матеріалу, зведення його до системи).
Ставлячи вище за все розвиток уявлень і формального мислення в учнів, Гербарт відводив головне місце у навчальному плані вивченню древніх мов і математики, які, на його думку, найкраще дисциплінують розум. Меншого значення надавав предметам природничого циклу. Він вважав, що дитина у своєму розвитку повторює шлях, пройдений людством, тому дитині ближче і більш зрозуміле життя древніх народів, ніж сучасників. У зв'язку з цим пропонував до 14 років вивчати передусім мову, літературу й історію античного світу, математику і географію.
Система морального виховання дітей у Гербарта базується на п'яти моральних ідеях: ідея внутрішньої волі (усунення «внутрішнього розладу»), ідея вдосконалювання (поєднання сили і енергії волі та забезпечення «внутрішньої гармонії»), ідея приязні (погодження волі однієї людини з волею інших), ідея права (розв'язування конфліктів між волею людей), ідея справедливості (визначення нагороди чи покарання тому, хто цього заслужив). Щоб моральне виховання дало бажані наслідки, Гербарт пропонує застосовувати засоби керування дітьми.
Педагогічні ідеї Гербарта мали значний вплив на розвиток педагогіки, вони поширились у другій пол. XIX- поч. XX ст. по всіх країнах Західної Європи. Гербарт мав багато послідовників, які розвинули й оформили його ідеї у окремий педагогічний напрям — гербертіанство.
Література
- Гербарт, Йоган Фридрих // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11854943X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Енциклопедія Брокгауз
- Podro M. Herbart, Johann Friedrich // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T037701
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
- Гербарт Иоганн Фридрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- CONOR.Sl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jogann Fridrih Gerbart 1776 1841 nimeckij filosof psiholog i pedagog Vin buv prihilnikom asociativnoyi psihologiyi Narodivsya v sim yi chinovnika yurista Zdobuv universitetsku osvitu Pracyuvav na posadi profesora v Gettingenskomu ta Keningsbergzkomu universitetah de chitav lekciyi z filosofiyi psihologiyi i pedagogiki Pedagogichni ideyi Gerbarta otrimali rozvitok u jogo tvorah Zagalna pedagogika vivedena z meti vihovannya Narisi lekcij z pedagogiki j in Jogann Fridrih Gerbartnim Johann Friedrich HerbartNarodivsya 4 travnya 1776 1776 05 04 4 5 Oldenburg Vejmarska respublika Nimecka imperiya 6 Pomer 14 serpnya 1841 1841 08 14 1 2 65 rokiv Gettingen Korolivstvo Gannover Nimeckij soyuz 6 Pohovannya dKrayina Velike gercogstvo OldenburgDiyalnist filosof psiholog pedagog vikladach universitetu pedagogAlma mater Yenskij universitetVidomi uchni dZnannya mov nimecka 4 7 Zaklad Gettingenskij universitetChlenstvo dAvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiFilosofiyaVin vvazhav sho vse psihichne zhittya lyudini skladayetsya z realiv osnovoyu yakih ye uyava Vstanovlyuvav obmezheni mozhlivosti porig u rozumovomu rozvitku lyudini i piznanni neyu svitu oskilki ves proces psihichnoyi diyalnosti zvodiv do mehanichnih kombinovanih vidozmin uyavi Gerbert vistupav za naukovu samostijnist pedagogiki Vin kritikuvav tih hto buduvav pedagogiku lishe z dosvidu a takozh i tih hto vivodiv yiyi z filosofskih sistem Vvazhayuchi sho dlya uspishnoyi pedagogichnoyi roboti neobhidno poperedno ovoloditi pedagogichnoyu teoriyeyu Gerbart rozrobiv sistemu pedagogichnoyi nauki na osnovi psihologiyi i etiki U spravi vihovannya Gerbart stavit pered shkoloyu cili mozhlivi pidgotovka majbutnih doroslih lyudej u galuzi pevnoyi specialnosti i neobhidni pidgotovka yih do roboti v bud yakij galuzi diyalnosti U cilomu treba pragnuti do vihovannya dobrochesnoyi lyudini Zagalna meta vihovannya za Gerbartom povinna polyagati u dosyagnenni garmoniyi voli z etichnimi ideyami i v rozvitku bagatostoronnogo interesu Proces vihovannya vin dilit na tri skladovi keruvannya ditmi vihovuyuche navchannya i moralne vihovannya Sistemu keruvannya ditmi Gerbart gruntuvav na vlasnij ideyi pro te sho ditini prirodno pritamanna dika pustotlivist tomu vona porushuye vstanovleni u shkoli poryadki proyavlyaye nedisciplinovanist Shob zabezpechiti vihovannya i navchannya treba priborkati cyu dikist Gerbart proponuvav u sistemi keruvannya taki zasobi yak pogroza naglyad nakaz zaborona fizichni pokarannya yak dopomizhni zasobi avtoritet i lyubov vihovatelya Gerbart visunuv ideyu vihovuyuchogo navchannya Proces vihovuyuchogo navchannya gruntuvav na rozvitku shesti vidiv bagatostoronnogo interesu empirichnij do navkolishnogo svitu spekulyativnij do piznannya rechej i yavish estetichnij do prekrasnogo simpatichnij do blizkih socialnij do vsih lyudej religijnij do sluzhinnya najvishomu duhovi Pershi tri vidi interesu povinni zadovolnyatis vivchennyam predmetiv prirodnicho matematichnogo ciklu a inshi tri gumanitarnih disciplin U drugij pol XIX st bulo populyarnim vchennya Gerbarta pro chotiri stupeni navchannya viraznist asociaciya sistema metod Ci stupeni povinni mati misce na kozhnomu uroci nezalezhno vid jogo zmistu i viku uchniv Na pershomu stupeni viraznist zdijsnyuyetsya pochatkove oznajomlennya uchniv z novim materialom z shirokim vikoristannyam naochnosti na drugomu stupeni asociaciya u procesi vilnoyi besidi vidbuvayetsya vstanovlennya zv yazkiv novih uyavlen z poperednimi tretij stupin sistema harakterizuyetsya zv yaznim vikladennyam novogo materialu z vidilennyam osnovnih polozhen z vivedennyam pravil i formulyuvannyam zakoniv na chetvertomu stupeni metod v uchniv u procesi vikonannya vprav viroblyayetsya navichka vikoristannya nabutih znan na praktici Gerbart rozrobiv teoriyu vidiv navchannya opisovogo viyaviti dosvid uchnya i rozshiriti jogo cherez naochnist rozpovid ta zauchuvannya materialu analitichnogo rozpodil materialu na skladovi chastini i nadannya uyavi uchniv pevnoyi sistemi sintetichnogo uzagalnennya vzhe vidomogo materialu zvedennya jogo do sistemi Stavlyachi vishe za vse rozvitok uyavlen i formalnogo mislennya v uchniv Gerbart vidvodiv golovne misce u navchalnomu plani vivchennyu drevnih mov i matematiki yaki na jogo dumku najkrashe disciplinuyut rozum Menshogo znachennya nadavav predmetam prirodnichogo ciklu Vin vvazhav sho ditina u svoyemu rozvitku povtoryuye shlyah projdenij lyudstvom tomu ditini blizhche i bilsh zrozumile zhittya drevnih narodiv nizh suchasnikiv U zv yazku z cim proponuvav do 14 rokiv vivchati peredusim movu literaturu j istoriyu antichnogo svitu matematiku i geografiyu Sistema moralnogo vihovannya ditej u Gerbarta bazuyetsya na p yati moralnih ideyah ideya vnutrishnoyi voli usunennya vnutrishnogo rozladu ideya vdoskonalyuvannya poyednannya sili i energiyi voli ta zabezpechennya vnutrishnoyi garmoniyi ideya priyazni pogodzhennya voli odniyeyi lyudini z voleyu inshih ideya prava rozv yazuvannya konfliktiv mizh voleyu lyudej ideya spravedlivosti viznachennya nagorodi chi pokarannya tomu hto cogo zasluzhiv Shob moralne vihovannya dalo bazhani naslidki Gerbart proponuye zastosovuvati zasobi keruvannya ditmi Pedagogichni ideyi Gerbarta mali znachnij vpliv na rozvitok pedagogiki voni poshirilis u drugij pol XIX poch XX st po vsih krayinah Zahidnoyi Yevropi Gerbart mav bagato poslidovnikiv yaki rozvinuli j oformili jogo ideyi u okremij pedagogichnij napryam gerbertianstvo LiteraturaGerbart Jogan Fridrih Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11854943X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Podro M Herbart Johann Friedrich Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2018 ISBN 978 1 884446 05 4 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T037701 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q810196d Track Q103931890d Track Q21431157d Track Q1547776 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Biographie Munchen BSB Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften 2001 d Track Q1202222d Track Q256507d Track Q1419226 Gerbart Iogann Fridrih Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 CONOR Sl d Track Q16744133